Постанова

від 25.11.2020 по справі 916/1860/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2020 року м.Дніпро Справа № 916/1860/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.

за участю представників сторін:

від ТОВ "Рім-Буд": Головко Владислав Олегович, довіреність №09.01 від 09.01.2020 р., адвокат;

інші представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Холдинг" на додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2020 року (повний текст додаткового рішення складений 22.06.2020року ) у справі № 916/1860/19 (суддя Новікова Р.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Холдинг", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рім-Буд", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг у розмірі 120871,57грн, пені в розмірі 29821,55грн, 3% річних у розмірі 6534,81грн та інфляційної складової в розмірі 16618, 27грн,-

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 916/1860/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Холдинг" про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рім-Буд" на користь Товариства обмеженою відповідальністю "Буд Холдинг" суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Додаткове рішення мотивовано тим, що вимоги позивача підтверджуються доказами частково.

Суд зазначив, що позивач помилково визначає як витрати на правничу допомогу витрати розмірі 5 256 грн. 02 коп. на сплату судового збору за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання, придбання квитків для участі у судовому засіданні для адвоката, на відрядження до м.Дніпро для участі у судових засіданнях.

Ці витрати, на думку суду, є витратами, пов`язаними з вчиненням інших процесуальних дій, пов`язаних з розглядом справи.

Також суд надав оцінку доказам позивача щодо тривалості представництва його адвоката у судових засіданнях, та вважав суму до відшкодування в розмірі 6 000,00 грн співмірною, пропорційною та обґрунтованою.

Не погодившись з додатковим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Холдинг" оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає на незаконність та необґрунтованість висновків суду, неналежну мотивованість оскаржуваного додаткового рішення.

Просить скасувати додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2020 року у справі № 916/1860/19 та ухвалити нове рішенням, яким заяву ТОВ "Буд Холдинг" від 03.06.2020 року про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю.

Відзив на апеляційну скаргу відповідач не надав.

В судове засідання представник позивача не з`явився. У поданому клопотанні від 23.11.2020 року просив розглянути справу за його відсутності, рішення суду першої інстанції скасувати, апеляційну скаргу задовольнити.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів даної справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2020 року у справі №916/1860/19 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання послуг у розмірі 120 871грн.57коп., пеню в розмірі 19 159грн.71коп., 3% річних у розмірі 4 318грн.81коп., інфляційну складову в розмірі 11 757грн.05коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 341грн.61коп.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 10 661грн.84коп., 3% річних у розмірі 2 216грн. та інфляційної складової у розмірі 4 861грн.22 коп.

В системі "Електронний суд" 03.06.2020 року було сформовано клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 27 500 грн.

В клопотанні позивач зазначав, що протягом розгляду справи він вказував про неможливість надати всі необхідні докази щодо несення витрат на професійну правничу допомогу через відсутність інформації про тривалість судового розгляду, складність справи, кількість судових засідань та відряджень.

Враховуючи прийняття рішення у справі, позивач надав докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 27500,00 грн. та просив суд прийняти додаткове рішення з розподілу цих витрат.

Разом з заявою про розподіл витрат на професійну правничу допомогу позивач долучив: копії - договору про надання правової допомоги №333/02-19 від 13.02.2019 року та додаткової угоди №1 від 09.07.2019 року до договору, акт приймання-передачі від 20.05.2020 року, рахунки №2/02-19 від 13.02.2019 року, №181 від 20.11.2019 року, №195 від 12.12.2019 року, №250 від 05.04.2020 року, платіжних доручень №297 від 15.02.2019 року, №432 від 15.02.2019 року, №486 від 12.12.2019 року, №1106 від 22.04.2020 року, листа ТОВ «Буд Холдинг» від 27.05.2020 року, посадочних документів №000В405Е-6ВРЕ-8О69-0001, №000В405Е-ЕР9Е-8Р37-0001, №000В4066-0РВР-803Б-0001, №000В4066-2РРР-7РЗТ-0001, квитанцій, чеків; роздруківки - електронних листів від 18.11.2019 року, від 19.11.2019 року, від 20.11.2019 року, від 10.12.2019 року, від 11.12.2019 року, щодо інвойсу №5БМР1618583 від 11.12.2019 року, від 11.12.2019 року, від 12.12.2019 року, підтвердження бронювання №3068519382, №2647674428.

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю визначило, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 22 000 грн.

Пунктом 1 договору про надання правової допомоги №333/02-19 від 13.02.2019 року (далі - договір), укладеного між Адвокатським об`єднанням "Алгіз" (далі - адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Холдинг" (далі - клієнт), передбачено, що адвокатське об`єднання зобов`язується за в інтересах клієнта на умовах та в порядку, передбаченому цим договором, надавати юридичні та консультаційні послуги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рім - Буд" на користь клієнта заборгованості грошових коштів за договором №14-09/17 про надання послуг спецтехнікою, розгорнутий перелік яких вказується сторонами в акті виконаних робіт, який є невід`ємною частиною цього договору, а клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар за надані послуги.

Відповідно до п.3 договору за надання правової допомоги за даним договором клієнт сплачує гонорар. Сторони дійшли згоди, що гонорар адвокатського об`єднання за даним договором становить 21 000 грн.

Пунктом 4 договору передбачено, що клієнт зобов`язується відшкодувати адвокатському об`єднанню витрати, пов`язані з виконанням даного договору (витрати на поштові відправлення; витрати пов`язані з відрядженням до суду; тощо), відповідно до наданих актів виконаних робіт та виставлених рахунків.

Згідно з підписаним сторонами договору актом прийому-передачі від 20.05.2020 року до договору, вартість наданих правничих послуг дорівнює 22 243 грн.98 коп., розмір понесених адвокатським об`єднанням витрат - 5 256 грн. 02 коп.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/445/19, яка викладена у постанові від 03.10.2019 року, на яку послався скаржник, вбачається наступне:

" 6.1. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами;особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Об`єднана палата зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. "

При вирішенні спору суд першої інстанції також керувався викладеною правовою позицією і обгрунтовано зазначив, що зазначені позивачем до відшкодування витрати в розмірі 5 256 грн.02 коп. не є витратами адвоката.

З матеріалів справи вбачається, що до складу понесених витрат в розмірі 5256,02 грн. адвокатським об`єднанням було віднесено:

- отримання інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру речових прав - вартістю 33грн.;

- надсилання вдруге копії позовної заяви на адресу ТОВ "Рім -Буд" - вартістю 47грн.;

- оплата за повернення поштового конверту із позовною заявою надіслану ТОВ "Рім-Буд" (отримувач не отримав листа) вартістю 6 грн.;

- надсилання засобом поштового зв`язку: копії позовної заяви на адресу ТОВ "Рім-Буд" вартістю 32грн.; відповіді на відзив на адресу ТОВ "Рім-Буд" та господарського суду Одеської області - вартістю 44грн.; екземпляру клопотання від 15.08.2019 року про долучення та дослідження доказів на адресу ТОВ "Рім-Буд" вартістю 29 грн.; надсилання заяви від 12.12.2019 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції вартістю 47 грн.; адвокатського запиту №520/23-12 від 23.12.2019 року вартістю 52 грн.84коп.; заяви про видачу копії документів, долучених до матеріалів справи вартістю 23грн.03коп.; адвокатського запиту №522/26-12-А до ТОВ "Рім-Буд" вартістю 31грн.; адвокатського запиту №521/26-12-А від 26.12.2019 року до ГУ ДПС у Дніпропетровській області вартістю 31грн.; заяви про збільшення розміру позовних вимоги від 27.12.2019 року вартістю 50грн.; заяви від 16.01.2020 року про долучення доказів вартістю 69грн.35коп.; заяви від 23.01.2020 року про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції вартістю 70грн.; заяви від 30.01.2020 року (про долучення ордера) вартістю 42грн.; заяви від 08.02.2020 року про відкладення розгляду справи вартістю 27грн.60коп.;

- сплата судового збору за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання - вартістю 121грн.26коп.;

- придбання квитків АТ "Укрзалізниця" до м. Дніпро для участі у судових засіданнях 19.11.2019 - вартістю 628грн., 11.12.2019 - вартістю 603грн.;

- відрядження до міста Дніпро для участі в судових засіданнях, що відбулись у господарському суді Дніпропетровської області 19.11.2019 (проїзд у місті, проживання, харчування) - вартістю 1268грн.94коп.; 11.12.2019 (проїзд у місті, проживання, харчування) - вартістю 2000грн.

Посилання скаржника про те, що зазначені витрати є витратами на професійну правничу допомогу є безпідставні, суперечать положенням ст. 123 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вірно зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду є двома самостійними та окремими видами витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач помилково наполягає на віднесенні на відповідача витрати в розмірі 5256грн.02коп. саме в якості витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо розміру стягнутих витрат, то висновки суду в цій частині оскаржуваного додаткового рішення також належним чином обґрунтовані. Так, судом встановлено, що до складу правничих послуг вартістю 22 243грн.98коп. адвокатським об`єднанням віднесено:

- вчинення дій: виготовлення копій документів, засвідчення копій та формування пакету позовних заяв для подання до господарського суду Одеської області та надсилання на адресу ТОВ "Рім-Буд" ; формування додатків до заяви про забезпечення позову; подання позовної заяви до господарського суду Одеської області; надсилання засобом поштового зв`язку копії позовної заяви на адресу ТОВ "Рім-Буд"; подання до господарського суду Одеської області заяви про надання доказів сплати судового збору; отримання в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання;

- підготовка заяв по суті та заяв з процесуальних питань: позовної заяви, заяви про забезпечення позову, заяви про надання доказів сплати судового збору, відповіді на відзив, клопотання від 15.08.2019 року про долучення та дослідження електронних доказів, заяви від 21.08.2019 року про видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання, заяви про видачу копії документів, долучених до матеріалів справи, заяви про збільшення розміру позовних вимоги від 27.12.2019 року, заяви від 16.01.2020 року про долучення доказів у справі №916/1860/19, заяви про витребування доказів у справі №916/1860/19, заяви від 23.01.2020 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заяви від 30.01.2020 року про долучення ордера, заяви від 07.02.2020 року справі №916/1860/19 про відкладення розгляду справи, заяви від 08.02.2020 року про відкладення розгляду справи, заяви від 20.03.2020 року про розгляд справи без присутності представника, заяви від 02.05.2020 року про розгляд справи без присутності представника;

- участь у судових засіданнях, що відбулись в господарському суді Одеської області: 23.07.2019 року - тривалість 60хв., 20.08.2019 року - тривалість 90хв.; в господарському суді Дніпропетровської області: 19.11.2019 року - тривалість 45хв. (близько 32год. відрядження у підсумку), 11.12.2019 року - тривалість 45хв. (близько 32год. відрядження у підсумку), 22.01.2020 року - тривалість 60хв., 26.02.2020 року- тривалість 30хв., 10.03.2020 року - тривалість 60хв., 27.04.2020 року судове засідання не відбулось, але представник був присутній у господарському суді Одеської області - тривалість 30хв;

- підготовка та надсилання адвокатських запитів №520/23-12 від 23.12.2019 року та №522/26-12-А від 26.12.2019 року до ТОВ "Рім-Буд" №521/26-12-А від 26.12.2019 року до ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Колегія суддів поділяє доводи оскаржуваного додаткового рішення про часткове задоволення вимог позивача про відшкодування витрат на надання професійної правничої допомоги. Дана справа, на думку колегії суддів, не є складною. Судом враховано час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), надано оцінку кожному виду наданих робіт, необхідність їх здійснення, враховано обсяг наданих саме адвокатом послуг.

Доводи апелянта про необґрунтованість додаткового рішення суду безпідставні.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає на недоведеність апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2020 року у справі №916/1860/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 30.11.2020 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков