Рішення

від 27.10.2020 по справі 640/24989/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/656

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09:45

27 жовтня 2020 року м. Київ № 640/24989/19

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Успіх" до Головного управління ДПС м.Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Суддя О.В.Головань

Секретар І.В.Галаган

Представники:

Від позивача: Вашека О.В.

Від відповідача: Коваленко Л.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Успіх" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.12.2019 № 00004220502, № 00004230502.

В судовому засіданні 27.10.2020 р. оголошено резолютивну частину рішення про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Успіх" (04070, місто Київ, ВУЛИЦЯ ІЛЛІНСЬКА, будинок 8, код 40542024) зареєстроване в якості юридичної особи 06.06.2016 р.; перебуває на обліку в якості платника податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві (ДПІ у Подільському районі); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у.; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

На підставі плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 р., наказу від 13.09.2019 р. №526, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, 77, 82 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Успіх", про що складено акт віл 23.10.2019 р. №103/26-15-05-02-03/40542024.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ ТК "Успіх" пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 р. №559, ст.4 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 541 762 грн. , в тому числі за 2018 рік в сумі 541762 грн. та завищення об`єкта оподаткування з податку на прибуток в сумі 12 145 394 грн. , в тому числі за півріччя 2019 в сумі 12 145 394 грн.

До вказаних висновків контролюючий орган дійшов з огляду на наступне.

ТОВ "ТК "Успіх" було укладено договори про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги:

від 23.10.2018р. №18/10-1, укладений між ТОВ "Агрофірма Заросянська" (Позикодавець, код 34461299) та ТОВ "ТК Успіх" (Позичальник), згідно якого Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується використати її для власної господарської діяльності і повернути у визначений договором строк; сума позики 20 000 000 грн., строком до 31.12.2019 р.

Відповідно до оборотно - сальдової відомості по рахунку 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами" встановлено, що Товариством за період з 23.10.2018 по 21.03.2019 отримано кошти в сумі 19411866,6 грн.

ТОВ "ТК "Успіх" частково погашено кредиторську заборгованість за період з 24.01.2019 по 04.04.2019 в сумі 2607381,17 грн. Станом на 30.06.2019 обліковувалась кредиторська заборгованість у сумі 16804485,43 грн.;

від 18.09.2018р. №18/09-9, укладений між ТОВ "Агрофірма Заросянська" (Позикодавець) та ТОВ "ТК "Успіх" (Позичальник), згідно якого Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується використати її для власної господарської діяльності і повернути у визначений договором строк; сума позики 18 000 000 грн.; строком до 31.12.2019 р.

Відповідно до оборотно - сальдової відомості по рахунку 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами" встановлено, що Товариством за період з 18.09.2018 по 22.10.2018 отримано кошти в сумі 17047690,0 грн.

ТОВ "ТК "Успіх" частково погашено кредиторську заборгованість на загальну суму 3047995,71 грн.: 24.01.2019 - в сумі 3000000 грн. та 29.03.2019 - в сумі 47995,71 грн. Станом на 30.06.2019 обліковувалась кредиторська заборгованість у сумі 13999694,29 грн.

З посиланням на П(С)БО 11 "Зобов`язання", П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", П(С)БО 15 "Дохід", П(С)БО 28 "Зменшення корисності активів", п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України відповідач дійшов висновку про те, що на дату виникнення кредиторської заборгованості товариство як боржник мало визначити теперішню (справедливу) вартість свого зобов`язання. Сума дисконту (різниця між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання) включається до доходу в момент отримання позики і до витрат - в процесі амортизації такого дисконту протягом строку користування позикою.

Сума амортизації нараховується одночасно з нарахуванням відсотка (доходу від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів або інших фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно.

Таким чином, контролюючим органом зроблено розрахунок, згідно з яким ТОВ "ТК "Успіх" занижено дохід у загальному розмірі 6 301 523 грн., в т.ч. по періодам: ІІІ кв. 2018 року - 3 198 649 грн., ІV кв. 2018 року - 2 189 069 грн., І кв. 2019 року - 963 695 грн., 2 кв. 2019 року - "-49 890" грн. та не включено до витрат амортизацію дисконту в загальному розмірі 3 152 608 грн., в тому числі по періодам: ІІІ кв. 2018 року - 54 329 грн., ІV кв. 2018 року - 867 469 грн., І кв. 2019 року - 993 374 грн., 2 кв. 2019 року - 1 237 436 грн.

Вказане свідчить про заниження показника у рядку 01 Декларацій "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за період з 01.07.2017 р. по 31.12.2018 р. на загальну суму 3 148 915 грн.

Контролюючим органом встановлено, що ТОВ "Компанія з управління активами "СІТІ-ІНВЕСТ" , яке діє на підставі Ліцензії: професійна діяльність на фондовому ринку - діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами) видана згідно рішення НКЦПФР від 24.12.2015 №2190, яка видана 26.02.2016, строк дії ліцензії - необмежений, що діє від власного імені за рахунок активів та в інтересах Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "КОРПОРАТИВНИЙ", (реєстраційний код за ЄДРІСІ: 2331600) (надалі - "Позикодавець"), з однієї сторони, та ТОВ "ТД "Успіх" (далі - "Позичальник") з іншої сторони, уклали договір процентної позики від 15.06.2016 №23-К (далі - "Договір"), згідно якого Позикодавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти (також надалі за текстом - "Позика") в порядку на умовах та в розмірі визначеному цим Договором, а Позичальник зобов`язується повернути названу позику Позикодавцеві у визначений цим Договором строк, а також сплатити проценти за весь термін надання Позики, у строк та розмірах, що обумовлені умовами цього Договору.

Загальна сума Позики ("ліміт позики"), яка може бути надана за даним Договором становить 60 000 000 грн. 00 коп.

Проценти нараховуються щомісячно, за методом "факт/факт", тобто на суму фактично отриманих коштів та за фактичний час користування коштами за цим Договором і виходячи з фактичної кількості календарних днів у році.

На виконання умов договору Позикодавцем надано позику всього на суму 44649000 грн., що відображено по бухгалтерському рахунку 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами" та рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

ТОВ "ТК "Успіх" повернуло отримані кошти по договору позики від 15.06.2016 №23-К.

В той же час товариством нараховано відсотків за користування позикою в сумі 8429038,79 грн.

ТОВ "ТК "Успіх" протягом перевіряємого періоду декларує збиткову діяльність, а саме: фінансовий результат до оподаткування зі знаком "-" за 2016 р. - 1 040 189 грн., за 2017р. - 6 670 745 грн., за 2018 р. - 12 145 394 грн., за півріччя 2019 р. - 13 458 445 грн.

При проведенні аналізу фінансової звітності товариства встановлено ознаки неплатоспроможності підприємства та відсутність достатньої наявності оборотних активів для погашення поточних зобов`язань; коефіцієнт поточної ліквідності знаходиться за межею значення показника, що вказує на відсутність можливості розрахуватись за поточними зобов`язаннями в найближчій перспективі.

З огляду на положення П(С)БО 23 "Розкриття інформації щодо пов`язаних сторін", П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", пп. 14.1.159 п. 24.2 ст. 14 Податкового кодексу України, ст. 144 ЦК України, ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відповідач з принципу превалювання сутності над формою, а також вимог до класифікації фінансових інструментів, робить висновок про те, що кредит від засновника товариства має класифікуватися як капітал, а не як зобов`язання, а отримані кошти за договором позики від 15.06.2016 №23-К за своєю суттю є внеском учасників та засновників, що збільшили власний капітал підприємства.

Товариство отримало готівкові кошти за договором позики та нарахувало відсотки, які є інструментом власного капіталу.

Відповідно, в порушення ст.4 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.5 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", ТОВ "ТК "Успіх" завищено витрати на загальну суму 8 429 039 грн. , в тому числі по періодах: за 2016 рік в сумі 43 856 грн., за 2017 в сумі 254 446 грн., за 2018 в сумі 8 118 606 грн. та за півріччя 2019 в сумі 12 131 грн.

Також під час перевірки встановлено, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" , що надалі іменується "Кредитор", та ТОВ "ТК "Успіх", що надалі іменується Позичальник , уклали Генеральний договір від 06.07.2017 №№01/150-2/474 на здійснення кредитних операцій про наступне:

Загальний ліміт становить 120 000 000,00 (сто двадцять мільйонів) гривень 00 копійок.

Останній день строку дії Загального ліміту - "31" грудня 2022р. або інша дата, визначена відповідно до статті 10 Генерального договору.

Кредитування - Фінансування поточної діяльності.

В рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій від 06.07.2017 №01/150-2/474 Сторонами укладено кредитні договори "Про фінансування поточної діяльності корпоративних клієнтів" від 06.07.2017р. №010/150-2/475 та від 06.07.2017 №010/150-2/476.

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор) надає ТОВ "ТК "Успіх" (Позичальник) кредит:

1) по кредитному договору від 06.07.2017р. №010/150-2/475 плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 15,5 % річних.

Додатковою угодою від 02.03.2018 №010/150-2/475/1 до даного договору Сторони дійшли згоди змінити умови договору та викласти п.1.4 Договору в наступній редакції - плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 17 %.

На виконання умов вищезазначеного кредитного договору товариство отримало кредитних коштів в сумі 82586581,53 грн., в тому числі в 2017 році в сумі 33206581,53 грн. та в 2018 в сумі 49380000 грн.

За користування кредитними коштами нараховано відсотків в сумі 3424465,15 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 1915588,29 грн. та за 2018 рік в сумі 1508876,86 грн.

2) по кредитному договору від 06.07.2017 №010/150-2/476 плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 15,5 % річних.

Додатковою угодою від 22.03.2018 №010/150-2/476/1 до даного договору Сторони дійшли згоди змінити умови договору та викласти п.1.4 Договору в наступній редакції - плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 17 %.

На виконання умов вищезазначеного кредитного договору Товариство отримало кредитних коштів в сумі 136990000 грн., в тому числі в 2018 році в сумі 93550000 грн. та в першому півріччі 2019 року в сумі 43440000 грн.

За користування кредитними коштами нараховано відсотків в сумі 6190601,37 грн., в тому числі за 2018 в сумі 5458134,79 грн. та за перше півріччя 2019 в сумі 732466,58 грн.

В ході перевірки встановлено, що товариство при отриманні кредитних коштів надавало безвідсоткові поворотні фінансові допомоги іншим суб`єктам господарювання, а саме:

- ТОВ "ЗЕЛЕНЬКИ" (код 37113297) по договору поворотної допомоги № ТК17/08-30з від 15.08.2017 в сумі 12 161 136,64 грн., з яких за рахунок отриманих кредитних коштів в сумі 8 937 656 грн.

- ПСП "УКР АГРО КЛАС" (код 36983711) по договору поворотної допомоги №ТК 18/05-16з від 30.05.2018 в сумі 35370501 грн., з яких за рахунок отриманих кредитних коштів в сумі 15474812,82 грн.

- ТОВ "АГРО ТРЕЙД ПРОДАКШН" (код 41547442) по договору поворотної допомоги №ТК 18/04-12з від 05.04.2018 в сумі 142511234,0 грн., з яких за рахунок отриманих кредитних коштів в сумі 58575205,04 грн.

- ТОВ "АГРО ТРЕЙД ПРОДАКШН" (код 41547442) по договору поворотної допомоги №ТК 18/10-34з від 09.10.2018 в сумі 11478031,23 грн., з яких за рахунок отриманих кредитних коштів в сумі 3728598 грн.

- ТОВ "БУРТИ ПЕРЕМОГА" (код 38085777) по договору поворотної допомоги №ТК 18/05-19з від 30.05.2018 в сумі 4414514,63 грн., з яких за рахунок отриманих кредитних коштів в сумі 1575805,55 грн.

- ТОВ "ВІСКАР АГРО" (код 36983638) по договору поворотної допомоги № ТК 18/07-22з від 30.07.2018 в сумі 59350533,04 грн., з яких за рахунок отриманих кредитних коштів в сумі 2047139,99 грн.

- ТОВ "ПУСТОВІТИ" (код 3753361) по договору поворотної допомоги № ТК 18/05-18з від 30.05.2018 в сумі 9914712,16 грн., з яких за рахунок отриманих кредитних коштів в сумі 1852468,3 грн.

- СВК АГРОФІРМА "ПЕРЕМОГА" (код 3754751) по договору поворотної допомоги № ТК 18/03-10з від 26.03.2018 в сумі 2622448,84 грн., з яких за рахунок отриманих кредитних коштів в сумі 400000 грн.

- СТОВ "ПЕРЕМОЖЕЦЬ" (код 2771842) по договору поворотної допомоги № ТК 18/05-15з від 29.05.2018 в сумі 12552548,22 грн., з яких за рахунок отриманих кредитних коштів в сумі 1312916,84 грн.

З посиланням на пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України відповідач зазначає, що за умовами кредитних договорів від 06.07.2017р. отримані кредитні кошти товариство повинно було використати на фінансування витрат, пов`язаних з поточною діяльністю та купівлю зерна. Тобто, кредитні кошти повинні були взяти участь у забезпеченні безперервності процесу обігу товарів, інших операційних потреб, безпосередньо пов`язаних з господарською діяльністю суб`єкта господарювання.

Натомість, товариство перерахувало зазначені кошти на рахунок іншого платника податку у якості безвідсоткової фінансової допомоги, нараховуючи при цьому відсотки за користування зазначеними коштами.

Таким чином, в порушення пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України ТОВ "ТК "Успіх" завищено показники, задекларовані в рядку 2250 "Фінансові витрати" фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва на загальну суму 2 297 377 грн. , в тому числі за 2017 рік в сумі 36 555 грн., 2018 рік в сумі 2 235 803 грн. та 2019 рік в сумі 25 019 грн.

На думку відповідача, порушення сталося внаслідок неправомірного відображення у складі витрат процентів, нарахованих за кредитними договорами від 06.07.2017 р. №010/150-2/476 та від 06.07.2017 р№010/150-2/475.

12.11.2019 р., 19.11.2019 р. ТОВ "ТК "Успіх" зверталося до Головного управління ДПС у м. Києві з запитами про надання публічної інформації щодо оформлення результатів перевірки у зв`язку з неотриманням копії акту перевірки.

Листами від 18.11.2019 р. та 25.11.2019 р. контролюючий орган повідомив товариство про те, що акт перевірки від 23.10.2019 р. № 103/26-15-05-02-03/40542024 скеровано товариству 23.10.2019 р. та отримано 15.11.2019 р. представником товариства Дорош Т.М.

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі висновків акта перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення від 06.12.2019 р. -

№00004230502, згідно з яким за порушення пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 3 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 р. №559, ст.4 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 12 145 394 грн. за І-ше півріччя 2019 р.;

№00004220502, згідно з яким за порушення пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 3 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 р. №559, ст.4 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на суму 541 762 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 135 441 грн.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Успіх" - вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати з таких підстав.

Щодо укладених ТОВ "ТК "Успіх" договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги з ТОВ "Агрофірма Заросянська" від 23.10.2018 р. №18/10-1 та від 18.09.2018 р. №18/09-9, то зобов`язання за ними є поточними та безвідсотковими, що виключає у позивача обов`язок їх відображати за теперішньою (дисконтованою) вартістю згідно з П(С)БО 11 "Зобов`язання".

Безпідставними є посилання на пункти П(С)БО 28 "Зменшення корисності активів" для визначення формули дисконтування зобов`язань, оскільки відповідно до п.1. цього Положення його норми застосовуються для формування в бухгалтерському обліку саме інформації про зменшення корисності активів, а не зобов`язань.

П(С)БО 13 не передбачає порядок визначення справедливої вартості та не розглядає й методологію обліку щодо короткострокових та довгострокових фінансових зобов`язань.

При цьому застосуванню підлягають норми не П(С)БО 13, а норми П(С)БО 11 - як більш спеціального нормативно - правового акту.

Крім того, оскільки національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, а також органами, на які покладено регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової, відсутні будь-які роз`яснення з боку контролюючих органів або практика такого дисконтування, підприємство не зобов`язане визначати методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно, а ДПС не має права визначати цю методику та давати вказівки платнику податків щодо методики.

У п. 7 П(С)БО 15 міститься вичерпний перелік доходів платника, який у свою чергу, не визнає такий вид доходу, як дохід від дисконтування кредиторської заборгованості платником податків.

Товариство відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку обліковувало заборгованість у сумі погашення та не мало обов`язку її дисконтувати, а відтак, не занижувало фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 3 148 915 грн.

Щодо висновку про неправомірність віднесення до фінансових витрат підприємства відсотків за процентною позикою, отриманою позивачем від ТОВ "КУА "Сіті-Інвест", то вказаний висновок зроблено відповідачем на тій підставі, що останнє є засновником позивача, а відтак, контролюючий орган вважає, що зобов`язання з повернення позики насправді є не зобов`язанням, а інструментом власного капіталу, адже Товариство протягом останніх трьох років декларує збиткову діяльність, а ТОВ "КУА "Сіті - Інвест" замість виконання вимог, передбачених ст.144 ЦК України (збільшення статутного капіталу), надав кошти в борг.

Проте, за змістом акту перевірки відповідач не визнає договір процентної позики від 15.06.2016 р. №23-К правочином, який дійсно спрямований на настання юридичних наслідків, зумовлених укладенням договору позики, і робить висновок, що позивачем приховано за формою договору позики операцію, яка за змістом є внеском до статутного капіталу.

Однак, відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим, згідно з ч. 1 та 2 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Таким чином, відповідач, перебираючи на себе повноваження суду, робить висновок про недійсність договору позики.

Навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з відповідними позовами про визнання правочинів недійсними або нікчемними.

Отже, враховуючи приписи цивільного законодавства, презюмується, що договір процентної позики від 15.06.2016 р. №23-К є дійсним і спрямованим на настання реальних наслідків.

З посиланням на абз.2 ч.4 ст. 48 Закону України "Про інститути спільного інвестування" венчурний фонд має право надавати кошти у позику. Позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, за умови що не менш як 10 відсотків статутного капіталу відповідної юридичної особи належить такому венчурному фонду.

Таким чином, можливість надання позики за рахунок активів венчурного фонду особі, в якій такий фонд є засновником, прямо передбачена законодавством.

Жодна норма законодавства не забороняє надання позики товариству його засновником; договір як за формою, так і за змістом є договором позики, який на момент проведення перевірки вже був виконаним повністю в частині повернення суми позики та виконаним частково зі сплати процентів, і позивач правомірно визнавав фінансовими витратами витрати на проценти під час їх нарахування за договором процентної позики.

Посилання відповідача на ст. 144 ЦК України, яка встановлює, що якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов`язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації, - є некоректним, оскільки позивач як товариство було засновано лише 06.06.2016, позика надавалась за договором процентної позики, укладеним 15.06.2016, але ж ніяк не через два фінансових роки, що виключає застосування до операції з отримання такої позики інституту превалювання змісту над формою з метою визнання її операцією зі внеску до статутного капіталу.

При цьому, ст.144 виключено з ЦК України вже 06.02.2018.

Враховуючи усе вищевикладене, позивач не завищував фінансові витрати за рахунок нарахованих відсотків за користування процентною позикою на загальну суму 8 429 039 грн.

Позивач не погоджується висновком про те, що він не мав права на віднесення до складу витрат нараховані проценти у загальній сумі 2 297 377 грн. за користування тією частиною кредитних коштів, які були залучені до надання позивачем безвідсоткових поворотних фінансових допомог, за договором від 06.07.2017 №№01/150-2/474 на здійснення кредитних операцій, укладеним позивачем з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", оскільки зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

В той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому.

Основним видом діяльності ТОВ "ТК "Успіх" є неспеціалізована оптова торгівля, а основним напрямом - реалізація товарів, необхідних для вирощування сільськогосподарської продукції. Усі позичальники позивача, у свою чергу, є сільськогосподарськими товаровиробниками (окрім ТОВ "Агро Трейд Продакшн", яке неспеціалізованою оптовою торгівлею).

Одночасно, усі зазначені позичальники є покупцями товарів у позивача та співпрацюють із ТОВ "ТК "Успіх" на взаємовигідних умовах та постійній основі.

За домовленістю сторін, отримуючи безвідсоткові поворотні фінансові допомоги, необхідні позичальникам для фінансування поточної діяльності, останні за рахунок цих коштів завершують виробничий процес з вирощування та реалізації сільськогосподарських культур. При цьому, позичальники зобов`язані не тільки повернути суму позики, але й, отримуючи чи очікуючи дохід від продажу виробленої продукції, здійснювати закупівлю товарів с/г призначення на наступний виробничий цикл саме у позивача.

Так, укладання договорів поворотної фінансової допомоги з усіма контрагентами, зазначеними в акті перевірки, супроводжувалось одночасним укладанням попередніх договорів поставки, що додані до позову.

Таким чином, для позивача основною метою надання безвідсоткових поворотних фінансових допомог було не поповнення обігових коштів його покупців, а подальша закупівля ними товарів на наступний виробничий цикл саме у позивача.

На підтвердження виконання вищезазначених попередніх договорів поставок і основних договорів, а також здійснення господарських операцій з поставки/оплати товарів між позичальниками і ТОВ "ТК "Успіх" позивачем надано підписані сторонами акти звірок взаємних розрахунків по договорах поставок за періоди з моменту надання безвідсоткових поворотних фінансових допомог до 30.09.2019 (останній поданий баланс підприємства), оборотно-сальдові відомості по рахункам 361, 6811 по контрагентам - позичальникам, банківські виписки по контрагентам - позичальникам про надходження позивачу коштів за товари (послуги) з моменту надання безвідсоткових поворотних фінансових допомог до 30.09.2019 (останній поданий баланс підприємства).

Таким чином, доходи від господарських операцій із позичальниками значно перевищують витрати на відсотки за користування частиною банківського кредиту, яка була залучена до надання їм безвідсоткових фінансових допомог. Зазначене повністю обґрунтовує економічний ефект та доцільність надання позивачем поворотних фінансових допомог своїм покупцям.

Крім того, згідно з довідкою АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 03.12.2019 р. №150-2/1313 позивач за кредитними договорами №010/150-2/476 від 06.07.2017р. та №010/150-2/475 від 06.07.2017р., що були укладені в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/150-2/474 від 06.07.2016р., повністю виконав умови перед АТ "Райффайзен Банк Аваль".

Отже, кредитором підтверджено використання грошових коштів відповідно до цілей кредиту.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що контролюючий орган формує позицію, що яка випливає з норми Податкового кодексу, що втратила чинність, а саме до 31.12.2014 р. діяв п.141.1 ст.141 за змістом якого до складу витрат включаються будь-які витрати, пов`язані з нарахуванням процентів за борговими зобов`язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв`язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Однак, з 01.01.2015 таке положення втратило чинність.

З 2015 року законодавство не містить жодних обмежень та умов для визнання фінансовими витратами витрат на проценти за кредитними зобов`язаннями, якщо навіть не враховувати той факт, шо кредитні кошти дійсно викоистані позивачем в межах господарської діяльності.

Отже, ТОВ "ТК "Успіх" не завищувало показники, задекларовані в рядку 2250 "Фінансові витрати" фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва на загальну суму 2 297 377 грн.

Крім того, позивач зазначає на наявності процедурних порушень, допущених при оформленні результатів перевірки, які додатково свідчать про неналежне відношення до її проведення та протиправність оскаржених рішень, оскільки станом на 12.11.2019 р., після завершення перевірки 16.10.2019 р., позивач не запрошувався на підписання акта (довідки), складеного за результатами планової виїзної перевірки.

У відповідь Товариство отримало лист від 18.11.2019 р. №46992/10/26-15-85-02-03, яким повідомлено про відправку акта перевірки від 23.10.2019 №103/26-15-05-02-03/40542024 засобами поштового зв`язку та надано копію накладної поштового зв`язку №000677.

Однак, надану копію "накладної" неможливо ідентифікувати як документ, який підтверджує послуги оператора поштового зв`язку з доставки Акта перевірки, адже не відповідає вимогам постанови КМУ від 05.03.2009 р. №270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку", зі змісту цього додатку неможливо встановити: ким його складено, реєстраційний номер (код) відправлення, будь-які дані (реквізити) щодо оператора поштового зв`язку.

Також, зазначаємо, що особа, яка принесла 15.11.2019 р. на адресу позивача акт перевірки не змогла пояснити, де і ким вона працює та чи має відношення до будь-якої служби поштового зв`язку.

У зв`язку з чим, позивачем направлено другий запит щодо надання інформації, яка б дала змогу встановити дотримання відповідачем законного способу та порядку направлення акта перевірки.

Однак, листом від 25.11.2019 р. №50702/10/26-15-05-02-03 повідомлено, що відповідач не володіє інформацією про організацію, яка здійснювала доставку акта перевірки.

Перевіркою встановлено, що позивачем завищено об`єкт оподаткування з податку на прибуток в сумі 12 145 394 грн., однак, назване рішення прийнято на скасування завищеного від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток в сумі 12 145 394 грн.

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно з п. 77.1, 77.2, 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

В даному випадку планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Успіх", про що складено акт від 23.10.2019 р. №103/26-15-05-02-03/40542024, проведена на підставі плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 р., наказу від 13.09.2019 р. №526, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, 77, 82 Податкового кодексу України, тобто, з передбачених законодавством підстав.

Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень рішень по суті суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно зі ст.4 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв`язку з чим особисте майно та зобов`язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства; послідовність - постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності; безперервність - оцінка активів та зобов`язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі; нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці; інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

Згідно з п. 5 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 р. №559, фінансові інструменти в бухгалтерському обліку поділяються на фінансові активи, фінансові зобов`язання, інструменти власного капіталу і похідні фінансові інструменти.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 06.12.2019 р. №00004220502

Згідно з вказаним податковим повідомленням-рішенням за порушення вказаних положень законодавства позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на суму 541 762 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 135 441 грн. по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Агрофірма Заросянська" щодо укладених договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 23.10.2018р. №18/10-1, від 18.09.2018р. №18/09-9.

А саме, відповідач дійшов висновку про те, що на дату виникнення кредиторської заборгованості товариство як боржник мало визначити теперішню (справедливу) вартість свого зобов`язання. Сума дисконту (різниця між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання) включається до доходу в момент отримання позики і до витрат - в процесі амортизації такого дисконту протягом строку користування позикою.

Крім вказаних у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні положень законодавства, відповідач в акті перевірки посилається на порушення позивачем інших П(С)БО.

Згідно з п. 1, 2 П(С)БО 11 "Зобов`язання", затверджених наказом Міністерства фінансів України 31.01.2000 р. №20, це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання та її розкриття у фінансовій звітності.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Згідно з п. 4 П(С)БО 11 довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями; поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу; сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства; теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Згідно з п. 5 П(С)БО 11 зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Згідно з п. 7-9 П(С)БО 11 до довгострокових зобов`язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові зобов`язання; відстрочені податкові зобов`язання; довгострокові забезпечення.

Довгострокове зобов`язання за кредитною угодою (якщо угода передбачає погашення зобов`язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов`язаних з фінансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважається довгостроковим, якщо: позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов`язання внаслідок порушення; не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Довгострокові зобов`язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання.

Згідно з п. 6 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 р. №559, фінансові активи включають: грошові кошти, не обмежені для використання, та їх еквіваленти; дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові активи.

Згідно з п. 29, 30, 31 П(С)БО 13 фінансові інструменти первісно оцінюють та відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості активів, зобов`язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов`язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов`язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо).

На кожну наступну після визнання дату балансу фінансові активи оцінюються за їх справедливою вартістю, крім: 30.1 дебіторської заборгованості, що не призначена для перепродажу; 30.2 фінансових інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення; 30.3 фінансових активів, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити; 30.4 фінансових інвестицій та інших фінансових активів, щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю.

На кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов`язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов`язань, призначених для перепродажу, і зобов`язань за похідними фінансовими інструментами.

Фінансові зобов`язання, призначені для перепродажу, і фінансові зобов`язання за похідними фінансовими інструментами (крім зобов`язання за похідним фінансовим інструментом, яке має бути погашеним шляхом передачі пов`язаного з ним інструмента власного капіталу) на кожну наступну після визнання дату балансу оцінюються за справедливою вартістю.

Зобов`язання за похідним фінансовим інструментом, яке має бути погашене шляхом передачі пов`язаного з ним інструмента власного капіталу, справедливу вартість якого на кожну наступну після визнання дату балансу не можна достовірно визначити, оцінюється за собівартістю.

Згідно з п. 5, 7 П(С)БО 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 №290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

Згідно з п. 15, 20, 21, 22 П(С)БО 15 "Доходи" визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов`язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість". Доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів, якщо: імовірне надходження економічних вигод, пов`язаних з такою операцією; дохід може бути достовірно оцінений.

Такий дохід має визнаватися у такому порядку: проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами з урахуванням економічного змісту відповідної угоди; роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди; дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої

амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

У разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді процентів.

Згідно з п. 1, 3, 4, 8, 10 П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 №91, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції" визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, операції із спільної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності.

Амортизована собівартість фінансової інвестиції - собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії); ефективна ставка відсотка - ставка відсотка, що визначається діленням суми річного відсотка та дисконту (або різниці річного відсотка та премії) на середню величину собівартості інвестиції (або зобов`язання) та вартості її погашення; метод ефективної ставки відсотка - метод нарахування амортизації дисконту або премії, за яким сума амортизації визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка і добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток.

Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю.

Фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) на дату балансу відображаються за справедливою вартістю.

Сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу (крім інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі) відображається у складі інших доходів або інших витрат відповідно.

Фінансові інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій.

Різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія при придбанні) амортизується інвестором протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка.

Згідно з п. 1, 11, 14, 15 П(С)БО 28 "Зменшення корисності активів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 №817, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів" визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зменшення корисності активів та її розкриття у фінансовій звітності.

Теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу визначається застосуванням відповідної ставки дисконту до майбутніх грошових потоків від безперервного використання активу та його продажу (списання) наприкінці строку корисного використання (експлуатації). Майбутні грошові потоки від активу визначаються виходячи з фінансових планів підприємства на період не більше п`яти років. Якщо в підприємства є досвід визначення суми очікуваного відшкодування активу і наявні розрахунки, що свідчать про достовірність оцінки майбутніх грошових потоків, то така оцінка може визначатися на підставі фінансових планів підприємства, які охоплюють період більше п`яти років.

Ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.

При визначенні ставки дисконту враховуються ризики, крім ризиків, що були враховані при визначенні майбутніх грошових потоків.

В даному випадку вказані положення П(С)БО, за висновком відповідача, мали бути застосовані позивачем при обліку заборгованості за вказаними договорами, оскільки вони є довгостроковими та виникли за процентною позикою, що позивач заперечує.

Згідно зі змістом договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, укладені між ТОВ "Агрофірма Заросянська" та ТОВ "ТК "Успіх" від 23.10.2018 №18/10-1 та від 18.09.2018 №18/09-9, копії яких долучені до матеріалів справи та надавалися до перевірки, вони є безвідсотковими, що прямо випливає з їхнього змісту та безпосередньо із назви договорів (п. 2.2).

Строки договорів визначені: за договором від 18.09.2018 №18/09-9 - до 18.10.2019р. з правом продовження (п. 4.1), до 31.12.2018 р. (додаткова угода №1), до 31.12.2019 р. (додаткова угода №2), від 23.10.2018 №18/10-1 - до 31.12.2019 р. з правом продовження (п. 4.1), до 31.12.2018 р. (додаткова угода №1), до 31.12.2019 р. (додаткова угода №2).

Тобто, строки погашення зобов`язань визначені сторонами в межах одного року (дванадцяти місяців), тобто, як поточні.

Відповідно позивачем і забезпечено ведення обліку заборгованості за договорами - як поточної в розумінні п. 4 П(С)БО 11.

Згідно зі змістом акту перевірки та пояснень відповідача не є зрозумілим, чому відповідач дійшов висновку про довгостроковий характер вказаних зобов`язань.

За таких обставин позивач не мав обов`язку застосовувати вимоги п. 9 П(С)БО 11.

Щодо застосування положень П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції", то згідно з п. 1 воно визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, операції із спільної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності.

Відповідачем не надано пояснень, чому облік зобов`язань за договорами про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги віднесено ним до фінансових інвестицій, операцій із спільної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності.

Також не надано пояснень щодо поширення на вказані зобов`язання положень П(С)БО 28, яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зменшення корисності активів та її розкриття у фінансовій звітності.

Сума податкового зобов`язання згідно з даним податковим повідомленням-рішенням визначена згідно з актом перевірки за формулою PV=FV/(1+i)n, де: FV - майбутня вартість; PV - теперішня вартість; і - ставка дисконтування (середня річна облікова ставка рефінансування НБУ); n - строк (число періодів), використання якої не обґрунтовано.

З врахуванням викладеного висновок відповідача про невірний облік позивачем зобов`язань за договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, укладеними між ТОВ "Агрофірма Заросянська" та ТОВ "ТК "Успіх" від 23.10.2018 №18/10-1 та від 18.09.2018 №18/09-9, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 3 148 915 грн., не може бути визнаний обґрунтованим, що є підставою для визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 06.12.2019 р. №00004230502

Згідно з вказаним податковим повідомленням-рішенням у зв`язку з порушенням вказаних положень законодавства встановлено завищення позивачем суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 12 145 394 грн. за І-ше півріччя 2019 р. у зв`язку з тим, що -

кредит від засновника позивача - ТОВ "Компанія з управління активами "СІТІ-ІНВЕСТ" на підставі договору процентної позики від 15.06.2016 №23-К мав класифікуватися як капітал, а не як зобов`язання, а отримані кошти за договором позики від 15.06.2016 №23-К за своєю суттю є внеском учасників та засновників, що збільшили власний капітал підприємства (завищено витрати на загальну суму 8 429 039 грн.);

неправомірно відображено у складі витрат процентів на суму 2 297 377 грн., нарахованих за кредитними договорами від 06.07.2017 р. №010/150-2/476 та від 06.07.2017р. №010/150-2/475, укладеними з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", кошти за якими позивачем надано як безвідсоткову поворотну фінансову допомогу іншим суб`єктам господарювання.

Щодо вказаних договірних зобов`язань позивача відповідач в акті перевірки фактично надав оцінку економічній меті їх укладення та виконання, що, на думку відповідача, відмінні від задекларованих позивачем, і що призвело до неможливості формування за рахунок вказаних сум витрат, що зменшили зобов`язання з податку на прибуток.

З вказаного приводу суд зазначає наступне.

Як встановлено під час проведення перевірки, на виконання умов договору процентної позики від 15.06.2016 №23-К, укладеного з ТОВ "Компанія з управління активами "СІТІ-ІНВЕСТ", позикодавцем надано позику всього на суму 44649000 грн., що відображено по бухгалтерському рахунку 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами" та рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті", вказані кошти повернуто, і позивачем нараховано відсотків за користування позикою в сумі 8 429 038,79 грн., включені до складу витрат.

Тобто, відповідачем розцінено як внесок до статутного капіталу товариства кошти, які станом на час проведення перевірки були фактично повернуті і у розпорядженні позивача не перебували, що свідчить про очевидну необґрунтованість вказаного висновку.

Крім того, суд погоджується з позивачем, який посилається на загальний принцип правомірності цивільно-правового договору, передбаченого ст.204 ЦК України.

В даному випадку згідно з встановленими актом перевірки обставинами підстави для визнання вказаного правочину нікчемним, оскільки його недійсність встановлена законом (ч. 2 ст. 215 ЦК України), відповідач не знайшов.

Відповідно, сумніви у його відповідності законодавству можуть знайти своє підтвердження лише у випадку визнання його недійсним (в т.ч. фіктивним), що можливо лише в судовому порядку, і що в даному випадку відсутнє.

В протилежному випадку має місце вихід контролюючого органу за межі наданих йому повноважень при оцінці наданих до перевірки документів.

За таких обставин суд не вважає за необхідне надавати детальну оцінку висновкам відповідача про кваліфікацію вказаного договору як внеску засновника до статутного капіталу.

Окремо суд зазначає, що засновник має право приймати участь у діяльності створеного ним підприємства у різний спосіб, і необхідність, на думку відповідача, збільшити статутний капітал товариства, не може бути підставою для кваліфікації будь-яких коштів, що передаються товариству, саме в якості статутного капіталу.

Щодо кредитних договорів від 06.07.2017 р. №010/150-2/476 та від 06.07.2017 р. №010/150-2/475, укладених позивачем з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", то оцінку дотримання позивачем вимог договорів надано кредитором у довідці АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 03.12.2019 №150-2/1313, згідно з якою Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТ "Успіх" (код 40542024), за Кредитними договорами №010/150-2/476 від 06.07.2017р. та №010/150-2/475 від 06.07.2017р., що були укладені в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/150-2/474 від 06.07.2016р., повністю виконало умови перед АТ "Райффайзен Банк Аваль".

За таких обставин посилання відповідача на порушення пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та використання кредитних коштів за відсутності розумної економічної причини є очевидно необґрунтованим.

Крім того, суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем надано достатньо доказів на підтвердження використання кредитних коштів саме у відповідності зі своєю статутною діяльністю, яка передбачає співпрацю з сільгоспвиробниками на довготривалій основі, і їх кредитування з боку позивача передбачало зустрічне задоволення у вигляді придбання товарів у позивача.

Зокрема, основним видом діяльності ТОВ "ТК "Успіх" є неспеціалізована оптова торгівля, а основним напрямом - реалізація товарів, необхідних для вирощування сільськогосподарської продукції, позичальники позивача, у свою чергу, є сільськогосподарськими товаровиробниками (окрім ТОВ "Агро Трейд Продакшн", яке неспеціалізованою оптовою торгівлею) та покупцями товарів у позивача.

За домовленістю сторін, отримуючи безвідсоткові поворотні фінансові допомоги, необхідні позичальникам для фінансування поточної діяльності, останні за рахунок цих коштів завершують виробничий процес з вирощування та реалізації сільськогосподарських культур. При цьому, позичальники зобов`язані не тільки повернути суму позики, але й, отримуючи чи очікуючи дохід від продажу виробленої продукції, здійснювати закупівлю товарів с/г призначення на наступний виробничий цикл саме у позивача.

Так, укладання договорів поворотної фінансової допомоги з усіма контрагентами, зазначеними в акті перевірки, супроводжувалось одночасним укладанням попередніх договорів поставки, що додані до позову.

Таким чином, для позивача основною метою надання безвідсоткових поворотних фінансових допомог було не поповнення обігових коштів його покупців, а подальша закупівля ними товарів на наступний виробничий цикл саме у позивача.

На підтвердження виконання вищезазначених попередніх договорів поставок і основних договорів, а також здійснення господарських операцій з поставки/оплати товарів між позичальниками і ТОВ "ТК "Успіх" позивачем надано підписані сторонами акти звірок взаємних розрахунків по договорах поставок за періоди з моменту надання безвідсоткових поворотних фінансових допомог до 30.09.2019 (останній поданий баланс підприємства), оборотно-сальдові відомості по рахункам 361, 6811 по контрагентам - позичальникам, банківські виписки по контрагентам - позичальникам про надходження позивачу коштів за товари (послуги) з моменту надання безвідсоткових поворотних фінансових допомог до 30.09.2019 (останній поданий баланс підприємства).

Таким чином, доходи від господарських операцій із позичальниками значно перевищують витрати на відсотки за користування частиною банківського кредиту, яка була залучена до надання їм безвідсоткових фінансових допомог. Зазначене повністю обґрунтовує економічний ефект та доцільність надання позивачем поворотних фінансових допомог своїм покупцям.

За таких обставин вказані висновки відповідача також не можуть бути визнані обґрунтованими, що є підставою для визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

Окремо суд зазначає, що у випадку, якщо під час перевірки контролюючий орган вважав за необхідне надати оцінку економічній діяльності позивача щодо відповідності економічної мети укладення тих чи інших правочинів чи спрямування його діяльності на отримання прибутку (що мало місце в даному випадку), мала враховуватися не лише діяльність позивача як окремого суб`єкта господарювання, а діяльність також пов`язаних з позивачем осіб, зокрема, засновників, оскільки оцінка окремо діяльності позивача може не дати повне уявлення про мету та економічний зміст його діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням викладеного у суду є підстави для висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам щодо обґрунтованості, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС м.Києві від 06.12.2019 № 00004220502, № 00004230502.

3. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС м.Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Успіх" 49 558, 52 грн. судового збору.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 30.11.2020 р.