Постанова

від 30.11.2020 по справі 200/6685/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року справа №200/6685/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 200/6685/20-а (головуючий І інстанції Льговська Ю.М.) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Донецька про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості з пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила

визнати протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати пенсії з червня 2014 року;

скасувати рішення щодо припинення виплати пенсії;

стягнути з відповідача заборгованість з невиплаченої пенсії за період з червня 2014 року по теперішній час у сумі за розрахунком відповідача;

зобов`язати відповідача поновити виплату поточної пенсії;

встановити судовий контроль.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року позовна заява залишена без руху.

Зобов`язано позивача усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду позовної заяви з її копіями відповідно до кількості учасників справи, оформленої з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України; доказів на підтвердження незадовільного матеріального становища або доказів сплати судового збору в розмірі 840, 80 грн за 1 самостійну вимогу немайнового характеру та судового розміру за майнову вимогу в розмірі, який залежить від ціни позову (у разі залишення формулювання майнової вимоги у вигляді "стягнення").

07 серпня 2020 року на виконання вказаної ухвали позивачем надіслано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 840, 80 грн; вимоги щодо сплати судового збору за майнову вимогу залишились невиконаними.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви. Враховуючи, що на день подання позовної заяви неможливо встановити точну ціну позову в частині заявленої майнової вимоги про стягнення заборгованості з пенсії, судом попередньо визначено судовий збір у розмірі 840, 80 грн, виходячи з мінімальної ставки судового збору, та зобов`язано позивача надати до Донецького окружного адміністративного суду протягом п`яти днів з дня вручення ухвали докази на підтвердження незадовільного матеріального становища або докази сплати судового збору в розмірі 840, 80 грн за вимогу майнового характеру.

07 вересня 2020 року до суду надійшла заява від позивача, в якій вона, не погодившись з висновками суду щодо попереднього визначення судового збору у розмірі 840, 80 грн, виходячи з мінімальної ставки судового збору на підставі абзацу 1 частини другої статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), просила суд відкрити провадження у справі, визначити суму судового збору після встановлення суми заборгованості, стягнути суму судового збору за вимогу майнового характеру при ухваленні рішення суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості з пенсії повернуто позивачеві, у зв`язку із невиконанням у повному обсязі вимог ухвал суду від 22 липня 2020 року та від 11 серпня 2020 року.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Оскільки на день подання позовної заяви сума позовних вимог майнового характеру була невідома, згідно вимог чинного законодавства ціну позову та суму судового збору до сплати - визначає суд, або сплата судового збору відстрочується судом до ухвалення рішення суду, або до з`ясування розміру позовних вимог майнового характеру.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не були усунуті недоліки позовної заяви, в частині сплати судового збору за вимогу немайнового характеру, у випадку, коли сума позовних вимог майнового характеру була невідома, є незаконним та необґрунтованим.

На день постановлення спірної ухвали не сплинув строк, автоматично продовжений на строк дії карантину.

Судом не враховано проживання позивачем на тимчасово непідконтрольній території та ситуацію, що склалася у зв`язку із заходами, які вживаються в Донецькій області для протидії розповсюдження короновірусної хвороби, через що визначено недостатній строк для усунення недоліків позовної заяви.

Таким чином, судом першої інстанції було грубо порушено право позивача на доступ до правосуддя.

Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, зазначає наступне.

Оцінка суду.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Пункт 3 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачає, що в позовній заяві зазначаються зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 6 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Матеріали справи свідчать, що позивачем був сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 840,80 грн (а.с. 16).

Крім того, матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 , в якій вона просила суд першої інстанції визначити ціну позову та суму судового збору, що підлягає сплаті або відстрочити сплати судового збору до прийняття рішення по справі.

Разом з тим, підставою для повернення позовної заяви судом першої інстанції визначено невиконання позивачем вимог ухвали в частині сплати судового збору за майнову вимогу та не визначення суми майнової вимоги.

За приписами ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Матеріалами справи підтверджено, що предметом позову є захист соціальних прав позивача, зокрема, права на пенсію.

Таким чином, враховуючи вказані приписи норм діючого законодавства та матеріали справи, суд першої інстанції не був позбавлений можливості вирішити питання щодо відстрочення сплати судового збору.

Крім того, при визначенні строку для усунення недоліків та вирішенні питання про повернення позовної заяви, судом першої інстанції не враховано, що позивач проживає на тимчасово непідконтрольній території та ситуацію, що склалася у зв`язку із заходами, які вживаються в Донецькій області для протидії розповсюдження короновірусної хвороби, зокрема щодо неможливості перетину контрольних пунктів в`їзду-виїзду на території Донецькій області.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі Беллет проти Франції Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

В рішення від 12.01.2000 у справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії та у рішенні від 28.10.1998 року у справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що стало порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції.

Отже, виходячи з норм Конституції України та міжнародного права, повернення апеляційної скарги з формальних підстав унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Оскільки судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було надмірно формально розтлумачено норми процесуального закону, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового та передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Суд вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 294, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 200/6685/20-а - задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 200/6685/20-а - скасувати.

Справу № 200/6685/20-а (головуючий І інстанції Льговська Ю.М.) за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Донецька про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості з пенсії направити до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 30 листопада 2020 року та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає касаційному оскарженню.

Повне судове рішення складено та підписано 30 листопада 2020 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Л.В. Ястребова