Постанова

від 30.11.2020 по справі 200/3422/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року справа №200/3422/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Сухова М.Є.,

представника позивача Скакун С.О.,

представника відповідача Помалюк І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі №200/3422/20-а (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом Дружківського комунального автотранспортного підприємства 052805 Дружківської міської ради до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлення-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.02.2020 року:

- №0001230510, яким застосовано штраф в розмірі 50% в сумі 560568,24 грн за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 1013136,47 грн.

№0001220510, яким застосовано штраф в розмірі 40% в сумі 166849,15 грн за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 417122,88 грн та застосування штрафу в розмірі 50% у сумі 4,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що застосування штрафу за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 Податкового кодексу України податкових накладних\ розрахунків коригування та за затримку реєстрації податкових накладних\ розрахунків коригування від 61 і більше календарних днів є безпідставним. Податкові накладні складені та направлені на реєстрацію своєчасно.

Неможливість відповідачем прийняти вчасно податкові накладні у зв`язку із запровадженням Єдиної системи податкових накладних, вказує на неналежну роботу самої системи у зв`язку з початком її роботи.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 13.02.2020 №0001230510, від 13.02.2020 №0001220510.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Дійсно, Законом №466, який набрав чинності 23.05.2020, підрозділ 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України доповнено п.73.

Відповідно до цих змін податковий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Таким чином, необхідною передумовою скасування спірного рішення на підставі п.73 є прийняття контролюючим органом нового (наступного) ППР. Цією нормою строки для здійснення податковим органом відповідного перерахунку не визначені.

У цій справі станом на дату прийняття судом першої інстанції рішення відповідачем не було зроблено перерахунок суми штрафу, відповідно нові ППР не приймалися. Отже, висновок суду першої інстанції є передчасним та помилковим.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначав про законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Дружківське комунальне автотранспортне підприємство 052805 Дружківської міської ради (ідентифікаційний код 03343404) зареєстровано в якості юридичної особи 25.12.1991, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Костянтинівсько-Дружківське управління, Дружківська ДПІ (м.Дружківка).

17 грудня 2019 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Дружківського комунального автотранспортного підприємства 052805 Дружківської міської ради з питань реєстрації податкових накладних по виявленим розбіжностям даних податкових декларацій та даних Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 складено акт №384/05-99-05-10/03343404 (а.с.8-18)

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині не здійснення реєстрації податкових накладних на загальну суму 1 013 136,47 грн., у тому числі:

за січень 2018 року в сумі 104193,24 грн.,

за лютий 2018 року в сумі 44114,35 грн.,

за березень 2018 року в сумі 34160,26 грн.,

за квітень 2018 року в сумі 150206,43 грн.,

за травень 2018 року в сумі 72591,72 грн.,

за червень 2018 року в сумі 59310,90 грн.,

за липень 2018 року в сумі 96082,05 грн.,

за серпень 2018 року в сумі 110227,95 грн.,

за вересень 2018 року в сумі 105497,24 грн.,

за жовтень 2018 року в сумі 112912,64 грн., з

а грудень 2018 року в сумі 123839,69 грн.;

-пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 417131,91 грн., у тому числі складених:

в лютому 2018 року на суму ПДВ 9,03 грн. із затримкою реєстрації на 623 календарних дня,

в листопаді 2018 року на суму ПДВ 93131,35 грн. із затримкою реєстрації на 349 календарних дня,

в січні 2019 року на суму ПДВ 113841,85 грн. із затримкою реєстрації на 286 календарних дня,

в лютому 2019 року на суму ПДВ 106616,26 грн. із затримкою реєстрації на 255 календарних дня,

в березні 2019 року на суму ПДВ 103533,42 грн. із затримкою реєстрації на 225 календарних дня.

За результатами перевірки 13 лютого 2020 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№ 0001220510 про застосування штрафу у розмірі 40% на загальну суму 166 853,67 грн. у зв`язку з затримкою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку (форма Н ) (а.с.7);

-№ 0001230510 про застосування штрафу на загальну суму 506 568,24 грн. у зв`язку з відсутністю реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку(форма ПН ) (а.с.6)

Суд першої інстанції задовольняючи позов, виходив з того, що застосований до позивача спірними податковими повідомленнями-рішеннями штраф не враховує введений законодавцем пункт 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, яким впроваджено ретроактивну дію закону у відповідних правовідносинах.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

На підставі пункту 201.7 статті 201 ПК України накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як визначено пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200"1.3 статті 200"1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200"1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 201.2 статті 201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної затверджені Наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015, що зареєстрований Мінюсті України 26 січня 2016 р. за № 137/28267 (далі - Порядок)

Відповідно до пункту 12 Порядку (в редакції чинній з 01.03.2017 по 01.12.2018) у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "100000000000"(...)

Після 01.12.2018 пункт 12 Порядку має наступну редакцію, відповідно до якої у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у графі Отримувач (покупець) зазначається Неплатник , а у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 100000000000 , рядок Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта не заповнюється.

Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Матеріали справи свідчать, що позивачем на реєстрацію подані податкові накладні, а саме, 14 лютого 2018 року подана податкова накладна від 31.01.2018 №389; 16.02.2018 - від 31.01.2018 №390, 15.03.2018 - від 28.02.2018 №777, 13.04.2018 - від 30.03.2018 №1160, 15.05.2018 - від 30.04.2018 №1540, 12.06.2018 - від 31.05.2018 №1923, 10.07.2018 - від 27.06.2018 №2303, 13.08.2018 - від 31.07.2018 №2685, 12.09.2018 - від 31.08.2018 №3064, 14.09.2018 - від 31.08.2018 №3065, 10.10.2018 - від 28.09.2018 №3452, 12.11.2018 - від 31.10.2018 №3830, 10.12.2018 від 30.11.2018 №4216, 15.01.2019 від 29.12.2018 №4604, 13.02.2019 від 31.01.2019 №374, 11.03.2019 - від 28.02.2019 №748, 11.04.2019 від 29.03.2019 №1123.(а.с.38-72)

Згідно квитанцій №1 вказані податкові накладні не прийняті з підстав: податкова накладна сформована помилково, (ІПН продавця дорівнює ІПН покупця), не підлягає реєстрації . Запропоновано при необхідності виправити документ та надіслати його знову.

28 жовтня 2019 року ГУ ДПС у Донецькій області підприємству надіслано запит про надання інформації, пояснень та їх документального підтвердження щодо виявлених недостовірностей даних, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ та даними Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.01.2018 по 31.03.2019.

В запиті зазначено, що на порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, підприємсвто не здійснило обов`язкову реєстрацію (відсутня реєстрація) податкових накладних в установлений Кодексом термін в Єдиному реєстрі податкових накладних, в результаті чого встановлено розбіжності між сумами податкових зобов`язань, задекларованих у податковій звітності з ПДВ та зареєстрованими податковими накладними в Єдиному реєстрі податкових накладних всього на загальну суму 1430268,38 грн (а.с.100-103)

15 листопада 2019 року Дружківським комунальним автотранспортним підприємством 052805 Дружківської міської ради надана відповідь на запит (вх. від 15.11.2019 № 32952/10), в якій повідомлено про спроби здійснити обов`язкову реєстрацію податкових накладних та їх неприйняття з боку контролюючого органу з підстав невідповідності ІПН (а.с.96-98)

На запит контролюючого органу були надані документи, у тому числі роздруковані та засвідчені належним чином податкові накладні, що були складені, але не зареєстровані в ЄРПН за січень - грудень 2018 року, за січень - березень 2019 року.

Крім того, підприємством складені та зареєстровані в Єдиному держаному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних строків для їх реєстрації податкові накладні на загальну суму 2502791,44 грн., в т.ч. ПДВ 417131,91 грн.

Так, податкова накладна №703 складена 28.02.2018 та зареєстрована 28.11.2019;

податкова накладна від 30.11.2018 №4161 зареєстрована 29.11.2019,

від 31.01.2019 №4154 зареєстрована 28.11.2019,

від 28.02.2019 №4146 зареєстрована 25.11.2019,

від 31.03.2019 №4147 зареєстрована 26.11.2019.

Вказані податкові накладні місять реквізити покупця - неплатника ПДВ з умовним ІПН 10000000000 .

Підсумовуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення позивачем п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині не здійснення реєстрації податкових накладних на загальну суму 1013136,47 грн. та в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 417131,91 грн.

Норми п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України встановлюють юридичну відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної.

При цьому законодавець окреслює ряд виключень, а саме окреслює коло різновидів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми.

Так, диспозиція пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 07.02.2019 у справі №808/3250/17, від 20.05.2020 у справі № 400/1392/19.

Як свідчать надані відповідачем дані співставлення розрахунку до податкових повідомлення-рішень до даних Єдиного реєстру податкових накладних, податкові накладні, складені на неплатника ПДВ, щодо яких зафіксовано порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, складені на операції, що оподатковуються за ставкою 20%.

Таким чином, випадки, коли не застосовується штраф за несвоєчасну реєстрацію відповідних податкових накладних, не підпадають під правовідносини, в межах яких до позивача спірними податковими повідомленнями-рішеннями були застосовані штрафні санкції, оскільки податкові накладні, що виписані позивачем, складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

Між тим, 23.05.2020 набули чинності положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16.01.2020 № 466-IX (далі - Закон № 466-ІХ).

Цим Законом доповнено підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України пунктом 73, відповідно до якого штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві , застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві , застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

При цьому, відповідно до вказаних змін контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Такий підхід законодавця загалом відповідає принципу доброго врядування і належної адміністрації в світлі практики ЄСПЛ.

Так, в пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (заява №29979/04) ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу належного урядування , зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункту 51).

За змістом наведеної норми законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, зокрема, за операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві , строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені,Законом № 466-ІХ чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України підлягає застосуванню до штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 01.01.2017 до 23.05.2020 за наведених у цій же нормі умов.

Отже, наведеними приписами закону платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України умов.

У рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді чинною і такою, що підлягає до застосування, є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах, а саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 01.01.2017 до 23.05.2020, за наведених у цій же нормі умов.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем нараховано позивачу штрафи за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, зокрема, тих, які не надаються покупцю товарів, в період з січня 2018 року по березень 2019 року та грошові зобов`язання за якими неузгоджені, а тому пункт 73 підрозділу 2розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України підлягає застосуванню до штрафів, нарахованих оскаржуваним податковим повідомленням рішенням.

При цьому положеннями пункту 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, за загальним правилом, відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України узгодженими, у випадку звернення платника податків до суду, вважаються грошові зобов`язання з дня набрання рішенням законної сили.

В Законі № 466-ІХ (пункт 73 підрозділу 2розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України) виділено окремі категорії грошових зобов`язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов`язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України що до вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві .

Таким чином, для цілей, задекларованих цією нормою, зміст і обсяг поняття неузгодженості має спеціальне призначення і розкривається в дужках, при цьому воно не відсилає до п.56.18 ст.56 ПК України, а конкретизується і становить окремий, відмінний від загального визначення, зміст узгодженості грошових зобов`язань.

Отже, застосування загальної дефініції, визначеної п.56.18 ст.56 ПК України, для реалізації права, визначеного пунктом 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, законодавцем не передбачено.

Законодавцем для цілей пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України закріплено відмінне від загального (п56.18 ст.56 ПК України) розуміння неузгодженого грошового зобов`язання, а саме - для цілей цієї норми грошове зобов`язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов`язання за ними не сплачено.

Підсумовуючи викладене, суд вважає правильним висновок суду першої інстанції, що законодавство, яке підлягає застосуванню в спірних правовідносинах, було змінене законодавцем шляхом прийняття ретроактивної новели, якою змінено обсяг прав та обов`язків платника податків і контролюючих органів.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 06.08.2020 у справі №200/7002/19-а.

На підставі викладеного податкові повідомлення-рішення від 13.02.2020 №0001230510, №0001220510 є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи податкового органу не спростовують висновки суду першої інстанції, не є вирішальними та такими, що можуть слугувати підставами для прийняття рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі №200/3422/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі №200/3422/20-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 30 листопада 2020 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 30 листопада 2020 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Л.В. Ястребова