Рішення

від 17.11.2020 по справі 433/1222/20

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1222/20

Провадження № 2/433/600/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2020 року

Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Певної О.С.,

за участю секретаря судового засідання Шаповалова Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до Жовтневої районної у місті Луганську ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , звернувся до Троїцького районного суду Луганської області з позовом до Жовтневої районної у місті Луганську ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом на прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батьків - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . До складу спадщини, яка відкрилася після смерті батьків входить недоотримана ними за їх життя пенсія за віком. В зв`язку з тим, що позивач постійно мешкає на території, тимчасово непідконтрольній українській владі, в м. Луганську, та тим, що батьки також померли в м. Луганську, він пропустив строк для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. В зв`язку з чим, просить суд встановити йому додатковий строк в три місяці для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті його батьків.

Ухвалою суду від 07.09.2020 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання та надано відповідачу строк на подання відзиву на позов.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Ухвалою суду від 12.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, надали суду заяву, в якій просили розглянути справу за їх відсутності. На позовних вимогах наполягають.

Відповідач в судове засідання свого представника не направили. Про розгляд справи повідомлялись належним чином шляхом розміщення оголошень про виклик на офіційному Веб-сайті Троїцького районного суду Луганської області. Причини неявки суду не повідомили.

Виходячи з вищевикладеного, а також положень ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає, що судовий розгляд справи можливий за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до переконання, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.08.2020 (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивача ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 26.08.2020 (а.с. 14).

Факт родинних відносин між позивачем та його померлими батьками підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 18.12.1968 (а.с. 9).

Позивач зазначає, що після смерті батьків відкрилася спадщина на недоотриману ними за їх життя пенсію за віком, яка була нарахована Біловодським об`єднаним УПФУ Луганської області, але не виплачена, оскільки за станом здоров`я батьки не могли самостійно пересуватися і перетнути лінію розмежування для переоформлення пенсії.

Згідно копії заяви від 12.09.2019, вчиненої ОСОБА_1 , останній прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 . Заяву посвідчено приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області Даровською Н.М. та зареєстровано в реєстрі за № 4411 (а.с. 12).

Згідно копії заяви від 12.09.2019, вчиненої ОСОБА_1 , останній прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 . Заяву посвідчено приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області Даровською Н.М. та зареєстровано в реєстрі за № 4412 (а.с. 13).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.08.2020 року №270, ОСОБА_1 відмовлено у заведені спадкової справи та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на все майно, в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 у шестимісячний термін з часу відкриття спадщини подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, згідно ст. 1270 ЦК України після ОСОБА_3 та на підставі поданих документів відсутнє підтвердження постійного проживання разом зі спадкодавцем за однією адресою на час відкриття спадщини (а.с. 16).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.08.2020 року №271, ОСОБА_1 відмовлено у заведені спадкової справи та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на все майно, в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 у шестимісячний термін з часу відкриття спадщини подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, згідно ст. 1270 ЦК України після ОСОБА_4 та на підставі поданих документів відсутнє підтвердження постійного проживання разом зі спадкодавцем за однією адресою на час відкриття спадщини (а.с. 19).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Проте, суд зауважує, що позивач звернувся з позовною заявою до неналежного відповідача з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Статею 51 ЦПК України урегульовано питання залучення до участі у справі співвідповідача, заміна неналежного відповідача. Так, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач.

Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згодний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

Статтею 1277 ЦК України визначені випадки, коли спадщина переходить до держави, зокрема, якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини, або якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини.

Виходячи із системного аналізу ст. 1277 ЦК України та ст.ст. 1, 10, 41 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Інтереси територіальних громад міста представляє міська рада, яка і може бути належним відповідачем по такій справі. Районні у містах ради можуть створюватися з передачею їм повноважень міськими радами.

Отже, Жовтнева районна у місті Луганську рада може бути відповідачем по такій справі у разі делегування їй Луганською міською радою повноважень з питань відумерлості спадщини.

Матеріали справи не містять доказів того, що Луганською міською радою було делеговано Жовтневій районній у місті Луганську раді повноваження з питань відумерлості спадщини, отже позов пред`явлений до неналежного відповідача.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Зважаючи на викладене та в зв`язку з поданням позивачем позовної заяви до Жовтневої районної у місті Луганську ради, яка є неналежним відповідачем у даній справі, а суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи, наявні правові підстави для відмови у задоволенні позову.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 1269, 1272, 1277 ЦК України, статтями 2 , 5 , 10-13 , 18 , 133 , 141 , 142 , 206 , 258-259 , 263-265 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до Жовтневої районної у місті Луганську ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із урахуванням п.п 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України .

Повний текст рішення виготовлено до 27 листопада 2020 року

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Жовтнева районна у місті Луганську рада, вул. 31-й квартал, б. 14А, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 26271297.

Суддя О.С. Певна

17.11.20

12.10.20