Постанова

від 17.11.2020 по справі 185/11335/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8019/20 Справа № 185/11335/19 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У. М. Доповідач - Макаров М. О.

Категорія 48

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Куценко Т.Р., Ткаченко І.Ю.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_5 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради, служба у справах дітей Донецької обласної державної адміністрації, служба у справах дітей виконавчого комітету Бердянської міської ради, орган опіки та піклування Черкаської міської ради про поновлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2019 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про поновлення батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивовано тим, що від шлюбу з ОСОБА_5 має дитину - ОСОБА_5 . Рішенням суду від 03 березня 2013 року її та батька дитини позбавлено батьківських прав, опікунами дитини призначено відповідачів - бабу ОСОБА_4 та діда ОСОБА_1 . На теперішній час вона вилікувалась від наркотичної залежності, здійснює підприємницьку діяльність, має стабільний дохід, перебуває у шлюбі зі ОСОБА_7 , народила другу дитину. На теперішній час вона підтримує постійний контакт з сином ОСОБА_5 , у сина гарні стосунки з її новим чоловіком. За місцем її проживання для сина підготовлена окрема кімната, створені всі необхідні умови. Обставини, які були підставою для позбавлення її батьківських прав, змінилися, тому в інтересах сина ОСОБА_5 , який бажає жити у повній сім`ї, вона просить поновити її у батьківських правах.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2020 року позов задоволено та ухвалено поновити батьківські права ОСОБА_3 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; вирішено питання стосовно судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що підставою для поновлення батьківських прав відповідно до ст.169 Сімейного кодексу України є виключно зміна поведінки особи, позбавленої батьківських прав та зміна обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав. Позивачем надано достатньо доказів такої зміни, насамперед прийняття нею активної участі у вихованні сина та його утриманні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що за інформацією служби у справах дітей Донецької обласної державної адміністрації (том 1, а.с.131), неповнолітній ОСОБА_5 перебував з 19 березня 2013 року на первинному обліку служби у справах дітей Калінінської районної у місті Донецьку ради як дитина, позбавлена батьківського піклування.

Рішенням Калінінського районного суду міста Донецька від 04 березня 2013 року мати - ОСОБА_3 та батько - ОСОБА_5 позбавлені батьківських прав відносно ОСОБА_5 .

Рішенням виконкому Калінінської районної у місті Донецьку ради від 10 квітня 2013 року ОСОБА_1 призначений опікуном над онуком ОСОБА_5 .

Разом з опікуном ОСОБА_5 мешкав за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2015 року ОСОБА_4 призначено другим опікуном неповнолітнього ОСОБА_5 (том 1 а.с.139).

На теперішній час неповнолітній ОСОБА_5 та обидва його опікуна проживають у м.Бердянську Запорізької області.

Неповнолітній ОСОБА_5 не був усиновлений, на час розгляду справи не досяг повноліття.

З тексту заочного рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 04 березня 2013 року у справі № 256/582/13-ц видно, що підставою позбавлення батьківських прав ОСОБА_13 у відношенні неповнолітнього сина ОСОБА_5 було злісне ухилення від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини (том 1, а.с.19-20).

З тих самих підстав був позбавлений батьківських прав батько дитини - ОСОБА_5 .

На теперішній час поведінка ОСОБА_14 змінилась, вона зареєстрована як фізична особа-підприємець з 16 березня 2017 року, проводить господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , отримує дохід (том 1, а.с.74-76, том 2, а.с.37-42).

Починаючи з 2016 року ОСОБА_3 здійснює грошові перекази на користь опікуна ОСОБА_4 на утримання свого сина ОСОБА_5 , купує одяг для сина, що підтверджується копіями квитанцій та чеків (том 1, а.с.79-90, 92-93).

Опікун дитини ОСОБА_4 письмово підтвердила отримання від ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_5 за період з 2015 по 2019 рік у розмірі 62 247 грн, а також придбання ОСОБА_3 одягу для дитини на загальну суму 8412 грн (том 1, а.с.144-159).

Також ОСОБА_4 зазначила, що на прохання ОСОБА_3 перевела другому опікуну ОСОБА_1 аліменти у розмірі 46 564 грн у період з 2013 по 2015 рік (том 1, а.с.164-182).

З липня 2015 року позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_7 , від шлюбу має дитину ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( том 1, а.с.17-18).

За період проживання у м.Черкаси з лютого 2016 року ОСОБА_3 на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебувала, за допомогою не зверталась ( том 1, а.с.26, 27).

18 лютого 2020 року ОСОБА_3 виданий сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду, наркологічних захворювань не виявлено (том 2, а.с.44).

Крім того, 18 лютого 2020 року ОСОБА_3 видана медична довідка про проходження психіатричного огляду, психічних захворювань не виявлено (том 2, а.с.45).

Також встановлено, що ОСОБА_3 працює волонтером у громадській організації Твоє нове життя (ЄДРПОУ 38845649) з липня 2014 року, де зарекомендувала себе з позитивної сторони, користується повагою, веде здоровий спосіб життя (том 1, а.с.28), проживає разом з чоловіком ОСОБА_7 та дочкою ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_3 з травня 2018 року, характеризується за місцем проживання позитивно (том 1, а.с.30).

Позивач змінила своє ставлення до неповнолітнього сина ОСОБА_5 та до виконання своїх батьківських обов`язків, відновила родинні стосунки з сином, надає матеріальну допомогу на його утримання.

Органом опіки та піклування - виконавчим комітетом Черкаської міської ради надано висновок № 148/30-03-03 від 11 березня 2020 року про доцільність поновлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5 (том 2, а.с.76-78).

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд обґрунтовано виходив з того, що враховуючи думку неповнолітнього ОСОБА_5 , а також одного з його опікунів - відповідача ОСОБА_4 , з метою забезпечення права дитини на належне батьківське виховання, а тому поновлення батьківських прав позивача відповідає інтересам дитини. Підставою для поновлення батьківських прав відповідно до ст.169 Сімейного кодексу України є виключно зміна поведінки особи, позбавленої батьківських прав та зміна обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав. Позивачем надано достатньо доказів такої зміни, насамперед прийняття нею активної участі у вихованні сина та його утриманні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Згідно із ч.4 ст.169 СК України суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Відповідно до ч.5 ст.169 СК України при вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.

Згідно до ч.ч.1,2 ст.171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Згідно із ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав судам роз`яснено, що статтею 169 СК особам, позбавленим батьківських прав, надано право звернутися до суду з позовом про їх поновлення.

Розглядаючи такі справи, суди зобов`язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав.

При вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із якими проживає дитина, враховує її інтереси, а також думку дитини, якщо вона її може висловити.

Частиною 1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

В рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13) М. С. проти України , суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності, перевищувати інтереси батьків.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу про зміну своєї поведінки, зокрема доказів стабільної роботи, відсутності наркотичної залежності та інтересу до дитини, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки на підтвердження своїх позовних вимог, позивачем надані всі необхідні докази, а в першу чергу прийняття нею активної участі у вихованні сина та його утриманні.

Виходячи з викладеного, конкретних обставин справи та інтересів дитини, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; враховуючи висновок Органу опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради про доцільність поновлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5 , зміну способу життя та ставлення до дитини, а також думку дитини, районний суд прийшов до правильного висновку про поновлення батьківських прав, з яким погоджується і апеляційний суд.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року).

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Т.Р. Куценко

І.Ю. Ткаченко