Рішення

від 30.11.2020 по справі 640/12392/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2020 року м. Київ № 640/12392/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Покровська" (04080, місто Київ,

вулиця Юрківська, 8-12, літера А)

до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державно адміністрації) (01044, місто Київ, вулиця

Хрещатик, будинок 36)

третя особа Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро

технічної інвентаризації" (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4В)

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Покровська (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) (надалі по тексту - відповідач), за участю третьої особи - Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державно адміністрації) щодо здійснення державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Покровська на земельну ділянку, яка розташована за адресою: місто Київ, вулиця Покровська, 9а, загальною площею 0,0235 га, кадастровий номер 8000000000:85:384:0012 (цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд);

- зобов`язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провести державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Покровська на земельну ділянку, яка розташована за адресою: місто Київ, вулиця Покровська, 9а, загальною площею 0,0235 га, кадастровий номер 8000000000:85:384:0012 (цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд).

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства України, зокрема, статті 120 та 125 Земельного кодексу України, статей 115 та 377 Цивільного кодексу України щодо додержання принципу неподільності будівлі та земельної ділянки право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: місто Київ, вулиця Покровська, 9а, загальною площею 0,0235 га, кадастровий номер 8000000000:85:384:0012 (цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд) не зареєстровано.

Водночас, на виконання вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-IV та Земельного кодексу України державна реєстрація права власності на земельну ділянку здійснюється одночасно з реєстрацією права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташовується на ній.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі №640/12392/19 та вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на адміністративний позов представник Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) стверджував, що проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, про що заявляє позивач у позовних вимогах, з моменту утворення Департаменту і станом на сьогодні, до компетенції та кола повноважень відповідача не належить. Водночас, вимогами Закону України Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-IV передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обмеження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам, тобто державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення державним реєстратором.

З огляду на викладене вище та відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Покровська створено внаслідок об`єднання вкладів засновників, що підтверджується свідоцтвом про держану реєстрацію юридичної особи НОМЕР_1 .

Зі змісту рішення господарського суду міста Києва від 05 липня 2011 року у справі №13/187 вбачається, що до статутного фонду у власність Товариства з обмеженою відповідальністю Покровська внесено земельну ділянку, що розташована за адресою: місто Київ, вулиця Покровська, 9а, загальною площею 0,0235 га, що перебувала у власності засновника Товариства, про що виданого державний акт про право власності на земельну ділянку серії ІІІ-КВ №137185, цільове призначення - будівництво приватної будівлі та прибудинкових споруд, приватну будівля, що розташована за адресою: місто Кив, вулиця Покровська, 9а загальною площею 750,00 кв.м. та проектну документацію на приватну будівлю.

В процесі діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Покровська здійснено оздоблювальні роботи, які дозволили експлуатувати будівлю за призначенням. На проведення будівництва було отримано всю необхідну документацію, в тому числі дозвіл на виконання будівельних робіт №2638-Пд/Ш від 23 липня 2007 року та ордер на тимчасове порушення благоустрою №7070130 та іншу дозвільну документацію та погодження.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05 липня 2011 року визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Покровська (04080, м. Київ, вул. Юрківська, 8-12, літ. А, код ЄДРПОУ 37176826) на будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Покровська, 9 а, загальною площею 750,00 кв.м.; зобов`язано Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4 в Код ЄДРПОУ 03359836) провести технічну інвентаризацію будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Покровська, 9а а, загальною площею 750,00 кв.м., 04080, м. Київ, вул. Юрківська, 8-12, літ. А код ЄДРПОУ 37176826; зобов`язано Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4 в, код ЄДРПОУ 03359836) провести державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Покровська ( 04080, м. Київ, вул. Юрківська, 8-12, літ. А код ЄДРПОУ 37176826) на будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Покровська, 9 а, загальною площею 750,00 кв.м.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 16 жовтня 2018 року вбачається, що 14 грудня 2011 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис за №10773-П в книзі 229п-140 про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 719,50 кв.м., що знаходиться у місті Києві, вулиця Покровська, будинок 9а, на підставі рішення господарського суду міста Києва від 24 листопада 2011 року, за Товариством з обмеженою відповідальністю Покровська .

Наявною в матеріалах справи копією довідки про державну реєстрацію прав підтверджується факт проведення Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна державної реєстрації права приватної власності за позивачем на нежитлову будівлю загальною площею 719,50 кв.м., що знаходиться у місті Києві, вулиця Покровська, будинок 9а.

Позивач стверджував про порушення Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна вимог чинного законодавства в частині нездійснення одночасної реєстрації права власності на земельну ділянку, на якій розміщено нерухоме майно, право власності на яке реєструється.

В подальшому, 12 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Покровська звернулось із заявою до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: місто Київ, вулиця Покровська, 9а.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №197437815 від 23 січня 2020 року вбачається, що державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Тараненко О.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 50784991 від 23 січня 2020 року щодо реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Покровська на будівлю, літера А , що розташована у місті Києві по вулиця Покровська, будинок 9-А.

При цьому, державну реєстрацію права власності на земельну ділянку у Державному реєстрі прав на нерухоме майно не здійснено, що і зумовило звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV, в редакції станом на момент звернення позивача із заявою від 12 квітня 2019 року).

Вимогами статті 2 Закону №1952-IV визначено, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав;

Частиною 2 статті 3 Закону №1952-IV передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №1952-IV державній реєстрації прав підлягає право власності.

Статтею 5 Закону №1952-IV визначено перелік нерухомого майна, щодо якого проводиться державна реєстрація прав.

Так, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Вимогами частини 2 статті 29 Закону №1952-IV передбачено, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку у разі подання заяви про державну реєстрацію прав набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

Згідно частини 1 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

При цьому, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Тобто, нормами чинного законодавства передбачено принцип неподільності земельної ділянки та нерухомого майна, розташованого на ній.

Так, відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України у справі № № 6-2225 цс16, нормами статей 125 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України визначено, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. При цьому, при застосуванні положень статті 120 Земельного кодексу України у поєднанні з нормою статті 125 Земельного кодексу України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Частиною 5 статті 18 Закону №1952-IV передбачено, що у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав на такі об`єкти.

Пунктом 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі - Порядок №1127) визначено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, а також у разі державної реєстрації речових прав, що є похідними від права власності, одночасно з державною реєстрацією права власності на таке майно заявником подається одна заява.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що 12 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Покровська звернулось до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані обставини спростовують доводи представника відповідача, що позивач не звертався до Департаменту із заявами про здійснення державної реєстрації.

Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 9 Закону №1952-IV до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить: забезпечення проведення державної реєстрації прав.

Також наявна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформація про проведену державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Тараненко О.О. реєстрацію права власності №197437815 від 23 січня 2020 року за Товариством з обмеженою відповідальністю Покровська на будівлю, літера А , що розташована у місті Києві по вулиця Покровська, будинок 9-А свідчить про безпідставність тверджень відповідача про відсутність у нього повноважень щодо проведення державної реєстрації прав.

Водночас, порядок проведення державної реєстрації передбачений статтею 18 Закону №1952-IV, відповідно до вимог якої, зокрема, державним реєстратором приймається рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав).

Вимогами пункту 18 Порядку №1127 визначено, що за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

У разі надходження відповідно до цього Порядку відомостей з Державного земельного кадастру про відсутність в останньому відомостей про земельну ділянку державний реєстратор за зазначеним у заяві кадастровим номером за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав приймає виключно рішення щодо відмови в державній реєстрації прав.

Суд зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів прийняття рішення, передбаченого вимогами чинного законодавства, за результатами розгляду заяви про здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Київ, вулиця Покровська, 9а від 12 квітня 2019 року, тобто Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) допущено бездіяльність.

При цьому, суд враховує, що державний реєстратор відповідно до пункту 4 частини 3 статті 10 Закону №1952-IV під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки має безпосередній доступ та користується відомостями Державного земельного кадастру у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 1 статті 33 Закону №1952-IV).

Згідно частини 2 статті 29 Закону №1952-IV державна реєстрація права власності на земельну ділянку у разі подання заяви про державну реєстрацію прав набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

Аналіз наведених норм свідчить про наявність у державного реєстратора законодавчо передбачених можливостей доступу до відомостей Державного земельного кадастру з метою належного виконання наданих йому повноважень.

Наявними матеріалами справи підтверджується наявність у Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку, право власності на яку позивач просив зареєструвати у зв`язку з набуттям ним права власності на об`єкт нерухомого майна, розташованого на такій земельній ділянці.

При цьому, відповідачем не надано доказів прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача від 12 квітня 2019 року, зокрема, щодо відмови у проведенні державної реєстрації права власності на земельну ділянку. Наявний в матеріалах справи витяг з Державного реєстру речових прав, сформований станом на 23 січня 2020 року, підтверджує відсутність вчинення державним реєстратором реєстраційної дії щодо державної реєстрації.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність оскаржуваної бездіяльності відповідача.

Вимогами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Як визначено в Рекомендаціях № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року (надалі також "Рекомендація R (80)2") під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто , коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати ...", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити...", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам..." тощо;

шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Стосовно дискреційних повноважень, слід зазначити, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Натомість, у даному випадку повноваження відповідача не є дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини.

За конкретних фактичних обставин відповідач не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням того, що нормами Закону №1952-IV державному реєстратору як суб`єкту державної реєстрації надано право за результатами розгляду заяви про здійснення державної реєстрації права власності приймати рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав), водночас, відповідачем не прийнято за наслідками розгляду заяви позивача належного рішення, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язати відповідача вчинити дії щодо державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Покровська на земельну ділянку, яка розташована за адресою: місто Київ, вулиця Покровська, 9а, загальною площею 0,0235 га, кадастровий номер 8000000000:85:384:0012 (цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність бездіяльності Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість допущення оскаржуваної бездіяльності, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Покровська задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державно адміністрації) щодо розгляду заяви про здійснення державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Покровська на земельну ділянку, яка розташована за адресою: місто Київ, вулиця Покровська, 9а, загальною площею 0,0235 га, кадастровий номер 8000000000:85:384:0012 (цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд).

Зобов`язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провести державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Покровська на земельну ділянку, яка розташована за адресою: місто Київ, вулиця Покровська, 9а, загальною площею 0,0235 га, кадастровий номер 8000000000:85:384:0012 (цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Покровська (04080, місто Київ, вулиця Юрківська, 8-12, літера А, код ЄДРПОУ 37176826) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державно адміністрації) (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, код ЄДРПОУ 40452947).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук