Постанова

від 30.11.2020 по справі 904/551/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2020 року м.Дніпро Справа № 904/551/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г.,

при секретері судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Масленніков С.Ю., ордер серія АЕ № 1040000 від 17.10.2020 р., адвокат;

представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Биндаря Василя Васильовича на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2020 , повний текст якого підписаний 08.10.2020, в редакції ухвали про виправлення описки від 12.10.2020 (суддя - Манько Г.В., м. Дніпро) у справі № 904/551/20

за позовом Фізичної особи підприємця Биндаря Василя Васильовича, м. Дніпро

до Лихівської селищної об`єднаної територіальної громади П`ятихатського району Дніпропетровської області в особі виконавчого комітету Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області

про визнання переважного права на поновлення договорів оренди землі, скасування рішень сесії Лихівської селищної ради та визнання укладеними договорів оренди землі на поновлених умовах

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року фізична особа підприємець Биндарь Василь Васильович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Лихівської селищної об`єднаної територіальної громади П`ятихатського району Дніпропетровської області в особі виконавчого комітету Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області і просить суд (з урахуванням заяви про уточнення від 26.05.2020):

- визнати протиправним та скасувати рішення сорок третьої сесії VII скликання Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області від 30.09.2019 року за № 1020-43/VII "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 щодо надання йому згоди на поновлення договору оренди землі, укладеного 19.03.2009 року";

- визнати за позивачем переважне право на поновлення на оновлених умовах і на строк 10 років договору оренди землі щодо земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області площею 41,5000 га, кадастровий № 1224555600:001:0089;

- визнати укладеним між позивачем та Лихівською селищною об`єднаною територіальною громадою П`ятихатського району Дніпропетровської області в особі Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області оновлений договір оренди землі від 15.10.2019 року щодо договору оренди землі від 19.03.2009 року зареєстрованого у Жовтоводському відділі ДРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.10.2009 року за №040913802495;

- визнати протиправним та скасувати рішення сорок третьої сесії VII скликання Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області від 30.09.2019 року за № 1021-43/VІІ "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 щодо надання йому згоди на поновлення договору оренди землі, укладеного 19.03.2009 року";

- визнати за позивачем переважне право на поновлення на оновлених умовах і на строк 10 років договору оренди землі щодо земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області площею 11,4895 га, кадастровий № 1224555600:01:001:0090;

- визнати протиправним та скасувати рішення сорок третьої сесії VII скликання Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області від 30.09.2019 року за № 1019-43/VІІ "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 щодо надання йому згоди на поновлення договору оренди землі, укладеного 19.03.2009 року";

- визнати за позивачем переважне право на поновлення на оновлених умовах і на строк 10 років договору оренди землі щодо земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області площею 4,1855 га, кадастровий № 1224555600:01:001:0091;

- визнати укладеним між позивачем та Лихівською селищною радою П`ятихатського району Дніпропетровської області оновлений договір оренди землі від 15.10.2019 року щодо договорів оренди землі від 19.03.2009 року, зареєстрованих у Жовтоводському відділі ДРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 15.10.2009 року за №№ 040913802494; 040913802496.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач протягом 10 років був орендарем трьох земельних ділянок. 26.07.2019 він звернувся до Лихівської селищної ради з клопотання щодо поновлення договорів оренди землі, оскільки має переважне право відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі". Зазначив, що належним чином виконував договори оренди, крім того, поніс додаткові витрати на виготовлення агрохімічних паспортів на орендовані земельні ділянки; до клопотань про поновлення договорів оренди були додані всі необхідні документи, у тому числі проекти додаткових угод. Однак, 10.10.2019 Виконавчий комітет Лихівської селищної ради надав позивачу відповіді, в яких повідомив про відмову у наданні згоди на поновлення договорів оренди землі; додатком до відповідей надано копії рішень Лихівської селищної ради від 30.09.2019 за №№ 1019-43/VII; 1020-43/VII; 1021-43/VII, в яких зазначено, що розглянувши клопотання ОСОБА_1 селищна рада вирішила відмовити у наданні згоди на поновлення договорів оренди землі. Позивач вважає, що його клопотання не було розглянуто у встановлений законом строк, а відмова відповідача продовжити строк дії договору є незаконною.

Позивач ґрунтує свої вимоги на частинах 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2020 у справі №904/551/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

22.09.2020 відповідач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2020 у цій справі задоволено заяву Лихівської селищної об`єднаної територіальної громади П`ятихатського району Дніпропетровської області в особі виконавчого комітету Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат, зокрема на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця Биндаря Василя Васильовича на користь Лихівської селищної об`єднаної територіальної громади П`ятихатського району Дніпропетровської області а особі виконавчого комітету Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000 грн.

Не погодившись із вказаним додатковим рішенням, Фізична особа-підприємець Биндарь Василь Васильович подав апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ухвалення додаткового рішення не тим складом суду, що ухвалив рішення та без проведення судового засідання у справі, чим порушені права позивача на рівність сторін у процесі, відсутності у рішенні мотивів задоволення заяви відповідача, просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не дотримано вимог частин 3, 4 ст.244 ГПК України, оскільки додаткове рішення ухвалене не тим складом суду, який ухвалив рішення у справі. Так, про наявність заяви відповідача про відшкодування судових витрат позивач дізнався 07.10.2020 під час ознайомлення з матеріалами справи.

Зауважує, що заява відповідача щодо відшкодування судових витрат надійшла до суду 22.09.2020, тому за приписами ч.3 ст.244 ГПК України мала бути розглянута у строк до 02.10.2020. Вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.09.2020 на 11:30 годину, втім, через перебування у відпустці судді Золотарьової Я.С., в провадженні якої перебувала справа та якою ухвалено рішення у справі, розгляд заяви не відбувся, нової дати засідання призначено не було. В той же час, апелянт з Єдиного державного реєстру судових рішень дізнався про ухвалення 08.10.2020 додаткового рішення у цій справі без виклику та повідомлення сторін, що позбавило його можливості надати свої заперечення щодо поданої заяви. При цьому, відповідно до резолютивної частини додаткового рішення його ухвалено суддею Золотарьовою Я.С., яка в цей час перебувала у відпустці, натомість, 15.10.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень здійснено опублікування ухвали від 12.10.2020, якою виправлено описку, допущену у резолютивній частині додаткового рішення, та визначено, що правильним складом суду є суддя Манько Г.В.

Апелянт наголошує, що вказаний склад суду (суддя Манько Г.В.) також не може виносити додаткове рішення у цій справі, оскільки за нормами ст.244 ГПК України ухвалювати додаткове рішення має лише той склад суду, який ухвалив рішення у справі.

Також апелянт наголошує, що додаткове рішення не містить мотивів задоволення заяви, в ньому перераховані лише норми права та документи, надані відповідачем. Але 12.10.2020 позивачем подані суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких позивач звертає увагу на відсутність попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, виконання деяких видів робіт до укладення договору про надання правової допомоги від 18.03.2020, відсутність рахунків на оплату вартості виконаних робіт.

Відповідач у справі - Лихівська селищна об`єднана територіальна громада П`ятихатського району Дніпропетровської області в особі виконавчого комітету Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст.263 ГПК України не скористався; як не скористався правом участі в судовому засіданні, передбаченому ст.42 ГПК України. При час та місце судового засідання повідомлені належним чином, як Лихівська ОТГ (поштове повідомлення №4900086854797), так і Лихівська селищна рада (поштове повідомлення №4900086854835).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2020 (колегія суддів: Іванов О.Г., - головуючий, доповідач, Березкіна О.В., Антонік С.Г) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2020 у справі № 904/551/20; судове засідання призначено на 30.11.2020; сторонам наданий строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, власних заяв, клопотань, відповідно до ст.ст.38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, відсутністю підстав, передбачених ч.11 ст.270 ГПК України для відкладення розгляду справи, колегія суддів визначилась про можливість розглянути справу відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 30.11.2020 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

У січні 2020 року фізична особа підприємець Биндарь Василь Васильович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Лихівської селищної об`єднаної територіальної громади П`ятихатського району Дніпропетровської області в особі виконавчого комітету Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області і просить суд (з урахуванням заяви про уточнення від 26.05.2020):

- визнати протиправним та скасувати рішення сорок третьої сесії VII скликання Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області від 30.09.2019 року за № 1020-43/VII "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 щодо надання йому згоди на поновлення договору оренди землі, укладеного 19.03.2009 року";

- визнати за позивачем переважне право на поновлення на оновлених умовах і на строк 10 років договору оренди землі щодо земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області площею 41,5000 га, кадастровий № 1224555600:001:0089;

- визнати укладеним між позивачем та Лихівською селищною об`єднаною територіальною громадою П`ятихатського району Дніпропетровської області в особі Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області оновлений договір оренди землі від 15.10.2019 року щодо договору оренди землі від 19.03.2009 року зареєстрованого у Жовтоводському відділі ДРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.10.2009 року за №040913802495;

- визнати протиправним та скасувати рішення сорок третьої сесії VII скликання Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області від 30.09.2019 року за № 1021-43/VІІ "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 щодо надання йому згоди на поновлення договору оренди землі, укладеного 19.03.2009 року";

- визнати за позивачем переважне право на поновлення на оновлених умовах і на строк 10 років договору оренди землі щодо земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області площею 11,4895 га, кадастровий № 1224555600:01:001:0090;

- визнати протиправним та скасувати рішення сорок третьої сесії VII скликання Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області від 30.09.2019 року за № 1019-43/VІІ "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 щодо надання йому згоди на поновлення договору оренди землі, укладеного 19.03.2009 року";

- визнати за позивачем переважне право на поновлення на оновлених умовах і на строк 10 років договору оренди землі щодо земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області площею 4,1855 га, кадастровий № 1224555600:01:001:0091;

- визнати укладеним між позивачем та Лихівською селищною радою П`ятихатського району Дніпропетровської області оновлений договір оренди землі від 15.10.2019 року щодо договорів оренди землі від 19.03.2009 року, зареєстрованих у Жовтоводському відділі ДРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 15.10.2009 року за №№ 040913802494; 040913802496.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю переважного права у позивача на поновлення договорів оренди землі, безпідставною відмовою відповідача у продовженні строку дії договорів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/551/20; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено судове засідання на 03.03.2020; запропоновано Відповідачу протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення ухвали надати відзив на позов за правилами ст.165 ГПК України.

Ухвалою від 03.03.2020 відкладено судове засідання на 17.03.2020.

10.03.2020 відповідачем поданий відзив, в якому він заперечив позовні вимоги; зазначив про покладення судових витрат на позивача.

17.03.2020 відповідачем подане суду клопотання про закриття провадження у справі з підстав непідвідомчості спору господарському суду, оскільки спірні договори оренди укладались позивачем, як фізичною особою, а його реєстрація як фізичної особи-підприємця здійснена 28.09.2010.

В судовому засіданні 17.03.2020 протокольною ухвалою відкладено розгляд справи на 14.04.2020.

Ухвалами від 03.04.2020 задоволено заяву позивача та внесено виправлення в описову частину ухвали від 18.02.2020 про відкриття провадження у справі, залишено без руху позовну заяву з підстав недоплати судового збору.

Ухвалою від 28.04.2020 продовжений розгляд справи, після залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою від 07.05.2020 призначено підготовче засідання на 26.05.2020, яке в подальшому відкладене на 16.06.2020.

Ухвалою від 16.06.2020 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи - Товарної біржі "Кіровоградська аграрна біржа"; відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 01.07.2020.

В судовому засіданні 01.07.2020 протокольною ухвалою оголошено перерву до 23.07.2020.

Ухвалою від 23.07.2020 відмовлено в задоволенні заяви позивача про виклик в засідання і допит як свідка ОСОБА_2 , оскільки позивачем самої заяви свідка подано не було.

В судовому засіданні 23.07.2020 оголошено перерву до 18.08.2020.

Ухвалою від 18.08.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 09.09.2020.

В засіданні 09.09.2020 оголошено перерву до 17.09.2020.

Також в судовому засіданні 09.09.2020 представник відповідача заявив клопотання про розподіл судових витрат відповідно до пункту 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України та зазначив, що відповідні докази будуть надані протягом п"яти днів з дня винесення рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2020 у справі №904/551/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

22.09.2020 відповідач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 23.09.2020 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.09.2020 на 11:30 годину.

Розпорядженням в.о. голови суду від 30.09.2020 №175 через відпустку судді Золотарьової Я.С. (на період з 30.09.2020 по 12.10.2020) підписання листів та описів, накладення резолюції у справах по сектору №35 покладено на суддю Мартинюка С.В .

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2020 №1407 з метою недопущення порушення строків розгляду заяви про відшкодування судових витрат та через перебування у відпустці судді Золотарьової Я.С. проведено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи №904/551/20 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2020 вказану справу передано судді Манько Г.В.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2020 у цій справі задоволено заяву Лихівської селищної об`єднаної територіальної громади П`ятихатського району Дніпропетровської області в особі виконавчого комітету Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат, зокрема на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця Биндаря Василя Васильовича на користь Лихівської селищної об`єднаної територіальної громади П`ятихатського району Дніпропетровської області а особі виконавчого комітету Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000 грн.

Зазначений процесуальний документ і є предметом апеляційного оскарження.

Задовольняючи заяву відповідача щодо відшкодування судових витрат, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України доведено надання послуг на суму 24 000 грн, наслідком чого є задоволення відповідної заяви.

З урахуванням наведених обставин справи колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ч.1-3 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативиухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з матеріалами цієї справи її розгляд здійснювався в порядку загального позовного провадження, рішення у справі ухвалено в судовому засіданні 17.09.2020. Таким чином, призначення до розгляду в засіданні (на 30.09.2020) отриманої судом від відповідача заяви про відшкодування судових витрат відповідало вимогам ст.244 ГПК України щодо порядку та строку розгляду такої заяви.

Також, відповідно до наявної у справі інформації суддя Золотарьова Я.С., якою ухвалено рішення від 17.09.2020 у цій справі, перебувала у відпустці з 30.09.2020 по 12.10.2020, тому на вказаний період підписання листів та описів, накладення резолюцій по сектору №35 доручено судді Мартинюку С.В. (розпорядження в.о. голови суду від 30.09.2020 №175 - а.с.145, т.2).

Відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Дніпропетровської області, затверджених рішенням зборів суддів Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2016 №3 (зі змінами та доповненнями), автоматизований розподіл судових справ між суддями здійснюється з урахуванням спеціалізації суддів згідно з Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (далі Положення).

Згідно п.1 розділу VІІІ Положення за виключенням кримінальних проваджень, визначення підсудності в яких проводиться у відповідності до Кримінально-процесуального кодексу, затвердженого Законом Української РСР "Про затвердження Кримінально-процесуального кодексу Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., № 2, ст. 15), розподіл судових справ, здійснюється модулем автоматизованого розподілу виключно в автоматизований спосіб (без участі посадових осіб) під час реєстрації в суді передбачених законом процесуальних документів, на підставі інформації, внесеної уповноваженими особами суду до АСДС та до підсистеми обліку кадрів. Підставою для запуску процедури автоматизованого розподілу судової справи є внесений до АСДС ЕД або ЕКПД відповідного документу, підписаний електронним цифровим підписом його автора. Ручний запуск процедури автоматизованого розподілу не допускається.

Пунктом 3 розділу VІІІ Положення встановлено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи або матеріалів кримінального провадження здійснюється модулем автоматизованого розподілу шляхом:

1) первісного розподілу справи;

2) додаткового визначення суддів;

3) передачі судової справи на розгляд палати, об`єднаної або Великої Палати Верховного Суду;

4) заміни судді в колегії або основного судді;

5) повторного розподілу справи;

6) передачі судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті.

За приписами п.6 розділу VІІІ Положення первісний розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу в хронологічному порядку їх надходження до суду (реєстрації) в наступній послідовності:

1) формується список компетентних суддів для розгляду конкретної справи;

2) для компетентних суддів розраховуються коефіцієнти навантаження;

3) із числа компетентних суддів з урахуванням встановлених коефіцієнтів навантаження здійснюється випадковий вибір судді (судді-доповідача);

4) на підставі результатів проведеного автоматизованого розподілу проводиться коригування коефіцієнтів фактичного та середньозваженого навантаження суддів;

5) у разі визначення судді-доповідача проводиться визначення суддів, що входять до складу постійної колегії.

Згідно з п.п.5 п.21 розділу VІІІ Положення передача судової справи (матеріалів кримінального провадження) раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо, зокрема заяви або клопотання, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз`яснення судового рішення, повернення судового збору.

Згідно з п.14 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Дніпропетровської області заяви, скарги, що потребують вчинення процесуальних дій та надійшли до суду після винесення рішення, ухвал про припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, у разі відсутності раніше визначеного судді (перебування у відпустці, на лікарняному, у відрядженні, закінчення строку повноважень, звільнення, тощо), підлягають автоматизованому розподілу, якщо непроведення такого розподілу призведе до порушення процесуального строку при вирішенні питання про прийняття, відмову у прийнятті, повернення або розгляду вказаних матеріалів по суті.

З урахуванням перебування у відпустці судді Золотарьової Я.С., що унеможливлювало розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у строки, визначені ч.3 ст.244 ГПК України, господарським судом обґрунтовано проведений повторний розподіл справи та відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2020 справу №904/551/20 передано судді Манько Г.В. (а.с.147, т.2).

В зв"язку з наведеним не приймаються доводи апеляційної скарги про ухвалення додаткового рішення неналежним складом суду.

В той же час, отримавши в своє провадження вищевказану справу, новим складом суду відповідної ухвали про прийняття справи до свого провадження постановлено не було, нової дати судового засідання щодо розгляду заяви про відшкодування судових витрат призначено не було.

Колегія суддів звертає увагу, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2020 у справі №904/551/20 прийнято у відкритому судовому засіданні, проте розгляд заяви про розподіл судових витрат господарським судом першої інстанції в порушення положень ч. 3 ст. 244 ГПК України здійснено без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Тим самим, не призначивши розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в тому ж самому порядку, що й судове рішення, суд першої інстанції порушив принцип змагальності і позбавив позивача можливості заявити відповідне клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, обов`язок доведення неспіврозмірності яких покладено саме на нього (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 по справі №908/2614/19).

Відповідно до п.3 ч.3 ст.277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

З урахуванням наведеного, відповідні доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, внаслідок чого додаткове рішення від 08.10.2020 підлягає скасуванню, а у справі слід прийняти нове рішення.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Слід зазначити, що положення статті 124 ГПК України не передбачають прямим процесуальним наслідком, у випадку неподання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, відмову у задоволенні такої заяви. Тобто, застосування відповідних положень статті 124 ГПК України вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин кожної справи (подібну позицію наведено у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №904/4058/19, від 13.02.2020 у справі № 911/2686/18 та від 19.02.2020 у справі № 910/16223/18).

Отже, з урахуванням заявлення відповідачем у відзиві на позов про необхідність розподілу судових витрат, заявлення до судових дебатів у справі відповідного клопотання у судовому засіданні 09.09.2020 та подання у передбачений ч.8 ст.129 ГПК України строк відповідних доказів щодо понесення витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає передчасними доводи апеляційної скарги про необхідність відмови у задоволенні заяви щодо розподілу судових витрат лише з підстави не визначення орієнтовного розміру таких витрат у першій заяві по суті спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19.

Також Об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2020 між адвокатським бюро "Олени Стребкової" та виконавчим комітетом Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області підписано договір про надання правничої допомоги №78, відповідно до умов якого на умовах даного договору клієнт дає завдання, а адвокатське бюро зобов"язується відповідно до завдання клієнта надавати йому за плату правничу допомогу з будь-яких питань, пов"язаних з господарською діяльністю та судовими процесами клієнта незалежно від місця її надання та галузі законодавства (п.1.1 договору (а.с.132-133, т.2).

За умовами п.п.4.1, 4.2 договору сума договору визначається сторонами за домовленістю і складається із гонорару Адвокатського бюро та поточних витрат Адвокатського бюро, пов"язаних із виконанням цього договору; обсяг, види правничої допомоги та розмір гонорару визначаються сторонами у додаткових угодах до цього договору, які є його невід"ємними частинами.

Згідно з п.п.4.4, 4.5 договору оплата здійснюється клієнтом в гривнях України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Адвокатського бюро , вказаний в цьому договору або додатково повідомлений клієнту листом чи шляхом укладення додаткової угоди до даного договору протягом 5 (п"яти) робочих днів з дати підписання акта приймання-передачі виконаних робіт. На підтвердження фактів надання Адвокатським бюро Клієнту правничої допомоги відповідно до умов цього договору сторонами підписується акт приймання-передачі виконаних робіт. Проект акта приймання-передачі виконаних робіт готує Адвокатське бюро і надає його клієнту. Акт має бути підписаний уповноваженим представником клієнта протягом 5 (п"яти) робочих днів з моменту отримання.

Разом з проектом акта приймання-передачі виконаних робіт клієнту передається (направляється) рахунок на оплату, який включає вартість наданої правничої допомоги, а також може включати суми витрат, здійснених Адвокатським бюро у зв"язку з наданням клієнту правничої допомоги. Неотримання клієнтом рахунка на оплату не є підставою для нездійснення оплати гонорару відповідно до умов цього договору.

За умовами п.8.1-8.3 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (у випадку наявності); строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2020 року; у разі, якщо жодна із сторін цього договору не повідомить за 10 (десять) календарних днів до дати, зазначеної у п.8.2 цього договору, письмово іншу сторону про підтвердження припинення строку дії договору, то цей договір вважається продовженим щоразу на один рік на тих же умовах.

24.06.2020 адвокатським бюро "Олени Стребкової" та виконавчим комітетом Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області підписано додаткову угоду №3 до вищевказаного договору, якою сторони визначили обсяг, види правничої допомоги та розмір гонорару адвокатського бюро, виходячи із погодинної тарифікації за ставкою 1000 грн/година, а саме: ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції, підготовка та подання до господарського суду відзиву на позовну заяву по господарській справі №904/551/20 кількістю 5 годин та вартістю 5000 грн, підготовка та подання до суду клопотання про закриття провадження у цій справі кількістю 1 година вартістю 1000 грн, участь у судовому засіданні 17.03.2020 по цій справі кількістю 1 година вартістю 1000 грн (а.с.134, т.2) .

24.06.2020 відповідачем та адвокатським бюро підписано акт приймання-передачі виконаних робіт №3 до договору, яким відповідач прийняв правничу допомогу на суму 7000 грн, що відповідає роботам наведеним у додатковій угоді №3 (а.с.135, т.2).

03.09.2020 відповідачем та адвокатським об`єднанням підписано додаткову угоду №5 до договору про надання правничої допомоги, якою визначені наступні роботи:

- участь у судових засіданнях 16.06.2020, 01.07.2020, 23.07.2020 по цій справі по 1,5 години кожне засідання загальною вартістю 4500 грн;

- підготовка та подання до господарського суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомлення з матеріалами справи кількістю 2 години вартістю 2000 грн;

- надання консультації та внесення коригувань до акту звіряння взаєморозрахунків кількістю 1 година вартістю 1000 грн.

До матеріалів справи відповідачем долучено акт приймання-передачі виконаних робіт від 03.09.2020 на суму 9 000 грн., що відповідають роботам, наведеним у додатковій угоді №3 від 03.09.2020 (а.с.137, т.2).

Також до заяви відповідачем долучено додаткову угоду №7 від 21.09.2020, відповідно до якої адвокатським об"єднанням надані наступні послуги:

- участь у судовому засіданні 18.08.2020 кількістю 1,5 години вартістю 1500 грн;

- участь у судових засіданнях 09.09.2020 та 17.09.2020 по 2 години вартістю 4000 грн;

- правовий супровід складання акту звіряння взаєморозрахунків по цій справі з виїздом до клієнта 2 години вартістю 2000 грн;

- підготовка клопотання про приєднання доказів 0,5 годин вартістю 500 грн.

Між сторонами 21.09.2020 підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт №7 на суму 8 000 грн (а.с.139, т.2).

Матеріалами справи підтверджується, що відзив на позовну заяву (арк.с.92-102, т.1) підготовлено адвокатом Стребковою О.А. та представник відповідача взяв участь у всіх судових засіданнях у справі, окрім засідання 03.03.2020.

Відповідача у суді представляла адвокатка Стребкова О.А. згідно ордеру серії ДП №2134/012 від 27.02.2020 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №2039 від 27.02.2017).

У заяві про відшкодування судових витрат, поданій суду 22.09.2020, відповідач навів детальний опис робіт по цій справі, що відповідає роботам, наведеним у додаткових угодах та актах приймання-передачі наданих послуг, всього на загальну суму 24 000 грн.

Позивач у заяві від 12.10.2020, поданій господарському суду, заперечив щодо розподілу судових витрат та, відповідно, задоволення заяви відповідача. Зауважив про відмову в позові лише з підстав обрання невірного способу захисту та визначення неправильно відповідача, в той же час, вказаним рішення встановлене порушення прав позивача з боку Лихівської селищної ради. Звернув увагу не неподання разом з першою заявою по суті спору відповідачем орієнтовного розрахунку судових витрат; вказав про те, що договір №78 укладений між відповідачем та адвокатським бюро 18.03.2020, отже, умови договору діють для його сторін саме з цієї дати, натомість, у додатковій угоді №3 та акту приймання-передачі наданих послуг від 24.06.2020 відповідач зазначив про понесені витрати на суму 7000 грн, за роботи, що мали місце до укладення договору, в зв"язку з цим вважає, що на зазначені види послуг не розповсюджуються умови договору і, як наслідок, витрати на вказану суму не можна покласти на позивача. Зауважує, що договір про надання правової допомоги по суті є договором про надання послуг, на який розповсюджуються загальні поняття та принципи будь-якого договору, зокрема визначення ціни. В укладеному між відповідачем та адвокатським бюро договорі визначено, що сума договору визначається домовленістю сторін і складається із гонорару бюро та поточних витрат; обсяг, види та розмір гонорару визначається додатковими угодами. В той же час, Верховний Суд у додатковій постанові від 06.03.2019 по справі №922/1163/18 наголосив, що відсутність у договорі про надання правничої допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає суду, як і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості стороні щодо розміру адвокатського гонорару. У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Позивач звертає увагу, що самим договором №78 від 18.03.2020 не визначений порядок та форма розрахунку адвокатського гонорару, лише зазначається про укладення додаткових угод, що не дає можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру гонорару.

Вказує, що відповідачем не наданий рахунок на оплату послуг та доказів оплати такого рахунку.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Частинами 1-2 ст.631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення .

Оскільки договір між Адвокатським бюро і відповідачем укладено 18.03.2020 і саме з цієї дати він регулює відносини його сторін, у договорі відсутні положення стосовно розповсюдження його дії на правовідносини сторін, що склались до його укладення, то віднесення видів робіт, проведених до його укладення, зокрема визначених додатковою угодою №3 від 24.06.2020, таких як: ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції, підготування та подання відзиву на позовну заяву (який поданий суду 10.03.2020), підготовка та подання до суду клопотання про закриття провадження у справі (17.03.2020) та участь представника у засіданні 17.03.2020, всього на загальну суму 7000 грн. є безпідставним, таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Отже, в задоволенні заяви щодо відшкодування судових витрат на суму 7000 грн слід відмовити, а доводи апелянта в цій частині визнати обґрунтованими.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність доказів фактичної оплати послуг адвоката, то вказані доводи не приймаються, оскільки колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, за якою витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною /третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Щодо доводів позивача про не визначення договором №78 від 18.03.2020 порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару, а зазначення про укладення додаткових угод, що не дає можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру гонорару, колегія суддів їх не приймає в силу п.п.4.1, 4.2, 9.5 договору, відповідно до яких сума договору становить гонорар адвокатського бюро і поточні витрати; обсяг, види правничої допомоги і розмір гонорару визначаються у додаткових угодах, які є його невід"ємними частинами. У додаткових угодах, які надані відповідачем одночасно із договором і є його невід"ємними частинами чітко визначений розмір гонорару, який становить погодинну тарифікацію із розрахунку 1000 грн за годину. Отже, з наданих документів можливо визначити домовленість сторін щодо вартості послуг.

Стосовно решти вимог по заяві, зокрема 17 000 грн, визначених додатковими угодами №5 від 03.09.2020 та №7 від 21.09.2020, слід зазначити наступне.

Колегія суддів наголошує, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, суд апеляційної інстанції з урахуванням приписів ч.5 ст.129 ГПК України, а також критерію розумності розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, зокрема, систематичного завищення у актах наданих послуг витраченого відповідачем часу на участь у судових засіданнях, зокрема:

- судове засідання у справі 16.06.2020, на участь у якому відповідачем зазначено 1,5 години відбувалось всього 10 хвилин;

- судове засідання 01.07.2020 замість 1,5 години відбувалось 14 хвилин;

- судове засідання у справі від 23.07.2020 відбувалось замість 1,5 години 17 хвилин;

- судове засідання від 18.08.2020 відбувалось не 1,5 години, а 23 хвилини;

- судове засідання 09.09.2020 відбувалось не 2 години, а 44 хвилини;

- судове засідання 17.09.2020 відбувалось не 2 години, а 1 годину 21 хвилину;

- на підготовку клопотань незначної складності (про ознайомлення, долучення доказів) та технічні роботи (ознайомлення з матеріалами справи, направлення поштою копії клопотання) позивачем зазначений час 2 та 1,5 години (відповідно)

суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що витрати є не співрозмірними та достатньо завищеними, тому вважає необхідним обмежити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з позивача на користь відповідача до розумного розміру - до 9500 грн.

Вказані дії суду щодо обмеження витрат на правничу допомогу, які підлягають компенсації стороні на користь якої відбулось рішення, відповідають процесуальним нормам, закріпленим ч.5 ст.129 ГПК України, та правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 03.10.2019 по справі № 922/445/19, яка наведена вище.

За таких обставин, додаткове рішення місцевого суду про задоволення заяви відповідача щодо відшкодування судових витрат на правничу допомогу, ухвалене з порушенням норм процесуального права, які є обов"язковою підставою для скасування рішення суду - через неповідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання, що позбавило позивача можливості заперечити проти поданої заяви, а також при нез"ясуванні обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, та підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення щодо часткового задоволення заяви про відшкодування судових витрат.

Оскільки при поданні апеляційної скарги на додаткове рішення щодо розподілу судових витрат судовий збір не сплачується, відтак, і не підлягає компенсації позивачу.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 269, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Биндаря Василя Васильовича, м. Дніпро на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2020 у справі №904/551/20 - задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2020 у справі №904/551/20 - скасувати.

Прийняти у справі нове додаткове рішення, яким заяву Лихівської селищної об`єднаної територіальної громади П`ятихатського району Дніпропетровської області в особі виконавчого комітету Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області про відшкодування судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця Биндаря Василя Васильовича, м. Дніпро на користь Лихівської селищної об`єднаної територіальної громади П`ятихатського району Дніпропетровської області в особі виконавчого комітету Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області 9500,00 грн (дев"ять тисяч п"ятсот гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу.

В задоволенні решти заяви - відмовити.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано - 01.12.2020.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г. Антонік