Постанова

від 11.11.2020 по справі 927/75/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2020 р. Справа№ 927/75/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Разіної Т.І.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 11.11.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Овоч"

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 16.06.2020 (повний текст рішення складено 26.06.2020)

у справі №927/75/20 (суддя Демидова М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська індустріальна молочна компанія"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Овоч";

2. Халявинської сільської ради;

3. Державного реєстратора Кривенкової Зої Володимирівни Ріпкинської селищної ради, Ріпкинського району, Чернігівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Чернігівська районна державна адміністрація

про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівська індустріальна молочна компанія" (позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Овоч" (відповідача-1), до Халявинської сільської ради (відповідача-2) та до Державного реєстратора Кривенкової Зої Володимирівни Ріпкинської селищної ради, Ріпкинського району, Чернігівської області (відповідача-3) про:

- визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області Кривенкової Зої Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47565181 від 01.07.2019 14:36:30 на право оренди земельної ділянки площею 0,6317 га, пасовищ з кадастровим номером 7425589100:05:000:1003 за договором оренди землі від 24.06.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Овоч" "Еліт Овоч" та Халявинською селищною радою строком на 10 років;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,6317 га, пасовищ з кадастровим номером 7425589100:05:000:1003 від 24.06.2019, строком на 10 років, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Овоч" та Халявинською селищною радою.

Позовні вимоги позивач обґрунтував порушенням його права на вільне користування земельною ділянкою площею 0,6317 га (пасовищ) з кадастровим номером 7425589100:05:000:1003.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.06.2020 позов задоволено повністю:

- визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,6317 га, пасовищ з кадастровим номером 7425589100:05:000:1003 від 24.06.2019, строком на 10 років, укладений між ТОВ "Еліт Овоч" та Халявинською селищною радою;

- визнано незаконним і скасувати рішення державного реєстратора Ріпкинської селищної ради, Ріпкинського району, Чернігівської області Кривенкової Зої Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47565181 від 01.07.2019 14:36:30 на право оренди земельної ділянки площею 0,6317 га, пасовищ з кадастровим номером 7425589100:05:000:1003 за договором оренди землі від 24.06.2019, строком на 10 років, укладений між ТОВ "Еліт Овоч" та Халявинською селищною радою.

- стягнуто з Халявинської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська індустріальна молочна компанія" судовий збір у розмірі 4204,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач-2 неправомірно уклав з відповідачем-1 спірний договір оренди від 24.06.2019 та подав його для реєстрації. В той час відповідач-3 (державний реєстратор Кривенкова Зоя Володимирівна Ріпкинської селищної ради, Ріпкинського району, Чернігівської області) неправомірно зареєструвала такий договір, що призвело до порушення законних прав та інтересів позивача, так як державним реєстратором було здійснено подвійну реєстрацію права оренди за відповідачем-1 на земельну ділянку, яка знаходяться у правомірному користуванні (оренді) позивача.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Овоч" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.06.2020 скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська індустріальна молочна компанія" відмовити в повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, відповідач-1 зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, а також висновки викладені у рішенні не відповідають встановленим обставинам справи.

Зокрема відповідач-1 посилається на те, що позивачем не було дотримано обов`язкових вимог законодавства щодо реєстрації права користування (іншого речового права) земельною ділянкою у відповідності до спеціального закону, яким є саме Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Також на думку відповідача-1, судом першої інстанції не вказано реквізити документу, який відповідно до норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" посвідчує офіційне визнання і підтвердження саме державою факту набуття позивачем прав користування (оренди) спірною земельною ділянкою.

Короткий зміст відзиву позивача на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів викладених у апеляційній скарзі, позивач зазначає, що у зв`язку з набранням чинності 01.01.2017 нової редакції Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 питання визначення механізму державної реєстрації права оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки врегульовано на законодавчому рівні. Зокрема, статтею 30 вищезгаданого Закону встановлено, що право оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, земельні ділянки колективної власності, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному статтями 13 , 14 -1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі прав.

З огляду на вищевикладене, позивач стверджує, що в період набрання чинності вказаної статті, право оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки не підлягало державній реєстрації.

За таких обставин позивач вважає, що договір оренди землі №42/14/1 від 10.12.2015 укладений між позивачем та третьою особою щодо спірної земельної ділянки площею 0,6317 га, пасовищ з кадастровим номером 7425589100:05:000:1003 є дійсним, укладеним та зареєстрованим у відповідності до чинного законодаства, яке діяло на момент його укладення.

Узагальнений виклад позицій інших учасників по справі

Відповідачі-2,-3 та третя особа не скористалися своїм правом подати відзиви на апеляційну скаргу. Неподання відзивів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Овоч" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Овоч" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.06.2020 у справі №927/75/20; призначено до розгляду апеляційну скаргу на 21.09.2020.

Відповідно до розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 у справі №927/75/20 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №927/75/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Овоч" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.06.2020 у справі №927/75/20 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І. Призначено справу до розгляду на 11.11.2020.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 у справі №927/75/20 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. на лікарняному, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №927/75/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 призначено розгляд справи №927/75/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Овоч" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.06.2020 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Шаптали Є.Ю., Разіної Т.І. Розгляд справи ухвалено здійснювати за раніше визначеною датою та часом.

В судове засідання, яке відбулося 11.11.2020 з`явилися представники позивача та відповідача-1, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Овоч".

Представники відповідачів-2,-3 та третьої особи в судове засідання не з`явилися про причину відсутності суду не повідомили. Оскільки явка представників відповідачів-2,-3 та третьої особи у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення про місце, дату та час судового розгляду.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників відповідачів-2,-3 та третьої особи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача-1, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

24.07.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівська індустріальна компанія" звернулось до Чернігівської районної державної адміністрації із заявою №01-06.1-1149 від 24.07.2014 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою для укладення договорів оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Халявинської сільської ради загальною площею 37,01 га на невитребувані земельні частки, серед яких була спірна земельна ділянка площею 0,6317 га.

Розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області №349 від 09.09.2014 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) позивачу надано дозвіл на оформлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 37,01 га за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв) з подальшою передачею в оренду строком на 10 років, але не більше ніж до моменту оформлення особою права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Халявинської сільської ради згідно з додатком.

Розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації №539 від 28.09.2015 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) позивачу затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надано в оренду строком на 10 років, але не більше, ніж на строк до моменту отримання власниками на кожну окрему земельну ділянку документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, земельні ділянки загальною площею 35,1914 га за рахунок невитребуваних земельних ділянок (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Халявинської сільської ради Чернігівського району та області. Встановлено орендну плату та зобов`язано управління агропромислового розвитку райдержадміністрації забезпечити підготовку договорів оренди землі для укладання з орендарем.

10.12.2015 між Чернігівською районною державною адміністрацією (за договором - орендодавець, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівська індустріальна компанія" (за договором - орендар, позивач) укладено договір оренди землі №42/14/1 від 10.12.2015 (надалі - договір №42/14/1), відповідно до умов п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування невитребувану земельну ділянку (пай) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Халявинської сільської ради Чернігівського району та області.

Відповідно до п. 2 договору №42/14/1 в оренду передається не витребувана земельна ділянка (пай) №3 площею 0,6317 га, пасовищ з кадастровим номером: 7425589100:05:000:1003.

Договір укладено на 10 років на невитребувану земельну ділянку (пай), але не більше ніж на строк до моменту державної реєстрації речового права на земельну ділянку власником земельної частки (паю). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору №42/14/1).

Невід`ємними частинами договору є: акт приймання-передачі об`єкта оренди; акт визначення меж земельної ділянки в натурі на (місцевості); план або схема невитребуваної земельної ділянки (паю); кадастровий план невитребуваної земельної ділянки (паю).

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації в установленому законом порядку (п. 38 договору №42/14/1).

На зазначеному договорі №42/14/1 міститься відмітка, що цей договір зареєстрований у Халявинській сільській раді Чернігівського району Чернігівської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.12.2015 за №42.

Як встановлено судом першої інстанції, реєстрацію договору оренди землі №42/14/1 від 10.12.2015 здійснено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України N119 від 24.01.2000 , якою затверджено Порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), якою передбачено, що реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю) у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), що ведеться за формою згідно з додатком. Датою реєстрації договору оренди є дата внесення відповідного запису до цієї Книги.

На наданому до матеріалів справи договорі оренди землі №42/14/1 від 10.12.2015 міститься напис: "Договір зареєстрований в Халявинській сільській раді Чернігівського райну Чернігівської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 грудня 2015 року зза № 42", скріплений печаткою Халявинської сільської ради та відповідним підписом посадової особи.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-7402160172015 від 10.08.2015 підтверджено, що земельна ділянка за кадастровим номером 7425589100:05:000:1003 площею 0,6317 га зареєстрована Управлінням Держземагенства у Чернігівському районі Чернігівської області 07.08.2015; форма власності: інформація про зареєстроване право в державному земельному кадастрі відсутня.

Таким чином, станом на момент укладення та реєстрації договору оренди землі №42/14/1 від 10.12.2015 право власності або інше право користування земельною ділянкою за кадастровим номером 7425589100:05:000:1003 не було ні за ким зареєстроване.

Згідно акту приймання-передачі від 10.12.2015 орендодавець, що діє на підставі Закону України "Про місцеві державні адміністрації ", розпорядження голови Чернігівської районної державної адміністрації від 28.09.2015 №539 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)" та розпорядження голови Чернігівської районної державної адміністрації від 24.11.2015 №682 "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 28.09.2015 №539" передав, а орендар прийняв невитребувану земельну частку (пай), площею 0,6317 га, кадастровий номер 7425589100:05:000:1003 в оренду строком на 10 років, але не більше ніж на строк до моменту оформлення особою права власності на земельну ділянку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Халявинської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

У Акті визначення меж земельної ділянки на місцевості ТОВ "Чернігівська індустріальна молочна компанія" на території Халявинської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 10.12.2015 визначено, що суміжними землевласниками (землекористувачами) ніяких претензій при погоджені (встановлених) існуючих меж не заявлено.

В обґрунтування позовних вимог, позивач серед іншого посилався на лист №23 від 13.12.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Овоч" щодо пропозиції здійснення формування масиву земель для користування та обміну на території Хлявинської сільської ради, під час розгляду якого позивачем з`ясовано, що земельна ділянка (невитребуваний пай) з кадастровим номером 7425589100:05:000:1003, яка зазначена у переліку і запропонована відповідачем 1 для обміну, знаходиться у обробітку Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська індустріальна компанія" з 2015 року на підставі договору оренди з Чернігівською районною адміністрацією.

За доводами позивача 15.01.2020 йому з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо про те, що 26.06.2019 Державним реєстратором Кривенковою Зоєю Володимирівною, Ріпкинська селищна рада Ріпкинського району зареєстроване право оренди земельної ділянки на 0,6317 га. з кадастровим номером 7425589100:05:000:1003 на підставі договору оренди землі від 24.06.2019, строком на 10 років, укладеного між ТОВ "Еліт Овоч" та Халявинською сільською радою.

У відповідності до п. 1, 2 до договору оренди землі від 24.06.2019 (далі за текстом - спірний договір оренди), укладеного між Халявинською сільською радою (за договором - орендодавець, відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Овоч" (за договором - орендар, відповідач-1), орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку із земель с/г призначення - пасовища, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7425589100:05:000:1003, яка розташована за межами населеного пункту с. Халявин Чернігівського району Чернігівської області на території Халявинської сільської ради .

За змістом п.2 спірного договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,6317 га, у тому числі 0,6317 га пасовища за рахунок невитребуваної земельної частки (паю) №3.

Договір укладено на 10 років, але не більше ніж на строк до дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку її власником/власниками. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 спірного договору оренду).

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 24.06.2019 (т.1, а.с.238) орендодавець, що діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні ", Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості земельних ділянок власниками земельних часток (паїв) ", Регламенту роботи Халявинської сільської ради та рішення 26 сесії Халявинської сільської ради 7 скликання від 20.06.2019 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Еліт Овоч" передав, а орендар (ТОВ "Еліт Овоч") прийняв в оренду земельну ділянку із кадастровим номером 7425589100:05:000:1003 (землі с/г призначення - пасовища, для ведення товарного с/г виробництва), загальною площею 0,6317 га, у тому числі 0,6317 га пасовища, за рахунок невитребуваної земельної частки (паю) №3, строком на 10 років, але не більше ніж на строк до дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку її власником/власниками, за межами населеного пункту с. Халявин Чернігівського району Чернігівської області на території Халявинської сільської ради.

Спірний договір оренди землі від 24.06.2019 позивач просить суд визнати недійсним, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодавства, укладений до закінчення строку дії попереднього договору. На час укладення спірного договору земельна ділянка знаходилася у користуванні позивача. Одна і та сама земельна ділянка не може бути об`єктом оренди двох договорів, укладених з різними орендарями, та не може бути передана в користування без припинення права попереднього користувача (орендаря).

За доводами позивача державний реєстратор (відповідач-3) усупереч вимог закону не вжив відповідних заходів щодо перевірки відомостей про речові права на майно та їх обтяжень, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах, внаслідок чого вказані дії призвели до подвійної реєстрації прав оренди земельної ділянки площею 0,6317 га, пасовищ з кадастровим номером 7425589100:05:000:1003, яка перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди землі №42/14/1 від 10.12.2015, укладеного між Чернігівською районною державною адміністрацією (третя особа, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівська індустріальна компанія" (позивач, орендар).

Крім того, позивачем вказано про те, що відповідачем-2 неправомірно укладено з відповідачем-1 договір оренди земельної ділянки від 24.06.2019, не зважаючи на той факт, що саме відповідачем-2 проводилась реєстрація договору з позивачем, внаслідок укладання якого відповідач-2 отримує орендну плату.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду за захистом свої порушених прав.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.06.2020 позов задоволено повністю:

- визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,6317 га, пасовищ з кадастровим номером 7425589100:05:000:1003 від 24.06.2019, строком на 10 років, укладений між ТОВ "Еліт Овоч" та Халявинською селищною радою;

- визнано незаконним і скасувати рішення державного реєстратора Ріпкинської селищної ради, Ріпкинського району, Чернігівської області Кривенкової Зої Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47565181 від 01.07.2019 14:36:30 на право оренди земельної ділянки площею 0,6317 га, пасовищ з кадастровим номером 7425589100:05:000:1003 за договором оренди землі від 24.06.2019, строком на 10 років, укладений між ТОВ "Еліт Овоч" та Халявинською селищною радою.

- стягнуто з Халявинської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська індустріальна молочна компанія" судовий збір у розмірі 4204,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача-1 підлягає частковому задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 25 Закону України "Про оренду землі" визначені права та обов`язки орендаря, зокрема, орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Частиною першою ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно положень частин 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу вимог ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

За змістом приписів ст. 125 Земельного кодексу України (станом на 01.07.2015) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За приписами ст. 126 Земельного кодексу України (станом на 01.07.2015) право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до частини 5 ст. 116 Земельного кодексу України (станом на 01.07.2015) земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Таким чином, законодавством передбачено правило неможливості передачі в користування земельної ділянки без припинення права попереднього користування, в тому числі і орендаря.

Постановою Кабінету Міністрів України №119 від 24.01.2000 затверджено Порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), яким передбачено, що реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю). Договір оренди реєструється у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), що ведеться за формою згідно з додатком. Датою реєстрації договору оренди є дата внесення відповідного запису до цієї Книги. На обох примірниках договору оренди ставиться штамп із зазначенням дати реєстрації та номера запису, а також з підписом особи, яка зареєструвала договір.

Стаття 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості)земельних ділянок власникам земельнихчасток (паїв) " передбачає, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Таким чином, судова колегія суддів погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції стосовно того, що на час укладання договору оренди землі №42/14/1 від 10.12.2015 державна реєстрація права оренди невитребуваних земельних ділянок не проводилась.

Також матеріали справи, її фактичні обставини свідчать про те, що договір оренди землі №42/14/1 від 10.12.2015 зареєстрований в Халявинській сільській раді Чернігівського району Чернігівської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.12.2015 за № 42.

Вказана обставина не оспорюєтся жодним даного судового процесу, наданий позивачем доказ (договір №42/14/1 від 10.12.2015 із відповідним записом, підписом та печаткою) є належним доказом, його належність, вірогідність та допустимість не спростована в ході судового розгляду справи, тому суд доходить висновку про те, що зазначений договір оренди зареєстрований у встановленому чинним на день його укладення законодавством порядку: Постановою Кабінету Міністрів України №119 від 24.01.2000 затверджено Порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), якого і дотрималися сторони договору оренди землі №42/14/1 від 10.12.2015.

Крім цього, матеріали справи свідчать, що укладений договір оренди землі №42/14/1 від 10.12.2015 укладено на 10 років, але не більше ніж на строк до дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку її власником/власниками (п. 8 договору №42/14/1).

За таких підстав, термін дії договору оренди землі №42/14/1 від 10.12.2015 закінчиться у 2025 році і на час розгляду справи вказаний договір не припинив свою дію.

Судовою колегією враховано, що договір оренди землі №42/14/1 від 10.12.2015 не припинявся, не розривався і не визнавався судом недійсними, а тому був чинним на момент укладення і здійснення державної реєстрації прав оренди за спірним договором оренди від 24.06.2019, укладеним між відповідачем-1 та відповідачем-2.

За таких обставин колегія суддів погоджується з вірним висновком суду першої інстанції про те, що законним орендарем спірної земельної ділянки на даний час залишається саме позивач.

Доводи відповідача-1 щодо ненабрання чинності договором оренди землі №42/14/1 від 10.12.2015, його неукладеності та відсутності жодних юридичних наслідків спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та наведеними вище обставнами та нормативно-правовими актами. Також спростовується матеріалами справи доводи відповідача щодо неналежної реєстрації вказаного договору оренди.

Також колегія суддів зазначає, що судом не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача-1 у справі на те, що в подальшому, після прийняття іншого нормативного акта щодо порядку державної реєстрації земель позивач повинен був здійснити повторну реєстрацію права оренди вже за правилами нового нормативного акта, оскільки такого обов`язку для позивача законом передбачено не було.

В той же час судом першої інстанції встановлено, що згідно із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права право оренди на земельну ділянку площею 0,6317 га, кадастровий номер 7425589100:05:000:1003, право на яку підтверджено позивачем, зареєстровано державним реєстратором Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області Кривенковою З.В. 26.06.2019, що виникло на підставі договору оренди від 24.06.2019 укладеного між ТОВ "Еліт Овоч" (відповідач-1, орендар) та Халявинською сільською радою (відповідач-2, Орендодавець). Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47565181 від 01.07.2019.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною;г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;ґ) відшкодування заподіяних збитків; д)застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно із п. 1 та 3 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах.

За правилами пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).

За приписами статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Для перевірки інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.

Такий обов`язок узгоджується із закріпленими частиною першою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 1).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у від 12.06.2018 у справі №823/378/16.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку в частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,6317 га, пасовищ з кадастровим номером 7425589100:05:000:1003 від 24.06.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Овоч" та Халявинською селищною радою, строком на 10 років. Так як відповідачу-2 було відомо про можливу суперечність у державній реєстрації договору оренди землі від 26.04.2019, оскільки на момент проведення спірної державної реєстрації договору від 26.04.2019 відповідач-2 знав про існування договору оренди земельної ділянки №42/14/1 від 10.12.2015, укладеного між Чернігівською районною державною адміністрацією (третя особа, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівська індустріальна компанія" (позивач, орендар). Також договір оренди земельної ділянки №42/14/1 від 10.12.2015 був зареєстрований саме у Халявинській сільській раді Чернігівського району Чернігівської області, про що зазначено на зазначеному договорі. Крім того, саме Халявинська сільська рада за спірним договором оренди була оредодавцем земельної ділянки площею 0,6317 га, пасовищ з кадастровим номером 7425589100:05:000:1003.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процессуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до правових висновків викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 04.09.2018 у справі № 915/127/18, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (яке оспорюється у даній справі) із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому після внесення такого запису скасування рішення державного реєстратора не може бути належним способом захисту права чи інтересу позивача. За певних умов таким належним способом захисту права могло б бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права (частина друга статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Отже, судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач скористався ефективним способом відновлення порушеного права, а тому позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора не є правильно обраним способом захисту своїх прав.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області Кривенкової Зої Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47565181 від 01.07.2019 14:36:30 на право оренди земельної ділянки площею 0,6317 га, пасовищ з кадастровим номером 7425589100:05:000:1003 за договором оренди землі від 24.06.2019 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Овоч" "Еліт Овоч" та Халявинською селищною радою строком на 10 років.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того не з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду в частині скасування рішення державного реєстратора, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати

У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на позивача частково.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Овоч" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.06.2020 у справі № 927/75/20 скасувати в частині визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області Кривенкової Зої Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47565181 від 01.07.2019 14:36:30 на право оренди земельної ділянки площею 0,6317 га, пасовищ з кадастровим номером 7425589100:05:000:1003 за договором оренди землі від 24.06.2019 строком на 10 років, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Овоч" "Еліт Овоч" та Халявинською селищною радою та викласти судове рішення в редакції данної постанови:

"Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,6317 га, пасовищ з кадастровим номером 7425589100:05:000:1003 від 24.06.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Овоч" та Халявинською селищною радою, строком на 10 років.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з Халявинської сільської ради (15524, Чернігівська область, Чернігівський район, село Халявин, вулиця Шевченка, будинок 55; код ЄДРПОУ 04412024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська індустріальна молочна компанія" (15515, Чернігівська область, Чернігівський район, село Шибиринівка, вулиця Садова, будинок 6; код ЄДРПОУ 34832050) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 коп)."

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська індустріальна молочна компанія" (15515, Чернігівська область, Чернігівський район, село Шибиринівка, вулиця Садова, будинок 6; код ЄДРПОУ 34832050) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Овоч" (15525, Чернігівська область, Чернігівський район, село Товстоліс, вулиця Дружби, будинок 50Б/1; код ЄДРПОУ 41858453) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3153,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три грн 00 коп).

Видачу наказів доручити Господарського суду Чернігівської області.

Матеріали справи № 927/75/20 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.11.2020.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Т.І. Разіна

Є.Ю. Шаптала