Постанова

від 18.11.2020 по справі 380/1758/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Брильовський Р.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 380/1758/20 пров. № А/857/9343/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Глушка І.В., Матковської З.М.

за участю секретаря судового засідання: Гнатик А.З.

представників позивача: Федорчук Ю.І., Британ М.Р.

представника апелянта: Добровольської Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі № 380/1758/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Олмар до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

02.03.2020р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Олмар (надалі ТзОВ Олмар ) звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0070575104 від 22.10.2019р. в частині застосування штрафних санкцій у сумі 24 371,42 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2020р. позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0070575104 від 22.10.2019р. в частині застосування штрафних санкцій у сумі 24 371,42 грн.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління Державної податкової служби у Львівській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2020р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Представники позивача Федорчук Ю.І., Британ М.Р. в судовому засіданні просили суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Представник апелянта Добровольська Ю.Р. в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, 22.07.2019р. контролюючий орган провів камеральну перевірку дотримання вимог п.192.1 ст.192, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТзОВ Олмар .

За результатами перевірки складено акт № 2267/50.12/22411887 Про результати камеральної перевірки дотримання вимог п.192.1 ст.192, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.201.1 та п.201.10 розділу V Податкового кодексу України. Зокрема, податковий орган вважає що позивач порушив граничний термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму - 25688,28 грн.

На підставі акту перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 0070575104 від 22.10.2019р., яким до ТзОВ Олмар застосовано штраф у розмірі 10 % від суми, а саме 25 661, 36 грн.

В п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з врахуванням граничних строків, зокрема, для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця - до 15 календарного дня ( включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Як видно з матеріалів справи, вперше позивач ТзОВ ОЛМАР направив 12.01.2019р. та 14.01.2019р. на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних за допомогою програмного забезпечення FREDO податкові накладні: № 3000737 від 17.12.2018№ 3000802 від 18.12.2018;№ 1976 від 18.12.2018;№ 2362 від 18.12.2018;№ 3000816. від 18.12.2018;№ 3000853 від 19.12.2018;№ 3000894 від 19.12.2018;№ 3000872 від 19.12.2018;№ 3000886 від 19.12.2018;№ 3000868 від 19.12.2018;№ 3000963 від 21.12.2018;№ 3185 від 21.12.2018;№ 3000990 від 21.12.2018;№ 3001018 від 24.12.2018;№ 3001011 від 24.12.2018;№ 3001020 від 24.12.2018;№ 3001073 від 24.12.2018;№ 3001055 від 24.12.2018;№ 3001028 від 24.12.2018;№ 3001069 від 24.12.2018;№ 3001052 від 24.12.2018;№ 3184 від 22.12.2018;№ 3000911 від 20.12.2018;№ 2380 від 20.12.2018;№ 3001087 від 26.12.2018;№ 3001132 від 26.12.2018;№ 3001136 від 26.12.2018;№ 3001113 від 26.12.2018;№ 3001158 від 26.12.2018;№ 3001152 від 26.12.2018;№ 3001180 від 26.12.2018;№ 3001175 від 26.12.2018;№ 3001127 від 25.12.2018;№ 3001034 від 25.12.2018;№ 3001109 від 25.12.2018;№ 3001093 від 25.12.2018;№ 3001116 від 25.12.2018;№ 3001030 від 25.12.2018;№ 3001121 від 25.12.2018;№ 3001231 від 27.12.2018;№ 3001143 від 27.12.2018;№ 3001222 від 27.12.2018;№ 3245 від 27.12.2018;№ 3208 від 27.12.2018;№ 3209 від 27.12.2018;№ 3001266 від 27.12.2018;№ 3001252 від 27.12.2018;№ 3513 від 27.12.2018;№ 3515 від 27.12.2018;№ 3271 від 27.12.2018;№ 3001218 від 27.12.2018;№ 3232 від 27.12.2018;№ 1000456 від 27.12.2018;№ 3401 від 28.12.2018;№ 3655 від 28.12.2018;№ 3427 від 28.12.2018;№ 3001292 від 28.12.2018;№ 3001221 від 28.12.2018;№ 1000502 від 29.12.2019№ 3001332 від 31.12.2018;№ 3571 від 31.12.2018;№ 3001317 від 31.12.2018.

Колегія суддів звертає увагу що своєчасність відправлення на реєстрацію вказаних податкових накладних підтверджується даними відповідних протоколів кожної такої накладної, що знаходяться в матеріалах справи за виключенням податкових накладних № 3001597 від 19.11.2018;№ 3001596 від 19.11.2018; № 3001598 від 19.11.2018; № 3001595 від 19.11.2018; № 3001599 від 19.11.2018; № 3663 від 29.12.2018;№ 3920 від 20.03.2019; № 4874 від 17.06.2019.

Із змісту п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України видно, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанцію про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно п.2, п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010р., операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ Олмар протягом операційного дня 12.01.2018р. та 14.01.2019р. в якому надіслано контролюючому органу податкові накладні, жодних квитанцій про їх прийняття та неприйняття, або зупинення не отримав.

Проте, позивач отримав від контролюючого органу квитанції про неприйняття вищевказаних податкових накладних на реєстрацію з порушенням передбачених строків в останню годину операційного дня 15.01.2019р., 16.01.2019р. та 17.01.2019р. Причиною відмови у їх реєстрації є несуттєві арифметичні неточності пов`язані з заокругленням чисел при обрахунку сум податкових зобов`язань з ПДВ.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що ТзОВ Олмар не заперечує несвоєчасності подання податкових накладних №3001597 від 19.11.2018; № 3001596 від 19.11.2018; № 3001598 від 19.11.2018; № 3001595 від 19.11.2018; № 3001599 від 19.11.2018; № 3663 від 29.12.2018;№ 3920 від 20.03.2019; № 4874 від 17.06.2019, а тому не оспорює застосування контролюючим органом штрафних санкцій в розмірі 1290,08 грн. ( 25661,36 грн. - 1290,08 = 24371,42 грн.)

В п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів та 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

Отже, платник податків зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу.

В п. 109.1 ст.109 Податкового кодексу України видно, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, правопорушенням, за яке на платника податків може бути накладено штрафні санкції, є винне діяння такого платника податків. Підставою для застосування податкового штрафу (як і кримінального, адміністративного чи будь-якого іншого покарання) є вина. Відсутність вини свідчить про відсутність підстав для застосування покарання (санкції).

Верховний Суд (постанови від 14.08.2018р. у справі №803/1583/17, від 30.01.2018р. у справі № 815/2745/17, від 02.07.2019р. у справі № 2340/3802/18, від 20.08.2019р. у справі № 1640/3125/18) зазначає, що вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки податковий орган діяв не у спосіб що визначені Конституцією та законами України. Позивач не допустив протиправної бездіяльність, яка призвела до порушення визначених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України України строків реєстрації податкових накладних, тому що вчинив необхідні дії щодо своєчасної їх реєстрації в межах строків, визначених ст.201 ст.120-1 Податкового кодексу України, що виключає можливість визначення пропущення строків реєстрації вищевказаних податкових накладних як податкового правопорушення. Платник податків не відповідає за функціонування інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу. Тому, у відповідача відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій до ТзОВ Олмар в розмірі 24371,42 грн.

Не приймає до уваги колегія суддів доводи апелянта про те, що позивач не надав суду жодної квитанцію яка б підтверджувала своєчасну реєстрацію податкових накладних, а контролюючий орган надав квитанції із змісту яких видно, що податкові накладні зареєстровані з порушенням термінів на 1 та 7 днів з огляду на наступне.

Позивач протягом операційного дня 12.01.2018р. та 14.01.2019р. в якому надіслано контролюючому органу податкові накладні жодних квитанцій про їх прийняття та неприйняття, або зупинення не отримав, що не спростував апелянт. При цьому, відправлення на реєстрацію податкових накладних ТзОВ Олмар здійснював через програмний комплекс FREDO в якому повна інформація про стан податкових накладних міститься в протоколах податкових накладних, який містить інформацію про всі операції і подію вказаного документу із зазначенням дати і часу їх здійснення. Тому, згідно ст.72 КАС України протокол податкової накладної є належним доказом в даній справі на підставі якого є можливість встановити обставини справи.

Апелянт не спростував некоректну роботу єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної податкової Служби України, дати та часу надсилання позивачем податкових накладних, дати та часу надсилання податковим органом квитанцій.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

В ст.242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі № 380/1758/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя І.В. Глушко

Суддя З.М. Матковська

Постанова складена в повному обсязі 30.11.2020р.