Рішення

від 24.11.2020 по справі 740/4214/20

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/4214/20

Провадження № 2/740/1349/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участю секретаря судового засідання Кубрак Н. М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черняхівського старостинського округу Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності в порядку спадкування,

установив:

05 жовтня 2020 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 сестри ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивовано тим, що за заявою про прийняття спадщини позивача ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Конотопського районного нотаріального округу Майстренко І. В. заведено спадкову справу за № 134/2018 та частково оформлено на ОСОБА_1 спадкові права, видано свідоцтва про право на спадщину від 13 листопада 2018 року за реєстровим № 985 та від 03 грудня 2018 року за реєстровим № 1023. Інших спадкоємців за вказаною справою немає.

На сьогоднішній день ОСОБА_1 бажає оформити свої спадкові права на майно, яке належало матері спадкодавця - ОСОБА_3 , спадщину після якої прийняла її дочка ОСОБА_2 , спадкову справу було заведено Ніжинською районною державною нотаріальною конторою за № 502 від 13 листопада 2006 року, яка не встигла оформити свої спадкові права, померла, спадщину після якої прийняв ОСОБА_1 .

Майно, на яке бажає отримати ОСОБА_1 свідоцтво про право власності, складається з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після якого прийняла його дружина ОСОБА_3 , так як відповідно до довідки, виданої Черняхівським старостинським округом Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 13 травня 2020 року за № 243/02-16/6, на час відкриття спадщини вона була зареєстрована за однією адресою разом зі спадкодавцем - померлим чоловіком, але не оформила своїх спадкових прав.

Оформити у нотаріуса вказану спадщину ОСОБА_1 не має змоги з тих причин, що майно не зареєстроване в КП Ніжинське БТІ відповідно до довідки від 08 травня 2020 року № 01117 і тому він змушений звернутися з позовом до суду, щоб визнати право власності на будинок.

Відповідно до Витягу з погосподарської книги (№ 2 за 2001-2005 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 ), виданого 26 травня 2020 року Черняхівським старостинським округом Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області за № 256/02-16/6, головою двору за вказаною адресою був ОСОБА_4 , але правовстановлюючі документи на спадковий будинок відсутні.

Довідка Черняхівського старостинського округу Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 243/02-16/6 від 13 травня 2020 року посвідчує той факт, що на день смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та протягом 6-ти місяців з дня смерті за вищевказаною адресою проживали і були зареєстровані: дружина померлого - ОСОБА_3 ; онук померлого - ОСОБА_5 .

Довідка Черняхівського старостинського округу Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 13 травня 2020 року № 244/02-16/6 посвідчує той факт, що на день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та протягом 6-ти місяців з дня смерті за вищевказаною адресою проживав і був зареєстрований онук ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вказані факти, на переконання позивача, свідчать про те, що дійсно вищезазначене майно належало спадкодавцям, а відповідно до ст. 1262 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті сестри, однак не може оформити своїх спадкових прав, у зв`язку з чим змушений звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 жовтня 2020 року вказану позовну заяву залишено без руху.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у справі призначено на 24 листопада 2020 року.

24 листопада 2020 року у підготовче засідання позивач не з`явився. Представник позивача - адвокат Ващенко М. О. подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та представника, позов підтримала, просила задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

У клопотанні від 02 листопада 2020 року Черняхівський старостинський округ Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області позов визнав повністю, просив розглядати справу за відсутності представника.

Відповідно до ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, ухвалити в підготовчому засіданні рішення у справі. Таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення в підготовчому засіданні.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка доводиться рідною сестрою позивача.

За заявою про прийняття спадщини позивача ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Майстренко І. В. заведено спадкову справу за № 134/2018 року та частково оформлено на ОСОБА_1 спадкові права, видано свідоцтва про право на спадщину від 13 листопада 2018 року за реєстровим № 985 та від 03 грудня 2018 року за реєстровим № 1023. Інших спадкоємців за вказаною справою немає.

Неоформленою залишилася спадщина у вигляді житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після якого прийняла його дружина ОСОБА_3 , так як відповідно до довідки, виданої Черняхівським старостинським округом Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 13 травня 2020 року за № 243/02-16/6, на час відкриття спадщини вона була зареєстрована за однією адресою разом зі спадкодавцем - померлим чоловіком, але не оформила своїх спадкових прав.

ОСОБА_1 бажає оформити свої спадкові права на майно, яке належало матері спадкодавця - ОСОБА_3 , спадщину після якої прийняла її дочка ОСОБА_2 , спадкову справу було заведено Ніжинською районною державною нотаріальною конторою за № 502 від 13 листопада 2006 року, яка не встигла оформити свої спадкові права, померла, спадщину після якої прийняв ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з погосподарської книги (№ 2 за 2001-2005 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 ), виданого 26 травня 2020 року Черняхівським старостинським округом Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області за № 256/02-16/6, головою двору за вказаною адресою був ОСОБА_4 , але правовстановлюючі документи на спадковий будинок відсутні.

Згідно з довідкою Черняхівського старостинського округу Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 243/02-16/6 від 13 травня 2020 року на день смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та протягом 6-ти місяців з дня смерті за вищевказаною адресою проживали і були зареєстровані: дружина померлого - ОСОБА_3 ; онук померлого - ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з довідкою Черняхівського старостинського округу Вертіївської сільської ради Ніжинською району Чернігівської області від 13 травня 2020 року № 244/02-16/6 на день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та протягом 6-ти місяців з дня смерті за вищевказаною адресою проживав і був зареєстрований онук ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Оформити у нотаріуса вказану спадщину ОСОБА_1 не має змоги з тих причин, що майно не зареєстроване в КП Ніжинське БТІ відповідно до довідки від 08 травня 2020 року № 01117, і тому він змушений звернутися з позовом до суду, щоб визнати право власності на будинок.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно із ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5 (далі - Вказівки № 112/5), а згодом - аналогічними Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року за № 5-24/26, та Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69 (далі - Вказівки № 69).

За змістом Вказівок № 112/5 і № 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Відповідно до абз. 2 п. 20 Вказівок № 112/5 виключенням із загального порядку були лише господарства, в яких проживали працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять голови господарства, відносилися до господарств колгоспників.

Після введення в дію Закону України Про власність 15 квітня 1991 року у всіх членів колгоспного двору виникло право власності на все його майно в рівних частинах, в тому числі і на будинок з господарськими спорудами, які відносилися до цього колгоспного двору.

Разом з цим статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України с падкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У ст. 1258 ЦК України встановлено, що с падкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що с падкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Положеннями ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

Зі справи вбачається, що відповідно до погосподарської книги № 2 за 2001-2005 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 , головою двору за адресою: АДРЕСА_1 , був ОСОБА_4 . Відомості щодо інших членів колгоспного двору в справі відсутні.

На день смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та протягом 6-ти місяців з дня смерті за вищевказаною адресою проживали і були зареєстровані: дружина померлого - ОСОБА_3 ; онук померлого - ОСОБА_5 .

На день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та протягом 6-ти місяців з дня смерті за вищевказаною адресою проживав і був зареєстрований онук ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 березня 2017 року, виданого державним нотаріусом Другої чернігівської державної нотаріальної контори Панченко О. І. та зареєстрованого в реєстрі за № 4-650, на підставі ст. 1261 ЦК України спадкоємцем зазначеного в цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її дочка ОСОБА_2 ; спадщина складається із земельної ділянки, що розташована на території Черняхівської сільської ради с. Черняхівка Ніжинського району Чернігівської області, діл. № НОМЕР_2 , державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 166698, виданий 17 червня 2003 року Ніжинською райдержадміністрацією та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 155, площею 1,3754 га, наданої для ведення особистого селянського господарства; реєстрація земельної ділянки проведена 09 лютого 2017 року Управлінням Держгеокадастру в Ніжинському районі Чернігівської області, кадастровий номер земельної ділянки 7423389500:02:001:0601, що належала ОСОБА_4 - чоловіку спадкодавця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого була дружина ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

ОСОБА_2 за свого життя склала заповіт на ім`я позивача, посвідчений приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Костицею С. В. від 04 травня 2017 року за реєстровим № 624.

Позивачу ОСОБА_1 на підставі його заяви видано приватним нотаріусом Майстренко І. В. свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 13 листопада 2018 року, зареєстроване в реєстрі за № 986, після смерті його сестри ОСОБА_2 у вигляді земельної ділянки площею 0,3045 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Черняхівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.

Крім цього, позивачу ОСОБА_1 на підставі його заяви видано приватним нотаріусом Майстренко І. В. свідоцтво про право на спадщину за законом від 03 грудня 2018 року після смерті його сестри ОСОБА_2 у вигляді пенсії у розмірі 2139,18 грн.

Інших заяв, крім заяв позивача ОСОБА_1 , про спадкування після смерті ОСОБА_2 у спадковій справі № 134/2018 немає, і відомості про це у справі відсутні.

Неможливість оформлення позивачем права власності на спірний будинок у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів свідчить про наявність правових підстав для визнання цього права в судовому порядку.

При цьому зі справи не вбачається, що набуття позивачем права на зазначений житловий будинок порушує права та законні інтереси інших осіб.

Вказаний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити неможливо, а в силу вимог ч. 1 ст. 2 ЦПК України з авданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За подання вказаного позову позивач сплатив судовий збір у сумі 840,80 грн, що підтверджується фіскальним чеком від 15 жовтня 2020 року № 000040037 (а. с. 54).

Згідно із ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Ураховуючи те, що відповідачем до початку розгляду справи по суті визнано позов у повному обсязі, то позивачеві з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, що складає 420,40 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 81, 200, 206, 247, 263 - 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) до Черняхівського старостинського округу Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області (с. Черняхівка, вул. Мирна, 1, Ніжинський район, Чернігівська область, 16640; код ЄДРПОУ 04415270) про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що складає 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп., за фіскальним чеком від 15 жовтня 2020 року № 000040037.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складене і підписане 01 грудня 2020 року.

Суддя І. М. Шевченко