Рішення

від 30.11.2020 по справі 280/4147/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року Справа № 280/4147/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Тимцясь Руслана Анатолійовича (вул. Г. Сталінграда, буд. 3, м. Мелітополь, Запорізька область, 72313), до Мелітопольського міського відділу Управління державної міграційної служби України (Мелітопольський МВ УДМС України) в Запорізькій області (вул. Чернишевського, буд. 26, м. Мелітополь, Запорізька область, 72300) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в особі представника - адвоката Тимцясь Руслана Анатолійовича, до Мелітопольського міського відділу Управління державної міграційної служби України (Мелітопольський МВ УДМС України) в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №б/н від 27.08.2019 про заборону в`їзду на територію України строком на 5-ть (п`ять) років громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), у зв`язку з примусовим видворенням за межі України, прийняте провідним спеціалістом сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області ОСОБА_3 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що рішення №б/н від 27 серпня 2019 року про заборону в`їзду на територію України строком на 5-ть (п`ять) років громадянину Російської Федерації - позивачу, у зв`язку з примусовим видворенням за межі України є протиправним, прийнято провідним спеціалістом сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області ОСОБА_3 не на підставах, не в межах та не у спосіб, що передбачені законами України. Просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Ухвалою від 30.06.2020 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

Ухвалою від 13.07.2020 позивачу був продовжений строк для усунення недоліків позову.

Ухвалою від 27.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/4147/20. Судове засідання призначено на 14.09.2020 без виклику сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.

21.08.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення дотримувався вимог, встановлених частиною 1 статті 30 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства і таким чином, діяв на підставах, в межах та у спосіб, передбачений законодавством. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи встановлено та не заперечується сторонами, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30 грудня 2010 року прибув на територію України через КПП Тополі по паспорту громадянина Росії серії НОМЕР_2 виданого Генеральним Консульством Росії в м.Харків від 27.08.2008 року строком дії 27.08.2013 року.

Після закінчення терміну перебування на території України вчасно не виїхав у зв`язку з відсутністю коштів на придбання квитка та документів, які надають право на безперешкодний перетин державного кордону України.

26.03.2019 на ОСОБА_1 Мелітопольським МВ УДМС України в Запорізькій області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МЗП 138389 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 203 КУпАП, за порушення іноземцями правил перебування в Україні, тобто перевищення встановленого терміну перебування 90 днів з дати першого в`їзду на протязі 180 днів на території України (а.с. 88).

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення 26.03.2019 року Мелітопольським МВ УДМС України в Запорізькій області винесено постанову серії ПН МЗП 138389 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. (а.с. 92-93).

Позивачем сплачено штраф 26.03.2019 року (а.с. 19).

26 березня 2019 року Мелітопольським МВ УДМС України в Запорізькій області прийняте рішення №22 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання його покинути територію України у термін до 24.04.2019 року (а.с. 94-95).

Рішення про примусове повернення №22 позивачем не було виконано, тому Мелітопольський МВ УДМС України в Запорізькій області звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з адміністративним позовом про примусове видворення за межі України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27.08.2019 у справі №937/6967/19 (провадження №2-а/937/135/19) позов задоволено. Суд постановив примусово видворити за межі України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 96).

27.08.2019 року провідним спеціалістом сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області ОСОБА_3 прийнято рішення про заборону в`їзду на територію України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з примусовим видворенням за межі України (а.с. 97).

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства від 22 вересня 2011 року № 3773-VI.

Порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (далі - особи), перебування яких на території України не дозволяється визначається Інструкцією про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 грудня 2013 року №1235 (далі - Інструкція №1235).

Відповідно до пункту 2 Інструкції №1235 визначено, що ця Інструкція розроблена відповідно до статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 280.

За правилами пункту 3 Інструкції №1235 встановлено, що рішення про заборону в`їзду в Україну особам приймається ДМС та її територіальними органами за наявності підстав, зазначених в абзацах другому, третьому та сьомому частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

Частиною 1 статті 13 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства від 22 вересня 2011 року № 3773-VI визначено, що в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється: в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; якщо при клопотанні про в`їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі; якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні; якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов`язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в`їзду в Україну; якщо така особа намагається здійснити в`їзд через контрольні пункти в`їзду - виїзду на тимчасово окуповану територію без спеціального дозволу або така особа під час попереднього перебування на території України здійснила виїзд із неї через контрольний пункт в`їзду - виїзду.

За наявності підстав, зазначених в абзацах другому, сьомому і восьмому частини першої цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в`їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України (частина 2 статті 13 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 13 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства від 22 вересня 2011 року № 3773-VI рішення про заборону в`їзду в Україну приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону.

Тобто, стаття 13 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства від 22 вересня 2011 року № 3773-VI містить вичерпний перелік того коли та за яких підстав приймається рішення про заборону в`їзду в Україну.

Судом досліджено рішення провідного спеціаліста сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області ОСОБА_3 від 27.08.2019 про заборону в`їзду на територію України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з примусовим видворенням за межі України.

Відповідач, як на підставу прийняття спірного рішення посилається на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27.08.2019 по справі №937/6967/19, яким примусово видворено за межі України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 .

За правилами пункту 6 Інструкції №1235 від 17 грудня 2013 року встановлено, що рішення про заборону в`їзду в Україну особі приймається на підставі обґрунтованого звернення (довідки, рапорту), зазначеного у пункті 5 цієї Інструкції, шляхом винесення рішення про заборону в`їзду в Україну, за формою, наведеною у додатку до цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 5 Інструкції №1235 від 17 грудня 2013 року встановлено, що після отримання даних, які обґрунтовують необхідність заборони в`їзду в Україну особі, органи та підрозділи, визначені у пункті 4 цієї Інструкції, надсилають до ДМС або її територіальних органів обґрунтоване звернення (довідку, рапорт), в якому зазначають такі відомості про особу: а) громадянство (підданство); б) прізвище, ім`я (імена) та по батькові (за наявності) особи в називному відмінку (для громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь - російською мовою з дублюванням латиницею, для інших іноземців та осіб без громадянства - латиницею); в) дата народження (день, місяць, рік); г) стать; ґ) місце проживання; д) серія та номер паспортного документа, коли і ким виданий; е) відомості, які згідно з абзацами другим, третім та сьомим частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" дають підстави для прийняття рішення про заборону особі в`їзду в Україну; є) запропонований строк заборони в`їзду та відомості, які обґрунтовують його тривалість (обставини і характер вчинення іноземцем або особою без громадянства суспільно небезпечного діяння; результати перевірки особи за обліками МВС України, обліками правоохоронних органів іноземних держав та міжнародних правоохоронних організацій; наявність в особи не виконаних майнових зобов`язань перед юридичними або фізичними особами в Україні).

Однак, суд завертає увагу на те, що стаття 13 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства від 22 вересня 2011 року № 3773-VI не містить таких підстав для прийняття рішення про заборону в`їзду на територію України, як рішення суду про видворення.

Також, досліджуючи матеріали справи судом не встановлено, а відповідачем до суду не надано інформації, доказів, що органи та підрозділи, визначені у пункті 4 цієї Інструкції, надсилали до територіального органу обґрунтоване звернення.

Разом з тим, суд зауважує, що провідний спеціаліст сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області ОСОБА_3 діяв не у межах своїх повноважень, оскільки в силу пункту 7 Інструкції №1235 від 17 грудня 2013 року рішення про заборону в`їзду в Україну особі підписується керівником структурного підрозділу апарату ДМС, начальником управління (відділу) міграційної роботи ГУДМС, УДМС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і затверджується:

-в апараті ДМС - Головою, першим заступником або заступником;

-у головних управліннях, управліннях ДМС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - начальником відповідного ГУДМС, УДМС, його першим заступником або заступником.

Відповідно до матеріалів справи, рішення від 27 серпня 2019 року про заборону в`їзду на територію України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , у зв`язку з примусовим видворенням за межі України підписано безпосередньо провідним спеціалістом сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області ОСОБА_3 та затверджене начальником Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області ОСОБА_4 , а не начальником ГУ ДМС України в Запорізькій області чи його заступником.

Крім того, необхідно зазначити, що підстава визначена відповідачем у спірному рішенні, а саме частина 1 статті 30 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства не визначає своїм наслідком складання рішення про заборону в`їзду на територію України, оскільки регламентує порядок примусового видворення іноземців та осіб без громадянства на виконання рішення суду про примусове видворення за межі України.

Вимогами частини 1 статті 30 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства передбачено, що іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у цій статті, забороняється подальший в`їзд в Україну строком на п`ять років. Строк заборони щодо подальшого в`їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення та додається до строку заборони в`їзду в Україну, який особа мала до цього.

Тобто, за наявності рішення суду про примусове видворення за межі України наявна заборона, визначена Законом, щодо в`їзду позивача на територію України строком на п`ять років до 27.08.2024 року та не потребує додаткового регулювання спірною постановою.

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, оскільки принцип законності гарантовано частиною 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією від 20.07.2020 (а.с.12) підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 840,80 грн. Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, чиїм структурним підрозділом є відповідач.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 139, 143, 241 - 246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника адвоката Тимцясь Руслана Анатолійовича (вул. Г. Сталінграда, буд. 3, м. Мелітополь, Запорізька область, 72313) до Мелітопольського міського відділу Управління державної міграційної служби України (Мелітопольський МВ УДМС України) в Запорізькій області (вул. Чернишевського, буд. 26, м. Мелітополь, Запорізька область, 72300) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області №б/н від 27.08.2019 про заборону в`їзду на територію України строком на 5-ть (п`ять) років громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з примусовим видворенням за межі України, прийняте провідним спеціалістом сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області ОСОБА_3

Судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) присудити на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 37834773, 69005, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 90).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль