Рішення

від 18.11.2020 по справі 200/7050/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2020 р. Справа№200/7050/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., за участю секретаря судового засідання - Лисинської А.О.,

представника позивача - Балашова Ю.В.,

представника відповідачів - Вовченко С.П.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Возовоз (реєстрація місця проживання: вул. 130-ї Таганрозької дивізії, б. 12, кв. 69, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 39749801) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місце знаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька області; код ЄДРПОУ: 43142826), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спора на стороні позивача: ТОВ "Віол" (місцезнаходження: Україна, 87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. 130 Таганрозьскої дивізії, будинок 12, квартира 69; код ЄДРПОУ: 39748901), ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Возовоз" (далі - ТОВ "Возовоз", позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.07.2020 р. № 0001483201, яке винесено ГУ ДПС у Донецькій області за результатами Акту перевірки від 22.06.2020 р. № 0111/05/99/19/32/39748901, також просить стягнути з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду 04 серпня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 17 серпня 2020 року залишено без задоволення заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

05 жовтня 2020 року ухвалою суду вирішено розгляд справи провадити за правилами загального позовного провадження, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 нів, призначено підготовче засідання на 29 жовтня 2020 року, залучено третіх осіб та витребувано додаткові докази по справі.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про участь у засіданні 29 жовтня 2020 року о 12-00 год. год. в режимі відео конференції.

29 жовтня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18 листопада 2020 року.

10 листопада 2020 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про участь в засіданні, призначеного на 18 листопада 2020 року на 12:00 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, поза межами суду.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ "Возовоз" посилається на те, що висновок відповідача щодо порушення ст. 15 Закону № 481/95-ВР у частині зберігання пального без наявності відповідної ліцензії протягом квітня 2020 року є помилковим, оскільки ТОВ "Возовоз" не проводило діяльність із зберігання пального до отримання ліцензії і не порушувало ст. 15 Закону № 481/95-ВР у частині зберігання пального без наявності відповідної ліцензії. Посилається на те, що все пальне, яке надходило до позивача, у день отримання заливалося у паливні баки транспортних засобів, які належать ТОВ "Возовоз" на праві власності або праві користування.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що фактична перевірка проведена на підставі відповідного наказу та виданих направлень на перевірку, оформлена відповідним актами, з підстав отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення позивачем вимог законодавства в частині здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, а відтак відповідач, здійснюючи фактичну перевірку, діяв на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Ураховуючи отримання підприємством ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки від 07.05.2020 № 058304142000667 з терміном дії ліцензії з 07.05.2020 до 07.05.2025, підтверджуються висновки фактичної перевірки щодо зберігання дизельного пального з 01.04.2020 по 30.04.2020 у ємності об`ємом 12,5 тисяч літрів за адресою: м. Маріуполь, Лівобережний р-н, вул. Крилова, буд. 28, без наявності ліцензії, тобто всупереч частини 1 статті 15 Закону № 481. Господарська діяльність ТОВ ""Возовоз"" зі зберігання дизельного пального за адресою: м. Маріуполь, Лівобережний р-н, вул. Крилова, буд. 28, для використання у заправленні власного автотранспорту для забезпечення виїзду на лінію, відповідає поняттю зберігання пального, наведеному у Законі № 481, а автостоянка з нежитловими приміщеннями та ємністю об`ємом 12500 літрів відповідає поняттю місця зберігання пального. Відповідно, господарська діяльність ТОВ "Возовоз" зі зберігання пального підлягає ліцензуванню відповідно до Закону № 481. Також зазначає, що вимоги позивача щодо стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є необґрунтованими, безпідставно завищеними, не підтверджені належними, достовірними та достатніми доказами.

Трети особи про місце, час та дату проведення засідання повідомлений належним чином, з клопотаннями та заявами до суду не звертались.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що наведені у позовній заяві, надав суду додаткові пояснення, представник відповідача заперечив проти позовних вимог, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши думку представників сторін, перевіривши матеріали справи та наявні докази, дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Возовоз" (ідентифікаційний код 39748901) зареєстроване як юридична особа і знаходиться за адресою: 87526, Донецька область, місто Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, будинок 12, квартира 69), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005109849 від 13.03.2019.

До суду надана копія наказу ТОВ "Возовоз" № 1-к від 16.04.2015 про прийняття ОСОБА_2 на себе обов`язків директора ТОВ "Возовоз".

Позивачу видана ліцензія на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки реєстраційний номер № 058304142000667, яка зареєстрована 07.05.2020, з терміном дії з 07.05.2020 до 07.05.2025, адреса місця зберігання: АДРЕСА_2 , загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літри): 12500.

На підставі наказу від 10.06.2020 № 656 Головним управлінням ДПС у Донецькій області видані направлення від 10.06.2020 № 695, 696 щодо проведення фактичної перевірки ТОВ "Возовоз" за адресою м. Маріуполь, вул. Крилова, буд. 28 з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

За результатами проведеної Головним управлінням ДПС у Донецькій області фактичної перевірки складений акт № 0111/05/99/19/32/39748901 від 22.06.2020, відповідно до якого встановлено порушення статті 15 Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" в частині зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.

Вказаний Акт перевірки підписаний керівником ТОВ "Возовоз" із зазначенням про незгоду зі складеним актом та наданням заперечень відповідно до законодавства.

В акті № 0126/05-99-19-32/41126962 від 30.06.2020 зазначено, що згідно з відомостями інформаційних баз даних ДПС України, відомостями Єдиного реєстру податкових накладних та Єдиного реєстру акцизних накладних встановлено, що за період перевірки ТОВ ВОЗОВОЗ здійснювало у тому числі господарську діяльність з придбання дизельного пального. При цьому за перевіряємий період не встановлено фактів реєстрації ТОВ ВОЗОВОЗ податкових та акцизних накладних іншим суб`єктам господарювання на реалізацію пального (у роздрібній чи оптовій торгівлі).

Згідно з відомостями інформаційних баз даних ДПС також встановлено, що для забезпечення здійснення статутної діяльності, пов`язаної з використанням вантажного автотранспорту, а саме для зберігання пального, ТОВ ВОЗОВОЗ отримало видану Головним управлінням ДПС у Донецькій області ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки від 07.05.2020 №05830414202000667 з терміном дії ліцензії з 07.05.2020 до 07.05.2025, оплаченої терміном на 1 рік з 07.05.2020 до 07.05.2021, з адресою місця зберігання пального: Україна, Донецька обл., м. Маріуполь, Лівобережний р-н, вул. Крилова, буд.28, загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літри): 12500.

Фактично в ході перевірки встановлено, що станом на 15.06.2020, на території автостоянки за адресою: АДРЕСА_2 , розташована металева ємність об`ємом 12,5 тисяч літрів, у якій станом на день виходу зберігалось дизельне пальне (код товару згідно з УКТЗЕД 2710194300).

Також в Акті перевірки зазначено, що відповідачу були надані документи, що свідчать про право користування підприємством на правах суборенди (тимчасового платного користування) зазначеного місця зберігання пального, а саме: на підставі договору оренди нежитлової будівлі від 02.01.2020 № 02/01-20 між ФОП ОСОБА_2 (Орендодавець) та ТОВ ВОЗОВОЗ (Орендар) щодо предмету договору - частини нежитлової будівлі площею 800 м2 за адресою: АДРЕСА_2, КОАТУУ 1412336900 для обслуговування транспорту та зберігання пального. Під час фактичної перевірки зазначений договір був дійсним, оскільки строк його дії, згідно з пунктом 7.1, встановлений до 31.12.2020.

На підставі відомостей інформаційних баз даних ДПС України, підтверджених даними бухгалтерського обліку ТОВ ВОЗОВОЗ , встановлено, що за період перевірки ТОВ ВОЗОВОЗ здійснювало: придбання дизельного пального: у ТОВ Енерго-Інвест (код ЄДРПОУ 22030549) - 12.06.2020, у ТОВ ВІОЛ (код ЄДРПОУ 30322500) - 13.03.2020, 27.03.2020, 08.04.2020, 17.04.2020, 13.05.2020, 14.05.2020,21.05.2020, 25.05.2020, 03.06.2020, 10.06.2020; заправлення власного автотранспорту через ТОВ СІТОНІЯ-ОЙЛ (код ЄДРПОУ 41358796). Фізичний відпуск дизельного пального постачальниками ТОВ ВІОЛ та ТОВ ЕНЕРГО-ІНВЕСТ здійснювався на підставі наданих до перевірки та доданих до акту перевірки. По ТОВ ЕНЕРГО-ІНВЕСТ :

накладною від 14.06.2020 № 206 на відпуск дизельного палива Євро сорт С ДТ-Л- К5 у кількості 6715 літрів (підстава - рахунок від 12.06.2020 № 206); товарно-транспортної накладної форми № 1-ТТН (нафтопродукт) від 14.06.2020 №206 на 6715 літрів дизельного пального. По ТОВ ВІОЛ : видатковими накладними: № РН-0000053 (13.03.2020) на 4655 л, № РН-0000125 (27.03.2020) на 4740 л, № РН-0000030 (08.04.2020) на 4650 л, № РН-0000073 (17.04.2020) на 4550 л, № РН-0000049 (13.05.2020) на 4950 л, № РН-0000056 (14.05.2020) на 4650 л, № РН-0000086 (21.05.2020) на 4950 л, № РН-0000109 (25.05.2020) на 4750 л, № РН-0000017 (03.06.2020) на 4950 л, № РН-0000048 (10.06.2020) на 4950 л, товарно-транспортними накладними форми № 1-ТТН (нафтопродукт): № 13/03-1 (13.03.2020) на 4655 л,

№ 27/03-1 (27.03.2020) на 4740 л, № 08/04-1 (08.04.2020) на 4650 л, № 17/04-1 (17.04.2020) на 4550 л, № 13/05-2 (13.05.2020) на 4950 л, № 14/05-1 (14.05.2020) на 4650 л, № 21/05-1 (21.05.2020) на 4950 л, № 25/05-2 (25.05.2020) на 4750 л, № 03/06-3 (03.06.2020) на 4950 л, № 10/06-2 (10.06.2020) на 4950 л. Зазначені операції з придбання дизельного пального та оприбуткування ТОВ ВОЗОВОЗ підтверджуються також наданими під час перевірки бухгалтерськими регістрами підприємства, а саме: реєстр документів Поступление товарів и услуг за 1 півріччя 2020 г., оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 203 за січень 2020 р., лютий 2020 р., березень 2020 р., квітень 2020 р., травень 2020 р., червень 2020 р., карткою рахунку 203 за 1 півріччя 2020 р. Бухгалтерський облік пального ведеться ТОВ ВОЗОВОЗ на субрахунку 203 Паливо рахунку 20 Виробничі запаси 2 класу Запаси Плану рахунків бухгалтерського обліку.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, рахунок 20 Виробничі запаси призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва. За дебетом рахунку 20 Виробничі запаси відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо. Рахунок 20 має у тому числі субрахунок 203 Паливо . На субрахунку 203 Паливо (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) обліковуються наявність та рух палива, що придбавається чи заготовлюється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти і газ. Отже, субрахунок 203 використовується у тому числі для ведення обліку залишків пального на підприємстві. Зокрема, в бухгалтерському обліку ТОВ ВОЗОВОЗ облік надходження придбаного дизельного пального ведеться по дебету субрахунку 203 в кореспонденції з кредитом субрахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , а списання дизельного пального на власні потреби відображається в бухгалтерському обліку підприємства за кредитом субрахунку 203 в кореспонденції з дебетом рахунку 93 Витрати на збут . Даними бухгалтерського обліку ТОВ ВОЗОВОЗ , зокрема, помісячними оборотно- сальдовими відомостями та карткою рахунку 203 за 1 півріччя 2020 року, що додаються до акту перевірки, підтверджується, що станом на 01.04.2020 вхідний дебетовий залишок по субрахунку 203 (тобто залишок дизельного пального на складі підприємства) становив 6075 літрів.

Відповідачем встановлено, що за проміжок часу з 01.04.2020 до 07.05.2020 в бухгалтерському обліку підприємства відображено наступні господарські операції з дизельним пальним: на 01.04.2020 - вхідний дебетовий залишок становив 6075 літрів, 08.04.2020 - надходження та оприбуткування дизельного пального від ТОВ ВІОЛ у кількості 4650 літрів (ТТН № 08/04-1 (08.04.2020)), залишок на кінець 08.04.2020 - 10725 літрів; 17.04.2020 - надходження та оприбуткування дизельного пального від ТОВ ВІОЛ у кількості 4550 літрів (ТТН № 17/04-1 (17.04.2020), залишок на кінець 17.04.2020 - 15275 літрів; 30.04.2020 - списання дизельного пального у кількості 10200 літрів - залишок на кінець 30.04.2020 становив 5075 літрів. На 30.04.2020 - вихідний дебетовий залишок становив 5075 літрів; 13.05.2020 - надходження та оприбуткування дизельного пального від ТОВ ВІОЛ у кількості 4950 літрів (ТТН № 13/05-2 (13.05.2020)), залишок на кінець 13.05.2020 - 10025 літрів.

Відповідачем зроблений висновок, що станом на кінець 06.05.2020 - 07.05.2020 залишок дизельного пального на складі підприємства становив 5075 літрів. Отже, за даними бухгалтерського обліку підприємства підтверджено зберігання ТОВ ВОЗОВОЗ дизельного пального у квітні 2020 року у розмірі 6075 літрів (01.04.2020- 07.04.2020), 10725 літрів (08.04.2020-16.04.2020), 15275 літрів (17.04.2020-30.04.2020), 5075 літрів (30.04.2020-07.05.2020 аж до 13.05.2020).

Відповідач посилається на письмові пояснення директора ТОВ ВОЗОВОЗ ОСОБА_2 від 17.06.2020, що придбане у ТОВ ВІОЛ та ТОВ ЕНЕРГО-ІНВЕСТ дизельне пальне завозиться бензовозами та зберігається у ємності обсягом 12,5 тис.літрів, розташованій у місці зберігання пального, при цьому дизельне пальне, що зберігається у зазначеній ємності, використовується виключно для власних потреб ТОВ ВОЗОВОЗ . Враховуючи отримання підприємством ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки від 07.05.2020 № 05830414202000667 з терміном дії ліцензії з 07.05.2020 до 07.05.2025, письмовими поясненнями директора ТОВ ВОЗОВОЗ ОСОБА_2 від 17.06.2020 відповідач зазначив, що мало місце зберігання дизельного пального з 01.04.2020 по 30.04.2020 у ємності об`ємом 12,5 тисяч літрів за адресою: м. Маріуполь, Лівобережний р-н, вул. Крилова, буд. 28, без наявності ліцензії, тобто всупереч частини 1 статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

02 липня 2020 р. за вих. № 14 позивачем на адресу ГУ ДПС у Донецькій області направлені заперечення на Акт перевірки, яке залишено без задоволення листом відповідача від 15 липня 2020 р. вих. № 57562/10/05-99-32-01.

16 липня 2020 року відповідачем на підставі вказаного акта перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001483201, відповідно до якого, за порушення ст. 15 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.95 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 Податкового кодексу України і ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.95 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 500000,00 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення було направлене позивачу 16.07.2020 супровідним листом від 16.07.2020 № 58010/10/05-99-32-01, що не заперечується позивачем.

Позивачем надано копію генерального договору № 12/03/2020-1 від 12 березня 2020 року, укладеного між ТОВ "Віол" і позивачем, щодо поставки нафтопродуктів із додаванням відповідних накладних.

Крім цього, позивачем наданий договір № 03/01-20 від 02.01.2020 на оренду автомобілів і напівпричепів ТОВ "Возовоз" як орендар і ФОП ОСОБА_1 , як орендодавець, уклали договір про те, що орендодавець здає в оренду для експлуатації автомобілі: Сканія номерний знак НОМЕР_2 , МАЗ номерний знак НОМЕР_3 , Сканія номерний знак НОМЕР_4 , CATERPILLR номерний знак НОМЕР_5 , Сканія номерний знак НОМЕР_6 , Сканія номерний знак НОМЕР_7 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_8 , Сканія номерний знак НОМЕР_9 , Сканія номерний знак НОМЕР_10 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_11 , МАН номерний знак НОМЕР_12 , Сканія номерний знак НОМЕР_13 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_14 , Сканія номерний знак НОМЕР_15 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_16 , Сканія номерний знак НОМЕР_17 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_18 , Сканія номерний знак НОМЕР_19 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_20 , Сканія номерний знак НОМЕР_21 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_22 , Сканія номерний знак НОМЕР_23 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_24 , Сканія номерний знак НОМЕР_25 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_26 , Вольво номерний знак НОМЕР_27 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_28 , Сканія номерний знак НОМЕР_29 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_30 , МЕРСЕДЕС номерний знак НОМЕР_31 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_32 , Сканія номерний знак НОМЕР_33 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_34 , МЕРСЕДЕС номерний знак НОМЕР_35 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_36 , номерний знак МАЗ номерний знак НОМЕР_37 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_38 , МАЗ номерний знак НОМЕР_39 , МАЗ номерний знак НОМЕР_40 .

Позивачем надані копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів: Сканія номерний знак НОМЕР_2 (власник ОСОБА_2 ), Сканія номерний знак НОМЕР_4 (власник ОСОБА_2 ), Сканія номерний знак НОМЕР_6 (власник ОСОБА_2 ), Сканія номерний знак НОМЕР_7 (власник ОСОБА_2 ), Сканія номерний знак НОМЕР_9 (власник ОСОБА_2 ), напівпричіп номерний знак НОМЕР_11 (власник ОСОБА_2 ), напівпричіп номерний знак НОМЕР_14 (власник ОСОБА_2 ), напівпричіп номерний знак НОМЕР_16 (власник ОСОБА_2 ), Сканія номерний знак НОМЕР_17 (власник ОСОБА_2 ), Сканія номерний знак НОМЕР_19 (власник ОСОБА_2 ), Сканія номерний знак НОМЕР_21 (власник ОСОБА_2 ), Сканія номерний знак НОМЕР_23 (власник ОСОБА_2 ), Сканія номерний знак НОМЕР_25 (власник ОСОБА_2 ), Вольво номерний знак НОМЕР_27 (власник ОСОБА_2 ), напівпричіп номерний знак НОМЕР_28 (власник ОСОБА_2 ), Сканія НОМЕР_41 (власник ТОВ "Возовоз"), Сканія НОМЕР_42 (власник ТОВ "Возовоз"), Сканія НОМЕР_43 (власник ТОВ "Оранж транс"), Сканія НОМЕР_44 (власник ТОВ "Оранж транс"), Сканія номерний знак НОМЕР_45 (власник ОСОБА_2 ), Сканія номерний знак НОМЕР_15 (власник ОСОБА_2 ), Сканія номерний знак НОМЕР_13 (власник ОСОБА_2 ).

У довідці позивача (без дати та номеру) про об`єм паливних баків особистих і орендованих вантажних автомобілів зазначені наступні відомості про об`єм паливних баків (у літрах): НОМЕР_2 SCANIA - 350, НОМЕР_4 SCANIA - 350, НОМЕР_7 SCANIA - 350, НОМЕР_9 SCANIA - 350, НОМЕР_46 SCANIA - 450, НОМЕР_17 SCANIA (напівпричіп НОМЕР_18 ) - 350, НОМЕР_6 SCANIA (напівпричіп НОМЕР_8 ) - 700, НОМЕР_23 SCANIA (напівпричіп НОМЕР_24 ) - 350, НОМЕР_45 SCANIA (напівпричіп НОМЕР_11 ) - 450, НОМЕР_15 SCANIA (напівпричіп НОМЕР_16 ) - 600, АН7611IA SCANIA (напівпричіп НОМЕР_22 ) - 1400, НОМЕР_19 SCANIA (напівпричіп НОМЕР_20 ) - 700, НОМЕР_27 VOLVO (напівпричіп НОМЕР_28 ) - 600, НОМЕР_41 SCANIA (напівпричіп НОМЕР_47 ) - 450, НОМЕР_42 SCANIA (напівпричіп НОМЕР_48 ) - 450, АН1311KI SCANIA - 450), НОМЕР_33 SCANIA (напівпричіп НОМЕР_34 ) - 700, НОМЕР_13 SCANIA - 600, НОМЕР_25 SCANIA - 1100, АН9604IA SCANIA - 500, НОМЕР_31 MERCEDES - 400, НОМЕР_35 MERCEDES - 500, НОМЕР_53 MA3 - 200, НОМЕР_40 MA3 - 500, НОМЕР_5 CATERPLLR - 500, АН3023IT MAN - 120, НОМЕР_49 - 620.

Надаючи оцінку зазначеному позивачем переліку автотранспортних засобів, що, як зазначає позивач, знаходяться у його власності (користуванні, відповідно до укладеного договору оренди № 03/01-20 від 02.01.2020) та наданих копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, з урахуванням інформації, що отримана судом від РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій області (вих. № 31/5-3725 від 19.10.2020 р.), суд звертає увагу на такі обставини.

Як зазначалось вище, відповідно до договору № 03/01-20 від 02.01.2020 на оренду автомобілів і напівпричепів ТОВ "Возовоз" як орендар і ФОП ОСОБА_1 , як орендодавець, уклали договір про те, що орендодавець здає в оренду для експлуатації автомобілі згідно переліку, що зазначений у пункті 1.1.1 договору.

Судом встановлено, що відповідно до повідомлення РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій області (вих. № 31/5-3725 від 19.10.2020 р.), транспортні засоби з номерними знаками НОМЕР_50 (МАЗ), НОМЕР_5 (CATERPILLR), НОМЕР_30 (напівпричіп), НОМЕР_37 (МАЗ), що їх зазначено у п.1.1.1 договору оренди від 02.01.2020, не обліковуються за інформацією РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій області, а транспортні засоби з номерними знаками НОМЕР_51 (в договорі - Сканія) обліковується як Mercedes Vito 110CDI у власності фізичної особи ОСОБА_3 , напівпричіп НОМЕР_24 перебуває у власності ТОВ "Возовоз", НОМЕР_3 (в договорі - МАЗ) за обліками є автобусом/мікроавтобусом ГАЗ 32213, що його знято з обліку у зв`язку з вибраковкою, а напівпричіп НОМЕР_34 перебуває у власності ТОВ "Возовоз".

Оскільки зазначені транспортні засоби, що їх ніби ФОП ОСОБА_2 передав в оренду позивачу, або відсутні на обліку у органах МВС як транспортні засоби, або належать іншим особами, або зняті з обліку, або належать самому позивачу - ТОВ "Возовоз", суд не приймає доводи позивача в цієї частині.

Щодо довідкової інформації про "об`єм паливних баків власних та орендованих вантажних автомобілів", суд зазначає, що транспортні засоби з номерними знаками НОМЕР_46 , НОМЕР_47 , НОМЕР_52 , НОМЕР_53 та НОМЕР_48 відсутні переліку транспортних засобів у п.1.1.1 договору, доказів їх перебування у власності позивача останнім суду не надані, НОМЕР_5 відсутній за обліками МВС, а НОМЕР_43 та НОМЕР_54 належать ТОВ "Оранж Транс" та ТОВ "Фрахттранссервис" (відповідно).

Щодо надання позивачем копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Сканія НОМЕР_44 (власник ТОВ "Оранж транс"), суд зазначає, що транспортний засіб з таким номерним знаком не входить до переліку транспортних засобів ані в п.1.1.1 зазначеного договору оренди, ані до переліку транспортних засобів, що їх зазначено у довідкової інформації про "об`єм паливних баків власних та орендованих вантажних автомобілів".

Надаючи оцінку додатковим поясненням позивача на виконання ухвали суду від 05.10.2020, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо акту прийому-передачі від 02.01.2020 - додаток №1 до договору оренди №03/01-20 від 02.01.2020 суд зазначає, що відповідно до п.1.1.1 зазначеного договору ФОП ОСОБА_2 передає в оренду позивачу транспортні засоби в кількості 39 одиниць, у тому числі, як зазначено вище, ті, що ОСОБА_2 або не належать, або відсутні за обліками МВС, у той як відповідно до акту прийому-передачі від 02.01.2020, ФОП ОСОБА_2 передає, а позивач приймає транспортні засоби у кількості 34 одиниці, у тому числі з номерними знаками НОМЕР_54 , що належить ТОВ "Оранж Транс" та НОМЕР_3 , що його знято з реєстраційного обліку у зв`язку з вибракуванням, та транспортні засоби з такими номерними знаками, що відсутні у п.1.1.1 договору від 02.02.2020: НОМЕР_52 , НОМЕР_55 , НОМЕР_56 , НОМЕР_57 , НОМЕР_58 , НОМЕР_53 .

З урахуванням зазначеного, а також, приймаючи до уваги те, що відповідність укладеного укладеного договору оренди від 02.01.2020 вимогам цивільного законодавства України (зокрема, але не обмежуючись, істотні умови договору) та виконання такого договору, в межах цієї адміністративної справи судом не здійснюється, тим не менш, встановлені судом численні протиріччя у переліку транспортних засобів, його номерних знаків, відомостей про власника таких транспортних засобів у договорі оренди, акті прийому-передачі, переліку обсягів паливних баків та наданих копіях свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, дозволяють суду зробити залишити аргументи позивача в цієї частині поза увагою.

Щодо відсутності в позивача технічної документації в частині обсягу паливних баків на автотранспорт, що знаходиться в нього на праві власності (користування), суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, обгрунтовуючі свої позовні вимоги саме заправкою транспортного засобу безпосередньо до паливного баку та знаходженням палива у паливному баці, саме на позивача покладений обов`язок належним чином підтвердити обсяг паливного бака безвідносно того, чи оспорювався обсяг паливного баку відповідачем.

Щодо листа без дати та без вихідного номеру, що складений російською мовою на аркуші паперу з логотипом SCANIA, підписом невідомої особи та печаткою з ідентифікаційним кодом 39605176 про можливість встановлення паливних баків обсягом від 150 л до 1 500 л в залежності від специфікації автомобіля, суд не приймає цей лист до уваги, оскільки, по-перше, позивач вказує на різні марки та моделі транспортних засобів, не обмежуючись лише SCANIA, по-друге, у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів зазначено VIN-код кожного транспортного засобу, що дозволяє визначити у тому числі унікальну комплектацію транспортного засобу.

Щодо листа ТОВ "ВІОЛ" вих. № 70 від 12.10.2020 р. на адресу позивача про підтвердження ТОВ "ВІОЛ" відпущення 13.03.2020, 27.03.03.2020 (саме така дата зазначена у листі), 08.04.2020 та 17.04.2020 дизельного палива шляхом заправки грузових авто на території замовника, суд такі доводи також залишає поза увагою, оскільки, по-перше, лист складений 12.10.2020 р., тобто через тривалий час після подій, що в цієї частині досліджені судом, по-друге, виходячи зі змісту листа, суду не має можливості визначити, про яке саме дизельне пальне йдеться, обсяг такого пального по датам, визначити транспортні засоби, які, нібито, були заправлені дизельним пальними, по-третє, до листа не додані документи ТОВ "ВІОЛ" які б свідчили на підтвердження реальності фактів, що наведені досліджуваному листі ТОВ "ВІОЛ" на адресу позивача.

В акті позивача від 13 березня 2020 року зазначено, що дизельне паливо за ТТН № 13/03-1-1 було доставлено на адресу позивача в кількості 4655 літрів до ємності зберігання пального не було злито, а було заправлено відразу в авто, із заправною відомістю.

В акті позивача від 27 березня 2020 року зазначено, що дизельне паливо за ТТН № 27/03-1 було доставлено на адресу позивача в кількості 4740 літрів до ємності зберігання пального не було злито, а було заправлено відразу в авто, згідно із заправною відомістю.

В акті позивача від 08 квітня 2020 року зазначено, що дизельне паливо за ТТН № 08/04-1 було доставлено на адресу позивача в кількості 4650 літрів до ємності зберігання пального не було злито, а було заправлено відразу в авто, із заправною відомістю.

В акті позивача від 17 квітня 2020 зазначено, що дизельне паливо за ТТН № 17/04-1 було доставлено на адресу позивача в кількості 4550 літрів до ємності зберігання пального не було злито, а було заправлено відразу в авто, із заправною відомістю.

Указані акти підписані тільки представниками позивача (директор ОСОБА_2 , бухгалтер ОСОБА_4 і водій ОСОБА_5 ). Указані акти не містять відміток представників постачальника дизельного пального.

Також позивач надав копії відповідних відомостей (форма № 16-НП) на відпуск нафтопродуктів від: 13 березня 2020 року, 27 березня 2020 року, 08 квітня 2020 року, 17 квітня 2020 року, 13 травня 2020 року, 14 травня 2020 року, 15 травня 2020 року, 18 травня 2020 року, 19 травня 2020 року, 21 травня 2020 року, 22 травня 2020 року, 25 травня 2020 року, 26 травня 2020 року, 01 червня 2020 року, 02 червня 2020 року, 03 червня 2020 року, 10 червня 2020 року, 11 червня 2020 року, 14 червня 2020 року, 15 червня 2020 року, що їх складено відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку на нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (Додаток 16).

ТОВ "Возовоз" надало листи № 3 від 12.03.2020, № 10 від 26.03.2020, № 25 від 07.04.2020, № 30 від 16.04.2020 на адресу ТОВ "Віол", в яких позивач просить заправити авто з бензовозу. На цих листах є печатка ТОВ "Віол", а також підпис директора ТОВ "Віол".

Проте, суд зазначає, що указані листи не містять дату їх отримання ТОВ "Віол". Також до суду не надано жодних доказів погодження ТОВ "Віол" на відвантаження дизельного пального шляхом заправки авто з бензовозу.

Позивачем надані до суду також роздруківки (копії) з реєстру руху пального за січень 2020 року, за лютий 2020 року, за березень 2020 року, за квітень 2020 року, за травень 2020 року і за червень 2020 року. Ці роздруківки не містять підписи посадових осіб ТОВ "Возовоз" або інших відміток позивача. Крім того, позивачем надані роздруківки (копії) картки рахунку 203 за 1 півріччя 2020 року ТОВ "Возовоз", які також не містять підписи посадових осіб ТОВ "Возовоз" або інших відміток позивача.

Крім того позивачем до суду надані копії подорожніх листів вантажних автомобілів щодо використання транспортних засобів у господарській діяльності.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Статтею 83 ПК України передбачено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Приписами п. 86.7 ст. 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (далі Закон № 481/95-ВР), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;.

Приписами ст. 15 Закону № 481/95-ВР установлено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Частинами 1-3 ст. 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Також ст. 18 Закону № 481/95-ВР установлено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 березня 2020 року без наявності відповідної ліцензії.

Приписами п. п. 5.1.1 п. 5.1, п. 7.2 Приписами Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі Інструкція № 281/171/578/155), Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 2 вересня 2008 року за № 805/15496, передбачено, що приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо (далі - договір).

Відпуск нафти і нафтопродуктів здійснюється шляхом їх відвантаження споживачам магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, водним, залізничним і автомобільним транспортом.

Згідно з підпунктами 7.5.1, 7.5.8 і 7.5.9 п. 7.5 Інструкції № 281/171/578/155 нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання.

Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об`єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Відповідно до п. п. 10.2.6 п. 10.2 і п. п. 10.3.2.1 п. п. 10.3.2 п. 10.3 Інструкції № 281/171/578/155 передбачено, що нафтопродукти повинні бути прийняті в резервуари за їх марками та видами (дизельне паливо за масовою часткою сірки).

Відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП (додаток 16).

Приписами Інструкції № 281/171/578/155 не передбачено відпуск (відвантаження) нафтопродуктів з автоцистерни безпосередньо в топливні баки транспортних засобів. За змістом положень вказаної Інструкції таке відвантаження з автоцистерни відбувається безпосередньо в спеціальні резервуари.

Умовами договору № 12/03/2020-1 від 12 березня 2020 року, укладеного між ТОВ "Віол" і позивачем, передбачено, що приймання товару по кількості здійснюється згідно з Інструкцією № 281/171/578/155 (п.п. 2.8.1 договору).

Суду не надано жодних доказів того, що зазначені умови договору змінювалися сторонами. Також, до суду не надано доказів недодержання ТОВ "Віол" Інструкції № 281/171/578/155 при відвантаженні дизельного пального позивачу.

Жодних документів безпосередньо від ТОВ "Віол" про погодження заправити авто з бензовозу або про фактичне вчинення вказаного заходу до суду не надано.

Акти від 13 березня 2020 року, 27 березня 2020 року, 08 квітня 2020 року, 17 квітня 2020 підписані тільки представниками позивача. Надані до суду відомості за формою № 16-НП також містять тільки підписи представників позивача.

Крім того, за змістом наведених приписів Інструкції № 281/171/578/155, відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП не підтверджують відпуск нафтопродуктів автомобільним транспортом, а містять відомості щодо відпуску нафтопродуктів на АЗС споживачам.

Виходячи зі змісту Акту перевірки позивача № 0111/05/99/19/32/39748901 від 22.06.2020, слідує, що акти Акти від 13 березня 2020 року, 27 березня 2020 року, 08 квітня 2020 року, 17 квітня 2020 і листи № 3 від 12.03.2020, № 10 від 26.03.2020, № 25 від 07.04.2020, № 30 від 16.04.2020 на адресу ТОВ "Віол" не були надані ГУ ДПС під час фактичної перевірки. Вказані документи були надані лише під час звернення до суду.

При цьому, у наданій позивачем під час фактичної перевірки картки рахунку 203 за перше півріччя наявні відомості про надходження 04.05.2020 і 06.05.2020 дизельного пального (основний склад) і відсутні відомості про списання цього пального до отримання ліцензії.

Верховний Суд у постанові від 24.04.2019 у справі № 803/1184/17 зазначив, що суд повинен досліджувати правомірність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень на момент їх прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися в майбутньому.

З огляду на викладене, суд відхиляє вказані документи як докази постачання (відвантаження) нафтопродуктів з автоцистерни безпосередньо в топливні баки транспортних засобів.

Суд дійшов висновку, що на підставі встановлених під час проведення фактичної перевірки і зазначених в акті № 0111/05/99/19/32/39748901 від 22.06.2020 обставин відповідачем обґрунтовано встановлене порушення щодо зберігання позивачем пального без наявності ліцензії у періоді до 07.05.2020, а тому відповідачем правомірно застосовані до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу за зберігання пального без наявності ліцензії в розмірі 500000,00 гривень.

Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Возовоз (реєстрація місця проживання: вул. 130-ї Таганрозької дивізії, б. 12, кв. 69, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 39749801) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місце знаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька області; код ЄДРПОУ: 43142826) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спора на стороні позивача: ТОВ "Віол" (місцезнаходження: Україна, 87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. 130 Таганрозьскої дивізії, будинок 12, квартира 69; код ЄДРПОУ: 39748901), ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 16.07.2020 року № 0001483201 на суму 500 000,00 грн., яке винесено Головним управлінням ДПС у Донецькій області за результатами Акта перевірки від 22.06.2020 року № 0111/05/99/19/32/39748901 - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 листопада 2020 року.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 30 листопада 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.В. Арестова