Рішення

від 30.11.2020 по справі 628/2147/20

КУП'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 628/2147/20

Провадження № 2/628/867/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі : головуючого судді - Клімової С.В.,

при секретарі - Бавики Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Куп`янську цивільну справу за позовом Кредитної спілки Надія до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

26.08.2020 року позивач КС Надія звернувся до Куп`янського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11.10.2013 року між позивачем КС Надія та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 4843, відповідно до умов якого останній отримав кредит цільове призначення якого ( на придбання, будівництво, ремонт житла) у розмірі 33 000,00 грн. терміном на 24 місяці, з 11.10.2013 року по 11.10.2015 року під відсотки, виходячи із ставки 60% річних.

Крім того для забезпечення повного і своєчасного виконання позичальником прийнятих на себе зобов`язань по кредитному договору, між КС Надія та ОСОБА_2 , 11.10.2013 року був укладений договір поруки № 4843, за яким поручитель - ОСОБА_2 зобов`язалася відповідати перед КС Надія за виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань по договору кредиту за № 4843 від 11.10.2013 року в повному обсязі та у солідарному порядку у випадку невиконання або неналежного виконання ним своїх зобов`язань по кредитному договору.

Позивач умови договору кредиту виконав в повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 33 000,00 грн..

У свою чергу відповідач ОСОБА_1 узяті на себе зобов`язання по договору належним чином не виконав, допустивши прострочення платежів, у результаті чого станом на 25.08.2020 року заборгованість за договором кредиту становила 143 291,40 грн..

На підставі вищевикладеного КС Надія просить суд стягнути з відповідачів суму заборгованості у розмірі 143 291,40 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 надав до суду заяву про застосування строків позовної давності, зазначивши, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі та вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наведених нижче підстав. 11.10.2013 року між Кредитною спілкою НАДІЯ та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 4843. Цього ж дня між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 4843, як забезпечення виконання зобов`язань позичальником за кредитним договором № 4843 від 11.10.2013 року. Відповідно до п. 2.1 договору кредиту № 4843, кредит надається строком на 24 фактичних місяця від дати отримання кредиту. Згідно п.2.3 договору кредиту № 4843, позичальник повен повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1 кредитного договору № 4843 від 11.10.2013 року, тобто до 11.10.2015 року. Цей факт доводиться графіком розрахунків, що викладений в додатку до кредитного договору № 4843 від 11.10.2013 року, який в силу пункту 5 Додатку є невід`ємною частиною кредитного договору.

В разі порушення зобов`язань за кредитним договором позивач мав право на звернення до суду в період строку позовної давності, а саме в період з 12.10.2015 року та по 12.10.2018 року.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості, наданого позивачем у справі, відповідач здійснив останній платіж 30.10.2015 року. Отже, саме строк з 31.10.2015 по 31.10.2018 року - це строк в межах якого позивач мав право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4843 від 11.10.2013 року. Саме в період з 31.10.2015 по 31.10.2018 року позивачем не вчинялося жодних дій, які б свідчили про переривання перебігу строків позовної давності, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданого позивачем у справі. Договір про збільшення позовної давності сторонами не укладався. На підставі викладеного вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом поза межами строку встановленого законом.

Представник позивача надав до суд заперечення на заяву про застосування строків позовної давності зазначивши, що проти заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування позовної давності заперечує виходячи з наступного.

11 жовтня 2013 року між Кредитною спілкою Надія та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4843, текст якого не містить пункту 7.6 про встановлення строку дії договору, отже, посилання відповідача на його умови є безпідставним. Так, відповідно до п. 10.1 кредитного договору № 4843 укладеного 11.10.2013 року між Кредитною спілкою Надія та ОСОБА_1 (далі - договір) строк [його дії становить 10 років.

Відповідно до п. 3.6 договору прострочення спати кредиту та/або процентів за користування кредитом ( згідно графіка розрахунків) не зупиняє нарахування процентів, як протягом строку надання кредиту, визначено п.2.1 цього договору , так і після закінчення цього строку протягом подальшого користування позичальником наданими грошовими коштами, крім випадку прийняття окремого рішення про це кредитодавцем.

Представник позивач зазначає, що строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. Позивач обов`язки за умовами договору виконав, надавши кредитні кошти відповідачеві. Останній зобов`язався за договором повертати кредит з процентами періодичними платежами. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов`язання простроченого боржника за договором не припиняється. Так, зобов`язання може бути належно виконане простроченим боржником і після спливу позовної давності.

Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Представник позивача зазначає, що відповідачем було частково сплачено борг за кредитним договором, останній день погашення 14.04.2020 року. За таких обставин, а саме здійснення сплати боржником суми боргу свідчить про визнання боржником свого боргу та переривання перебігу строку позовної давності.

Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 02 вересня 2020 року провадження по справі було відкрито.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися. Надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, позов не визнають та просять застосувати строки позовної давності.

З`ясувавши думку учасників справи, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Так судом встановлені наступні фактичні обставини.

Так, 11 жовтня 2013 року між КС Надія та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 4843.

Також 11 жовтня 2013 року між КС Надія та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 4843, за яким поручитель - ОСОБА_2 зобов`язалася відповідати перед КС Надія за виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань по договору кредиту за № 4843 від 11.10.2013 року в повному обсязі та у солідарному порядку у випадку невиконання або неналежного виконання ним своїх зобов`язань по кредитному договору.

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит на суму 33 000,00 грн., що підтверджується копією видаткового касового ордеру № 664 від 11 жовтня 2013 року.

За умовами п.2.1 зазначеного договору, кредит надається строком на двадцять чотири фактичних місяці від дати отримання позичальником кредиту.

П.3.4 договору передбачено, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом відбувається в такому порядку: в першу чергу сплаті підлягає неустойка (штраф або пеня), в другу чергу проценти за користування кредитом, а в третю чергу - сума кредиту.

П.3.6 договору передбачає, що прострочення сплати кредиту та/або процентів за користування кредитом згідно графіків розрахунку не зупиняє нарахування процентів, як протягом строку надання кредиту визначеного п.2.1 цього договору, так й після закінчення цього строку протягом подальшого користування позивальником наданими грошовими коштами, крім випадку прийняття окремого рішення про це кредитодавцем.

Відповідно до п.5.1.7 цього договору, у випадку прострочення сплати частини або всієї суми кредиту сплатити нараховані проценти за користування кредитом виходячи в фактичного строку користування кредитом, включаючи день погашення.

За умовами п.7.1 даного договору, сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України.

Пунктом 10.1 даного договору, передбачено, що строк дії зазначеного договору становить 10 років.

Пункт 10.4 кредитного договору регламентує, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мале місце під час дії договору ( відповідно до ст..631 ЦК України).

Із розрахунку суми заборгованості вбачається, що сума заборгованості за період з 11.10.2013 року по 25.08.2020 року згідно договору кредиту № 4843 від 11 жовтня 2013 року, становить основна сума - 30 778, 00 грн., відсотки - 112 513, 40 грн..

23.06.2014 року за вих.. № 48, 13.11.2018 року за вих.. № 42 позивач КС Надія на адресу відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 направив досудову претензію по поверненню боргу з пропозицією добровільно в триденний термін з дня отримання даної претензії розрахуватися по заборгованості.

За заявами про внесення готівки та ордерами до заяви про внесення готівки від 23.04.2019 р., від 24.12.2019 року, від 17.01.2020 року, від 30.01.2020 року, від 14.02.2020 року, від 28.02.2020 року, від 14.04.2020 року вбачається, що відповідач здійснював погашення кредиту.

Заключною випискою за період з 30.03.2020 року по 30.03.2020 року наданою АТ КБ Приват Банк вбачається, що 30.03.2020 року ОСОБА_1 здійснював погашення кредиту, що також підтверджується меморіальним ордером № @2PL979214 ( а.с.5-28, 57-72).

Зазначені цивільно-правові відносини регулюються наступними законодавчими актами.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Частиною першою ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Достовірними, відповідно до ст. 79 ЦПК України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням - ст. 610 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини перша, друга статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 цього Кодексу строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст..554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20 грудня 2007 року у за заявою №23890/02 у справі Фінікарідов проти Кіпру ).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов`язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

У постанові Верховного Суду України від 8 листопада 2017 року у справі № 6-2891цс16 вказано, що відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново. Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою .

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 161/15679/15-ц (провадження № 61- 765св18) міститься висновок по застосуванню частини першої статті 264 ЦК України та вказано, що з тлумачення цієї норми слідує, що вона пов`язує переривання позовної давності з будь-якими активними діями зобов`язаного суб`єкта (боржника). При цьому не виключається й випадку коли переривання перебігу позовної давності буде відбуватися внаслідок визнання боргу, що здійснюється іншими суб`єктами, якщо на це була виражена воля боржника. Тобто коли боржник виражає свою згодою чи уповноважує на це відповідного іншого суб`єкта .

Отже, суд приходить до висновку, що строк позовної давності щодо стягнення із відповідачів заборгованості за Кредитним договором було поновлено, оскільки відповідачем ОСОБА_1 добровільно частково сплачено борг за кредитним договором починаючи з 23.04.2019 року та остання дата погашення є 14.04.2020 року, у зв`язку з чим суд вважає, що відповідач навмисно ухиляється від виконання своїх обов`язків, тим самим порушуючи законні права позивача.

Крім того суд зазначає, що договором передбачено, що строк дії договору становить 10 років.

Таким чином враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки відповідачами не виконуються умови договору кредиту та договору поруки № 4843 від 11.10.2013 року, що знайшло своє підтвердження в ході дослідження наявних матеріалів цивільної справи, тому сума заборгованості підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача, оскільки не виконання відповідачами взятих на себе зобов`язань порушує права, свободи та інтереси позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 2 149,37 грн. стягується з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 12 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 128, 130, 141, 206, 264, 265, 280, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 11, 15 ,16, 509, 525, 526, 536, 554, 599, 610, 611, 612, 623, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов Кредитної спілки Надія до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , інші відомості відсутні, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , інші відомості відсутні на користь Кредитної Спілки Надія , на п/р НОМЕР_3 , код 26355396, в ПАТ КБ Приват Банк , МФО 351533, заборгованість за договором кредиту № 4843 від 11 жовтня 2013 року за період з 11.10.2013 року по 25.08.2020 року у розмірі 143 291, 40 грн. (сто сорок три тисячі двісті дев`яносто одна гривня 40 копійок) та судові витрати у розмірі 2 149, 37 грн. ( дві тисячі сто сорок дев`ять гривень 37 копійок ).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Куп`янський міськрайонний суд шляхом подачі в 30-ти денний строк апеляційної скарги, з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://kpm.hr.court.gov.ua/sud2023/gromadyanam/csz/

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими, у зв`язку з карантином.

Суддя С.В. Клімова