Постанова

від 01.10.2020 по справі 911/1300/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2020 р. Справа№ 911/1300/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання Довбні А.Л.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 01.10.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Підприємства "Васильківський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації на рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2019

у справі № 911/1300/19 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Васильківської міської ради

до Підприємства "Васильківський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації

третя особа Головне управління Держгеокадастру у Київській області

про скасування державної реєстрації земельної ділянки та запису в реєстрі речових прав на нерухоме майно

В судовому засіданні 01.10.2020 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 Васильківська міська рада звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Підприємства "Васильківський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації від 29.08.2016 земельної ділянки площею 1,7689 га, кадастровий номер 3210700000:04:019:0107, місце розташування: Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 37, за відповідачем, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право 20647333 щодо права постійного користування земельною ділянкою площею 1,7689 га за відповідачем.

Позов обґрунтований тим, що у Державному земельному кадастрі за відповідачем суб`єктом державної реєстрації здійснено державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою комунальної форми власності площею 1,7689 га з кадастровим номером 3210700000:04:019:0107 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, яка на момент вчинення реєстраційних дій, всупереч вимогам ч. 14 ст. 186 Земельного кодексу України, не була затверджена Васильківською міською радою.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.09.2019 у справі №911/1300/19 позов задоволено.

Визнано недійсним та зобов`язано Державних кадастрових реєстраторів відділу у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію від 29.08.2016 земельної ділянки площею 1,7689 га, кадастровий номер 3210700000:04:019:0107, місце розташування: Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 37, за Підприємством "Васильківський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації.

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право - 20647333 - щодо права постійного користування земельною ділянкою площею 1,7689 га, кадастровий номер 3210700000:04:019:0107, за Підприємством "Васильківський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації.

Стягнуто з Підприємства "Васильківський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації на користь Васильківської міської ради 3842, 00 грн. судового збору.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що державну реєстрацію спірної земельної ділянки здійснено у Державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою, яка не затверджена у встановленому законом порядку та врахувавши те, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем суб`єктом державної реєстрації здійснено державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою комунальної форми власності площею 1,7689 га з кадастровим номером 3210700000:04:019:0107 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, яка, всупереч вимогам ч. 14 ст. 186 Земельного кодексу України, на затвердження до Васильківської міської ради відповідачем не подавалась, суд першої інстанції, з метою забезпечення реального поновлення порушеного права позивача, дійшов висновку про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про інше речове право за № 20647333 щодо права постійного користування земельною ділянкою площею 1,7689 га за відповідачем.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 16.10.2019 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що відповідач є законним постійним землекористувачем спірної земельної ділянки та не мав відповідного обов`язку здійснити переоформлення права постійного землекористування на право власності або право оренди земельної ділянки.

Апелянт вказує, що висновок суду про порушення прав позивача на спірну земельну ділянку, зокрема, зменшення площі земельної ділянки комунальної власності з 2,242 га до 1,7689 га здійснене відповідачем без згоди позивача, є безпідставним, а судом не враховано, що Державний акт на право постійного землекористування був наданий відповідачу на підставі рішення Арбітражного суду Київської області від 09.06.1999 у справі №181/4-99, 182/4-99.

Звертає увагу, що судом не враховано, що постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.03.2012 у справі №2а-224/2012 було зобов`язано відділ Держкомзему у м. Василькові присвоїти кадастровий номер земельній ділянці, яка перебуває в постійному користуванні Васильківського ринку Київської області регіональної спілки споживчої кооперації на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія 1-КВ №002261-51.

Наголошує, що судом не взято до уваги та не надано правової оцінки факту здачі в оренду позивачем без згоди відповідача частини земельної ділянки, що належить на праві постійного землекористування відповідачу, в оренду іншим особам, що підтверджується відповідними договорами оренди.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача спростовує доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зазначаючи, що апеляційна скарга не містить належних аргументів, які б вказували на незаконність або на необґрунтованість оскаржуваного рішення, крім того з доводів апеляційної скарги не вбачається, що судом неправильно установлені обставини справи, а твердження відповідача, що висновок суду не ґрунтується на фактичних обставинах справи, є безпідставним та необґрунтованим.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

07.11.2019 від представника позивача надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, які колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на їх необґрунтованість.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 19.12.2019.

Ухвалами Північного господарського суду від 19.12.2019, 06.02.2020 оголошувалась перерва у справі, розгляд справи відкладався, останній раз на 12.03.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 залучено третьою особою у справі на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Київській області, у зв`язку з чим відкладено розгляд справи на 23.04.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 повідомлено учасників справи №911/1300/19, що судове засідання, призначене на 23.04.2020, не відбудеться, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID - 19 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215), продовження карантину до 24 квітня та запровадження режиму надзвичайної ситуації на всій території України, зазначено, що про дату та час наступного судового засідання у справі №911/1300/19 учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 розгляд апеляційної скарги призначено на 09.07.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 розгляд справи призначено на 30.07.2020, у зв`язку з виходом суддів Cкрипки І.М., Тищенко А.І. у відпустку з 30.06.2020 по 13.07.2020 включно.

30.07.2020 розгляд справи не відбувся, внаслідок виходу з ладу мережевого комутатора, який забезпечує функціонування локальної обчислювальної мережі суду, внаслідок чого була відсутня можливість авторизації користувачів в КП Діловодство спеціалізованого суду , що підтверджується актом Північного апеляційного господарського суду щодо знеструмлення електромережі суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 розгляд апеляційної скарги призначено на 01.10.2020.

Явка представників сторін

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.10.2020 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції 01.10.2020 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки представника третьої особи суду невідомі.

10.04.2020 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі за наявними документами та доказами, оскільки розгляд справи припадає на час дії карантину.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників позивача та третьої особи обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

На підставі рішення Васильківської міської ради від 20.06.2000 № 139 Васильківському ринку Київської облспоживспілки видано державний акт серії І-КВ №002261-51 на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,242 га під існуючий ринок по вулиці Володимирській, 37, у м. Василькові.

На виконання постанови Правління Київської облспоживспілки від 19.06.2003 "Про передачу власних підприємств" та згідно постанови правління Київської регіонспоживспілки № 59 від 27.09.2005 було зареєстровано нову редакцію Статуту Васильківського ринку Київської облспоживспілки, внаслідок чого було змінено назву даного підприємства з "Васильківський ринок Київської облспоживспілки" на підприємство "Василькіівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації" та змінено власника даного підприємства з Київської облспоживспілки на Київську регіонспоживспілку. Державну реєстрацію змін до статуту проведено державним реєстратором 05.05.2006, номер запису 13331050002000257, зокрема в п. 1.1. вказаного Статуту зазначено, що Підприємство "Васильківський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації є правонаступником Васильківського ринку Київської облспоживспілки. Згідно Статуту підприємство "Васильківський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації є власним підприємством Київської регіональної спілки споживчої кооперації.

Зазначені обставини щодо зміни найменування відповідача встановлені у рішенні господарського суду Київської області від 23.11.2011 у справі № 6/082-11.

У листі управління Держгеокадастру у Васильківському районі Київської області №18-1009-99.3-2502/2-16 25.10.2016, адресованому виконавчому комітету Васильківської міської ради, повідомлено про те, що в кадастровій карті, яка містить відомості про об`єкти Державного земельного кадастру та ведеться на програмі Національна кадастрова система, внесено дані про земельну ділянку площею 1,7689 га, що обліковується за підприємством "Васильківський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації, кадастровий номер 3210700000:04:019:0107 по вул. Володимирській, 37, у м. Василькові Київської області. Також повідомляється, що державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,7689 га кадастровий номер 3210700000:04:019:0107 здійснено на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленою приватним підприємством "Консалтингова фірма "Лаггар", а також те, що згідно реєстру документації із землеустрою та оцінки земель, документація на земельну ділянку кадастровий номер 3210700000:04:019:0107 в архіві управління Держгеокадастру у Васильківському районі Київської області не обліковується (до місцевого фонду документації із землеустрою не передана).

Рішенням Васильківської міської ради від 13.06.2018 № 06.21-40-VІІ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель по вул. Володимирська, 37, м. Васильків.

Як випливає зі змісту пояснювальної записки інженера-землевпорядника Танцюри О.В., складеної до Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в м. Васильків по вул. Володимирська, 37, земельна ділянка з кадастровим номером 3210700000:04:019:0107 згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ № 002261-51, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею, 12.07.2000 надана у користування площею 2,242 га, а згідно даних з Державного земельного кадастру ця площа складає 1,7689 га.

Позивач листом від 12.12.2018 № 09.01/18/39 звернувся до Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Лаггар" з проханням подати до Управління Держгеокадастру у Васильківському районі Київської області технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 3210700000:04:019:0107 та направити Васильківській міській раді завірену копію вказаної технічної документації.

У відповідь на вказаний лист Васильківської міської ради Приватне підприємство "Консалтингова фірма "Лаггар" листом від 28.12.2018 повідомило, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку площею 1,7689 га, яка розташована за адресою: вул. Володимирська, 37, м. Васильків Київська область, передана замовнику на погодження з місцевою радою та суміжними землекористувачами. Цим листом позивача також було повідомлено про те, що на даний час зазначена технічна документація із землеустрою до ПП "КФ "Лаггар" не поверталась.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-3213436092019, отриманого на запит Васильківської міської ради від 24.01.2019 №ЗВ-3215494062019, 29.08.2016 внесено відомості про державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,7689 га, кадастровий номер 3210700000:04:019:0107 (Київська область, м. Васильків, вулиця Володимирська, 37), на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленою 16.06.2016 Приватним підприємством "Консалтингова фірма "Лаггар".

Згідно з інформаційною довідкою (сформована 30.01.2019, номер довідки 154449318) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі - Державний реєстр речових прав), 23.05.2017 до Державного реєстру речових прав було внесено запис про інше речове право № 20647333 право користувача (Підприємство "Васильківський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації, код ЄДРПОУ 01560221) про право постійного користування земельною ділянкою площею 1,7689 га на підставі, зокрема, державного акта на право постійного користування серії І-КВ № 002261-51, виданого 12.07.2000 Васильківською міською радою та витягу з Державного земельного кадастру.

Позивач, обґрунтовуючи наявність його порушеного права, зазначає, що воля власника спірної земельної ділянки - територіальної громади міста Василькова - щодо зміни площі земельної ділянки, наданої відповідачу у постійне користування, у встановленому порядку не була виражена жодним актом, що стало підставою для звернення до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Стаття 143 Конституції визначає право територіальної громади міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляти майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

За ст. 181 ЦК України до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Спірна у даній справі земельна ділянка належить до комунальної власності, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-3213436092019.

Положеннями ст. 327 ЦК України визначено, що у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Отже власником спірної земельної ділянки є Васильківська міська рада, як орган, який уповноважений розпоряджатися землями комунальної власності у межах населених пунктів.

Воля територіальної громади міста Василькова, як власника, може виражатись лише у таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади. Вчинення ж дій з розпорядження землею комунальної форми власності не у спосіб та не в межах повноважень, передбачених законом не може оцінюватись вираженням волі територіальної громади.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин. Так, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка знаходиться в державній або комунальній власності, без встановлення строку.

На відміну від права власності на землю, праву землекористування притаманні тільки правомочності володіння та користування земельною ділянкою. Зміст правомочностей володіння і користування землекористувача визначають власники землі, при цьому правомочність розпорядження залишається за власниками земельних ділянок. Такою правомочністю у праві постійного землекористування володіє держава або відповідна територіальна громада.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як встановлено судом, відповідач є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 2,242 га по вул. Володимирській, 37 у м. Василькові на підставі державного акта серії І-КВ № 002261-51, виданого позивачем.

На підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленою 16.06.2016 Приватним підприємством "Консалтингова фірма "Лаггар", управлінням Держгеокадастру у Васильківському районі Київської області в Державному земельному кадастрі 29.08.2016 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,7689 га, кадастровий номер 3210700000:04:019:0107 (Київська область, м. Васильків, вулиця Володимирська, 37).

В подальшому, 23.05.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 20647333 про державну реєстрацію за відповідачем права постійного користування земельною ділянкою площею 1,7689 га на підставі державного акта на право постійного користування серії І-КВ № 002261-51, виданого 12.07.2000 Васильківською міською радою.

Таким чином за відповідачем зареєстровано право постійного користування на сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 3210700000:04:019:0107, яка розташована за адресою: Київська область, м. Васильків, вулиця Володимирська, 37, виходячи з площі 1,7689 га, визначеної на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка розроблена ПП "КФ "Лаггар".

Формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав визначено приписами ст. 79 1 Земельного кодексу України. Зокрема, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Відповідно до п. п. 2.1., 4.3. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до ст. 186 Земельного кодексу України документації із землеустрою.

Згідно з ч. 14 ст. 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується, зокрема, органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності.

Судом встановлена відсутність у матеріалах справи доказів затвердження Васильківською міською радою технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку площею 1,7689 га, яка розташована за адресою: вул. Володимирська, 37, м. Васильків Київська область.

Згідно зі ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Враховуючи те, що державну реєстрацію спірної земельної ділянки здійснено у Державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою, яка не затверджена у встановленому законом порядку, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність заявленої вимоги щодо скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації від 29.08.2016 земельної ділянки площею 1,7689 га, кадастровий номер 3210700000:04:019:0107, місце розташування: Київська обл., м.Васильків, вул. Володимирська, 37, за відповідачем.

Стосовно позовної вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право 20647333 щодо права постійного користування земельною ділянкою площею 1,7689 га за відповідачем слід зазначити наступне.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За визначеннями, наведеними у ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Державній реєстрації прав підлягає, зокрема, право постійного користування земельної ділянки (ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Скасування запису щодо державної реєстрації речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем є захистом порушеного права позивача щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Враховуючи те, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем суб`єктом державної реєстрації здійснено державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою комунальної форми власності площею 1,7689 га з кадастровим номером 3210700000:04:019:0107 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, яка, всупереч вимогам ч. 14 ст. 186 Земельного кодексу України, на затвердження до Васильківської міської ради відповідачем не подавалась, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з метою забезпечення реального поновлення порушеного права позивача позовна вимога про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про інше речове право за № 20647333 щодо права постійного користування земельною ділянкою площею 1,7689 га за відповідачем є такою, що підлягає задоволенню.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі

Відхиляючи доводи апелянта про те, що висновок суду про порушення прав позивача на спірну земельну ділянку, зокрема, зменшення площі земельної ділянки комунальної власності з 2,242 га до 1,7689 га здійснене відповідачем без згоди позивача, є безпідставним, а судом не враховано, що Державний акт на право постійного землекористування був наданий відповідачу на підставі рішення Арбітражного суду Київської області від 09.06.1999 у справі №181/4-99, 182/4-99, колегія суддів зазначає наступне.

На відміну від права власності на землю, праву землекористування притаманні тільки правомочності володіння та користування земельною ділянкою. Проте необхідно підкреслити, що конкретний зміст правомочностей володіння і користування землекористувача визначають власники землі, тобто правомочність розпорядження завжди залишається за власниками земельних ділянок. Такою правомочністю у праві постійного землекористування володіє держава або відповідна територіальна громада.

Земельна ділянка по вул. Володимирській, 37 у м. Василькові перебуває у комунальній власності територіальної громади міста.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Стаття 143 Конституції України визначає право територіальної громади міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляти майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 26 та ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Конституційний Суд України в п. 5 мотивувальної частини рішення від 16.04. 2009 № 7-рп/2009 зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Із зазначених положень актів законодавства вбачається, що воля територіальної громади міста Василькова, як власника, може виражатись лише у таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади. Вчинення ж дій з розпорядження майном не у спосіб та не в межах повноважень, передбачених законом не може оцінюватись вираженням волі територіальної громади.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про землеустрій , землеустрій здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведения робіт із землеустрою.

Відповідно до ч. 14 ст. 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується, зокрема, органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності.

Судом встановлено, що приватне підприємство Консалтингова фірма Лаггар листом від 28.12.2018 повідомило позивача, що технічна документація із землеустроющодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку площею 1,7689 га, яка розташована за адресою: вул. Володимирська, 37, м. Васильків Київська область, передана замовнику (тобто відповідачу) на погодження з місцевою радою та суміжними землекористувачами.

Окрім цього судом першої інстанції встановлено, що докази затвердження Васильківською міською радою технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку площею 1,7689 га, яка розташована за адресою: вул. Володимирська, 37, м. Васильків Київська область у матеріалах справи відсутні.

Водночас, додані відповідачем до скарги копії документів, інші доводи апеляційної скарги вказаний висновок суду першої інстанції не спростовують, у зв`язку з чим, твердження відповідача про те, що жодних порушень відповідачем прав позивача не здійснювалось є безпідставним та необґрунтованим.

Васильківська міська рада акту у формі рішення (у розумінні приписів ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування ) стосовно затвердження технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку площею 1,7689 га, яка розташована за адресою: вул. Володимирська, 37, м. Васильків Київська область, відповідно до ч. 14 ст. 186 Земельного кодексу України, ст. 22 Закону України Про землеустрій та в межах повноважень органу місцевого самоврядування, визначених ст. 122 Земельного кодексу України та іншими актами законодавства України, не приймала. Іншими словами - воля територіальної громади міста Василькова, як власника спірної земельної ділянки, у рішеннях органу місцевого самоврядування, щодо затвердження згаданої технічної документація із землеустрою, не виражалась.

Саме на підставі того, що за Відповідачем була здійснена державна реєстрація спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою, яка не затверджувалась у встановленому законом порядку, позивач заявив вимогу щодо скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації від 29.08.2016 земельної ділянки площею 1,7689 га, кадастровий номер 3210700000:04:019:0107, місце розташування: Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 37, за відповідачем.

Отже доводи апеляційної скарги про те, що саме протиправна поведінка позивача призвела до зменшення площі земельної ділянки відповідача, є безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, правомірність вимог позивача не спростовують.

Щодо позиції відповідача про ненадання судом правової оцінки факту здачі в оренду позивачем без згоди відповідача частини земельної ділянки, що належить на праві постійного землекористування відповідачу, в оренду іншим особам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законодавчим актом у сфері орендних відносин, предметом яких виступає земельна ділянка, є Закон України Про оренду землі .

Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу. Таким чином підставою для укладання договорів оренди землі є відповідні рішення органу місцевого самоврядування.

На даний час рішення Васильківської міської ради, на підставі яких укладались договори оренди землі, про які вказувалось відповідачем у відзиві, та копії яких було додано відповідачем до відзиву, будь-якою особою, в тому числі і відповідачем, не оскаржувались, не визнавались недійсним у встановленому законом порядку.

Приймаючи до уваги те, що правовідносини, які пов`язані з орендою землі регулюються іншими нормами права, у порівнянні з тими правовідносинами з приводу порушення яких виник спір, що розглядається судом у даній справі, аргументи апелянта щодо необґрунтованості рішення суду з підстав того, що судом не надано правової оцінки факту здачі в оренду позивачем без згоди відповідача частини земельної ділянки, що належить на праві постійного землекористування відповідачу в оренду іншим особам, є безпідставним, і тому питання оцінювання цих обставин на суть спору не впливає.

Апеляційна скарга відповідача належних аргументів, які б вказували на незаконність і необґрунтованість рішення суду першої інстанції не містить, крім того, із доводів апеляційної скарги не вбачається, що судом першої інстанції неправильно установлені обставини справи, і тому твердження відповідача про те, що висновок суду не ґрунтується на фактичних обставинах справи, є безпідставним, необґрунтованим.

Інші доводи відповідача не спростовують вірного по суті рішення.

При ухваленні рішення судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, є обґрунтованими з вищевикладених підстав.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Місцевий господарський суд вірно застосував норми матеріального права, надав належну оцінку всім поданим позивачем доказам в обґрунтування заявленого позову, однак, суд дійшов помилкових висновків про зобов`язання Державних кадастрових реєстраторів відділу у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області вчинити відповідні дії щодо внесення відомостей про скасування відповідного запису, оскільки Державні кадастрові реєстратори відділу у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області не є стороною у даній справі, такі позовні вимоги позивачем не заявлялись, що колегія суддів не може залишити поза увагою.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Підприємства "Васильківський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації з підстав, викладених у ній, не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2019 у справі №911/1300/19 підлягає зміні з вищевикладених підстав, з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Північного апеляційного господарського суду про задоволення позову в частині заявлених вимог.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підприємства "Васильківський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації на рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2019 у справі №911/1300/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2019 у справі №911/1300/19 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію від 29.08.2016 земельної ділянки площею 1,7689 га, кадастровий номер 3210700000:04:019:0107, місце розташування: Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 37, за Підприємством "Васильківський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 37, код ЄДРПОУ 01560221).

3. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право - 20647333 - щодо права постійного користування земельною ділянкою площею 1,7689 га, кадастровий номер 3210700000:04:019:0107, за Підприємством "Васильківський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 37, код ЄДРПОУ 01560221).

4. Стягнути з Підприємства "Васильківський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 37, код ЄДРПОУ 01560221) на користь Васильківської міської ради (08600, Київська область, м.Васильків, вул. Володимирська, буд. 2, код ЄДРПОУ 34627780) 3842,00 грн. судового збору.

3. Матеріали справи №911/1300/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 01.12.2020 після виходу судді Тищенко А.І. з лікарняного.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

І.А. Іоннікова