Рішення
від 27.11.2020 по справі 631/1337/19
НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/1337/19

провадження № 2/631/403/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2020 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участі секретаря судового засідання М`ячиної Ю. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, про встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю та визнання спадкоємцем четвертої черги за законом,

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2019 року до Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги № 78/19 від 09 грудня 2019 року та ордеру серії ПТ № 152741, діє адвокат Мякота Т. М., до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, в якій ставиться питання щодо встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 представник позивача зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 26 вересня 2016 року Караванською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, актовий запис № 26, який був вітчимом позивача, оскільки перебував у зареєстрованому шлюбі з його матір`ю - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 , виданим 06 лютого 1982 року Караванською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, актовий запис № 4.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/2 частина земельної ділянки, розташованої на території Караванської сільської ради, КСП

Україна , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,7769 гектарів,

кадастровий номер 6324281000:01:000:0233, відповідно до рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 21 серпня 2015 року (справа № 631/1535/15-ц, провадження № 2/631/600/15).

Як вказала представник позивача, приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А., було заведено спадкову справу № 173/2016 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . 04 листопада 2019 року ОСОБА_1 в рамках вказаної спадкової справи було подано заяву, як від спадкоємця четвертої черги, згідно статті 1264 Цивільного кодексу України, як особи, яка проживала разом із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, про посвідчення договору про зміну черговості одержання права на спадкування та видачу на його ім`я свідоцтв про право на спадщину за законом. У заяві позивачем було зазначено, що зі спадкоємцем першої черги, відповідачем по справі - ОСОБА_2 , є домовленість щодо укладання договору про зміну черговості одержання права на спадкування у відповідності до частини 1 статті 1259 Цивільного кодексу України.

За результатом розгляду вказаного звернення приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А. була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04 листопада 2019 року №1118/02-31 з посиланням на ненадання ОСОБА_1 рішення суду, що набрало законної сили, щодо підтвердження факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

Представник позивача зазначила, що дійсно з 04 січня 2000 року ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але починаючи з 2010 року фактично проживав з матір`ю - ОСОБА_4 та її чоловіком - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки з цього часу його мати почала постійно хворіти та потребувати сторонньої фізичної допомоги. Померлий ОСОБА_3 через свій вік та стан здоров`я також не мав можливості самостійно забезпечувати свої умови проживання та своєї дружини, у зв`язку з чим з цього часу вони з позивачем почали проживати усі разом. За час сумісного проживання позивач забезпечував батьків фізичною та матеріальною допомогою, лікуванням, продуктами харчування, постійно допомагав по господарству й фактично мешкав з ними однією родиною. Після смерті ОСОБА_4 позивач залишився мешкати разом із ОСОБА_3 , оскільки той через свій похилий вік продовжував потребувати сторонньої допомоги.

Встановлення факту проживання однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини та визнання спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 необхідно позивачу для оформлення своїх спадкових прав, у зв`язку з чим, останній вимущений був звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 27 січня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, про встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю та визнання спадкоємцем четвертої черги за законом, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Крім того, було витребувано від приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округа Харківської області Крючкової Л. А. інформацію про наявні відкриті спадкові справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 17 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, а також задоволено клопотання сторони позивача про виклик з метою допиту свідків.

Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у справі не вживалось.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Мякота Т. М. у судовому засіданні заявлені вимоги щодо встановлення факту сумісного проживання позивача з померлим ОСОБА_3 однією сім`єю та визнання позивача спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити, надавши пояснення аналогічні тим, що містяться у позові.

В подальшому у судове засідання ОСОБА_1 та його представник не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України.

Скориставшись правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, на адресу суду представник позивача - адвокат Мякота Т. М. направила заяву, яка була зареєстрована за вхідним № 6471/20-вх від 20 листопада 2020 року, відповідно до якої просила надалі розгляд справи здійснювати за їх із позивачем відсутності, зазначивши, що заявлені вимоги вони підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнала у повному обсязі та пояснила, що дійсно позивач з 2010 року постійно фактично проживав разом з ОСОБА_3 однією сім`єю, за адресою: АДРЕСА_2 . За час сумісного проживання надав останньому фізичну та матеріальну допомогу, у тому числі по господарству. Також відповідач повідомила, що не заперечує проти того, щоб позивач був визнаний спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , оскільки інших родичів окрім неї та позивача у померлого не залишилось. При цьому, на запитання суду ОСОБА_2 вказала, що їй відомі та зрозуміли наслідки задоволення позовних вимог та визнання ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги після смерті її батька, проти чого вона не заперечує.

В подальшому у судове засідання ОСОБА_2 не з`явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України.

Засобами поштового зв`язку на адресу суду ОСОБА_2 направила заяву, яка була зареєстрована за вхідним № 6470/20-вх від 20 листопада 2020 року, відповідно до якої просила надалі розгляд справи здійснювати за її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає у повному обсязі та підтверджує факт сумісного проживання однією сім`єю з 2010 року ОСОБА_1 та її батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Уповноважений представник третьої особи - Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області у судове засідання не прибув, незважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України. На адресу суду голова Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області Біндус М. В. направив заяву, яка була зареєстрована за вхідним № 3130/20 - вх. від 02 червня 2020 року, згідно якої просив розгляд справи здійснювати без участі представника третьої особи, зазначивши, що не мають заперечень проти задоволення позову ОСОБА_1 (а. с. 132).

Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у учасників процесу свідчать їх відповідні заяви, подані їх представниками та долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання явки учасників справи обов`язковою для надання особистих пояснень не має, оскільки вони були надані у попередньому судовому засіданні, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи за відсутності сторін.

Вислухавши пояснення та доводи позивача та його представника, пояснення відповідача й покази свідків, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують правовідносини, що виникли, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно приписів частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Із матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Караван Нововодолазького району Харківської області помер ОСОБА_3 , про що 26 вересня 2016 року Караванською сільською радою Нововодолазького району Харківської області складений відповідний актовий запис за № 26 та видано свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а. с. 11).

ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був чоловіком матері позивача - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .Зазначений факт у судовому засіданні також підтвердили й сторони.

З рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 21 серпня 2015 року ухваленого у справі з єдиним унікальним № 631/1535/15-ц (провадження № 2/631/600/15) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Караванської сільської ради Нововодолазького району Харківської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом вбачається, що судом був встановлений факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказане рішення набрало законної сили 31 серпня 2015 року (а. с. 13 - 14).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України).

Шлюбні відносини між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та матір`ю позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , підтверджуються копіями свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 06 лютого 1982 року Караванською сільською радою народних депутатів Нововодолазького району Харківської області та запису акту про укладання шлюбу № 4 від 06 лютого 1982 року, зробленим Караванською сільською радою народних депутаті Нововодолазького району Харківської області (а. с. 12, 66).

Аналогічні відомості також містяться у Повному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00017475732, сформованого 23 грудня 2016 року о 13 годині 55 хвилин 58 секунд Нововодолазьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, копія якого знаходиться у матеріалах спадкової справи (а. с. 67 - 68).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 17 лютого 2014 року вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 75 років, про що Караванською сільською радою Нововодолазького району Харківської області 17 лютого 2014 року складений відповідний актовий запис за № 3 (а. с. 10).

За правилами частин 1 та 2 статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

При цьому, спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи з`ясовано, що приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А. була заведена спадкова справа за № 173/2016 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , про що свідчить копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 45886155 від 23 листопада 2016 року, виданого приватним нотаріусом Крючковою Л. А., номер у спадковому реєстрі - 59852082 (а. с. 54).

З матеріалів вищенаведеної спадкової справи, а саме копії Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 45886195, сформованої 23 листопада 2016 року о 10 годині 33 хвилини приватним нотаріусом Крючковою Л. А. вбачається, що у спадковому реєстрі відсутня інформація про заповіти та спадкові договори, складені за життя ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 (а. с. 55 - 56).

Перевіривши матеріали спадкової справи № 173/2016 (номер у Спадковому реєстрі № 59852082, дата заведення 23 листопада 2016 року) до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , що направлені на адресу суду приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Крючковою Л. А. листом від 04 лютого 2020 року № 79/01-16 встановлено, що дана спадкова справа була заведена на підставі заяви доньки спадкодавця - ОСОБА_2 , про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 . Вказана заява була зареєстрована в книзі обліку спадкових справ за № 481 від 23 листопада 2016 року (а. с. 46).

Відповідно до матеріалів спадкової справи було встановлено, що ОСОБА_2 20 червня 2017 року були видані свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , 1944 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку площею 3,7769 гектарів, кадастровий номер 6324281000:01:000:0232, розташовану на території Караванської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, зареєстроване в реєстрі за № 860 (а. с. 94) та свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , 1944 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку площею 1,8885 гектарів, кадастровий номер 6324281000:01:000:0639, розташовану на території Караванської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, зареєстроване в реєстрі за № 862 (а. с. 95).

Також з матеріалів спадкової справи вбачається, що до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та посвідчення договору про зміну черговості права на спадкування й видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належну відповідно до закону частку майна ОСОБА_3 звернувся громадянин ОСОБА_1 , заява якого була зареєстрована в книзі обліку спадкових справ за № 549 від 04 листопада 2019 року о 08 годині 55 хвилин (а. с. 99).

Інформації щодо інших спадкоємців, які б фактично прийняли спадщину або зверталися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 матеріали спадкової справи не містять (а. с. 40 - 102).

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04 листопада 2019 року за № 1118/02-31, винесеної приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А., вбачається, що ОСОБА_1 звернувся з заявою, в якій повідомив, що зі спадкоємцем першої черги - ОСОБА_2 , є домовленість щодо укладання договору про зміну черговості одержання права на спадкування у відповідності до частини 1 статті 1259 Цивільного кодексу України, а тому просив посвідчити даний договір та видати йому свідоцтво про право на спадщину на частку майна спадкодавця. Приватний нотаріус відмовила позивачу у посвідченні договору про зміну черговості одержання права на спадкування та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку із відсутністю підтвердженого рішенням суду, яке набрало законної сили, факту проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю (а. с. 17, 103).

Як вбачається з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить у тому числі 1/2 частка земельної ділянки, розташованої на території Караванської сільської ради Нововодолазького району, КСП Україна , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,7769 гектарів, кадастровий номер 6324281000:01:000:0233, що належала ОСОБА_3 відповідно до рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 21 серпня 2015 року (справа № 631/1535/15-ц, провадження № 2/631/600/15), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 182252177 від 24 вересня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1033891263242, номер запису про право власності: 16520953 (а. с. 13 - 16).

Судом встановлено, що померлий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_2 , з 1982 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проживав разом з дружиною ОСОБА_4 , яка там проживала та була зареєстрована з 1982 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено довідкою Караванської сільської ради Нововодолазького району Харківської області № 494 від 03 листопада 2016 року (а. с. 48).

Крім того, відповідно до довідок № 1/370 та № 1/371, виданих 18 грудня 2019 року виконуючім обов`язки старости Караванського старостинського округу Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, вбачається,ю що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживали та були зареєстровані в АДРЕСА_2 з 1982 року по день смерті. Проживали разомз ОСОБА_1 , який там фактично проживає без реєстрації місця проживання з 2010 року по цей час включно (а. с. 20, 21).

На підтвердження факту спільного проживання спадкодавця, ОСОБА_3 ,разом із позивачем, ОСОБА_1 , було надано акт за № 1164, складеного депутатом округу № 17 Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області Мирошниченко Вітою Миколаївною 17 грудня 2019 року, в присутності двох свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а. с. 22).

Зі змісту вказаного акту вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 1982 року ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Весь час з 1982 року вони проживали разом у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ними з весни 2010 року, без реєстрації місця проживання фактично проживав син ОСОБА_4 - ОСОБА_1 , який там проживає й на даний час. Проживання ОСОБА_1 у домоволодінні матері було постійним. ОСОБА_1 постійно піклувався своєю матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , після її смерті залишився проживати в будинку разом з вітчимом - ОСОБА_3 . Надавав йому необхідну фізичну та матеріальну допомогу, забезпечував належне лікування, харчування. Проживав з ним однією сім`єю по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Похованням ОСОБА_3 займалась його донька - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а. с. 22).

У судовому засіданні, що відбулося 09 липня 2020 року, будучи допитаною в якості свідка у відповідності до вимог статті 230 Цивільного процесуального кодексу України та попередженою про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , підтвердила, що ОСОБА_3 проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 . Приблизно десь з 2012 або 2013 року разом з ними став проживати син ОСОБА_4 - ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_4 - ОСОБА_1 залишився проживати з ОСОБА_3 . Вони проживали однією сім`єю та вели спільне господарство.

У судовому засіданні, що відбулося 27 серпня 2020 року, будучи допитаною в якості свідка у відповідності до вимог статті 230 Цивільного процесуального кодексу України та попередженою про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підтвердила, що ОСОБА_3 проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 . Приблизно з 2010 року разом з ними став проживати син ОСОБА_4 - ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 залишився проживати разом із ОСОБА_3 однією сім`єю, вели спільне господарство та мали один бюджет. Донька ОСОБА_3 - ОСОБА_2 проживала окремо.

Крім того, відповідач по справі - ОСОБА_2 у судовому засіданні також підтвердила факт сумісного проживання однією сім`єю з 2010 року та ведення спільного господарства її батька ОСОБА_3 та позивача по справі - ОСОБА_1 . Також відповідач повідомила, що з її боку не має заперечень щодо встановлення факту проживання позивача зі спадкодавцем більше п`яти років до часу відкриття спадщини та визнання ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги за законом. При цьому додала, що їй відомі й зрозумілі наслідки визнання останнього таким.

Як зазначив позивач у судовому засіданні та його представник, встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю з померлим ОСОБА_3 понад п`ять років, необхідне позивачу для оформлення спадкових прав.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що в силу статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 Цивільного кодексу України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Отже, в основі спадкування за законом знаходиться принципі черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Згідно зі статтею 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Приписами частин першої - третьої статті 1268 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Про ознаки проживання однією сім`єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03 червня 1999 року № 5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п .

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , судам роз`яснено, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Пунктом 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 визначено, що у разі відсутності в паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію місця проживання доказом постійного проживання можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкоємцем.

Згідно з абзацом 1 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З огляду на викладене та у контексті приведених правових норм регулювання предмета спору, суд дійшов до переконання, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, у зв`язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання щодо судових витрат, суд вирішує відповідно до положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням положень частин 1 та 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України за якими суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог; при цьому, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Оскільки питання відшкодування судових витрат під час звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, про встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю та визнання спадкоємцем четвертої черги за законом, не порушувалось, процесуальне рішення з вказаного питання судом не вирішується.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 1 - 5, 7, 10 - 13, 76 - 81, 83, 128 - 131, 133, 137, 141, 211, 214, 223, 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259 - 261, 263 - 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355, Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, про встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю та визнання спадкоємцем четвертої черги за законом - задовольнити.

Встановити факт сумісного проживання однією сім`єю, не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до пункту 15.5 розділу 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Нововодолазький районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач : ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач : ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Старовірівська сільська рада Нововодолазького району Харківської області, місце знаходження: Харківська область, Нововодолазький район, село Старовірівка, вулиця Центральна, будинок 60, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04398092.

Суддя: Т. М. Трояновська

СудНововодолазький районний суд Харківської області
Дата ухвалення рішення27.11.2020
Оприлюднено01.12.2020
Номер документу93180436
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —631/1337/19

Ухвала від 17.11.2020

Цивільне

Нововодолазький районний суд Харківської області

Трояновська Т. М.

Рішення від 27.11.2020

Цивільне

Нововодолазький районний суд Харківської області

Трояновська Т. М.

Ухвала від 26.05.2020

Цивільне

Нововодолазький районний суд Харківської області

Трояновська Т. М.

Ухвала від 10.04.2020

Цивільне

Нововодолазький районний суд Харківської області

Трояновська Т. М.

Ухвала від 17.02.2020

Цивільне

Нововодолазький районний суд Харківської області

Трояновська Т. М.

Ухвала від 27.01.2020

Цивільне

Нововодолазький районний суд Харківської області

Трояновська Т. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні