Рішення

від 30.11.2020 по справі 573/1672/20

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/1672/20

Номер провадження 2/573/425/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

30 листопада 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі справу за позовом ОСОБА_1 до Білопільської міської ради Сумської області, Білопільської районної державної адміністрації Сумської області, третя особа - відділ у Білопільському району Головного управління Держгеокадастру у Сумської області, про визнання права власності на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В:

Враховуючи складність у виготовленні повного тексту судового рішення, що потребує значного часу в обґрунтування доводів сторін, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Білопільської міської ради Сумської області (код ЄДРПОУ : 04058019, місце знаходження: Сумська область, м. Білопілля, вул. Соборна, буд. 70), Білопільської районної державної адміністрації Сумської області (код ЄДРПОУ 04058120, місце знаходження: м. Білопілля, вул. Старопутивльська, 35 Сумська область), третя особа - відділ у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (код ЄДРПОУ: 39765885, місце знаходження: м. Білопілля, вул. Старопутивльська, буд. 20 Сумської області), про визнання права власності на земельну частку (пай), задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , як колишнім членом колективного сільськогосподарського підприємства Мирний , право на земельну частку (пай), орієнтовним розміром 5,57 умовних кадастрових гектарів із земель запасу або резервного фонду Павлівського старостинського округу Білопільської міської ради Сумської області.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.

Суддя:

Справа № 573/1672/20

Номер провадження 2/573/425/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст рішення)

30 листопада 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі справу за позовом ОСОБА_1 до Білопільської міської ради Сумської області, Білопільської районної державної адміністрації Сумської області, третя особа - відділ у Білопільському району Головного управління Держгеокадастру у Сумської області, про визнання права власності на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білопільської міської ради, Білопільської районної державної адміністрації Сумської області, третя особа - відділ у Білопільському району Головного управління Держгеокадастру у Сумської області, про визнання права власності на земельну частку (пай). Свої вимоги позивач мотивує тим, що під час оформлення спадкових прав дізнався про наявність отримання у власність земельної частки (паю) колишнім працівникам КСП колгоспу Мирний , які їх не отримали після розпаювання земель. Вказує, що з 14 лютого 1994 року він був зареєстрований та проживав з батьками в с. Павлівка Білопільського району Сумської області. Відповідно до трудової книжки з 28 лютого 1994 року його було прийнято в члени колгоспу Мирний с. Павлівка на посаду водія по 23 грудня 1995 року. За вказаний період ним було відпрацьовано 441 дні у вказаному колгоспі, про що свідчать записи у трудовій книжці та в архівних довідках. 23 грудня 1995 року згідно заяви його було звільнено із членів КСП колгоспу Мирний у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання та роботи до іншої місцевості. На той час питанням розпаювання він не цікавився. Зазначає, що 16 травня 1996 року відбулась перереєстрація в САПТ ЗТ Мирний , 10 грудня 1998 року - КСП агрофірма Мирний . Кожне з наступних підприємств було правонаступником попереднього. 12 червня 2007 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи КСП АФ Мирний . 11 червня 1995 року рішенням Павлівської сільської ради в колективну власність передано колективному сільськогосподарському підприємству Мирний 3 713,3 га землі в межах згідно з планом для сільськогосподарського використання (державний акт на право колективної власності на землю серії СМ № 00023 від 28 липня 1995 року), з метою подальшого її розпаювання, тобто визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства. Додатком № 1 до цього державного акта на право колективної власності є список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, які на момент його видачі були членами КСП колгоспу Мирний та мають право на одержання земельної частки (паю). За даними відділу Держгеокадастру у Білопільському районі, позивача включено під № 81 до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства колгоспу Мирний на території Павлівської сільської ради, що є додатком до державного акту на право колективної власності КСП Мирний серії СМ № 00023 від 28 липня 1995 року. Розмір земельної частки (паю) по колишньому колективному сільськогосподарському підприємству Мирний становить 5,57 умовних кадастрових гектарів. На території Павлівського старостату є землі запасу та резервного фонду державної власності загальною площею 454,0324 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих за межами населених пунктів, які знаходяться в оренді ФГ Номировський на підставі додаткової угоди від 31.12.2016, укладеної з ГУ Дежгеокадастру у Сумській області. Також зазначає, що у відділі наявна технічна документація по визначенню розмірів земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах і вартісному виразі по САПТЗ Мирний , до якої включено розпорядження голови РДА від 09.12.1996 № 350 Про надання дозволу на внесення змін до списків громадян-членів КСП Мирний з додатком, у п. 2 якого зазначено, що ОСОБА_1 виключено із списку у зв`язку з тим, що він не був членом КСП станом на 28.07.1995, хоча в трудовій книжці відсутній запис про виключення його з членів КСП на вказану дату. За яких обставин його прізвище було виключено із списку йому не відомо, але вважає, що його право на земельну частку (пай) порушено та підлягає відновленню. Зазначені вище обставини дають підстави вважати, що його незаконно позбавлено права володіння земельною часткою (паєм), а тому питання про визнання права на земельну частку (пай) та видачі сертифікату не можливо вирішити в позасудовому порядку. Позивач вважає, що у відповідності до п. 2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 року №720/95 він має право на земельну частку (пай) у вказаному колгоспі, оскільки залишався його членом на момент проведення розпаювання земель. Посилаючись на викладені вище обставини, ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на земельну частку (пай), розміром 5,57 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель запасу чи резервного фонду Павлівського старостинського округу Білопільської міської ради Сумської області.

Ухвалою від 22 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом з призначенням її до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а. с. 61-62).

30 жовтня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та справу призначено до розгляду по суті (а. с. 71-72).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача - Білопільської районної державної адміністрації Сумської області Савчук Д.М. проти задоволення позову не заперечував.

Представник відповідача - Білопільської міської ради Сумської області у судове засідання не з`явився, заступник міського голови з питань виконавчих органів ради Кожухов О. надіслав письмове клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, проти позову не заперечують, при вирішенні спору покладаються на розсуд суду (а. с. 77).

Представник третьої особи - відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумської області, будучи належним чином сповіщеним про час, день та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явися, причини неявки не повідомив (а. с. 76).

Заслухавши позивача ОСОБА_1 та представника Білопільської РДА - Савчука Б.М., дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 ст. 16 ЦК України визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів полягає у з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Відповідно до положень ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. ст. 76-78, ст. 81 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Стосовно визнання права власності на земельну частку (пай), суд враховує наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до записів із трудової книжки серії НОМЕР_2 був прийнятий 28 лютого 1994 року в члени Колгоспу Мирний Павлівської сільської ради на посаду водія. 23 грудня 1995 року позивача було звільнено за власним бажанням із членів КСП колгоспу Мирний , що відображається у трудовій книжці (а. с. 13-16).

Довідкою Павлівського старостату Білопільської міської ради встановлено, що ОСОБА_1 дійсно був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 з 14 лютого 1994 по 23.07.1999 року (а. с. 33).

Відповідно до ч. 4 п. 3 Статуту колгоспу Мирний особа, яка подала заяву про прийом до членів колгоспу, користується за рішенням зборів уповноважених правами та виконує обов`язки члена колгоспу з моменту прийняття рішення правління про рекомендацію зборам уповноважених прийняти її в члени колгоспу.

У п. 7 Статуту зазначено, що член колгоспу має право добровільного виходу із колгоспу, попередивши про це правління у письмовій формі за три місяці; членство в колгоспі припиняється по закінченню трьох місяців із дня попередження про вихід із членів, якщо упродовж цього строку заява про вихід не буде розглянута (а. с. 18-32).

Згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії СМ № 00023 в списках громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства Мирний Білопільського району Сумської області включений ОСОБА_1 за № 81, що також підтверджується довідкою, виданою відділом у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумської області (а. с. 34-40, 43).

Державний реєстратор відділу ЦНАП Білопільської міської ради повідомив, що 16 травня 1996 року відбулась перереєстрація КСП Мирний в САПТ ЗТ Мирний , 10 грудня 1998 року - КСП агрофірма Мирний . Кожне з наступних підприємств було правонаступником попереднього. 12 червня 2007 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи КСП АФ Мирний (а. с. 42).

З архівної довідки Білопільської РДА вбачається, що згідно протоколу № 2 від 02 лютого 1994 року засідання правління колгоспу Мирний с. Павлівка гр. ОСОБА_1 прийнятий в члени колгоспу та направлений на навчання в Білопільський СТК ТСОУ за спеціальністю водій. Згідно протоколу № 2 від 23 грудня 1995 року звітно-виборчих зборів уповноважених членів КСП колгоспу Мирний с. Павлівка ОСОБА_1 виключений з членів підприємства, оскільки не був членом колгоспу станом на 28.07.1995 (а. с. 41, 58).

Відділ у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру повідомив, що середній розмір земельної частки (паю) у вказаному КСП складає 5,57 умовних кадастрових гектарів, а нормативна оцінка одиниці площі ріллі становить 26 793 грн. На території Павлівського старостату є землі запасу та резервного фонду державної власності загальною площею 454,0324 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих за межами населених пунктів,знаходяться в оренді ФГ Номировський на підставі додаткової угоди від 31.12.2016, укладеної з ГУ Дежгеокадастру у Сумській області (а. с. 44-46).

Рішенням І сесії 7 скликання Білопільської міської ради від 08 серпня 2019 року на території Білопільської міської ОТГ утворено округи, в тому числі Павлівський старостинський округ (а. с. 47-52).

Згідно з роз`ясненнями у відділі Держгеокадастру наявна технічна документація по визначенню розмірів земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах і вартісному виразі по САПТЗ Мирний , до якої включено розпорядження голови РДА від 09.12.1996 № 350 Про надання дозволу на внесення змін до списків громадян-членів КСП Мирний з додатком, у п. 2 якого зазначено, що ОСОБА_1 виключено із списку у зв`язку з тим, що він не був членом КСП станом на 28.07.1995, хоча в трудовій книжці відсутній запис про виключення його з членів КСП на вказану дату (а. с. 53-58).

Внести зміни у список громадян-членів колишнього КСП Мирний , які мають право на земельну частку (пай) (згідно додатку № 1 до Державного акту № 00023 на право колективної власності на землю) на даний час неможливо у зв`язку з ліквідацією даного підприємства.

Разом з цим, суд вважає доведеним той факт, що відповідно до наданих рішень та списків осіб, які мають право на земельну частку (пай) колишнього КСП Мирний прізвище позивача було включене до списку громадян-членів КСП, проте згідно із протоколом № 2 від 23 грудня 1995 року звітно-виборчих зборів уповноважених членів КСП колгоспу Мирний с. Павлівка ОСОБА_1 виключений з членів підприємства, оскільки не був членом колгоспу станом на 28.07.1995, що не відповідає дійсності, та спростовується записом у трудовій книжці останнього про звільнення 23.12.1995 року, тобто позивач має право на відновлення та визнання порушеного права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Зокрема, відповідно до ст. 11, ч. 1 ст. 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки, Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням частини першої статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України та ч. 2 ст. 1 Земельного Кодексу України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Частиною 3 статті 2 ЗК України передбачено, що об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно з ч. 11 ст. 25 ЗК України резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

В силу ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Процес приватизації землі в Україні розпочинався з передачі її у власність колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарським кооперативам, акціонерним товариствам, створеним на базі колишніх колгоспів, радгоспів та інших державних підприємств на підставі державного акта на право приватної власності на землю з доданим до нього списком осіб, які мали право на одержання своєї частки землі.

У відповідності до п. 1 ст. 1 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Крім того, п. 2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям № 720/95 від 08 серпня 1995 року визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно ст. 2 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в п. 1 ст. 1 Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Пункт 17 Перехідних положень ЗК України передбачає, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від 08.08.1995 р. № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Аналіз викладених вище норм законодавства свідчить про те, що право на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному сільськогосподарському підприємству, членом якого є особа. Крім того, слід враховувати, що строк позовної давності для вимог про визнання права на майно учасника спільної власності обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися, що її право на це майно оспорюється.

У відповідності до ч. 9 ст. 5 Земельного кодексу України 1990 року, який діяв на час виникнення правовідносин, кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), зокрема, є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Статтею 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , зокрема, передбачено, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай).

За положеннями ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який посвідчує право власності.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Так як позивачу ОСОБА_1 належить право на земельну частку (пай) як колишньому члену колективного сільськогосподарського підприємства Мирний , і він підтвердив його представленими суду доказами, то право на земельну частку (пай) підлягає визнанню, з метою подальшої реалізації породжуваних ним правовідносин.

Проте вимога про визнання права власності на земельну частку (пай) задоволенню не підлягає, оскільки він набув права власника на цінний папір - сертифікат на право на земельну частку (пай) і саме він надає йому можливість у подальшому реалізувати своє право власності на нерухоме майно - земельну ділянку.

З огляду на викладене вище, оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку і вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково та визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), орієнтовним розміром 5,57 умовних кадастрових гектар із земель запасу або резервного фонду Павлівського старостинського округу Білопільської міської ради Сумської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 316, 328, 373, 392 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 5, 25, 125, п. 17 Перехідних положень Земельного Кодексу, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям № 720/95 від 08 серпня 1995 року, ст. ст. 10, 81, 206, 247, 259, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Білопільської міської ради Сумської області (код ЄДРПОУ : 04058019, місце знаходження: Сумська область, м. Білопілля, вул. Соборна, буд. 70), Білопільської районної державної адміністрації Сумської області (код ЄДРПОУ 04058120, місце знаходження: м. Білопілля, вул. Старопутивльська, 35 Сумська область), третя особа - відділ у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (код ЄДРПОУ: 39765885, місце знаходження: м. Білопілля, вул. Старопутивльська, буд. 20 Сумської області), про визнання права власності на земельну частку (пай), задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , як колишнім членом колективного сільськогосподарського підприємства Мирний , право на земельну частку (пай), орієнтовним розміром 5,57 умовних кадастрових гектарів із земель запасу або резервного фонду Павлівського старостинського округу Білопільської міської ради Сумської області.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 01 грудня 2020 року.

Суддя