Постанова

від 24.02.2021 по справі 200/7050/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року справа №200/7050/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М.,

секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л,

за участю: представника відповідача - Помалюк І.В.,

діючого згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом самопредставництва,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Возовоз на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 200/7050/20-а (головуючий І інстанції Арестова Л.В., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Возовоз до Головного управління ДПС у Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спора на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Віол , Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Возовоз (далі - ТОВ Возовоз , позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУДПС у Донецькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.07.2020 року № 0001483201.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.11.2020 року у задоволенні позову відмовлено (т. 4 а.с. 2-7).

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов через порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки. Суд не звернув увагу на те, що за перевіряємий період відповідчаем не встановлено фактів реєстрації позивачем податкових та акцизних накладних іншим суб`єктам господарювання на реалізацію пального. Актом встановлено, що на території автостоянки розташована металева емність об`ємом 12,5 тис. літрів, в якій станом на день виходу зберігалось дизельне пальне, однак, на думку апелянта, не можна вважати що у вказаній ємності зберігалось саме дизельне пальне, придбане позивачем у період до отримання відповідної ліцензії (т. 4 а.с. 14-23).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, з клопотаннями про відкладення та оголошення перерви не зверталися, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

ТОВ Возовоз є юридичною особою.

Позивачу видана ліцензія на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки реєстраційний номер № 058304142000667, яка зареєстрована 07.05.2020 року, з терміном дії з 07.05.2020 року до 07.05.2025 року, адреса місця зберігання: АДРЕСА_1 , загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літри): 12500 (т. 3 а.с. 5).

На підставі наказу від 10.06.2020 року № 656 Головним управлінням ДПС у Донецькій області видані направлення від 10.06.2020 року №№ 695, 696 про проведення фактичної перевірки ТОВ Возовоз за адресою: м. Маріуполь, вул. Крилова, буд. 28 з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (т. 2 а.с. 238-239).

За результатами проведеної Головним управлінням ДПС у Донецькій області фактичної перевірки складений акт № 0111/05/99/19/32/39748901 від 22.06.2020 року, яким встановлено порушення статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в частині зберігання пального без наявності відповідної ліцензії. Акт підписаний керівником ТОВ Возовоз із зазначенням про незгоду зі складеним актом та наданням заперечень відповідно до законодавства (т. 1 а.с. 8-11).

В акті зазначено, що згідно з відомостями інформаційних баз даних ДПС України, відомостями Єдиного реєстру податкових накладних та Єдиного реєстру акцизних накладних встановлено, що за період перевірки ТОВ ВОЗОВОЗ здійснювало у тому числі господарську діяльність з придбання дизельного пального. При цьому за перевіряємий період не встановлено фактів реєстрації ТОВ ВОЗОВОЗ податкових та акцизних накладних іншим суб`єктам господарювання на реалізацію пального (у роздрібній чи оптовій торгівлі).

Актом встановлні такі обставини.

Згідно з відомостями інформаційних баз даних ДПС також встановлено, що для забезпечення здійснення статутної діяльності, пов`язаної з використанням вантажного автотранспорту, а саме для зберігання пального, ТОВ ВОЗОВОЗ отримало видану Головним управлінням ДПС у Донецькій області ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки від 07.05.2020 року № 05830414202000667 з терміном дії ліцензії з 07.05.2020 року до 07.05.2025 року, оплаченої терміном на 1 рік з 07.05.2020 року до 07.05.2021 року, з адресою місця зберігання пального: Україна, Донецька обл., м. Маріуполь, Лівобережний р-н, вул. Крилова, буд.28, загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літри): 12500.

Фактично в ході перевірки встановлено, що станом на 15.06.2020 року, на території автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 , розташована металева ємність об`ємом 12,5 тисяч літрів, у якій станом на день виходу зберігалось дизельне пальне (код товару згідно з УКТЗЕД 2710194300).

Відповідачу були надані документи, що свідчать про право користування підприємством на правах суборенди (тимчасового платного користування) зазначеного місця зберігання пального, а саме: на підставі договору оренди нежитлової будівлі від 02.01.2020 року № 02/01-20 між ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) та ТОВ ВОЗОВОЗ (Орендар) щодо предмету договору - частини нежитлової будівлі площею 800 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , КОАТУУ 1412336900 для обслуговування транспорту та зберігання пального. Під час фактичної перевірки зазначений договір був дійсним, оскільки строк його дії, згідно з пунктом 7.1, встановлений до 31.12.2020.

На підставі відомостей інформаційних баз даних ДПС України, підтверджених даними бухгалтерського обліку ТОВ ВОЗОВОЗ , встановлено, що за період перевірки ТОВ ВОЗОВОЗ здійснювало: придбання дизельного пального: у ТОВ Енерго-Інвест (код ЄДРПОУ 22030549) - 12.06.2020 року, у ТОВ ВІОЛ (код ЄДРПОУ 30322500) - 13.03.2020 року, 27.03.2020 року, 08.04.2020 року, 17.04.2020 року, 13.05.2020 року, 14.05.2020 року, 21.05.2020 року, 25.05.2020 року, 03.06.2020 року, 10.06.2020 року; заправлення власного автотранспорту через ТОВ СІТОНІЯ-ОЙЛ (код ЄДРПОУ 41358796). Фізичний відпуск дизельного пального постачальниками ТОВ ВІОЛ та ТОВ ЕНЕРГО-ІНВЕСТ здійснювався на підставі наданих до перевірки та доданих до акту перевірки:

По ТОВ ЕНЕРГО-ІНВЕСТ :

- накладною від 14.06.2020 року № 206 на відпуск дизельного палива Євро сорт С ДТ-Л- К5 у кількості 6715 літрів (підстава - рахунок від 12.06.2020 року № 206); товарно-транспортної накладної форми № 1-ТТН (нафтопродукт) від 14.06.2020 року № 206 на 6715 літрів дизельного пального.

По ТОВ ВІОЛ : видатковими накладними: № РН-0000053 (13.03.2020 року) на 4655 л, № РН-0000125 (27.03.2020 року) на 4740 л, № РН-0000030 (08.04.2020 року) на 4650 л, № РН-0000073 (17.04.2020 року) на 4550 л, № РН-0000049 (13.05.2020 року) на 4950 л, № РН-0000056 (14.05.2020 року) на 4650 л, № РН-0000086 (21.05.2020 року) на 4950 л, № РН-0000109 (25.05.2020 року) на 4750 л, № РН-0000017 (03.06.2020 року) на 4950 л, № РН-0000048 (10.06.2020 року) на 4950 л, товарно-транспортними накладними форми № 1-ТТН (нафтопродукт): № 13/03-1 (13.03.2020 року) на 4655 л (т. 1 а.с. 29, т. 3 а.с. 18-19, 32, 34, 36, 38,40, 42, 44, 46, 48).

- ТТН № 27/03-1 (27.03.2020 року) на 4740 л, № 08/04-1 (08.04.2020 року) на 4650 л, № 17/04-1 (17.04.2020 року) на 4550 л, № 13/05-2 (13.05.2020 року) на 4950 л, № 14/05-1 (14.05.2020 року) на 4650 л, № 21/05-1 (21.05.2020 року) на 4950 л, № 25/05-2 (25.05.2020 року) на 4750 л, № 03/06-3 (03.06.2020 року) на 4950 л, № 10/06-2 (10.06.2020 року) на 4950 л. Зазначені операції з придбання дизельного пального та оприбуткування ТОВ ВОЗОВОЗ підтверджуються також наданими під час перевірки бухгалтерськими регістрами підприємства, а саме: реєстр документів Поступление товарів и услуг за 1 півріччя 2020 року, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 203 за січень 2020 року, лютий 2020 року, березень 2020 року, квітень 2020 року, травень 2020 року, червень 2020 року, карткою рахунку 203 за 1 півріччя 2020 року Бухгалтерський облік пального ведеться ТОВ ВОЗОВОЗ на субрахунку 203 Паливо рахунку 20 Виробничі запаси 2 класу Запаси Плану рахунків бухгалтерського обліку (т. 1 а.с. 30-38, т.3 а.с. 20-28).

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291, рахунок 20 Виробничі запаси призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва. За дебетом рахунку 20 Виробничі запаси відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо. Рахунок 20 має у тому числі субрахунок 203 Паливо . На субрахунку 203 Паливо (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) обліковуються наявність та рух палива, що придбавається чи заготовлюється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти і газ. Отже, субрахунок 203 використовується у тому числі для ведення обліку залишків пального на підприємстві. Зокрема, в бухгалтерському обліку ТОВ ВОЗОВОЗ облік надходження придбаного дизельного пального ведеться по дебету субрахунку 203 в кореспонденції з кредитом субрахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , а списання дизельного пального на власні потреби відображається в бухгалтерському обліку підприємства за кредитом субрахунку 203 в кореспонденції з дебетом рахунку 93 Витрати на збут . Даними бухгалтерського обліку ТОВ ВОЗОВОЗ , зокрема, помісячними оборотно- сальдовими відомостями та карткою рахунку 203 за 1 півріччя 2020 року, що додаються до акту перевірки, підтверджується, що станом на 01.04.2020 вхідний дебетовий залишок по субрахунку 203 (тобто залишок дизельного пального на складі підприємства) становив 6075 літрів.

Відповідачем встановлено, що за проміжок часу з 01.04.2020 року до 07.05.2020 року в бухгалтерському обліку підприємства відображено наступні господарські операції з дизельним пальним: на 01.04.2020 року - вхідний дебетовий залишок становив 6075 літрів, 08.04.2020 року - надходження та оприбуткування дизельного пального від ТОВ ВІОЛ у кількості 4650 літрів (ТТН № 08/04-1 (08.04.2020)), залишок на кінець 08.04.2020 року - 10725 літрів; 17.04.2020 року - надходження та оприбуткування дизельного пального від ТОВ ВІОЛ у кількості 4550 літрів (ТТН № 17/04-1 (17.04.2020 року), залишок на кінець 17.04.2020 - 15275 літрів; 30.04.2020 року - списання дизельного пального у кількості 10200 літрів - залишок на кінець 30.04.2020 року становив 5075 літрів. На 30.04.2020 року - вихідний дебетовий залишок становив 5075 літрів; 13.05.2020 року - надходження та оприбуткування дизельного пального від ТОВ ВІОЛ у кількості 4950 літрів (ТТН № 13/05-2 (13.05.2020 року)), залишок на кінець 13.05.2020 року - 10025 літрів.

Податковим органом зроблений висновок, що станом на 06.05.2020 року - 07.05.2020 залишок дизельного пального на складі підприємства становив 5075 літрів. Отже, за даними бухгалтерського обліку підприємства підтверджено зберігання ТОВ ВОЗОВОЗ дизельного пального у квітні 2020 року у розмірі 6075 літрів (01.04.2020- 07.04.2020), 10725 літрів (08.04.2020-16.04.2020), 15275 літрів (17.04.2020-30.04.2020), 5075 літрів (30.04.2020-07.05.2020 аж до 13.05.2020).

Податковий орган посилається на письмові пояснення директора ТОВ ВОЗОВОЗ ОСОБА_1 від 17.06.2020 року, що придбане у ТОВ ВІОЛ та ТОВ ЕНЕРГО-ІНВЕСТ дизельне пальне завозиться бензовозами та зберігається у ємності обсягом 12,5 тис.літрів, розташованій у місці зберігання пального, при цьому дизельне пальне, що зберігається у зазначеній ємності, використовується виключно для власних потреб ТОВ ВОЗОВОЗ . Враховуючи отримання підприємством ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки від 07.05.2020 року № 05830414202000667 з терміном дії ліцензії з 07.05.2020 року до 07.05.2025 року, письмовими поясненнями директора ТОВ ВОЗОВОЗ від 17.06.2020 відповідач зазначив, що мало місце зберігання дизельного пального з 01.04.2020 року по 30.04.2020 року у ємності об`ємом 12,5 тисяч літрів за адресою: м. Маріуполь, вул. Крилова, буд. 28, без наявності ліцензії, тобто всупереч частини 1 статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

2 липня 2020 року позивачем на адресу ГУ ДПС у Донецькій області направлені заперечення на акт, яке залишено без задоволення листом відповідача від 15 липня 2020 року вих. № 57562/10/05-99-32-01 (т. 1 а.с. 15-20).

16 липня 2020 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001483201, яким, за порушення ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 Податкового кодексу України і ч. 2 ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 500000 грн. (т. 1 а.с. 13)

В матеріалах справи наявна копія генерального договору № 12/03/2020-1 від 12 березня 2020 року, укладеного між ТОВ Віол і позивачем про поставку нафтопродуктів з додаванням відповідних накладних (т. 1 а.с. 26-28).

02.01.2020 року укладений договір № 03/01-20 на оренду автомобілів і напівпричепів між ТОВ Возовоз (орендар) і ФОП ОСОБА_1 (орендодавець), за яким орендодавець здає в оренду для експлуатації автомобілі: Сканія номерний знак НОМЕР_1 , МАЗ номерний знак НОМЕР_2 , Сканія номерний знак НОМЕР_3 , CATERPILLR номерний знак НОМЕР_4 , Сканія номерний знак НОМЕР_5 , Сканія номерний знак НОМЕР_6 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_7 , Сканія номерний знак НОМЕР_8 , Сканія номерний знак НОМЕР_9 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_10 , МАН номерний знак НОМЕР_11 , Сканія номерний знак НОМЕР_12 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_13 , Сканія номерний знак НОМЕР_14 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_15 , Сканія номерний знак НОМЕР_16 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_17 , Сканія номерний знак НОМЕР_18 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_19 , Сканія номерний знак НОМЕР_20 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_21 , Сканія номерний знак НОМЕР_22 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_23 , Сканія номерний знак НОМЕР_24 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_25 , Вольво номерний знак НОМЕР_26 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_27 , Сканія номерний знак НОМЕР_28 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_29 , МЕРСЕДЕС номерний знак НОМЕР_30 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_31 , Сканія номерний знак НОМЕР_32 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_33 , МЕРСЕДЕС номерний знак НОМЕР_34 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_35 , МАЗ номерний знак НОМЕР_36 , напівпричіп номерний знак НОМЕР_37 , МАЗ номерний знак НОМЕР_38 , МАЗ номерний знак НОМЕР_39 (т. 1 а.с. 40).

Позивачем надані копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів: Сканія номерний знак НОМЕР_1 (власник ОСОБА_1 ), Сканія номерний знак НОМЕР_3 (власник ОСОБА_1 ), Сканія номерний знак НОМЕР_5 (власник ОСОБА_1 ), Сканія номерний знак НОМЕР_6 (власник ОСОБА_1 ), Сканія номерний знак НОМЕР_8 (власник ОСОБА_1 ), напівпричіп номерний знак НОМЕР_10 (власник ОСОБА_1 ), напівпричіп номерний знак НОМЕР_13 (власник ОСОБА_1 ), напівпричіп номерний знак НОМЕР_15 (власник ОСОБА_1 ), Сканія номерний знак НОМЕР_16 (власник ОСОБА_1 ), Сканія номерний знак НОМЕР_18 (власник ОСОБА_1 ), Сканія номерний знак НОМЕР_20 (власник ОСОБА_1 ), Сканія номерний знак НОМЕР_22 (власник ОСОБА_1 ), Сканія номерний знак НОМЕР_24 (власник ОСОБА_1 ), Вольво номерний знак НОМЕР_26 (власник ОСОБА_1 ), напівпричіп номерний знак НОМЕР_27 (власник ОСОБА_1 ), Сканія НОМЕР_40 (власник ТОВ Возовоз ), Сканія НОМЕР_41 (власник ТОВ Возовоз ), Сканія НОМЕР_42 (власник ТОВ Оранж транс ), Сканія НОМЕР_43 (власник ТОВ Оранж транс ), Сканія номерний знак НОМЕР_44 (власник ОСОБА_1 ), Сканія номерний знак НОМЕР_14 (власник ОСОБА_1 ), Сканія номерний знак НОМЕР_12 (власник ОСОБА_1 ) (т. 1 а.с. 41-47).

У довідці позивача (без дати та номеру) про об`єм паливних баків особистих і орендованих вантажних автомобілів зазначені наступні відомості про об`єм паливних баків (у літрах): НОМЕР_1 SCANIA - 350, НОМЕР_3 SCANIA - 350, НОМЕР_6 SCANIA - 350, НОМЕР_8 SCANIA - 350, АН1160КО SCANIA - 450, НОМЕР_16 SCANIA (напівпричіп НОМЕР_17 ) - 350, НОМЕР_5 SCANIA (напівпричіп НОМЕР_7 ) - 700, НОМЕР_22 SCANIA (напівпричіп НОМЕР_23 ) - 350, НОМЕР_44 45 SCANIA (напівпричіп НОМЕР_10 ) - 450, НОМЕР_14 SCANIA (напівпричіп НОМЕР_45 ) - 600, АН7611IA SCANIA (напівпричіп НОМЕР_21 ) - 1400, НОМЕР_18 SCANIA (напівпричіп НОМЕР_19 ) - 700, НОМЕР_26 VOLVO (напівпричіп НОМЕР_27 ) - 600, НОМЕР_40 SCANIA (напівпричіп НОМЕР_46 ) - 450, НОМЕР_41 SCANIA (напівпричіп НОМЕР_47 ) - 450, АН1311KI SCANIA - 450), НОМЕР_32 SCANIA (напівпричіп НОМЕР_33 ) - 700, НОМЕР_12 SCANIA - 600, НОМЕР_24 SCANIA - 1100, АН9604IA SCANIA - 500, НОМЕР_30 MERCEDES - 400, НОМЕР_34 MERCEDES - 500, 47370ЕВ MA3 - 200, 18161ЕА MA3 - 500, 14193ТК CATERPLLR - 500, АН3023IT MAN - 120, НОМЕР_48 - МАЗ 620 (т. 1 а.с. 48).

Щодо зазначеного позивачем переліку автотранспортних засобів, які знаходяться у його власності (користуванні, відповідно до укладеного договору оренди № 03/01-20 від 02.01.2020 року) та наданих копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, з урахуванням інформації, що отримана судом від РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій області (вих. № 31/5-3725 від 19.10.2020 року).

Згідно договору № 03/01-20 від 02.01.2020 року на оренду автомобілів і напівпричепів ТОВ Возовоз як орендар і ФОП ОСОБА_1 , як орендодавець, уклали договір про те, що орендодавець здає в оренду для експлуатації автомобілі згідно переліку, що зазначений у пункті 1.1.1 договору.

Згідно повідомлення РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій області № 31/5-3725 від 19.10.2020 року транспортні засоби з номерними знаками НОМЕР_49 (МАЗ), НОМЕР_50 (CATERPILLR), НОМЕР_29 (напівпричіп), НОМЕР_51 (МАЗ), що їх зазначено у п.1.1.1 договору оренди від 02.01.2020 РОКУ, не обліковуються за інформацією РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій області, а транспортні засоби з номерними знаками НОМЕР_52 (в договорі - Сканія) обліковується як Mercedes Vito 110CDI у власності фізичної особи ОСОБА_2 , напівпричіп НОМЕР_23 перебуває у власності ТОВ Возовоз , 02996ЕА (в договорі - МАЗ) за обліками є автобусом/мікроавтобусом ГАЗ 32213, що його знято з обліку у зв`язку з вибраковкою, напівпричіп НОМЕР_33 перебуває у власності ТОВ Возовоз (т. 3 а.с. 183-224).

Враховуючи, що зазначені транспортні засоби, що їх ніби ФОП ОСОБА_1 передав в оренду позивачу, або відсутні на обліку у органах МВС як транспортні засоби, або належать іншим особами, або зняті з обліку, або належать самому позивачу - ТОВ Возовоз , суд першої інстанції обгрунтовано не взяв до уваги доводи позивача в цієї частині.

Щодо довідкової інформації про об`єм паливних баків власних та орендованих вантажних автомобілів, колегія суддів зазначає, що транспортні засоби з номерними знаками НОМЕР_53 , НОМЕР_46 , НОМЕР_54 , НОМЕР_55 та НОМЕР_56 відсутні переліку транспортних засобів у п.1.1.1 договору, доказів їх перебування у власності позивача останнім суду не надані, 14193ТК відсутній за обліками МВС, а НОМЕР_42 , НОМЕР_48 належать ТОВ Оранж Транс та ТОВ Фрахттранссервис (відповідно).

Щодо надання позивачем копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Сканія НОМЕР_43 (власник ТОВ Оранж Транс ), колегія суддів зазначає, що транспортний засіб з таким номерним знаком не входить до переліку транспортних засобів ані в п.1.1.1 зазначеного договору оренди, ані до переліку транспортних засобів, що їх зазначено у довідкової інформації про об`єм паливних баків власних та орендованих вантажних автомобілів.

Щодо акту прийому-передачі від 02.01.2020 року - додаток №1 до договору оренди № 03/01-20 від 02.01.2020 року.

Згідно п.1.1.1 зазначеного договору ФОП ОСОБА_1 передає в оренду позивачу транспортні засоби в кількості 39 одиниць, у тому числі, як зазначено вище, ті, що ОСОБА_1 або не належать, або відсутні за обліками МВС, у той як відповідно до акту прийому-передачі від 02.01.2020, ФОП ОСОБА_1 передає, а позивач приймає транспортні засоби у кількості 34 одиниці, у тому числі з номерними знаками НОМЕР_48 , що належить ТОВ Оранж Транс та НОМЕР_2 , що знято з реєстраційного обліку у зв`язку з вибракуванням, та транспортні засоби з такими номерними знаками, що відсутні у п.1.1.1 договору від 02.02.2020 року: НОМЕР_54 , НОМЕР_57 , НОМЕР_58 , НОМЕР_59 , НОМЕР_60 , НОМЕР_55 .

Колегія суддів зазначає, що відповідність укладеного договору оренди від 02.01.2020 року вимогам цивільного законодавства України (зокрема, але не обмежуючись, істотні умови договору) та виконання такого договору, в межах цієї адміністративної справи судом не здійснюється, проте, встановлені судом численні протиріччя у переліку транспортних засобів, його номерних знаків, відомостей про власника таких транспортних засобів у договорі оренди, акті прийому-передачі, переліку обсягів паливних баків та наданих копіях свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, дозволяють суду залишити аргументи позивача в цієї частині поза увагою.

Щодо відсутності в позивача технічної документації в частині обсягу паливних баків на автотранспорт, що знаходиться в нього на праві власності (користування), суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, обгрунтовуючі свої позовні вимоги саме заправкою транспортного засобу безпосередньо до паливного баку та знаходженням палива у паливному баці, саме на позивача покладений обов`язок належним чином підтвердити обсяг паливного бака безвідносно того, чи оспорювався обсяг паливного баку відповідачем.

Щодо листа без дати та без вихідного номеру, що складений російською мовою на аркуші паперу з логотипом SCANIA, підписом невідомої особи та печаткою з ідентифікаційним кодом 39605176 про можливість встановлення паливних баків обсягом від 150 л до 1 500 л в залежності від специфікації автомобіля, суд не приймає цей лист до уваги, оскільки позивач вказує на різні марки та моделі транспортних засобів, не обмежуючись лише SCANIA та у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів зазначено VIN-код кожного транспортного засобу, що дозволяє визначити у тому числі унікальну комплектацію транспортного засобу (т.3 а.с. 77).

Щодо листа ТОВ ВІОЛ вих. № 70 від 12.10.2020 року на адресу позивача про підтвердження ТОВ ВІОЛ відпущення 13.03.2020 року, 27.03.03.2020 року (дата зазначена у листі очевидно з помилкою), 08.04.2020 року та 17.04.2020 року дизельного палива шляхом заправки грузових авто на території замовника, суд такі доводи також залишає поза увагою, оскільки, лист складений 12.10.2020 року, тобто через тривалий час після подій, що в цій частині досліджені судом, та, виходячи зі змісту листа, суд не має можливості визначити, про яке саме дизельне пальне йдеться, обсяг такого пального по датам, визначити транспортні засоби, які, нібито, були заправлені дизельним пальними. Крім того, до листа не додані документи ТОВ ВІОЛ , які б свідчили на підтвердження реальності фактів, що наведені досліджуваному листі ТОВ ВІОЛ на адресу позивача (т.3 а.с. 78).

В акті позивача від 13 березня 2020 року зазначено, що дизельне паливо за ТТН № 13/03-1-1 було доставлено на адресу позивача в кількості 4655 літрів до ємності зберігання пального не було злито, а було заправлено відразу в авто, із заправною відомістю (т. 1 а.с. 49).

В акті позивача від 27 березня 2020 року зазначено, що дизельне паливо за ТТН № 27/03-1 було доставлено на адресу позивача в кількості 4740 літрів до ємності зберігання пального не було злито, а було заправлено відразу в авто, згідно із заправною відомістю (т. 1 а.с. 51).

В акті позивача від 8 квітня 2020 року зазначено, що дизельне паливо за ТТН № 08/04-1 було доставлено на адресу позивача в кількості 4650 літрів до ємності зберігання пального не було злито, а було заправлено відразу в авто, із заправною відомістю (т. 1 а.с. 53).

В акті позивача від 17 квітня 2020 зазначено, що дизельне паливо за ТТН № 17/04-1 було доставлено на адресу позивача в кількості 4550 літрів до ємності зберігання пального не було злито, а було заправлено відразу в авто, із заправною відомістю (т. 1 а.с. 55).

Ці акти підписані тільки представниками позивача (директор ОСОБА_1 , бухгалтер ОСОБА_3 і водій ОСОБА_4 ). Вказані акти не містять відміток представників постачальника дизельного пального.

В матеріалах справи наявні копії відповідних відомостей (форма № 16-НП) на відпуск нафтопродуктів від: 13 березня 2020 року, 27 березня 2020 року, 08 квітня 2020 року, 17 квітня 2020 року, 13 травня 2020 року, 14 травня 2020 року, 15 травня 2020 року, 18 травня 2020 року, 19 травня 2020 року, 21 травня 2020 року, 22 травня 2020 року, 25 травня 2020 року, 26 травня 2020 року, 01 червня 2020 року, 02 червня 2020 року, 03 червня 2020 року, 10 червня 2020 року, 11 червня 2020 року, 14 червня 2020 року, 15 червня 2020 року, що їх складено відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку на нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (Додаток 16) (т. 1 а.с. 57-76).

ТОВ Возовоз надало листи № 3 від 12.03.2020 року, № 10 від 26.03.2020 року, № 25 від 07.04.2020 року, № 30 від 16.04.2020 на адресу ТОВ Віол , в яких позивач просить заправити авто з бензовозу. На зазначених листах є печатка ТОВ Віол , а також підпис директора ТОВ Віол (т. 1 а.с. 50, 52, 54, 56).

Водноча, вказані листи не містять дату їх отримання ТОВ Віол . Крім того, не надано доказів погодження ТОВ Віол на відвантаження дизельного пального шляхом заправки авто з бензовозу.

Позивачем надано роздруківки (копії) з реєстру руху пального за січень 2020 року, за лютий 2020 року, за березень 2020 року, за квітень 2020 року, за травень 2020 року і за червень 2020 року. Ці роздруківки не містять підписи посадових осіб ТОВ Возовоз або інших відміток позивача. Також, позивачем надані роздруківки (копії) картки рахунку 203 за 1 півріччя 2020 року ТОВ Возовоз , які також не містять підписи посадових осіб ТОВ Возовоз або інших відміток позивача (т. 1 а.с. 77-100).

Крім того позивачем до суду надані копії подорожніх листів вантажних автомобілів щодо використання транспортних засобів у господарській діяльності (т. 1 а.с. 108-250, т. 2 а.с. 1-186).

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

За змістом п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

За змістом ст. 15 Закону № 481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Частинами 1-3 ст. 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Згідно ст. 18 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 березня 2020 року без наявності відповідної ліцензії.

За змістом п. п. 5.1.1 п. 5.1, п. 7.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 року № 281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281/171/578/155), приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо (далі - договір).

Відпуск нафти і нафтопродуктів здійснюється шляхом їх відвантаження споживачам магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, водним, залізничним і автомобільним транспортом.

Згідно з пп. 7.5.1, 7.5.8 і 7.5.9 п. 7.5 Інструкції № 281/171/578/155 нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання.

Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об`єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Відповідно до п. п. 10.2.6 п. 10.2 і п. п. 10.3.2.1 п. п. 10.3.2 п. 10.3 Інструкції № 281/171/578/155 передбачено, що нафтопродукти повинні бути прийняті в резервуари за їх марками та видами (дизельне паливо за масовою часткою сірки).

Відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП (додаток 16).

Положеннями Інструкції № 281/171/578/155 не передбачено відпуск (відвантаження) нафтопродуктів з автоцистерни безпосередньо в топливні баки транспортних засобів. За змістом положень вказаної Інструкції таке відвантаження з автоцистерни відбувається безпосередньо в спеціальні резервуари.

Умовами договору № 12/03/2020-1 від 12 березня 2020 року, укладеного між ТОВ Віол і позивачем, передбачено, що приймання товару по кількості здійснюється згідно з Інструкцією № 281/171/578/155 (п.п. 2.8.1 договору).

Суду не надано жодних доказів того, що зазначені умови договору змінювалися сторонами. Крім того, не надано доказів недодержання ТОВ Віол Інструкції № 281/171/578/155 при відвантаженні дизельного пального позивачу.

Жодних документів безпосередньо від ТОВ Віол про погодження заправити авто з бензовозу або про фактичне вчинення вказаного заходу суду не надано.

Акти від 13 березня 2020 року, 27 березня 2020 року, 8 квітня 2020 року, 17 квітня 2020 підписані тільки представниками позивача; надані суду відомості за формою № 16-НП також містять тільки підписи представників позивача.

Крім того, за змістом Інструкції № 281/171/578/155, відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП не підтверджують відпуск нафтопродуктів автомобільним транспортом, а містять відомості щодо відпуску нафтопродуктів на АЗС споживачам.

Виходячи зі змісту Акту № 0111/05/99/19/32/39748901 від 22.06.2020 року, слідує, що акти Акти від 13 березня 2020 року, 27 березня 2020 року, 8 квітня 2020 року, 17 квітня 2020 і листи № 3 від 12.03.2020 року, № 10 від 26.03.2020 року, № 25 від 07.04.2020 року, № 30 від 16.04.2020 року на адресу ТОВ Віол не були надані ГУ ДПС під час фактичної перевірки. Вказані документи були надані лише під час звернення до суду.

При цьому, у наданій позивачем під час фактичної перевірки картки рахунку 203 за перше півріччя наявні відомості про надходження 04.05.2020 року і 06.05.2020 року дизельного пального (основний склад) і відсутні відомості про списання цього пального до отримання ліцензії.

Верховний Суд у постанові від 24.04.2019 року у справі № 803/1184/17 зазначив, що суд повинен досліджувати правомірність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень на момент їх прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися в майбутньому.

З огляду на викладене, суд відхиляє вказані документи як докази постачання (відвантаження) нафтопродуктів з автоцистерни безпосередньо в топливні баки транспортних засобів.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на підставі встановлених під час проведення фактичної перевірки і зазначених в акті № 0111/05/99/19/32/39748901 від 22.06.2020 року обставин відповідачем обґрунтовано встановлене порушення щодо зберігання позивачем пального без наявності ліцензії у періоді до 07.05.2020 року, тому відповідачем правомірно застосовані до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу за зберігання пального без наявності ліцензії в сумі 500000 грн.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Возовоз - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 200/7050/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Возовоз до Головного управління ДПС у Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спора на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Віол , Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- залишити без змін.

Повний текст постанови складений 24 лютого 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Е.Г. Казначеєв

Г.М. Міронова