Постанова

від 26.11.2020 по справі 916/1557/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1557/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

при секретарі - Чеголя Є.О.

за участю представників:

від позивача: Дєвяшина С.О.

від 1 відповідача: Бєлих О.В.

від 2 відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Приватного підприємства "АЛЬСТАР"

на рішення господарського суду Одеської області від 01.07.2020, головуючий суддя в І інстанції Волков Р.В., судді Гут С.Ф., Погребна К.Ф., повний текст якого складено 13.07.2020 в м. Одесі

у справі № 916/1557/18

за позовом: ОСОБА_1

до відповідачів:

1. Приватного підприємства "АЛЬСТАР";

2. Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області,

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування державної реєстрації змін до установчих документів

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "АЛЬСТАР" (далі - Підприємство) та виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області (далі - Виконком), за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , в якому просила:

- визнати недійсними, з моменту прийняття, рішення позачергових загальних зборів ради засновників приватного підприємства "АЛЬСТАР", оформлені протоколом №3 від 31.05.2018р. "Затвердження місцезнаходження Підприємства на місто фактичного місцезнаходження: 67472, Одеська обл., Роздільнянський район, село Вакулівка, вул. Садова, 40А; Затвердження зміни до Статуту Підприємства та затвердження нової редакції Статуту Підприємства. Уповноваження підписати Статут Підприємства від імені засновників ОСОБА_2 ; Звільнення ОСОБА_1 з посади директора Підприємства з ініціативи власників згідно п.5 ст. 41 КЗпП з 31.05.2018р. та призначення на цю посаду ОСОБА_2 ; Надання директору Підприємства Кучуку Вячеславу Іллічу необхідних повноважень від імені засновників Підприємства підписувати, надавати та одержувати всі необхідні документи для здійснення дій, пов`язаних із державною реєстрацією змін до Установчих документів";

- скасувати реєстраційну дію "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко Аліною Вікторівною 04.06.2018 шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису № 1556 105 0028 002145 "зміна місцезнаходження, інші зміни" та відомостей про заміну місцезнаходження юридичної особи, заміну керівника і підписанта, затвердження Статуту в новій редакції, що стосуються приватного підприємства "АЛЬСТАР" (код ЄДРПОУ 31431738), які вчинені на підставі рішень позачергових Загальних зборів ради засновників від " 31" травня 2018 року, оформлених протоколом №3, а також видалити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань усі дані, внесені до нього 04.06.2018 на підставі запису №1556 105 0028 002145.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивачка посилалася на порушення вимог закону та установчих документів під час скликання та проведення позачергових загальних зборів ради засновників приватного підприємства "АЛЬСТАР" з огляду на те, що її не було повідомлено про проведення і порядок денний цих зборів, внаслідок чого порушено її корпоративні права на участь в управлінні підприємством. Рішення на цих зборах були прийняті за відсутності кворуму для проведення зборів та прийняття рішень, що є безумовною підставою для визнання таких рішень недійсними. Також позивачка вказувала на невідповідність оспорюваних рішень загальних зборів нормам чинного законодавства. Оскільки оспорювані реєстраційні дії/записи проведені державним реєстратором на підставі рішень загальних зборів ради засновників ПП "АЛЬСТАР", які є недійсними, з метою ефективного захисту порушених прав та їх повного відновлення, позивачка просила суд скасувати реєстраційні дії та записи, внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на підставі цих рішень.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.07.2020 позов задоволено. Визнано недійсними з моменту прийняття рішення позачергових загальних зборів ради засновників приватного підприємства "АЛЬСТАР" від 31.05.2018р., що оформлені протоколом №3 від 31.05.2018р. "Затвердження місцезнаходження Підприємства на місто фактичного місцезнаходження: 67472, Одеська обл., Роздільнянський район, село Вакулівка, вул. Садова, 40А; Затвердження зміни до Статуту Підприємства та затвердження нової редакції Статуту Підприємства. Уповноваження підписати Статут Підприємства від імені засновників ОСОБА_2 ; Звільнення ОСОБА_1 з посади директора Підприємства з ініціативи власників згідно п.5 ст. 41 КЗпП з 31.05.2018р. та призначення на цю посаду ОСОБА_2 ; Надання директору Підприємства Кучуку Вячеславу Іллічу необхідних повноважень від імені засновників Підприємства підписувати, надавати та одержувати всі необхідні документи для здійснення дій, пов`язаних із державною реєстрацією змін до Установчих документів".

Скасовано реєстраційну дію "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко Аліною Вікторівною 04.06.2018 шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису № 1556 105 0028 002145 "зміна місцезнаходження, інші зміни" та відомостей про заміну місцезнаходження юридичної особи, заміну керівника і підписанта, затвердження Статуту в новій редакції, що стосуються приватного підприємства "АЛЬСТАР" (код ЄДРПОУ 31431738), які вчинені на підставі рішень позачергових Загальних зборів ради засновників від "31" травня 2018 року, оформлених протоколом №3, а також видалено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань усі дані, внесені до нього 04.06.2018 на підставі запису №1556 105 0028 002145.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПП "АЛЬСТАР" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, постановленим з неповним встановленням обставин справи, які мають значення для справи, та неправильністю установлення обставин справи, які мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушені норми матеріального права та неправильно застосовані норми процесуального права.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги скаржник, зокрема, вказує те, що господарським судом першої інстанції порушена стаття 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , ч. ч. 1, 2 ст. 57 ГК України, ч. 1 ст. 88 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 60 Закону України Про господарські товариства , оскільки запрошення на загальні збори ради засновників спрямовувалося на адресу ОСОБА_1 внесену до Єдиного державного реєстру, а статутом ПП "АЛЬСТАР" в редакції 2010 року, з послідуючими змінами та доповненнями, не було встановлено заборон для проведення зборів з кворумом 50% голосів, на що господарським судом не звернута належна увага. Тому будь-яких порушень вимог статуту ПП "АЛЬСТАР" господарським судом не встановлено.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

При цьому позивачка, зокрема, зазначає, що апеляційна скарга не містить жодних обґрунтованих доводів щодо недотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, а зводиться виключно до незгоди з його резолютивною частиною та побудована лише припущеннях внаслідок неправильного тлумачення скаржником норм матеріального права.

За правилами встановленими ст. 216 ГПК України в засіданні суду оголошувалася перерва до 26.11.2020.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Приватне підприємство "АЛЬСТАР" як юридична особа було зареєстроване 27.03.2001 року, що підтверджується відповідним Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А 01 №505819.

23.10.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катеринопіль-Агро" (продавець) та Підприємством (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець продав, а покупець купив нерухоме майно: комплекс, зерноприймальне підприємство, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 8228 кв.м., який складається із визначених у цьому договорі будівель та споруд.

Право власності Підприємства на вказане нерухоме майно було зареєстровано 25.10.2007, що підтверджується витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.09.2016 земельна ділянка за кадастровим номером 5123980700:08:002:0001 площею 3,0402 га, за адресою: АДРЕСА_2 , - передана в оренду Підприємству.

Рішенням ПП "Альстар" від 25.02.2010 було затверджено нову редакцію статуту Підприємства, зареєстровану того ж дня в установленому законом порядку за №1556 105 0011 002145, відповідно до положень якого місцезнаходженням Підприємства є: АДРЕСА_3 (п.1.2. статуту).

До складу засновників Підприємства входять:

Громадянка України ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

Громадянин України ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (п.3.2. статуту).

Для здійснення діяльності Підприємства засновники наділяють його статутним фондом у розмірі 1 350 000 грн. (п.4.1. статуту).

Відповідно до п.4.2. статуту, в якості внесків Засновники вносять грошові кошти, ОСОБА_1 вносить вклад Засновника у статутний фонд у розмірі 675 000,00 грн., частка якої у статутному капіталі становить 50%, у майні Підприємства - 50%, у прибутку - 50%.

ОСОБА_2 вносить вклад Засновника у статутний фонд у розмірі 675 000,00 грн., частка якого у статутному капіталі становить 50%, у майні Підприємства - 50%, у прибутку - 50%.

Рішеннями Засновників Підприємства від 17.05.2011, 09.02.2012, 12.06.2013 було затверджено зміни до статуту, які зареєстровано відповідно 18.05.2011, 20.02.2012 та 14.06.2013, згідно з якими змінено п.4.1. та п.4.2. статуту шляхом внесення змін до розміру статутного фонду та розміру часток засновників.

Так, останніми змінами п. 4.1. статуту викладено у новій редакції: "Для здійснення діяльності Підприємства Засновники наділяють його Статутним фондом у розмірі 3 350 000 грн.", а п.4.2. Статуту викладено у наступній редакції: "У якості внесків Засновники вносять грошові кошти:

- ОСОБА_1 , володіє частиною в розмірі 1 675 000,00 грн., що становить 50% Статутного фонду Підприємства;

- ОСОБА_2 , володіє частиною в розмірі 1 675 000,00 грн., що становить 50% Статутного фонду Підприємства."

Як вбачається зі спірного протоколу, 31.05.2018 року відбулися позачергові загальні збори ради засновників Підприємства, скликані за ініціативою засновника ОСОБА_2 , який володіє часткою у розмірі 50% статутного капіталу Підприємства, і на яких присутні учасники Підприємства, які володіють у сукупності 50% голосів: громадянин ОСОБА_2 , з наступним порядком денним:

1. Про зміну місцезнаходження юридичної особи.

2. Про внесення змін до Статуту Підприємства та затвердження нової редакції Статуту Підприємства.

3. Про вибори директора Підприємства та затвердження контракту з директором.

4. Про надання повноважень для внесення змін до статутних документів Підприємства та державного реєстру.

Прийняті на цих зборах рішення оформлені відповідним протоколом №3 від 31.05.2018.

Зазначеними загальними зборами ради засновників Підприємства прийняті наступні рішення:

1. Затвердити місцезнаходження Підприємства за адресою: АДРЕСА_5 .

2. Затвердити зміни до статуту Підприємства, затвердити нову редакцію Статуту Підприємства. Уповноважити підписати Статут Підприємства від імені засновників ОСОБА_2 .

3. Звільнити ОСОБА_1 з посади директора Підприємства з ініціативи власників згідно п.5 ст. 41 КЗпП з 31.05.2018 та призначити на цю посаду ОСОБА_2 .

4. Надати директору Підприємства Кучуку Вячеславу Іллічу необхідні повноваження від імені засновників Підприємства підписувати, надавати та одержувати всі необхідні документи для здійснення дій, пов`язаних із державною реєстрацією змін до Установчих документів.

Вказаний протокол підписаний ОСОБА_2 як головою зборів ради засновників, лише який і був присутнім на цих зборах.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1004196723 станом на 11.07.2018, державним реєстратором виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко Аліною Вікторівною 04.06.2018 проведено реєстраційну дію: "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна місцезнаходження, інші зміни", про що до ЄДР внесено запис 1556 105 0028 002145, на підставі якої до інформації щодо Підприємства внесено наступні зміни:

1. Місцезнаходження юридичної особи Підприємства: 67472, Одеська область, Роздільнянський район, село Вакулівка, вул. Садова, 40;

2. Прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи ПП "Альстар": ОСОБА_2 , 31.05.2018 - підписант, ОСОБА_2 , 31.05.2018 - керівник.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи ПП "АЛЬСТАР", заявником ОСОБА_3 01.06.2018 для проведення цієї реєстраційної дії подавалися:

1. Реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

2. Рішення про внесення змін до установчих документів (Нотаріально засвідчена копія).

3. Нова редакція установчих документів.

4. Копія квитанції, виданої банком.

5. Документ, що засвідчує повноваження уповноваженої особи.

6. Наказ ПП "Альстар" №1/ПР від 31.05.2018.

7. Наказ ПП "Альстар" №2/ПР від 31.05.2018.

Звернувшись до господарського суду з даним позовом, позивачка в обґрунтування пред`явлених вимог посилається на те, що деякі пункти нової редакції статуту 2018 року суперечать вимогам закону та протиправно звужують права позивачки як учасника Підприємства, дозволяють протиправно проводити загальні збори учасників Підприємства та приймати на них рішення про внесення змін до установчих документів, зокрема, про виключення зі складу учасників, не володіючи при цьому у сукупності більш як 50 відсотками голосів учасників цього Підприємства.

Так, відповідно до п.2.3. статуту 2018 року учасники Підприємства несуть відповідальність по зобов`язаннях Підприємства в межах своїх вкладів, що, на думку позивачки, суперечить ч.3 ст. 96 ЦК України.

Згідно з п. 5.9. статуту 2018 року виключення з Підприємства в випадках, передбачених п.5.3., 5.8. провадиться на основі рішення, за яке проголосували Учасники, що володіють у сукупності 50 відсотків загальної кількості голосів учасників Підприємства, що, на думку позивачки, суперечить ч.2 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства".

Пунктом 8.1.10. статуту 2018 року встановлено, що Збори Учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності 50 відсотків голосів, що, на думку позивачки, суперечить вимогам ч.1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства".

Згідно з п.8.1.11 статуту 2018 року з питань, зазначених у "а" (визначення основних напрямків діяльності Підприємства, затвердження його планів та звітів про їх виконання), "б" (внесення змін до Статуту Підприємства, зміна розміру Статутного капіталу Підприємства), "л" (виключення Учасника з Підприємства), рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують Учасники, що володіють у сукупності 50 відсотків загальної кількості голосів Учасників Підприємства, що, на думку позивачки, суперечить вимогам ч.2 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства".

Водночас, відповідність або невідповідність положень статуту 2018 року у новій редакції чинному законодавству не входить до предмету доказування у справі, оскільки позивачкою заявлено вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів ради засновників Підприємства та скасування реєстраційної дії, яку було проведено на підставі оспорюваних рішень. Вимога про визнання статуту недійсним з підстав його невідповідності вимогам чинного законодавства позивачкою не заявлена.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції на підставі встановлених обставин даної справи виходив із того, що оскільки Підприємство засноване на приватній власності двох осіб (засновників), а статутний капітал Підприємства поділений між учасниками на частки, суд вважав правильним застосування до спірних правовідносин положень Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про господарські товариства", які регулюють правовідносини щодо порядку скликання та проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю.

Встановивши обставини порушення порядку скликання та проведення загальних зборів Підприємства, зокрема, відсутності повідомлення позивачки, частка якої складає 50% статутного капіталу Підприємства, про час, місце і порядок денний зборів, а також прийняття оспорюваних рішень за відсутності встановленого законодавством кворуму, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними прийнятих на зборах рішень, адже право позивачки на управління Підприємством шляхом участі у загальних зборах його учасників є порушеним. Враховуючи, що вимога про скасування реєстраційної дії та видалення з реєстру відповідних відомостей є похідною від вимоги про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів ради засновників ПП "АЛЬСТАР", суд дійшов висновку про її задоволення.

Колегія суддів погоджується з правомірним та обґрунтованим висновком місцевого суду про задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, з огляду на таке.

Судом установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що позивачка є засновником Підприємства з розміром частки 50% статутного капіталу і відповідно має корпоративні права пропорційно вказаній частці.

31.05.2018 відбулись позачергові загальні збори ради засновників Підприємства, прийняті на яких рішення оформлені протоколом №3 від 31.05.2018.

На цих зборах був присутній лише один учасник - ОСОБА_2 , частка якого в статутному капіталі складає 50%.

Позивачкою подано до матеріалів справи лист за підписом бухгалтера Підприємства ОСОБА_4 від 16.05.2018, в якому у відповідь на запит ОСОБА_1 про отримання Підприємством вимоги ОСОБА_2 про скликання та проведення позачергових загальних зборів зазначено, що станом на 16.05.2018 на адресу Приватного підприємство Альстар від ОСОБА_2 не надходило жодних вимог про скликання позачергових загальних зборів ради засновників Приватного підприємства Альстар .

Відповідач та третя особа зазначають, що у протоколі позачергових зборів зазначено, що при підготовці цих зборів ОСОБА_1 рекомендованим листом №6503906469026 було відправлено запрошення із зазначенням дати та місця проведення ради засновників та порядку денного, зауважень та змін до порядку денного не надійшло. Також на адресу ОСОБА_1 було направлено рекомендованого листа (6503906469018) про необхідність скликання загальних зборів.

На підтвердження вказаного надано копії фіскальних чеків від 20.04.2018, в яких містяться трек-номери відправлень: 6503906469018, 6503906469026 з зазначенням адресата: ОСОБА_1 . Водночас, у матеріалах справи відсутні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, в яких би містилися відомості щодо адреси, на яку направлялись відповідні листи, та відмітки про вручення/відмову від отримання/відсутність адресата за місцезнаходженням/повернення за закінченням терміну зберігання тощо. Зі змісту цих фіскальних чеків неможливо встановити ані адресу, на яку направлялись листи, ані вміст відповідної кореспонденції.

При цьому Підприємство та третя особа вказують, що позивачка, посилаючись на лист Підприємства за підписом ОСОБА_5 спростувала свої твердження та підтвердила обізнаність про те, що їй було відомо про необхідність проведення зборів та їх скликання. Однак, із вказаного листа не вбачається жодних відомостей ані про дату і місце проведення зборів, ані про порядок їх денний.

Таким чином, посилання на надсилання рекомендованого листа із запрошенням ОСОБА_1 на збори та надання копії фіскального чеку не свідчить про належне її повідомлення про проведення зборів, оскільки відповідачем не тільки не надано опису вкладення у цінний лист, який би беззаперечно свідчив про направлення саме повідомлення про проведення загальних зборів, а і навіть не надано копії повідомлення про вручення поштового відправлення, яке б свідчило про отримання/відмову від отримання такого листа. Більш того, відповідачем не надано копії самого тексту повідомлення, яке направлялось ОСОБА_1 як засновнику, з чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у матеріалах справи належних та вірогідних доказів повідомлення засновника про проведення зборів.

Згідно з ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

За положеннями ст. 81 ЦК України юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

Згідно з положеннями ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи (ст. 84 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Відповідно до ст.89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно із частиною 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ст. 98 ЦК України (станом на дату прийняття оскаржуваного рішення) загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Згідно з положеннями ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов`язаннями і несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.

Відповідно до ст. 144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Згідно зі ст. 62 ГК України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 63 ГК України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об`єднання майна різних форм власності); спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб`єктами співробітництва.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Статтею 65 ГК України встановлено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Положеннями ст. 79 ГК України визначено, що господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб`єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об`єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

Відповідно до ст. 80 ГК України до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Згідно зі ст. 113 ГК України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи.

Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції, чинній на момент проведення Зборів) учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 50 вказаного Закону визначено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до ст. 58 Закону вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Згідно зі ст. 60 Закону загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Положеннями ст. 61 Закону встановлено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до зазначених правових норм юридичні особи можуть створюватися не лише у формі товариств і установ, а і в інших передбачених законом формах. При цьому господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства. Тоді як приватне підприємство є окремою організаційно-правовою формою суб`єкта господарювання, що передбачена статтею 113 ГК України. Наявність у підприємства, яке може діяти, зокрема, на основі приватної власності кількох громадян, статутного капіталу не є достатньою підставою для ототожнення його з господарським товариством.

Разом з тим, порядок створення та діяльності уповноважених власником органів управління приватним підприємством не врегульований ні Цивільним кодексом України, ані Господарським кодексом України. Зокрема, наведеними нормативно-правовими актами не врегульовано порядок скликання та проведення загальних зборів учасників приватного підприємства.

Згідно з положеннями ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Відтак, відповідно до положень статті 8 Цивільного кодексу України щодо вказаних правовідносин слід застосувати правові норми цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Як вбачається із статуту Підприємства у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Органами управління Підприємства, відповідно до п.6.1. Статуту, є рада засновників і директор.

Рада засновників є вищим органом управління (п.6.2.1. Статуту).

До компетенції ради засновників Статутом (п.6.2.2.) віднесено, зокрема:

Внесення змін і доповнень у Статут (п.п. б п.6.2.2.);

Призначення та звільнення з посади директора (п.п. і п.6.2.2.).

Рада засновників, крім повноважень, перелічених в п.6.2.2. Статуту, має й інші повноваження щодо управління та вирішення основних питань діяльності Підприємства (п.6.2.3. Статуту).

Рішення, які приймаються радою засновників, оформлюються протоколом наради, який підписується всіма засновниками (п.6.2.5. Статуту).

Відповідно до п.6.2.8 Статуту до компетенції Директора, зокрема, належить: попередній розгляд питань, що належать до компетенції Ради Засновників Підприємства, підготовка пропозицій щодо визначення напрямів діяльності Підприємства, подання Ради Засновників Підприємства пропозицій з питань діяльності Підприємства (п.п.12 п.6.2.8. Статуту); організація підготовки чергових та позачергових Зборів Ради Засновників, вирішення питання про дату скликання і порядок денний Зборів Ради Засновників (п.п.13 п.6.2.8.).

При цьому, вказаний статут не містить порядку скликання ради засновників як органу управління, а також порядку голосування радою засновників при прийнятті рішень.

Відсутність правового регулювання порядку створення та діяльності уповноважених власником органів управління приватним підприємством відповідно до положень статті 8 Цивільного кодексу України є підставою для застосування до відповідних правовідносин правових норм цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону), з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, положень статуту відповідного приватного підприємства.

Оскільки згідно з встановленими обставинами Підприємство засноване на приватній власності двох осіб (засновників), а статутний капітал Підприємства поділений між учасниками на частки, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що правильним є застосування до спірних у справі правовідносин положень Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про господарські товариства", які регулюють правовідносини щодо порядку скликання та проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №907/167/17.

Зважаючи на положення статті 167 ГК України та статей 58, 60 Закону України "Про господарські товариства", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Відповідно до статті 167 ГК України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг реалізувати своє право на участь в управлінні.

З аналізу ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" можна дійти висновку, що одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах.

Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом порядку є порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених ст. 10 Закону України "Про господарські товариства".

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду (постанова від 17.10.2018 у справі №906/40/18).

Отже, встановивши обставини відсутності повідомлення позивачки, частка якої складає 50% статутного капіталу Підприємства, про час і місце проведення зборів та порядок денний цих зборів, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними прийнятих на зборах рішень, адже право позивачки на управління Підприємством шляхом участі у загальних зборах його засновників є порушеним.

Крім того, оспорювані рішення були прийняті за відсутності встановленого законодавством кворуму.

Так, у спірному протоколі ПП АЛЬСТАР зазначено, що відповідно до п.2, ст. 57 Господарського кодексу України в установчих документах суб`єкта господарювання повинно бути зазначено порядок прийняття ними рішень, якщо інше не передбачено законом . Також статтею 82 Господарського кодексу передбачено, що установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості, передбачені статтею 57 Господарського кодексу. Ця норма присутня також у статті 4 Закону України Про господарські товариства . У діючому Статуті Приватного підприємства Альстар зареєстрованого 25.02.2010 року відсутні відомості про порядок прийняття рішень вищим органом управління Підприємства, тому для визначення кворуму прийнята діюча норма, зазначена у статті 60 Закону України Про господарські товариства . Загальні збори засновників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності 50 відсотками голосів .

Разом з тим, станом на дату прийняття оспорюваних рішень статтею 60 Закону України Про господарські товариства було встановлено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Таким чином, відповідачем при прийнятті оспорюваних рішень не було враховано відсутність учасників, які б володіли достатньою кількістю голосів та рішення прийняті за наявності лише 50% голосів учасників, а також помилково зазначено про повноважність зборів.

Враховуючи викладене вище, зважаючи на наявність підстав для застосування до спірних у справі правовідносин положень Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про господарські товариства", які регулюють правовідносини щодо порядку скликання та проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про прийняття оспорюваних рішень за відсутності кворуму для проведення зборів та прийняття рішень, що є безумовною підставою для визнання таких рішень недійсними.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Таким чином, встановивши обставини порушення вимог закону та установчих документів під час скликання та проведення позачергових загальних зборів ради засновників Підприємства з огляду на не повідомлення позивачки, частка якої складає 50% статутного капіталу Підприємства, про час і місце проведення зборів та порядок їх денний, а також прийняття оспорюваних рішень неповноважними зборами за відсутності кворуму для проведення зборів та прийняття рішень, що є безумовною підставою для визнання таких рішень недійсними, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо обґрунтованості вимоги про визнання недійсними прийнятих на цих зборах рішень, адже право позивачки на управління Підприємством шляхом участі у загальних зборах його засновників є порушеним.

Вимогами статей 4, ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, визначено, що відомості про перелік учасників юридичної особи, її місцезнаходження, відомості про керівника підлягають обов`язковій державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1004196723 станом на 11.07.2018, після складення протоколу № 3 позачергових загальних зборів ради засновників ПП АЛЬСТАР від 31.05.2018, державним реєстратором виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко Аліною Вікторівною 04.06.2018 проведено реєстраційну дію: "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна місцезнаходження, інші зміни", про що до ЄДР внесено запис 1556 105 0028 002145, на підставі якої до інформації щодо Підприємства внесено наступні зміни:

1. Місцезнаходження юридичної особи Підприємства: 67472, Одеська область, Роздільнянський район, село Вакулівка, вул. Садова, 40;

2. Прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи ПП "Альстар": Кучук Вячеслав Ілліч, 31.05.2018 - підписант, ОСОБА_2 , 31.05.2018 - керівник.

Пунктом другим частини першої ст.25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань передбачено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також, що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дій в Єдиному державному реєстрі.

Оскільки вказані вище реєстраційні дії/записи вчинені державним реєстратором на підставі рішень позачергових загальних зборів ради засновників ПП АЛЬСТАР які є недійсними, то з метою ефективного захисту порушених прав позивачки та їх повного відновлення, наявні підстави для їх скасування.

Викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника про порушення судом першої інстанції ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , ч. ч. 1, 2 ст. 57 ГК України, ч. 1 ст. 88 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 60 Закону України Про господарські товариства колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються вищевикладеним у цій постанові та є наслідком помилкового, довільного тлумачення відповідачем змісту зазначених норм. При цьому скаржник в скарзі посилається на вказані статті Закону, ЦК України, ГК України, проте викладає положення вказаних норм без обґрунтування суті їх порушення або неправильного застосування судом, що не спростовує правомірних висновків суду про задоволення позову.

Порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке б призвело до неправильного вирішення даного спору по суті, судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому доводи скаржника в цій частині не приймаються до уваги.

Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Місцевим господарським судом при прийнятті рішення було дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, взято до уваги інтереси учасників справи та почуто їх, що відповідає вимогам ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених апеляційним судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи викладене та беручи до уваги унормовані статтею 269 ГПК України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 5 286 грн. покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 01 липня 2020 у справі № 916/1557/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "АЛЬСТАР"- без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 30.11.2020.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Богатир К.В.

Філінюк І.Г.