Постанова

від 26.11.2020 по справі 520/8797/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 р.Справа № 520/8797/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Губарєвої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагат-Транс" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2020, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, повний текст складено 25.08.20 по справі № 520/8797/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагат-Транс"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вагат-Транс" (надалі - позивач, ТОВ "Вагат-Транс") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управлінням ДПС у Харківській області (надалі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Харківській області) в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.02.2020 №0000130515 та №0000140515, винесені Головним управлінням ДПС у Харківській області.

2. Судові витрати (судовий збір, витрати на правничу допомогу) покласти на Головне управління ДПС у Харківській області.

В обґрунтування позову зазначено, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ґрунтуються на помилкових висновках контролюючого органу, викладених у акті перевірки №2697/20-40-14-12-09/36456673 від 07.08.2019, за відсутності належних доказів нереальності господарських операцій позивача з його контрагентами, які мали реальний характер.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 по справі № 520/8797/20 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагат-Транс" (63701, Харківська обл., Куп`янськ, вул. Сватівська (Дзержинського), 2 Б) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 по справі № 520/8797/20, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки господарські операції позивача з придбання запасних частин до вагонів у контрагентів ПП ІНВЕСТДОРСЕРВІС , ТОВ ТГ ДОНТОРГ , ТОВ Б-ГРУП , ТОВ Хурікейн Інвест , ТОВ Фірма Авес Груп мали як реальний характер, так і розумну ділову мету. Стверджує, що судом першої інстанції та податковим органом не в повному обсязі досліджені усі надані до перевірки документи. Вважає, що податкова інформація з інформаційно-аналітичних баз даних ДФС стосовно контрагентів не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів таких контрагентів або на встановлених та задокументованих фактах їх господарської діяльності, а тому, така інформація не є належним доказом в розумінні ст. 73 КАС України, посилаючись на встановлений принцип індивідуальної відповідальності, закріплений у ст. 61 Конституції України. Стверджує, що усі первинні документи, надані ним до перевірки відповідають вимогам чинного законодавства, а наявні недоліки дають змогу ідентифікувати осіб, що брали участь у господарській операції. Зазначає, що вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 01.08.2012 по справі № 0530/3244/2012 щодо керівника ПП ІНВЕСТДОРСЕРВІС винесений за 5 років до вчинення господарських операції між позивачем та ПП ІНВЕСТДОРСЕРВІС , а тому не має жодного відношення обставин цієї справи.

Представник відповідача в надісланому до суду письмовому відзиві просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване. Пояснив, що за результатами проведеного аналізу, з огляду на наявну податкову інформацію щодо ПП ІНВЕСТДОРСЕРВІС , ТОВ ТГ ДОНТОРГ , ТОВ Б-ГРУП , ТОВ Хурікейн Інвест , ТОВ Фірма Авес Груп , наявність недоліків (дефектів) у наданих позивачем до перевірки документах (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних тощо), ненадання до перевірки окремих документів та вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 01.08.2012 по справі № 0530/3244/2012 щодо керівника ПП ІНВЕСТДОРСЕРВІС , контролюючим органом непідтверджено факт реального здійснення господарської діяльності позивача з вказаними контрагентами щодо придбання запасних частин до залізничних вагонів, внаслідок чого правомірно зроблено висновок про неспрямованість угод з поставки запасних частин на якісне та своєчасне виконання зобов`язань перед покупцем, та оформлення таких операцій лише для збільшення витрат та зменшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що слугувало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В судових засіданнях 22.10.2020, 19.11.2020, представники позиавча та відповідача підтримали свою правову позицію, викладену відповідно в апеляційній скарзі та у відзиву на апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Вагат-Транс" підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області відповідно до наказу ГУ ДПС у Харківській області від 14.01.2020 № 168 з 15.01.2020 по 21.01.2020 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Вагат-Транс з питань дотримання вимог Податкового кодексу України щодо господарських взаємовідносин з контрагентами постачальниками: ТОВ Б-Груп (код ЄДРПОУ 38753905) за березень 2018 року, ТОВ Торгова група Донторг (код ЄДРПОУ 41391849) за серпень 2017 року, ТОВ Фірма Авес Груп (код ЄДРПОУ 41930478) за червень 2018 року, ТОВ Хурікейн Інвест (код ЄДРПОУ 41506359) за березень 2018 року, ПП Інвестдорсервіс (код ЄДРПОУ 34062342) за серпень-вересень 2017 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

За результатами перевірки відповідачем складено Акт № 221/20-40-05-07/37298527 від 28.01.2020 Про результати документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Вагат-Транс , в якому відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44 п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) на суму 150 256,00 грн, у тому числі за вересень 2017 року - 94570,00 грн, червень 2018 року - 55686,00 грн, та донараховано податку на додану вартість (надалі у тексті - ПДВ) за березень 2018 року на суму 86 214,00 грн.

У подальшому відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.02.2020 № 0000130515, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 107767,50 грн (у т. ч. за основним платежем - 86214,00 грн, за штрафною санкцією - 21553,50 грн) та № 0000140515, яким зменшено розмір суми від`ємного значення з ПДВ на суму 150256,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства, за результатами яких, винесені податкові повідомлення-рішення, ґрунтуються на доводах про нереальність господарських операцій з п`ятьма контрагентами-постачальниками позивача, а саме: ТОВ Б-Груп (сума операцій - 610500,00 грн, у т.ч. ПДВ - 101750,00 грн за березень 2018 року), ТОВ Торгова група Донторг (сума операцій - 391014,00 грн, у т.ч. ПДВ - 65169,00 за серпень 2017 року), ТОВ Фірма Авес Груп (сума операцій 334118,40 грн, у т.ч. ПДВ - 55686,40 за червень 2018 року), ТОВ Хурікейн Інвест (сума операцій - 235002,00 грн, у т.ч. ПДВ - 39167,00 грн за березень 2018 року), ПП Інвестдорсервіс (сума операцій - 176407,20 грн, у т.ч. ПДВ - 29401,20 грн за серпень-вересень 2017 року).

Не погоджуючись із правомірністю вказаних податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом визнання їх протиправними та скасування.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки висновки Головного управління ДПС у Харківській області, які викладені в акті перевірки від № 221/20-40-05-07/37298527 від 28.01.2020 знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засаді верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтерес юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 по справі № 520/8797/2020 не відповідає, а вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Колегією суддів встановлено, що фактичною підставою для висновків ГУ ДПС у Харківській області про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44 п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, викладених в акті перевірки № 221/20-40-05-07/37298527 від 28.01.2020, слугувало твердження податкового органу про те, що контрагенти позивача - ТОВ Б-Груп (сума операцій 610500,00 грн, у т. ч. ПДВ 101750,00 грн за березень 2018 року), ТОВ Торгова група Донторг (сума операцій 391014,00 грн, у т. ч. ПДВ 65169,00 за серпень 2017 року), ТОВ Фірма Авес Груп (сума операцій 334118,40 грн, у т. ч. ПДВ 55686,40 за червень 2018 року), ТОВ Хурікейн Інвест (сума операцій 235002,00 грн, у т. ч. ПДВ 39167,00 грн за березень 2018 року), ПП Інвестдорсервіс (сума операцій 176407,20 грн, у т. ч. ПДВ 29401,20 грн за серпень-вересень 2017 року) документували реалізацію товару за відсутності реального джерела походження цього ж товару (відсутнє дійсне формування активу).

Таких висновків контролюючий орган дійшов, використавши податкову інформацію по контрагентам позивача, вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 01.08.2012 по справі № 0530/3244/2012 та встановивши під час перевірки відсутність документального підтвердження здійснених господарських операцій.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України) цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства..

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У пункті 198.6 статті 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

Податкова накладна відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пунктом 201.11 статті 201 ПК України) суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Вказане також закріплене у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, згідно з п. 2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, при цьому визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Щодо реальності господарських відносин між позивачем та його ТОВ ТГ Донторг (код ЄДРПОУ 41391849) у спірних відносинах колегією суддів встановлено наступне.

Так, на виконання пункту 1.1 договору № 12-17-пз від 01.08.2017 (т. 1 а.с. 201), укладеного між ТОВ "Вагат-Транс" та ТОВ Торгова група Донторг (код ЄДРПОУ 41391849), ТОВ Торгова група Донторг , як постачальник зобов`язувалось поставити, а позивач, як покупець прийняти та оплатити комплектуючі та запасні частини до залізничних вагонів. Номенклатура, кількість, вартість товару повинна була узгоджуватись сторонами у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору, а також зазначатися в видаткових накладних, які підписуються уповноваженими представниками та закріпюються печаткою з обох сторні.

Загальна сума договору складалась із сум у видаткових накладних до цього договору (п.4.2 додговору).

Відповідно до Специфікації № 1 від 01.08.2017 до договору № 12-17-пз від 01.08.2017 сторони узгодили, що товар за договором (31 рама бокова та 8 балок надресорних) буде поставлено на загальну суму 391014,00 грн з ПДВ.

На підставі видаткової накладної № 15/08-1 від 15.08.2017 (т. 1 а.с. 202 зворотний бік) 31 рама бокова та 8 балок надресорних було поставлено 15.08.2017, що підтверджується копією вказаного документа, який підписаною посадовими особами сторін та скріпленою печатками суб`єктів господарювання.

Поставка вказаного товару з м. Дніпро до м.Куп`янськ здійснювалось силами перевізника - ТОВ Укртранссервіс на загальну суму 391014,00 грн, що підтверджується копією товарно-транспортної накладної № Р16/08 від 16.08.2017.

Колегія суддів зауважує, що вказання у товарно-транспортній накладній №Р16/08 від 16.08.2017 замовником позивача замість ТОВ ТГ Донторг є технічною помилкою, яка допущена перевізником та неспростовує реальність поставки товару.

Посилання податкового органу на незазначення дати та номеру довіреності у видатковій накладній № 15/08-1 від 15.08.2017 колегія суддів також не свідчить про нереальність поставки, оскільки вказана видаткова накладна підписана, зокрема, директором позивача, який, в силу чинного законодавства, має право діяти від імені товариства без додаткових підтверджень повноважень. Крім того, наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2014 № 987, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 р. за № 1300/26077, зокрема, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99 Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей (з 01.01.2015), а також доповнено пункт 2.5 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами), новим абзацом такого змісту: Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо. .

Отже, з 01.01.2015 довіреність на отримання товару не є обов`язковою, та не може вважатися обов`язковим первинним документом.

В подальшому, ТОВ ТГ Донторг на виконання вимог ПК України була виписана податкова накладна № 1518 від 15.08.2017, яка зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Однак в ній контрагентом були допущені помилки в частині назви отримувача та номенклатури. Матеріалами справи підтверджено, що позивач, помітивши зазначені помилки звернувся до ТОВ ТГ Донторг з листом № 966 від 16.08.2017 для усунення недоліків податкової накладної. 29.09.2017 ТОВ ТГ Донторг склало і зареєстрували в ЄРПН розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 1518 від 15.08.2017, які усунули зазначені в листі недоліки.

З матеріалів справи та акту перевірки вбачається, що податкова накладна № 1518 від 15.08.2017, з урахуванням розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 29.09.2017, була включена до складу податкового кредиту позивача у вересні 2017 року.

Вищенаведене узгоджується з нормами ст.192 ПК України та п.21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, в силу постачальник має право складати розрахунки коригування до податкової накладної у разі виявлення помилок.

Отже, доводи відповідача про відсутність з боку позивача претензій до ТОВ ТГ Донторг у зв`язку із допущеними помилками, спростовується листом від 16.08.2017 та вчиненими в подальшому діями контрагента.

Оплата за поставлені запчастини здійснювалась на рахунок ТОВ РКС Транслогістик (код ЄДРПОУ 40968480) на підставі укладеного між позивачем, ТОВ ТГ Донторг та ТОВ РКС Транслогістик тристороннього договору цесії № 12/17/1-ц від 15.08.2017, за умовами якого ТОВ ТГ Донторг відступило ТОВ РКС Транслогістик право вимоги за договором № 12-17-пз від 01.08.2017 на суму 391014,00 грн - вартість придбаного і неоплаченого товару, а позивач зобов`язувався сплатити ТОВ РКС Транслогістик вказану суму до 31.12.2017.

Зобов`язання за договором № 12-17-пз від 01.08.2017 та договором цесії № 12/17/1-ц від 15.08.2017 позивачем були виконані у повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення № 1722 від 24.10.2017 про перерахування 391014,00 грн, яке міститься в матеріалах справи.

Посилання відповідача в акті перевірки на те, що станом на 15.08.2017 позивач не став власником товару спростовується наявною видатковою накладною № 15/08-01 від 15.08.2017, а те, що перевезення товару на склад позивача відбулось наступного дня - 16.08.2017, за його замовленням і за його рахунок, не впливає на факт переходу права власності на запасні частини саме 15.08.2017. Крім того, наявність будь-яких неточностей в первинних документах, які в подальшому було усунуто, за умови підтвердження факту реальності поставки товару, не є підставою для висновку про документальне непідтвердження здійсненої господарської операції..

Також, як вбачається з видаткової накладної № 15/08-1 від 15.08.2017, ТОВ ТГ Донторг поставило Позивачу 31 раму бокових б/в по ціні 8355,00 грн без ПДВ за 1 штуку та 8 балок надресорних б/в також по ціні 8 355,00 грн без ПДВ за 1 штуку.

Частина з придбаних запчастин використана для ремонту вагонів, що підтверджується накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 24.10.2017 № ВТ000000580 (використано надресорну балку б/в у кількості 1 шт.), від 19.12.2017 № ВТ000000742 (використано надресорну балку б/в у кількості 1 шт.), та № ВТ000000747 (використано надресорну балку б/в у кількості 1 шт.), з яких вбачається оприбуткування та списання придбаних у ТОВ ТГ Донторг товарно-матеріальних цінностей.

Інші запчастини реалізовані протягом листопада 2017 - вересня 2018 року іншим контрагентом, що підтверджує і сам відповідач у пп.3.1.1.1 Акту перевірки, зокрема: ТОВ Темп-Транс , ТОВ Вуглепромтранс , ТОВ Сауз Філд , ТОВ Трейд Транс Груп , ТОВ Експрес-Дрофа , ТОВ Ф.М.С. груп , ТОВ Укррос-транс , ТОВ Арт Транс Україна , ТОВ Азовєвротранс , ТОВ Ніка Транс Логістика , ТОВ Антранс .

Як вбачається з матеріалів справи, придбані у ТОВ ТГ Донторг товари по ціні 8355,00 грн без ПДВ за 1 штуку реалізовувались позивачем по ціні від 10000,00 грн до 15000,00 грн без ПДВ за 1 шт, яка вища за ціну придбання, що свідчить про наявність в господарських операціях позивача з ТОВ ТГ Донторг ділової мети, а зазначений рух активів (грошових коштів і запчастин) підтверджує спричинені ними фактичні зміни у майновому стані позивача (отримання прибутку), що в свою чергу вказує на реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ ТГ Донторг .

Щодо реальності господарських відносин між позивачем та ПП Інвестдорсервіс (код ЄДРПОУ 3406242) колегією суддів встановлено наступне.

Так, на виконання пункту 1.1 договору № 27-11 від 01.10.2016 (т. 1 а.с. 220, 221), укладеного між ТОВ "Вагат-Транс" та ПП Інвестдорсервіс , ПП Інвестдорсервіс як продавець зобов`язувалось передати у власність, а позивач, як покупець прийняти та оплатити товар у кількості, асортименті та за цінами, вказаними у видаткових накладних на товар, які є невід`ємною частиною даного договору.

Запасні частини до залізничних вагонів за договором було поставлено 31.08.2017 та 14.09.2017, що підтверджується видатковими накладними № 38 від 31.08.2017 та № 15 від 14.09.2017, довіреностями № 32 від 04.05.2017 і № 36 від 12.05.2017 від ТОВ Вагат-Транс на ОСОБА_1 , які підписані представниками сторін та скріпленою печатками суб`єктів господарювання (т. 1 а.с. 221 зворотний бік - 223).

Загальна сума договору складалась із сум, вказаних у видаткових накладних до цього договору (п.4.2 додговору).

Переміщення товару, отриманого на підставі видаткової накладної № 38 від 31.08.2017 до ТОВ Вагат- Транс здійснювалось силами перевізника - ТОВ НОВА ПОШТА та підтверджується актом здачі-прийняття послуг № НП/115-00931 від 10.09.2017, експрес-накладною № 59998051435798 (відправник ПП Інвестдорсервіс , отримувач - ТОВ Вагат-Транс ).

Поставка запасних частин за видатковою накладною № 15 від 14.09.2017 здійснювалось перевізником ТОВ Укрторгбуд на підставі Разового договору-заявки від 14.09.2017 та підтверджується товарно - транспортною накладною № 15 від 14.09.2017, актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) № УК-0000051 від 15.09.2017, платіжним дорученням № 1611 від 15.09.2017 на оплату послуг перевезення.

ПП Інвестдорсервіс на виконання вимог ПК України були виписані податкові накладні № 39 від 31.08.2017 та № 14 від 14.09.2017, які своєчасно зареєстровані в ЄРПН.

Оплата за поставлені запчастини здійснювалась на рахунок ПП Інвестдорсервіс , що підтверджується платіжним дорученням № 1628 від 19.09.2017.

Як вбачається з видаткових накладних позивачем було придбано 42 шт. горизонтальних важелів візка б/в по ціні 180,00 грн (без ПДВ) за 1 шт., 20 шт. затяжек горизонтальних важелів візка б/в по ціні 480,00 грн (без ПДВ) за 1 шт., 38 шт. пятників по ціні 3417,00 грн без ПДВ) за 1 шт.

Частина вказаних запчастин (29 шт. пятників б/в, 8 шт. горизонтальних важелів візка б/в, 4 шт. затяжки горизонтальних важелів візка б/в) була використана у власній господарській діяльності для ремонту вагонів, що підтверджується карткою рахунку 209 ( Інші матеріали ) за серпень 2017 - січень 2020 року та накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (24 документи), що вказані в цій карточці, а 30 шт. горизонтальних важелів візка б/в, станом на дату проведення перевірки зберігались на складі, що підтверджується карткою рахунку 281 ( Товари на складі ) за серпень 2017 - січень 2020 року.

Інша частина була реалізована на ТОВ Темп-Транс ; ТОВ Рейлтранс ; ТОВ Центртранском ; ТОВ Перша вантажна компанія в Україні ; ТОВ Ф.М.С. груп ; ТОВ Укррос-Транс ; ТОВ Біт Системи ; ТОВ ТрансГруп ; ТОВ Кіт-Флайт ; ТОВ Еу-Транс ; ТОВ Легіон-Транс , що підтверджується відповідними первинним документами, наданими позивачем.

Зазначені вище документи підтверджують рух активів, а про прибутковість і наявність ділової мети свідчить позитивна різниця між ціною продажу запчастин та ціною їх придбання, зокрема, пятники були придбані у ПП Інвестдорсервіс по ціні 3417 грн без ПДВ за 1 шт., а реалізовані контрагентам по ціні від 4000,00 грн до 4250,00 грн без ПДВ за 1 шт. (рентабельність від 17% до 24%), затяжка горизонтального важеля б/в придбана по ціні 480,00 грн без ПДВ за 1 шт., а реалізована по ціні від 583,33 грн до 1083,33 грн без ПДВ за 1 шт.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ПП Інвестдорсервіс .

Щодо реальності господарських відносин між позивачем та ТОВ Б-Груп (код ЄДРПОУ 38753905) колегією суддів встановлено наступне.

16.05.2018 між позивачем та ТОВ Б-Груп укладено договір поставки № 1/03-п від 01.03.2018 (т.2 а.с.3, 4), відповідно до умов якого ТОВ Б-Груп зобов`язувалось поставити комплектуючі та запасні частини до залізничних вагонів, що були у використанні в номенклатурі, кількості, строки та за цінами, зазначеними у специфікаціях № 1 від 01.03.2018 та № 2 від 05.03.2018 та № 2 від 16.05.2018, що є невід`ємною частиною договору.

Запчастини за договором було поставлено 01.03.2018, 05.03.2018 та 16.05.2018, що підтверджується видатковими накладними № 1, № 2, № 250 відповідно, які підписані посадовими особами сторін та скріплені печатками суб`єктів господарювання.

Колегія суддів враховує, що відповідач про постачання запасних частин за специфікацією № 2 від 16.05.2018 та видатковою накладною № 250 від 16.05.2018 на суму 172212,00 грн (у т.ч. ПДВ на суму 28702,00 грн) в акті перевірки нічого не вказує, тобто не вважає цю господарську операцію нереальною .

Переміщення товару (рам бокових б/в, балок надресорних б/в, фрикційних клинів тощо) з м. Дніпро до м. Куп`янськ здійснювалось перевізником ТОВ Торг Опт Лайт та ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується відповідно наданими до перевірки договором № 13/17-тр від 03.07.2017 та додатковою угодою № 1 від 29.12.2017, актом здачі-приймання робіт № 279 від 02.03.2018 та № 286 від 06.03.2018, товарно-транспортними накладними № Р2 від 01.03.2018, № Р2 від 05.03.2018, платіжним дорученням № 345 від 27.03.2018 на оплату послуг перевезення, товарно-транспортною накладною №Р16 від 16.05.2018 у відповідності до договору № 250-УЗ від 01.05.2018, платіжним дорученням №616 від 14.06.2018.

ТОВ Б-Груп на виконання вимог ПК України були виписані податкові накладні №7 від 01.03.2018, № 203 від 05.03.2018, № 753 від 16.05.2018, які своєчасно зареєстровані в ЄРПН.

Оплата за поставлені запчастини здійснювалась на рахунок ТОВ Б-Груп , що підтверджується платіжними дорученнями № 310 від 15.03.2018 та №543 від 24.05.2018.

Як вбачається з видаткових накладних, позивачем було придбано 20 рам бокових та 17 балок надресорних по ціні 13750,00 грн без ПДВ за 1 шт. 28 головних частин повітророзподільника б/в по ціні 1000,00 грн без ПДВ за 1 шт., 212 фрикційних клинів по ціні 380,00 грн без ПДВ за 1 шт., 466 гальмівних колодок по ціні 75,00 грн без ПДВ за 1 шт.

Більша частина вказаних запчастин (12 балок надресорних б/в, 20 рам бокових б/в, 76 фрикційних клинів, 5 головних частин повітророзподільника б/в та 466 гальмівних колодок) була використана у власній господарській діяльності для ремонту вагонів, що підтверджується карткою рахунку 209 ( Інші матеріали ) за березень 2018 - січень 2020 року та накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, що вказані в цій картці.

А інша частина реалізована контрагентам: ТОВ Каргоремтранс , ТОВ Укррос-транс , ТОВ Трейд Транс Груп , ТОВ Легіон-Транс , Азовєвротранс , ТОВ РКС Транслогістік , ТОВ ЕУ-Транс , ТОВ Кіт- Флайт , ТОВ Арт Транс Україна , ТОВ Ніка Транс Логістика , ТОВ Український транспортний сервіс , ТОВ Сауз Філд , ТОВ Каргоремтранс , ТОВ Укррос-транс , ТОВ ЕУ-Транс , ТОВ Ейджен Трек .

Надані представником позивача первинні документи підтверджують рух активів товарів від ТОВ Б-Груп до позивача, і від позивача покупцям, а сплачені грошові кошти позивачем на користь ТОВ Б-Груп і від покупців - позивачу свідчать зміну активів ТОВ "Вагат-Транс" та свідчать про наявність в господарських операціях Позивача з ТОВ Б-Груп ділової мети.

Щодо реальності господарських відносин між позивачем та ТОВ Хурікейн Інвест (код ЄДРПОУ 41506359) колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ Хурікейн Інвест було укладено договір поставки № КВ-26-2018 від 26.03.2018 (т.2 а.с.78, 79), відповідно до умов якого ТОВ Хурікейн Інвест , як постачальник, зобов`язувалось поставити на умовах СРТ запасні частини до залізничних вагонів, що були у використанні в номенклатурі, кількості, строки та за цінами, зазначеними у специфікації № 1 від 26.03.2018, а ТОВ "Вагат-Транс", як покупець, прийняти та оплатити товар відповідно до умов цього договору.

Постачання товару було здійснене 27.03.2018, що підтверджується накладною №РН-0000001 від вказаної дати, підписаною посадовими особами сторін.

Товар за договором на замовлення постачальника був перевезений автотранспортом (вантажний автомобіль з причепом) позивачу, що підтверджується товарно-транспортною накладною № СФ-001-15-03 від 27.03.2018.

Постачальником була виписана податкова накладна № 149 від 27.03.2018, яка своєчасно зареєстрована в ЄРПН.

Оплата за поставлені запчастини здійснювалась на рахунок ТОВ Хурікейн Інвест , що підтверджується платіжним дорученням № 412 від 17.04.2018.

Відповідно до вказаної видаткової накладної, позивачем було придбано 30 шт. головних частин та 30 шт. магістральних частин повітророзподільника б/в по ціні 1 000,00 грн без ПДВ, 200 шт. підвісок тріангеля по ціні 210 грн без ПДВ за одиницю, 120 кранів кінцевих по ціні 292 грн без ПДВ за одиницю, 716 шт. колодок композиційних по ціні 75,00 грн без ПДВ за 1 шт., 50 болтів маятникової підвіски 101,90 грн без ПДВ за одиницю.

Із зазначених запасних частин:

- 20 шт. головних частин повітророзподільника б/в, 25 шт. магістральних частин повітророзподільника б/в, 200 шт. підвісок тріангеля, 120 кранів кінцевих, 716 шт. колодок композиційних та 50 болтів маятникової підвіски були використані у власній господарській діяльності для ремонту вагонів, що підтверджується карткою рахунку 209 ( Інші матеріали ) за вересень 2017 - січень 2020 року та накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, що вказані у цій картці;

- 5 шт. магістральних частин повітророзподільника б/в станом на дату проведення перевірки зберігались на складі, що підтверджується карткою рахунку 281 ( Товари на складі ) за вересень 2017 - січень 2020 року;

- 10 шт. головних частин повітророзподільника б/в були реалізовані по ціні від 1 500,00 грн до 1 583,00 грн без ПДВ за 1 шт. на ТОВ Експрес-Дрофа (видаткова накладна № 98 від 18.04.2018), ТОВ Південно-східна транспортна компанія (видаткова накладна № 110 від 26.04.2018), ТОВ Легіон-Транс (видаткові накладні №119 від 05.05.2018, № 131 від 18.05.2018, № 144 від 31.05.2018), ТОВ Інтер Логістик Україна (видаткова накладна №143 від 30.05.2018).

Отже, зазначеними документами підтверджується рух активів позивача, а також наявність ділової мети (позитивна різниця між ціною продажу запчастин та ціною їх придбання складає від 50 до 58%) при укладенні вищевказаних правочинів.

Щодо реальності господарських відносин між позивачем та Фірма Авес Груп (код ЄДРПОУ 41930478) колегією суддів встановлено наступне.

Так, між ТОВ "Вагат-Транс" та ТОВ Фірма Авес Груп укладено договір № 10618-п від 01.06.2018 (т.2 а.с.132, 133) відповідно до умов якого ТОВ Фірма Авес Груп , як постачальник, зобов`язується поставити запчастини б/в до залізничних вагонів у кількості, строки та за цінами, зазначеними у специфікації № 1 від 01.06.2018, а позивач, як покупець, прийняти та оплатити товар відповідно до умов цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, запчастини були поставлені 01.06.2018 на адресу позивача, що підтверджується видатковою накладною №106 від 01.06.2018, підписаною посадовими особами сторін та скріпленою печатками суб`єктів господарювання.

Перевезення товару на замовлення позивача здійснювалось ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р 106 від 01.06.2018 відповідно до Договору № 250-УЗ. Виконання послуг із перевезення підтверджується актом виконаних послуг № 37 від 01.06.2018 та платіжним дорученням від 14.06.2018.

ТОВ Фірма Авес Груп була виписана і зареєстрована в ЄРПН податкова накладна №5 від 01.06.2018.

Оплата за поставлені запчастини здійснювалась позивачем безготівково на рахунок ТОВ Фірма Авес Груп , що підтверджується платіжним дорученням № 638 від 20.06.2018.

Відповідно до видаткової накладної № 106 від 01.06.2018 позивачем було придбано 40 автозчепів СА-3 б/в по ціні 2500,00 грн без ПДВ за 1 шт., 8 тяглових хомутів б/в по ціні 1300,00 грн без ПДВ за 1 шт., 10 поглинаючих апаратів б/в по ціні 2000,00 грн без ПДВ за 1 шт., 250 фрикційних клинів по ціні 380,00 грн без ПДВ за 1 шт., 100 підвісок тріангеля по ціні 210,00 грн без ПДВ за 1 шт., 100 кінцевих кранів по ціні 292,00 грн без ПДВ за 1 шт. і 12 пластин LNМX по ціні 236,00 грн без ПДВ за 1 шт.

Із вказаних запчастин 40 автозчепів СА-3 б/в, 8 тяглових хомутів б/в, 10 поглинаючих апаратів, 174 фрикційних клини, 100 підвісок тріангеля, 100 кранів кінцевих були використані у власній господарській діяльності для ремонту вагонів, що підтверджується карткою рахунку 209 ( Інші матеріали ) за червень 2018 - січень 2020 року та накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, що вказані в цій карточці, а 12 пластин LNМX станом на дату проведення перевірки зберігались на складі, що підтверджується карткою рахунку 281 ( Товари на складі ) за червень 2018 - січень 2020 року.

Інші запасні частини реалізовано ТОВ ЕУ-Транс , ТОВ Каргоремтранс , ТОВ Укррос-Транс та ТОВ Азовєвротранс .

Позитивна різниця між ціною продажу фрикційних клинів та ціною їх придбання склала від 29%, що свідчить про наявність в господарських операціях позивача з контрагентом ділової мети та реальність вказаних господарських операцій.

Крім того, додані до справи документи свідчать про рух активів між позивачем та ТОВ Фірма Авес Груп , що виключає припущення відповідача про безтоварність господарських операцій.

Щодо тверджень контролюючого органу про ненадання ТОВ "Вагат-Транс" на запити від 15.01.2020 інформації про розвантаження/завантаження/зберігання запчастин до залізничних вагонів, що, на думку контролюючого органу, свідчить про невиконання таких робіт, колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, договорами, укладеними між позивачем, як замовником, та ПАТ Укрзалізниця , як підрядником, № 162013/НЮ від 01.01.2017 (п.2.14, п.4.5), № П/В-172425/НЮ від 04.12.2017 (п.2.11, п.4.5), № П/В-19124/НЮ від 12.02.2019 (п.2.14, п.4.5) про ремонт залізничних вагонів передбачено окрім самого ремонту ще надання додаткових послуг щодо зберігання вагонів, подачу вагонів, маневрові роботи на станції, зберігання/розвантаження/завантаження давальницької сировини (запчастин) та інші послуги, оплата за які встановлюється тарифною політикою ПАТ Укрзалізниця .

Виконання додаткових послуг підтверджується підписаними між сторонами договорів актами виконаних робіт № 1748 від 12.09.2017, №2163 від 10.11.2017, № 2277 від 23.11.2017, № 2527 від 21.12.2017, № 120 від 25.01.2018, № 192 від 07.02.2018, № 466/484 від 27.03.2018, № 544/484 від 18.04.2018, № 657/484 від 07.05.2018, № 744/484 від 29.05.2018, № 822/484 від 08.06.2018, № 891/484 від 25.06.2018, № 1023 від 19.07.2018, № 1067/484 від 25.07.2018, № 1188/484 від 13.08.2018, № 1300 від 27.08.2018, №1406/484 від 20.09.2018, № 1626/484 від 29.10.2018, № 1800/484 від 15.11.2018, №1928/484 від 28.11.2018, № 2032/484 від 11.12.2018, № 2086/484 від 17.12.2018, № 96/484 від 24.01.2018, № 123/484 від 30.01.2019, № 303/484 від 27.02.2019, № 492/484 від 22.03.2019, № 716/484 від 19.04.2019, №755/484 від 23.04.2019, № 978/484 від 30.05.2019, в яких зазначається назва роботи/послуги, кількість одиниць товару, що зберігалась (розвантажувалась/завантажувалась), ціна та загальна сума послуг за відповідний місяць.

Крім того, між позивачем та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір №3/18-а від 28.02.2018 оренди нежитлового приміщення, де частково зберігались невеликогабаритні запасні частини протягом березня-червня 2018 року. Оплата оренди підтверджується платіжними дорученнями на сплату орендної плати № 361 від 02.04.2018, № 467 від 02.05.2018, № 582 від 01.06.2018, № 674 від 02.07.2018.

Саме на підставі вказаних документів і відбувалось розвантаження/завантаження/зберігання запчастин, придбаних у ТОВ ТГ ДОНТОРГ , ПП ІНВЕСТДОРСЕРВІС , ТОВ Б-Груп , ТОВ Фірма Авес Груп , ТОВ Хурікейн Інвест .

Вказані документи, як і інші документи до позову (акт перевірки, спірні податкові повідомлення-рішення, документи первинного бухгалтерського та податкового обліку) були надані до суду першої інстанції позивачем в електронному вигляді, однак не зрозуміло з яких міркувань не були судом роздруковані, не враховані, і не приєднані до матеріалів справи, хоча в своєму рішенні суд на них посилався, що слугувало підставою для повторного надання позивачем цих документів до суду апеляційної інстанції вже роздрукованими.

Колегія суддів зазначає, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).

Приписи статті 76 КАС України встановлюють, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що право платника довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не обмежене поданням виключно тих доказів, що надавалися ним контролюючому органу. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Крім цього, вимоги частини четвертої статті 9 КАС України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 806/434/16, від 18 листопада 2019 року у справі № 815/1088/15, від 31 березня 2020 року у справі № 140/10/19, від 21 травня 2020 року у справі №560/391/19.

За таких обставин, суди мають надати оцінку усі документам, наданим позивачем до матеріалів справи, в тому числі тим документам, що не були надані до перевірки.

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки на невідповідність товарно-транспортних накладних вимогам Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 N 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за N 805/15496, колегія суддів зауважує таке.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Згідно з вимогами статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Перевіряючи факт здійснення господарської операції, на підставі якої платником податків сформовано дані податкового обліку, суд досліджує товарність такої операції в сукупності чинників, що впливають на її реальний зміст. Зокрема, суд оцінює документи та інші дані, що відображені платником податків в податковому та бухгалтерському обліку, з урахуванням специфіки спірної господарської операції.

При цьому, фактична наявність або відсутність окремих документів чи допущення помилок в їх оформленні не може слугувати єдиною підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо іншими даними буде підтверджено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю.

Таким чином, окремі недоліки у оформленні первинних документів не є беззаперечним свідченням фіктивності господарської операції.

Колегія суддів також враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, щодо врахування при розгляді судових справ посилань контролюючого органу на отриману в процесі перевірки податкову інформацію, а саме про те, що: збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що інформація про контрагента позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДПС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє. Як наслідок, посилання відповідача на податкову інформацію колегія суддів не вважає достатнім доказам для висновку про нереальність здійсненних контрагентом позивача спірних господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагента позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з поставки товару, адже у комерційній діяльності поставка товару не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів найму тощо.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Втім відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку або можливої фіктивності його безпосередніх контрагентів (вироків по кримінальним справі щодо контрагента позивача, в якому досліджувались господарські операції позивача з ТОВ ТГ ДОНТОРГ , ПП ІНВЕСТДОРСЕРВІС , ТОВ Б-Груп , ТОВ Фірма Авес Груп , ТОВ Хурікейн Інвест ; не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ "Вагат-Транс" розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект або інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Така позиція узгоджується із позицією Верховного суду України, яка викладена в постановах №10/21 від 02.03.2010, №09/05 від 13.01.2009, №08/28 від 12.02.2008.

Крім того, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, положень Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 Кримінального кодексу України та статтею 212 Кримінального кодексу України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами ТОВ ТГ ДОНТОРГ , ПП ІНВЕСТДОРСЕРВІС , ТОВ Б-Груп , ТОВ Фірма Авес Груп , ТОВ Хурікейн Інвест при укладанні і виконанні договору, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства.

При цьому, колегія суддів вважає хибним посилання податкового органу на наявність вироку Краснолиманського міського суду Донецької області від 01.08.2012 по справі № 0530/3244/2012 щодо керівника ПП ІНВЕСТДОРСЕРВІС , оскільки такий вирок постановлений за 5 років до виникнення господарських операції між позивачем та ПП ІНВЕСТДОРСЕРВІС та не має жодного відношення до обставин цієї справи. Так, за вказаним вироком засуджено ОСОБА_4 , який працював монтером Слав`янської дистанції колії, а ПП ІНВЕСТДОРСЕРВІС згадується, як підприємство, власність якого (запчастини) незаконно переміщені через використання засудженим підроблених документів. Отже, у вироці не аналізувалися обставини господарських операції позивача з ПП ІНВЕСТДОРСЕРВІС за 2017-2018 роки, а відтак вказаний вирок, в силу ст. 78 КАС України, на має жодного преюдиціального значення.

З огляду на встановлені обставини у цій справі та досліджені докази, колегія суддів вважає правомірним віднесення позивачем сум до складу податкових кредиту у розмірі 291173 грн по реальним господарським операціям з вищевказаними контрагентами, які повністю підтверджені відповідними первинними документами, набутими у зв`язку із купівлею товарів, призначених для використання у власній господарській діяльності позивача, а висновки про порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44 п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) на суму 150 256,00 грн, у тому числі за вересень 2017 року - 94570,00 грн, червень 2018 року - 55686,00 грн, та донараховано податку на додану вартість (надалі у тексті - ПДВ) за березень 2018 року на суму 86 214,00 грн. такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 21.02.2020 №0000130515, від 21.02.2020 №0000140515, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, отже, наявні підстави для їх скасування.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України ) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України , суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене вище, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 по справі № 520/8797/20 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подання позову в сумі 3870,35 грн, згідно з платіжним дорученням від 10.06.2020 № 2479, також позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5805,75 грн.

З урахуванням висновків колегії суддів у цій справі, на користь позивача з відповідача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 9676,10 грн.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагат-Транс" - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 по справі № 520/8797/2020 - скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагат-Транс" (63701, Харківська обл., Куп`янськ, вул. Сватівська (Дзержинського), 2 Б, код ЄДРПОУ 37298527) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.02.2020 №0000130515, від 21.02.2020 №0000140515. .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагат-Транс" (63701, Харківська обл., Куп`янськ, вул. Сватівська (Дзержинського), 2 Б, код ЄДРПОУ 37298527) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 9676,10 (дев`ять тисяч шістсот сімдесят шість гривень) грн 10 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 30.11.2020.