РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2020 року справа № 580/4219/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коврайської Другої сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
30.09.2020 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Коврайської Другої сільської ради Золотоніського району Черкаської області (19722, Черкаська обл., Золотоніський р-н, с.Коврай Другий, вул. Шевченка, буд.42; код ЄДРПОУ 34117479) (далі - відповідач) про: визнання протиправною відмови, викладеної в рішенні від 18.06.2020 №47-5/VII, у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0га, в адмінмежах Коврайської Другої сільської ради Золотоніського району Черкаської області; зобов`язання відповідача повторно розглянути з урахуванням висновків суду та за присутності позивача клопотання про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0га, в адмінмежах Коврайської Другої сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
Додатково просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати. В обґрунтування позову зазначено, що спірна відмова здійснена без наявності законних підстав.
В обґрунтування зазначено, що відповідач відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою за відсутності правових підстав, виключний перелік яких визначений законом. Стверджує, що надав усі передбачені законом документи для отримання такого дозволу. Зазначив, що відповідач не надав жодного документа, який би підтверджував, що вказана ним земельна ділянка перебуває у власності інших осіб. Тому просив задовольнити позов.
Ухвалою суду від 02.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання.
Відповідач своїм правом подати відзив не скористався про причини суд не повідомив.
Оскільки обґрунтованих клопотань про розгляд справи за участю сторін суду не надходило, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути без повідомлення та виклику сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до посвідчення від 14.07.2015 серії НОМЕР_2 позивач є учасником бойових дій. Згідно з довідкою від 13.01.2015 №54 Авдіївського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області брав участь в антитерористичній операції в м. Авдіївка Донецької області.
З наданої до матеріалів справи копії заяви позивача від 11.05.2020 суд встановив, що він звертався до відповідача заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Коврайської Другої сільської ради Золотоніського району Черкаської області, с.Коврай Другий (в межах населеного пункту). До неї додав: копії паспорта та РНОКПП, копію довідки 6-зем з викопіюванням бажаного місця розташування земельної ділянки, копію довідки учасника АТО, копію посвідчення учасника бойових дій.
Рішенням від 18.06.2020 №47-5/VII за підписом секретаря сільської ради Т.І. Василенка у задоволені заяви позивача відмовлено (далі - спірне рішення). Підставою відмови зазначено, що в зв`язку з відсутністю вільних земель комунальної власності в межах населеного пункту, які можливо надати в користування, клопотання задоволенню не підлягає. Додатково зазначив, що зазначені в заяві земельні ділянки з 1993 року до часу її розгляду за рішенням виконавчого комітету сільської ради знаходиться в користуванні жителів села.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням позивач звернувся з позовом до суду.
Суд врахував, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 16.07.2020 №2768-III (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Відповідно до п.б ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Частинами 1-3 ст.116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в ч. 3 ст. 116 ЗК України).
У ст.121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
З огляду на це позивач, як громадянин України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією його паспорта серії НОМЕР_3 , має право на набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.
Частинами 1, 2 ст.116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. При цьому, підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.
Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства , ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування , який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри . До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Отже, особи, які бажають отримати дозвіл на виготолення проекту земелустрою, подають зазначений вище пакет документів.
У ч.7 ст. 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою:
а) надати дозвіл;
б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів , затверджених у встановленому законом порядку (абзац 1 ч.7 ст.118 ЗК України).
Проаналізувавши вказані норми в сукупності, суд дійшов висновку, що суб`єкт владних повноважень наділений правом надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою та зобов`язаний врахувати місцезнаходження, межі інших суміжних землекористувачів під час оцінки заявленого орієнтовного розміру бажаної заявником земельної ділянки.
Суд врахував, що на виконання ч.6 ст.118 ЗК України позивач подав відповідачу всі необхідні документи, у т.ч. викопіровку з нанесенням місця розташування земельної ділянки (а.с.10).
На підставі ч.1 ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до частин 1, 2 ст.59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Проаналізувавши ч.7 ст.118 ЗК України, п.34 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР суд дійшов висновку, що питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою тощо відповідач має вирішувати за наслідками розгляду відповідного клопотання на пленарному засіданні.
При розгляді питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, особа яка подала клопотання, має право бути присутньою на сесії ради. Відповідно до п.17 ст. 46 №280/97-ВР сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" .
Отже, позивач має право бути присутнім при розгляді його клопотання щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність на пленарному засіданні відповідача.
Для вирішення спору суд врахував правову позицію Верховного Суду (далі - ВС) щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах, викладену у постанові від 19.06.2018 у справі №803/1183/17 (провадження №К/9901/49708/18), що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає безумовному врахуванню.
ВС у вказаному рішенні вказав, що системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
Отже, відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинна бути мотивованою.
Викладена в спірному рішенні підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не передбачена вимогами ч.7 ст.118 ЗК України, згідно з якою визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Викладені в оспорюваному рішенні доводи про відсутність вільних земель та перебування земельної ділянки, щодо якої стосувалося клпоотання позивача, знаходиться в користуванні жителів села, не підтверджені жодним належним, допустимим і достовірним доказом. Отже, відповідач не довів, що у спірних правовідносинах діяв з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом. Тому суд дійшов висновку, що спірне рішення є протиправним і підлягає скасуванню, а відповідна позовна вимога - задоволенню.
Згідно з п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
На підставі абз.2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Дотримуючись завдання адміністративного судочинства, визначеного в ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом повного захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути за участю позивача в установленому законом порядку заяву позивача від 11.05.2020 з доданими документами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0га, в адмінмежах Коврайської Другої сільської ради Золотоніського району Черкаської області,- та відповідно до вимог ст.118 ЗК України прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
З огляду на вказане суд дійшов висновку задовольнити позов у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Дотримуючись вказаних вимог суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 29.09.2020 №0.0.1852521119.1 про сплату судового збору в сумі 840,80грн., підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 840,80грн.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Коврайської Другої сільської ради Золотоніського району Черкаської області (19722, Черкаська обл., Золотоніський р-н, с.Коврай Другий, вул. Шевченка, буд.42; код ЄДРПОУ 34117479), викладену в рішенні від 18.06.2020 №47-5/VII, у наданні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0га, в адмінмежах Коврайської Другої сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
Зобов`язати Коврайську Другу сільську раду Золотоніського району Черкаської області (19722, Черкаська обл., Золотоніський р-н, с.Коврай Другий, вул. Шевченка, буд.42; код ЄДРПОУ 34117479) повторно розглянутив установленому законом порядку та спосіб з урахуванням висновків суду та за присутності позивача клопотання про надання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0га, в адмінмежах Коврайської Другої сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коврайської Другої сільської ради Золотоніського району Черкаської області (19722, Черкаська обл., Золотоніський р-н, с.Коврай Другий, вул. Шевченка, буд.42; код ЄДРПОУ 34117479) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 30.11.2020.
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2020 |
Оприлюднено | 01.12.2020 |
Номер документу | 93164896 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бєлова Людмила Василівна
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
А.М. Бабич
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні