Ухвала

від 18.02.2021 по справі 911/1300/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 911/1300/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Підприємства "Василівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації

на рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2019 (суддя Щоткін О. В.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 (головуючий суддя Скрипка І. М., судді Тищенко А. І., Іоннікова І. А.)

у справі № 911/1300/19

за позовом Васильківської міської ради

до Підприємства "Василівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Держеокадастру у Київській області

про скасування державної реєстрації земельної ділянки та запису в реєстрі речових прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

26.01.2021 скаржник надіслав через Північний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 у справі № 911/1300/19.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.02.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В.- головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

За змістом частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У своїй касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2019 і постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020, у якому зазначає, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції підписано 01.12.2020, направлено скаржнику 03.12.2020 та отримано останнім, з урахуванням карантинних обмежень (вихідних днів і переведення працівників на неповний робочий тиждень) - 15.12.2020, а також, зазначаючи, що з урахуванням встановлених підпунктом 4 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 додаткових протиепідемічних заходів і перебування працівників скаржника у відпустці за власний рахунок, що позбавило останнього можливості підготувати і подати касаційну скаргу, посилаючись на норми частини третьої статті 288 ГПК України, пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України, просить поновити пропущений строк на подачу касаційної скарги.

Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду складено 01.12.2020, тобто останнім днем оскарження зазначеної постанови є 21.12.2020.

Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення постанова суду апеляційної інстанції вручена скаржнику 09.12.2020.

Касаційну скаргу скаржник надіслав до суду касаційної інстанції лише 26.01.2021, тобто з порушенням встановлено Законом строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В контексті викладеного суд зазнає, що згідно з положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наведені у клопотанні причини пропуску строку касаційного оскарження визнаються судом неповажними, оскільки скаржник не надав жодних доказів, які б підтверджували факт отримання засобами поштового зв`язку копії постанови суду апеляційної інстанції відповідачем саме 15.12.2020. Крім того, враховуючи, що останнім днем оскарження постанови суду апеляційної інстанції є 21.12.2020, необґрунтованими є посилання відповідача на неможливість підготувати та подати касаційну скаргу через введені з 08.01.2021 постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи.

У справі "Устименко проти України" (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.

Приписами частини третьої статті 288 ГПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що скаржником до заяви не додано доказів, які б свідчили про наявність особливих і непереборних обставин, що перешкоджали скаржнику звернутися до суду касаційної інстанції із дотриманням процесуальних строків на касаційне оскарження судового рішення.

Можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.

З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження та відмовляє у задоволенні заяви з наведених у ній підстав.

Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.

Матеріали з усунення недоліків слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) частиною другою статті 287 ГПК України .

З урахуванням змін до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Проте, в порушення наведених процесуальних вимог, зміст касаційної скарги не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки скаржником у касаційній скарзі не визначено передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження судового рішення.

Отже, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України враховуючи вищевикладені недоліки.

Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та усунути недоліки касаційної скарги у спосіб, визначений судом, а саме протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду касаційну скаргу в новій редакції.

При цьому, касаційну скаргу в новій редакції слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам справи.

У контексті наведеного Суд також приймає до уваги доводи Васильківської міської ради, викладені у запереченнях проти відкриття касаційного провадження від 08.02.2021.

Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Підсумовуючи викладене вище, cуд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги шляхом: 1) наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів; 2) подання касаційної скарги в новій редакції з урахуванням вищенаведених недоліків, а також доказів надіслання копії касаційної скарги в новій редакції з додатками іншим учасникам справи, у строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Підприємства "Василівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації на рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 у справі № 911/1300/19 залишити без руху.

2. Надати Підприємству "Василівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил