Рішення

від 13.11.2020 по справі 307/1296/20

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1296/20

Провадження № 2/307/944/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Юсип В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство Українська залізниця звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з незаконного володіння . В позовній заяві представник зазначив, що державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК 011 №000396 від 16.07.1996 року, виданого Тячівською районною радою народних депутатів, посвідчено право постійного користування земельною ділянкою площею 113,92 га, в межах Тячівського району згідно з планом землекористування. Дана земельна ділянка надана залізниці для розташування об`єктів залізничного транспорту відповідно до розпорядження голови Тячівської райдержадміністрації від 16.07.1996 року за №546. Даний державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №146. В межах Бедевлянської сільської ради за залізницею обліковується земельна ділянка площею 10,49 га, за які проводиться оплата земельного податку. Також представник зазначив, що план землекористування погоджено головою Бедевлянської сільської ради Дебич І.І. 09.06.1996 року. Факт користування земельною ділянкою площею 10,49 га підтверджується довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями №2519 від 26.08.2016 року. 23 жовтня 2019 року виробничим підрозділом Хустська дистанція колії регіональної філії Львівська залізниця АТ Укрзалізниця проведено обстеження земельних ділянок в межах смуги відведення залізниці. В ході комісійного обстеження перегону Тячів-Тересва у с. Бедевля, вул. Головній, б/н, Тячівського району (урочище Котелеб) з 117 км+075м до 117 км+175 м виявлений та зафіксований актом факт самовільного захоплення земель смуги відведення залізниці. Для припинення порушення виробничим підрозділом Хустська дистанція колії 23 жовтня 2019 року направлено листи №Л-669 голові Бедевлянської сільської ради, №Л-668 керівнику Тячівської місцевої прокуратури. Також, 23 жовтня 2019 року, за №Л-667 у Тячівський відділ поліції ГУНП в Закарпатській області направлено повідомлення про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Бедевлянською сільською радою у відповіді на лист №Л-669 повідомлено, що нею дозволи на будівництво авто-мийки та засипання смуги відведення камінням, щебенем та побутовими відходами не надавалося. Також вказується, що сільська рада не несе відповідальність за утримання смуги відведення. Тячівським відділом поліції у відповіді від 22.11.2019 року №17956/106/29/1-2019 на повідомлення №Л-667, зазначається, що під час проведення перевірки не встановлено ознак кримінального діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України. Тячівською місцевою прокуратурою лист залізниці №Л-668 було переадресовано листом від 30.10.2019 року №99-5539 вих.19 в Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області. 03 грудня 2019 року за №32-7-0.166-9261/2-19 ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області направлено лист про проведення перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки за кадастровим номером 2124480400:02:001:0146. Також, надано акт перевірки від 21.11.2019 року за №1308-ДК/1240/АП/09/01/-19. Крім того, даним листом повідомлено, що земельна ділянка, площею 0,0405 га кадастровий номер 2124480400:02:001:0146 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 05.04.2018 року. Також, право власності на земельну ділянку зазначене у відомостях з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до якого ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,0405 га., кадастровий номер 2124480400:02:001:0146, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. Ширина смуги відведення залізниці згідно Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ЗК011 №000396 від 16.07.1996 року на даній ділянці становить 17 м від осі колії. Вказаною перевіркою 23.10.2019 року встановлено, що відповідачка, вийшовши за межі належної їй земельної ділянки, самовільно захопила земельну ділянку в межах смуги відведення залізниці, виклала її бруківкою та встановила на ній металеву конструкцію для будівництва авто-мийки. При цьому, фактична відстань від осі 1-ї головної колії до захопленої відповідачкою земельної ділянки становить 12,5 м. ОСОБА_1 захоплено та викладено бруківкою земельну ділянку, довжина якої становить 9,5 м у напрямку осі 1-ї колії, ширина - 100 м, загальна площа 950 кв.м. Захоплення відповідачем земель залізниці є незаконними, суперечить чинному законодавству і порушує права залізниці в частині права постійного користування земельною ділянкою площею 450,00 кв.м. З метою досудового врегулювання спору залізницею 30.01.2020 року було направлено відповідачу лист №ДН-5-ДНЮ-5-12/30 з проханням звільнити незаконно захоплену земельну ділянку. Даний лист повернуто у зв`язку з закінченням строку зберіганню.

Просить суд зобов`язати відповідача звільнити незаконно захоплену земельну ділянку площею 450 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу бруківки та об`єкту будівництва в межах смуги відведення земель залізниці на відстані не менше ніж 17 м від осі головної колії.

Представник Акціонерного товариства Українська залізниця Сковородько А.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоч про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у її відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК 011 №000396, виданого Тячівською районною Радою Львівській залізниці на Хустську дистанцію колії надано у постійне користування 113,92 гектарів землі для розташування об`єктів залізничного транспорту (а.с.7-11).

В акті комісійної перевірки щодо правомірності заняття різними суб`єктами господарювання земельних ділянок, які належать на праві постійного користування ВП Хустська дистанція колії регіональної філії Львівська залізниця в межах населеного пункту Бедевля Тячівського району Закарпатської області, складеного комісією з числа працівників ВП Хустська дистанція колії , зазначено, що під час обстеження виявлене порушення, а саме на 118 км 1пк (117км+175м) перегону Тячів-Тересва ведеться будівництво авто-мийки на відстані 12,5 м. від осі колії. Смуга відведення згідно схеми до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, становить в цьому місці 17 м. Довжина земельної ділянки, на якій ведеться будівництво становить 100 м. На ділянці залізниці є правовстановлюючий документ - державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЗК 011 №000396, виданий Тячівською районною радою від 16.07.1996 року Львівській залізниці на Хустську дистанцію колії (а.с.12-13).

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №176156339 від 02.08.2019 року стверджується, що земельна ділянка, кадастровий номер 2124480400:02:001:0146, площею 0,0405 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с. Бедевля, згідно договору купівлі-продажу належить ОСОБА_1 (а.с.14-15).

Довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями №2519, виданою Управлінням Держгеокадастру в Тячівському районі Закарпатської області 26 серпня 2016 року стверджується, що в користуванні Львівська залізниця ПАТ Укрзалізниця знаходиться земельна ділянка для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, Бедевлянська сільська рада, загальною площею 10,4900 га (а.с.16).

23 жовтня 2019 року представник АТ Українська залізниця регіональна філія Львівська залізниця виробничий структурний підрозділ Хустська дистанція колії звернувся до Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, керівника Тячівської місцевої прокуратури та до сільського голови Бедевлянської сільської ради з повідомленням про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, в якому зазначив, що було проведено комісійне обстеження смуги відведення залізниці відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗК 011 №000396, було виявлено факт самовільного заняття смуги відведення АТ Укрзалізниця на території Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області (а.с.17-18, 20,22).

Листом Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області №17956/106/29/1-2019 від 22.11.2019 року стверджується, що проведено перевірку по факту вказаному в зверненні від 24.10.2019 року та ознак кримінального діяння не встановлено, так як у ОСОБА_1 наявні відповідні документи (а.с.19).

Згідно листа Бедевлянської сільської ради від 28.10.2019 року на запит №02-9/214 від 23.10.2019 року щодо реагування на дії громадян с. Бедевля, з метою припинення порушення та відновлення смуги відведення залізниці, виконком Бедевлянської сільської ради повідомляє, що сільською радою дозвіл на будівництво авто-мийки та засипання смуги відведення камінням, щебенем та побутовими відходами не надавався (а.с.23).

3 грудня 2019 року в адресу виробничого підрозділу Хустська дистанція колії регіональної філії Львівська залізниця АТ Українська залізниця Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області надіслано лист №32-7-0.166-9261/2-19, в якому зазначено, що відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру земельна ділянка, площею 0,0405 га. за кадастровим номером 2124480400:02:001:0146, яка розташована в урочищі Котелеб на території Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області належить на праві власності ОСОБА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. Згідно з наданим державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК 0ІІ №000396, Львівській залізниці на Хустську дистанцію колії видано державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК 0ІІ №000396 на площу 113,92 га для розташування об`єктів залізничного транспорту на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 16.07.1996 року №546. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 16.07.1996 №146, однак, відомості про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відсутні (а.с.24-25).

В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №1308-ДК/1240/АП/09/01/-19 від 21.11.2019 року, складеного інспекторами Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, зазначено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки на території Бедевлянської сільської ради, урочище Котелеб , цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,0405 га. При виїзді на місце встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_1 , площею 0,0405 га, по периметру закладена бруківкою та на ділянці розташований об`єкт з металевого каркасу, земельна ділянка не обгороджена. Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, що суперечить використанню земельної ділянки ОСОБА_1 станом на момент перевірки (а.с.26-28)..

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.04.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Крец М.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за №2973, ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила приватизовану земельну ділянку, площею 0,0405 га. за кадастровим номером 2124480400:02:001:0146, яка розташована на території Бедевлянської сільської ради, а саме: с. Бедевля, урочище Котелеб (ап..с.29).

Згідно листа №ДН-5-ДНЮ-5-12/30 від 30.01.2020 року АТ Українська залізниця регіональна філія Львівська залізниця виробничий структурний підрозділ Хустська дистанція колії звернулася до ОСОБА_1 з проханням звільнити земельну ділянку, площею 450 кв.м. шляхом монтажу бруківки, так як відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ ЗК011№00396 від 16.07.1996 року, який виданий Тячівською районною радою народних депутатів посвідчено право постійного користування земельною ділянкою, площею 113,92 га в межах згідно з планом землекористування по с. Бедевля 10,49 га, план меж землекористування погоджено головою Бедевлянської сільської ради Дебич І.І. 23 жовтня 2019 року працівниками залізниці було проведено обстеження смуги відводу залізниці в межах населеного пункту с. Бедевля. Наслідком обстеження стало те, що вона займає земельну ділянку площею 0,0950 га, а згідно договору вона має 0,0405 га. Її площадка розміщена на відстані 12,5 м від осі колії і шириною 100 м. Смуга відводу залізниці згідно технічною документацією до Державного акту становить 17 м. Тобто, всупереч договору нею безпідставно зайнято земельну ділянку залізниці площею 450 кв.м. або 0,0450 га. (а.с.30).

Податковими деклараціями з плати за землю за 2018 - 2019 роки стверджується, що АТ Українська залізниця є платником плати за землю за Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ ЗК011№00396 від 16.07.1996 року (а.с.31-38).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України Про залізничний транспорт землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про транспорт". До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Стаття 68 Земельного кодексу України визначає, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про транспорт до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації, захисні та укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підлягають державній реєстрації право власності та право користування на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про державний земельний кадастр державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, що розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

Згідно зі ст. 3 цього Закону Державний земельний кадастр базується на принципі об`єктивності, достовірності та повноти його відомостей.

Стаття 24 вказаного Закону встановлює, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Відповідно до ст.79-1 Земельного кодексу України передбачено формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, яке полягає у визначенні площі земельної ділянки, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

У силу статей 321 , 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом, а припинення права власності можливе лише з підстав, передбачених статтею 346 ЦК України .

Відповідно до п. г ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16 квітня 2004 року №7 роз`яснено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).

Згідно ч.1 та ч.2 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України ).

Згідно ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

В судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка за адресою: с. Бедевля, урочище Котелеб , Тячівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124480400:02:001:0146, площею 0,0405 га, належить відповідачці ОСОБА_1 на праві власності.

Також, в судовому засіданні встановлено, що Львівській залізниці на Хустську дистанцію колії згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК 011 №000396, надано у постійне користування 113,92 гектарів землі (в тому числі на території Бедевлянської сільської ради, загальною площею 10,4900 га) для розташування об`єктів залізничного транспорту, однак відомості про дану земельну ділянку згідно даних Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області в Державному земельному кадастрі відсутні.

Також встановлено, що спір між сторонами виник з приводу усунення перешкод позивачу АТ Українська залізниця відповідачкою ОСОБА_1 у користуванні спірної земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 450 квадратних метра.

Таким чином, представник позивача АТ Українська залізниця мав довести, що АТ Українська залізниця є землекористувачем спірної земельної ділянки і його право користування земельною ділянкою було порушене саме відповідачем ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно вимог ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Стаття 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 103 ЦПК України встановлено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Під час судового розгляду представник позивача не заявляв клопотання про призначення земельно-технічної експертизи щодо розміщення спірної земельної ділянки.

Таким чином, представником позивача в судовому засіданні не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 , площею 450 квадратних метра, захоплена відповідачкою ОСОБА_1 .

Суд не бере до уваги як доказ наданий представником позивача акт комісійної перевірки щодо правомірності зайняття різними суб`єктами господарювання земельних ділянок, які належать на праві постійного користування ВП Хустська дистанція колії регіональної філії Львівська залізниця в межах населеного пункту Бедевля Тячівського району Закарпатської області, складеного комісією з числа працівників ВП Хустська дистанція колії , оскільки він не містить даних щодо точного місця розташування спірної земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 450 квадратних метра, та що вказана земельна ділянка захоплена саме відповідачкою ОСОБА_1 .

Інших належних і допустимих доказів сторонами не наведено.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі наведені докази, суд вважає, що вимоги позивача щодо усунення перешкоди з боку відповідача ОСОБА_1 у користуванні спірною земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , площею 450 квадратних метра, шляхом зобов`язання відповідача звільнити незаконно захоплену вказану земельну ділянку шляхом демонтажу бруківки та об`єкту будівництва в межах смуги відведення земель залізниці на відстані не менше ніж 17 м від осі головної колії, є безпідставними, а тому взадоволенні позову Акціонерного товариства Українська залізниця до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з незаконного володіння , слід відмовити.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 77-81, 209, 223, 263, 265 ЦПК України, ст..6 Закону України Про залізничний транспорт , ст.23 Закону України Про транспорт , ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст.1, 3, 24 Про державний земельний кадастр , ст.ст. 68, 79, 79-1, 96, 103, 116, 125, 152 ЗК України ст.ст.317, 321, 391 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Акціонерного товариства Українська залізниця до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з незаконного володіння , відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п.15.5 п. 15 розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Акціонерне товариство Українська залізниця , адреса: 03680, м. Київ, вул.. Тверська,5, України.

Відповідач - ОСОБА_1 , мешканка АДРЕСА_2 , України.

Повний текст рішення складено 23 листопада 2020 року.

Головуючий : В.І.Бобрушко