Постанова

від 25.11.2020 по справі 916/1860/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2020 року м.Дніпро Справа № 916/1860/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.

за участю представників сторін:

від ТОВ "РІМ-БУД": Головко Владислав Олегович, довіреність №09.01 від 09.01.2020 р., адвокат;

інші представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рім-Буд" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2020 року (повний текст рішення складений 01.06.2020року ) у справі № 916/1860/19 (суддя Новікова Р.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Холдинг", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рім-Буд", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг у розмірі 120871,57грн, пені в розмірі 29821,55грн, 3% річних у розмірі 6534,81грн та інфляційної складової в розмірі 16618, 27грн,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2020 року по справі №916/1860/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Холдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рім-Буд" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг у розмірі 120871грн.57коп., пені в розмірі 29821грн.55коп., 3% річних у розмірі 6534грн.81коп. та інфляційної складової в розмірі 16618грн.27коп. задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рім-Буд" (ідентифікацій код: 35042112; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, площа Десантників, буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Холдинг" (ідентифікаційний код: 38016965; місцезнаходження: 65020, м. Одеса, вул. Тираспольська, буд. 27/29, оф. 403А) заборгованість за договором про надання послуг у розмірі 120871грн.57коп., пеню в розмірі 19159грн.71коп., 3% річних у розмірі 4318грн.81коп., інфляційну складову в розмірі 11757грн.05коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2341грн.61коп.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 10661грн.84коп., 3% річних у розмірі 2216грн. та інфляційної складової у розмірі 4861грн.22коп.

Рішення обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань з оплати наданих позивачем на підставі договору про надання послуг спецтехнікою №47-09/17 від 08.09.2017 року послуг, наявністю заборгованості на загальну суму 120 871 грн. 57 коп., правом позивача стягнути пеню відповідно до п.4.4. договору, інфляційні втрати та 3% річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

Суд врахував проведену відповідачем часткову оплату наданих позивачем послуг за вказаними актами та при перевірці правильності розрахунку встановив помилковість розрахунку пені та інфляційних втрат.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рім-Буд" оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає на неналежну оцінку судом доказів по справі, неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає на те, що:

- суд безпідставно прийняв надані позивачем копії актів наданих послуг №722 від 10.08.2018 року та №769 від 20.08.2018 року як належні докази;

- щодо акту №824 від 31.08.2018 року суд не надав оцінку запереченням відповідача про те, що для перевірки саме кількості робіт від позивача замовник вимагав необхідні документи - копію змінного рапорту роботи механізмів та покази лічильника мото-годин за кожний день;

- суд надав неналежну оцінку обставинам щодо зупинення органом ДФС реєстрації податкової накладної в порядку, визначеному п.201.16 ст.201 Податкового кодексу та необхідності звільнення замовника від відповідальності перед виконавцем.

Скаржник просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2020 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу позивач не надав. В судове засідання не з`явився. У поданому клопотанні від 23.11.2020 року просив розглянути справу за відсутності його представника, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається і сторонами не оспорюються наступні обставини:

08.09.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Холдинг" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рім-Буд" (далі - замовник) укладено договір про надання послуг спецтехнікою №47-09/17 (далі - договір).

Згідно з пунктом 1.1 цього договору виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги за допомогою автомобільної техніки, спецтехніки (далі - техніка), а також послуги з її управління, а замовник зобов`язується оплатити надані послуги.

В пункті 1.4 договору передбачено, що порядок, обсяги, терміни початку і закінчення надання послуг, вид і кількість техніки, необхідні для надання послуг, обумовлюються в кожному конкретному випадку окремо і вказуються в нарядах замовника.

Відповідно до пункту 2.1 договору вартість послуг для подальших розрахунків за цим договором визначається сторонами в національній валюті України і встановлюється шляхом погодження цін в специфікації до договору. Форма оплати за цим договором - безготівковий розрахунок.

Згідно пункту 2.2 договору здача - приймання наданих виконавцем послуг оформлюється згідно акту надання послуг, на протязі 3 робочих днів, наступних за звітними. Акт оформлюється на підставі документів, перелічених в пункті 2.4 договору, підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печаткою.

Пунктами 2.3, 2.4, 2.5 договору визначено, що оплата за послуги здійснюється за погодженням сторін на умовах передоплати, або впродовж 2 банківських днів з моменту виставлення акту надання послуг за звітний період.

Послуги вважаються наданими після підписання уповноваженими представниками сторін акту наданих послуг (виконаних робіт), який складається виконавцем і направляється замовнику разом з рахунком на оплату послуг.

Розмір оплати послуг за договором фіксується в актах про надані послуги за кожен період і визначається сторонами у відповідності до вартості послуг, встановлених у специфікації до договору.

Положеннями підпункту 3.2.2 пункту 3.2 договору передбачено, що замовник зобов`язаний оплачувати послуги на умовах і в порядку, передбачених цим договором.

Відповідно до підпункту 3.2.3 пункту 3.2 договору замовник зобов`язаний приймати від виконавця послуги за актом про надані послуги, які надаються згідно з цим договором у відповідності із заявками замовника.

Згідно пункту 4.4 договору за недотримання термінів оплати, зазначених в пункті 2.3 договору, замовник оплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожний день прострочення.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що у випадку зупинення органом ДФС реєстрації податкової накладної в порядку, визначеному пунктом 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, або порушення порядку реєстрації податкових накладних замовник при проведенні остаточного розрахунку має право зменшити платіж за надані послуги пропорційно розміру ПДВ таких податкових накладних, до моменту вирішення виконавцем питання про їх реєстрацію. В цьому випадку замовник звільняється від відповідальності перед виконавцем, передбаченої пунктом 4.4 договору.

Пунктом 5.1 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року, або до моменту припинення в разі його розірвання сторонами або в іншому порядку, передбаченому чинним законодавством, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами вже прийнятих на себе зобов`язань за договором.

Пунктом 5.9 договору передбачено, що договір, замовлення, листи, додаткові угоди і інше, передані за допомогою факсимільного зв`язку чи електронною поштою, мають юридичну силу до моменту їх обміну оригіналами.

Сторонами підписано специфікацію №1 від 08.09.2017 року до договору, в якій узгоджено найменування робіт, одиниці виміру та вартість робіт.

Надані до матеріалів справи акти надання послуг №722 від 10.08.2018 року на суму 44 000 грн. 26 коп. та №769 від 20.08.2018 року на суму 38 500 грн. 22 коп. підписані представниками сторін та є належним доказом, що підтверджує факт виконання робіт та їх вартість.

З огляду на положення пункту 2.3 договору відповідач був зобов`язаний сплатити вартість послуг, наданих згідно акту надання послуг №722 від 10.08.2018 року в строк до 14.08.2018 року (включно); згідно акту надання послуг №769 від 20.08.2018 року в строк до 22.08.2018 року (включно).

Докази оплати виконаних робіт за зазначеними актами відповідач не надав. Строк оплати на час звернення з позовом є таким, що настав.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України та аналогічних положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Щодо доводів скаржника про неналежність зазначених актів як доказів по справі, то вони є безпідставними і відхиляються колегією суддів в силу наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, акти надання послуг №722 від 10.08.2018 року та №769 від 20.08.2018 року підписані з боку відповідача без заперечень до них.

Відповідач стверджує, що ці акти наявні у позивача в електронному вигляді, який являє собою скановану копію паперового документу. Таким чином, вказані акти не можуть бути належними доказами у справі.

Щодо цих доводів, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що в пункті 5.9 договору сторони встановили, що договір, замовлення, листи, додаткові угоди і інше, передані за допомогою факсимільного зв`язку чи електронною поштою, мають юридичну силу до моменту їх обміну оригіналами.

Таким чином, сторони самостійно визначили можливість обміну документами до договору про надання послуг спецтехнікою №47-09/17 від 08.09.2017 року засобами електронного зв`язку.

За твердженням позивача акти надання послуг №722 від 10.08.2018 року та №769 від 20.08.2018 року були отримані ним на електронну пошту з поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 Вказана інформація не спростовується відповідачем.

Згідно з інформацією, наданою відповідачем у відповіді на ухвалу про отримання інформації №10/02 від 10.02.2020 року, електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 використовувалась (використовується) працівниками ТОВ "Рім-Буд" та ТОВ "Рім-Буд".

Таким чином, зазначені акти надання послуг отримані позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рім-Буд" у встановленому договором про надання послуг спецтехнікою №47-09/17 від 08.09.2017 року порядку та мають юридичну силу до моменту їх обміну оригіналами.

Вказані обставини спростовують твердження відповідача що акти надання послуг №722 від 10.08.2018 року та №769 від 20.08.2018 року не можуть бути належними доказами у справі.

Наявність зауважень до актів або заперечень до їх змісту відповідач не зазначав.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апелянт належними та допустимими доказами не обґрунтував свою правову позицію щодо висновків оскаржуваного рішення про стягнення заборгованості за вказаними актами.

Щодо акту надання послуг №824 від 31.08.2018 року на суму 53 625 грн.31коп. слід зазначити наступне:

Долучений позивачем до матеріалів справи акт надання послуг №824 від 31.08.2018 року не містить підпису та печатки підприємства відповідача (том 1 а.с.54).

За його змістом позивачем були надані послуги екскаватора колісного у кількості 78 годин за ціною 572грн.92коп. без ПДВ (687грн.50коп. з ПДВ) на загальну суму 53 625грн.31коп.

Надання послуг екскаватора колісного із одиницями виміру у годинах, передбачено пунктом 6 специфікації №1 від 08.09.2017 року до договору про надання послуг спецтехнікою №47-09/17 від 08.09.2017 року.

Скаржник в апеляційній скарзі посилався на те, що сумніви відповідача полягають у кількості виконаної роботи, з метою перевірки якої ним вимагались від позивача копія змінного рапорту роботи механізмів та покази лічильника мото-годин за кожен день.

Щодо вказаних доводів колегія суддів зазначає наступне:

В матеріалах справи наявний лист відповідача №320 від 20.09.2018 року, згідно якого останній повідомив позивача, що ним виявлені розбіжності часу роботи техніки із виконавчою документацією за серпень 2018 року (том 1 а.с.59). Відповідач зазначав, що в акті вказані години, але у специфікації №1 щодо робіт з розроблення ґрунту передбачені окремі ціни.

Суд першої інстанції вірно оцінив вказаний лист, зазначивши, що за його змістом відповідач мав претензії до позивача в частині одиниць виміру, вказаних у виконавчій документації за вказаний період - серпень 2018 року, а щодо обсягу наданих робіт спір між сторонами відсутній.

Колегія суддів звертає увагу, що всі три акти надання послуг стосуються виконання робіт за серпень 2018 року. Два акти підписані без заперечень. Всі акти зазначають один і той же вид робіт - послуги екскаватора колісного.

Отже, скаржник посилається на надання йому за актом №824 іншого виду послуги - робіт з розроблення грунту, а відтак, за іншою вартістю робіт, безпідставно. Жодні докази дану обставину не підтверджують.

Щодо доводів апелянта про неналежну оцінку судом обставин щодо зупинення органом ДФС реєстрації податкової накладної в порядку, визначеному п.201.16 ст.201 Податкового кодексу та необхідності звільнення замовника від відповідальності перед виконавцем, колегія суддів зазначає наступне:

Пунктом 4.6 договору передбачено, що у випадку зупинення органом ДФС реєстрації податкової накладної в порядку, визначеному пунктом 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, або порушення порядку реєстрації податкових накладних замовник при проведенні остаточного розрахунку має право зменшити платіж за надані послуги пропорційно розміру ПДВ таких податкових накладних, до моменту вирішення виконавцем питання про їх реєстрацію. В цьому випадку замовник звільняється від відповідальності перед виконавцем, передбаченої пунктом 4.4 договору.

Отже, вказаним пунктом передбачено саме право, а не обов`язок замовника здійснити дії, про які вказує скаржник.

Оцінюючи докази в сукупності, суд першої інстанції звернув увагу, що відповідно до розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю "Рім-Буд" (том 3; а.с. 16), відповідачем зареєстрований податковий кредит на суму 136 125грн.79 коп. із контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Холдинг".

Вказана сума становить вартість наданих послуг позивачем за договором згідно трьох спірних актів надання послуг: №722 від 10.08.2018 року, №769 від 20.08.2018 року та №824 від 31.08.2018 року.

За наведених обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про належне надання позивачем послуг за актом №824 від 31.08.2018 на суму 53 625грн.31коп. та за відсутності доказів оплати за цим актом також правомірно стягнув заборгованість.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Положеннями ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилався позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 120 871грн.57коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов вірного висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Оскільки в межах доводів апеляційної скарги відповідач інших, ніж досліджені колегією суддів, підстав для скасування оскаржуваного рішення обставин не вказує, колегія суддів дійшла висновку про те, що в задоволенні вимог апелянта слід відмовити, оскаржуване рішення слід залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2020 року у справі №916/1860/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 30.11.2020 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков