Ухвала

від 25.11.2020 по справі 237/4130/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 237/4130/17

Номер провадження 11-кп/804/978/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача: Круподері Д.О.

суддів: Смірнової В.В., Савкової С.В.,

за участю

секретаря: Ямчук О.М.,

прокурора: Фролова Ф.В.,

захисника: Дальгіс Л.О.,

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмут Донецької області в режимі відео конференції апеляційну скаргу захисника Дальгіс Л.О. в інтересах ОСОБА_1 на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01.06.2020 року у кримінальному провадженні № 12017050690000856 від 26.06.2017р., щодо ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01.06.2020 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Миколаївка міста Слов`янська Донецької області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, працюючого слюсарем монтажником Слов`янської ТЕУ, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним за ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15 - п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 70 КК України та остаточно призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі, вирішено питання про цивільний позов, судові витрати та речові докази.

Згідно вироку суду, 25 червня 2017 року приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_1 на запрошення ОСОБА_3 прибув до квартири АДРЕСА_2 , де в зальній кімнаті цієї квартири разом із власником квартири ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вживав спиртні напої. Після чого, вживши спирне, ОСОБА_1 залишився у вказаній кімнаті даної квартири переночувати.

26 червня 2017 р. близько 05.00 години, прокинувшись, ОСОБА_1 виявив відсутність свого мобільного телефону та грошових коштів, які перебували у кишені його джинсових брюк. У скоєнні крадіжки свого майна він запідозрив ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ..В цей час між ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які знаходились у зальній кімнаті даної квартири, на вказаному підґрунті виникла сварка, під час якої ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_4 та наніс йому один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя ,від якого останній сів на диван.

Після чого, ОСОБА_1 , взявши зі столу, який знаходився у зальній кімнаті даної квартири, кухонний ніж, приставив його до шиї ОСОБА_4 , вимагаючи, щоб останній та ОСОБА_3 повернули належні йому грошові кошти та мобільний телефон.

Однак, на вимоги ОСОБА_1 повернути належне йому майно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не реагували.

В цей час у ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин виник умисел, спрямований на умисне противоправне заподіяння смерті іншій особі, а саме ОСОБА_4 , якого він запідозрив у крадіжці належного йому майна.

З метою реалізації вказаного противоправного умислу, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки - у вигляді настання смерті ОСОБА_4 , та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, пішов до ванної кімнати, де взяв у руки дерев`яну шварбу. Повернувшись до зальної кімнати, у якій знаходились ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 відламав від цієї швабри ручку та цим дерев`яним фрагментом швабри почав наносити ОСОБА_4 , який в цей час сидів на дивані, удари в ділянку голови та тулубу, одночасно висловлюючи вимогу до останнього щодо повернення належного йому майна.

Свої противоправні дії,спрямовані на умисне противоправне заподіяння смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 припинив лише тоді ,коли у двері цієї квартири почали стукати працівники Мар ?їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області ,які прибули на місце події за викликом.

Всього внаслідок своїх противоправних дій ОСОБА_1 наніс ОСОБА_4 4 травматичні дії колюче-ріжучим предметом, тобто кухонним ножем, а також не менш чим 32 удари тупими предметами, тобто кулаком руки та дерев`яним фрагментом швабри, спричинивши таким чином останньому тілесні ушкодження, які у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя та знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_4 .

Причиною смерті ОСОБА_4 стала тупа травма грудної клітини та черевної порожнини з множенними двобічними переломами ребер ,лівої лопатки , розривами лівої легені ,селезінки та печінки , з кровотечією у ліву плевральну порожнину (500 мл крові) та черевну порожнину (800 мл крові), що ускладнилося явищами змішаного шоку ,набряком легенів та головного мозку.

Смерть ОСОБА_4 настала за 2-4 години до моменту огляду його трупу на місці події (26 червня 2017 р. 09.05 години).

Крім того, 25 червня 2017 року приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_1 на запрошення ОСОБА_3 прибув до квартири АДРЕСА_2 , де в зальній кімнаті цієї квартири разом із власником квартири ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вживав спиртні напої. Після чого ,вживши спиртне, ОСОБА_1 залишився у вказаній кімнаті даної квартири переночувати.

26 червня 2017 року близько 05.00 години, прокинувшись, ОСОБА_1 виявив відсутність свого мобільного телефону та грошових коштів, які перебували у кишені його джинсових брюк. У скоєнні крадіжки свого майна він запідозрив ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ..В цей час між ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які знаходились у зальній кімнаті даної квартири, на вказаному підґрунті виникла сварка, під час якої ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3 , яка в цей час вставала з крісла, та наніс їй один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя, від якого остання впала на підлогу.

Одночасно ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 із вимогою повернути належні йому грошові кошти та мобільний телефон.

Однак ,на вимоги ОСОБА_1 повернути належне йому майно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не реагували.

В цей час у ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин виник умисел, спрямований на умисне противоправне заподіяння смерті іншим двом особам, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , яких він запідозрив у крадіжці належного йому майна.

З метою реалізації вказаного єдиного противоправного умислу, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки -настання смерті двох осіб та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, пішов до ванної кімнати, де взяв у руки дерев`яну швабру. Повернувшись до зальної кімнати, у якій знаходились ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 відламав від цієї швабри ручку та цим дерев`яним фрагментом швабри почав наносити ОСОБА_3 , яка у цей час перебувала на підлозі численні удари в ділянку голови та тулубу, від яких остання втратила свідомість, одночасно висловлюючи вимогу до останньої щодо повернення належного йому майна.

Свої противоправні дії, спрямовані на умисне противоправне заподіяння смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 припинив лише тоді, коли у двері цієї квартири почали стукати працівники Мар ?їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області,які прибули на місце події за викликом.

Таким чином ОСОБА_1 не виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення цього злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки його противоправні дії були припинені співробітниками Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області, а ОСОБА_3 було надано своєчасну кваліфіковану медичну допомогу.

Внаслідок своїх умисних противоправних дій ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог вказує, що обвинуваченням не здобуто і не надано суду будь-яких допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчинені інкримінує мого злочину та під час розгляду не знайшлось підтвердження, що ОСОБА_1 мав умисел на вбивство двох осіб.

Звертає увагу, що в разі наявності умислу на вбивство, ОСОБА_1 міг довести своїх дії щодо вбивства до кінця, також не доведено, що ОСОБА_1 шукав знаряддя злочину.

При проведені слідчого експерименту, не з`ясовано детальних обставин нанесення тілесних ушкоджень, а саме в якій послідовності ОСОБА_1 бив ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , та кого припинив бити, коли прийшли працівники поліції. Також не встановлено кількість нанесених ударів, не проведено експертизу щодо уточнення знаряддя злочину, чи можливо було нанести такі ушкодження дерев`яною палицею.

Також судом не усунуто суперечностей та розбіжностей фактичних обставин, щодо місця знаходження швабри, яким чином обвинувачений її поломав.

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 на момент приїзду працівників поліції ще був живим. Органом досудового розслідування не доведений мотив на вбивство ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , тобто умисел на вбивство є лише припущенням органу досудового розслідування. Звертає увагу, що відповідно до висновку експерта не всі удари стали причиною смерті ОСОБА_4 .

В матеріалах кримінального не міститься будь-яких даних про те, що засуджений свідомо завдав удари, наперед знаючи, що такі удари призведуть до смерті потерпілого.

Суд першої інстанції, у своєму вироку не навів мотивів, яким чином досліджені докази вказують на наявність умислу ОСОБА_1 на вбивство, оскільки наявні в матеріалах кримінального провадження докази не є підтвердженням саме умислу, лише підтверджують факт нанесення тілесних ушкоджень та доводи сторони захисту з цього приводу, судом не спростовано.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги та обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд першої інстанції, у відповідності з вимогами ст.ст. 370, 374 КПК України та пред`явленого обвинувачення, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, обґрунтовано прийшов до висновку щодо обсягу та доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15 - п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, виклавши їх у вироку.

В оскаржуваному вироку суд першої інстанції навів всі встановлені обставини, які, відповідно до ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню, а також виклав оцінку та аналіз досліджених в судовому засіданні доказів з зазначенням підстав, з яких приймає одні докази та відкидає інші.

Вина ОСОБА_1 підтверджується, показаннями самого обвинуваченого, який фактично не заперечив, що приставляв ніж до шиї ОСОБА_4 , щоб забрати свої речі, також підтвердив, що наносив удари палкою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , однак зазначив, що не пам?ятає як барв палку, скільки наносив ударів та стверджує, що умислу на вбивство обох потерпілих у нього не було, він був у емоційно пригніченому стані та збирався піти додому.

Показання ОСОБА_1 узгоджуються зі слідим експериментом проведеним за його участю 19.07.2017 року, однак із зазначенням обвинуваченим більш детальних подробиць в тому числі деталізацію нанесення ударів, місце розташування швабри. Так, ОСОБА_1 , показав, що після того як прокинувся, відчув з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_3 загрозу його життю, тоді зіскочив з дивану та з ходу вдарив у ніс ОСОБА_4 , скільки разів не пам`ятає, один або два рази у обличчя, хлинула кров. ОСОБА_4 в нього кинув пляшкою, він увернувся, вона розбилася. Він у ОСОБА_3 забрав ніж та приставив ОСОБА_4 до шиї з правого боку. Він став кричати давай гроші, телефон. Далі він став ногами його лупцювати, куда-то у грудину, у праве плечо. ОСОБА_4 впав на диван. Він продовжував кричати де телефон, де гроші. ОСОБА_4 впав, а він підійшов до ОСОБА_3 , пару разів пхнув ногою та питає де телефон, де гроші. Він узяв у ванній швабру, відломав держак від швабри та став бити по чому попало ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з тим же криком де телефон, де гроші. Він себе не контролював , у нього була пелена у очах.

Судом першої інстанції для встановлення правильної кваліфікації дій обвинуваченого та встановлення відсутності або наявності стану сильного душевного хвилювання, як про це стверджував обвинувачени, досліджений висновок комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 914 від 03.08.2017 року, відповідно до якої ОСОБА_1 виявляє емоційно нестійкий розлад особистості, ускладнене психічними та поведінковими розладами в наслідок вживання алкоголю. В період часу, відповідний інкримінованому правопорушенню, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, відповідний інкримінованому правопорушенню у стані тимчасового розладу психічної діяльності не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У вказаний період ОСОБА_1 знаходився у стані звичайного алкогольного сп`яніння, у стані фізіологічного афекту, емоційному стані (стрес, фрустація, розгубленість та т.п.) не перебував. В теперішній час ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Показання ОСОБА_1 щодо місця скоєння злочину та способу, узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_3 , яка допитана у судовому засіданні у суді першої інстанції зранку, після розпиття спиртних напоїв ОСОБА_1 почав лаятись, що в нього вкрали гроші та телефон, потім ОСОБА_1 зламав швабру, яка стояла у коридорі під вішалкою. ОСОБА_1 першим наніс удари ОСОБА_4 , ударів було багато, вона не рахувала. ОСОБА_1 наносив їй удари держаком зі швабри по голові, по всьому тілу. Вона від ударів втратила свідомість, прийшла у себе у лікарні у реанімаційному відділенні.

Під час проведення слідчого експерименту 20.07.2017 року потерпіла ОСОБА_3 показала, що напередодні вона, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розпивали спиртні напої, зранку вона прокинулася від того, що ОСОБА_1 кричав -де телефон, де гроші та коли відкрила очі, то побачила, що ОСОБА_1 наносить удари кулаками у обличчя ОСОБА_4 який сидів на дивані, його обличчя було у крові. Потім ОСОБА_1 схопив зі столу ніж, та приставив його до горла ОСОБА_4 , продовжуючи вимагати гроші та телефон. Він був у ярості, повернувся до неї та наніс кулаком удар у обличчя, далі ОСОБА_1 поламав дерев`яну швабру, яка стояла у ванній та дерев`яною палкою став бити ОСОБА_4 , який лежав на дивані або біля дивану, точно не пам`ятає, ОСОБА_4 не чинив супротиву. Вона бачила як він наніс приблизно 5-6 ударів по тулубу, потім ОСОБА_1 повернувся до неї та став її цією ж палкою від швабри.

Показання ОСОБА_1 , що його життю щось загрожувало та наявність бійки між ним та ОСОБА_4 спростовується висновком судово-медичної експертизи № 185 від 11 вересня 2017 року, відповідно до якої при судово-медичному освідуванні та зверненні за медичною допомогою у ОСОБА_1 яких-небудь тілесних ушкоджень, а також які могли утворитися за обставин , вказаних ним у протоколі проведення слідчого експерименту за його участі від 19.07.2017 р. не виявлено.

Показання потерпілої узгоджуються з показаннями самого обвинуваченого щодо місця скоєння злочину, знаряддя та виникнення неприязних відносини у ОСОБА_1 з нею та ОСОБА_4 , при цьому твердження обвинуваченого, що він не пам?ятає кількість нанесених ударів та момент як барв швабру, не спростовує факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що не заперечує сам обвинувачений.

Наявність причинного зв?язку між нанесенням ударів ОСОБА_4 та настанням його смерті підтверджується висновком судово-медичної експертизи №141 від 22.08.2017 року, відповідно до якої при судово-медичному дослідженні трупу гр. ОСОБА_4 виявлені чисельні тілесні ушкодження, які утворились при життєво, незадовго до настання смерті, від дії тупих предметів та ударної дії тупого твердого предмету, маючого жорстку конструкцію, контактуюча поверхня якого дугоподібної форми, добре виражене ребро, яким могла бути дерев`яна палка, у своїй сукупності, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя та знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Також у ОСОБА_4 виявлені колото - різані рани вздовж нижнього краю нижньої щелепи ліворуч, мочки лівого вуха, біля вушної області ліворуч, які утворились при життєво, незадовго до настання смерті від дії сплощеного колючо ріжучого предмету, який мав гостре лезо та обух, товщиною близько 1 мм, яким міг бути клинок кухонного ножа. Тілесні ушкодження виявлені на трупі ОСОБА_4 , могли утворитися за обставин вказаних ОСОБА_1 у протоколі слідчого експерименту від 19.07.2017 р.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 10 від 19.09.2017 р. на підставі вивчення даних висновку експерта № 141 від 27.06.2017 року, судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_4 експерт прийшов до висновку, що тілесні ушкодження , виявлені на трупі ОСОБА_4 утворилися не менш чим від 32 ударів тупими предметами та від 4 травматичних дій колюче-ріжучим предметом.

Також експертом досліджені тілесні ушкодження ОСОБА_3 , які заподіяні ОСОБА_1 , про що він не заперечує та зупинені приходом працівників поліції, тобто дії останнього зупинені з причин, які не залежали від обвинуваченого. Так, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 248 від 13.09.2017 року у ОСОБА_3 виявлено чисельні тілесні ушкодження, які утворилися від дії тупих предметів, можливо, в строк та за обставин, вказаних в постанові, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступеня тяжкості. В момент отримання потерпілою тілесних ушкоджень її поза могла змінюватись.

Факт недоведення умислу до кінця щодо вбивства, а саме нанесення ударів до моменту приїзду поліції підтверджується показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у суді першої інстанції, які показали, що знаходився на чергуванні, коли приїхали за викликом, за дверима було чутно звику ударів, двері відчинив ОСОБА_1 у руках був фрагмент дерев`яної палки зі слідами крові на ній та на взутті. У квартирі лежала жінка та чоловік з безліччю тілесних ушкоджень проте вони подавали ознаки життя, чоловік до приїзду швидкої допомоги помер.

Отже судом першої інстанції правильно кваліфіковані дії обвинуваченого, оскільки позбавлення життя однієї особи і замах на вбивство іншої не утворюють кваліфікуючої ознаки лише за ч. 1 ст. 115 КК України, а потребують кваліфікації за сукупністю злочинів, отже, якщо дії винного охоплювалися єдиним умислом і були вчинені, як правило, одночасно, та він позбавив життя особу, а стосовно іншої умисел не довів до кінця з незалежних від його волі причин, то вчинене кваліфікується за п. 1 ч. 2 ст. 115 та ст. 15 і п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Крім наведеного вина ОСОБА_1 підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_18 , яка у судовому засіданні у суді першої інстанції показала, що ОСОБА_4 , є її рідним братом, 26.06.2017 року, їй подзвонили сусіди брата та сказали, що у нього вдома бійка, викликали поліцію, згодом повідомили, що жінку забрала швидка допомога, а її брата вбито.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні у суді першої інстанції показав, що у квартирі ОСОБА_4 чув сварку, чутно голос чоловіка, який кричав, що в нього вкрали гроші та глухі звуки ударів.

Вищенаведені письмові докази, показання потерпілих та свідків узгоджуються між собою, є логічними та послідовними, не викликають сумнівів у їх достовірності та об`єктивно підтверджують винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, за який її засуджено, крім того вина ОСОБА_1 у скоєні інкримінованого злочину підтверджується іншими належними та допустимими докази, які обґрунтовано покладені в основу обвинувального вироку суду.

Так, відповідно до протоколу огляду місця події від 26.06.2017 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області від 27.06.2017 року, оглянуто приміщення квартири АДРЕСА_2 , де у ході огляду встановлено, що у туалеті на підлозі знаходиться фрагмент дерев`яної палки, зломаної з обох боків, яка практично по всій довжині покрита речовиною червоно-бурого кольору. На журнальному столі знаходиться ніж з пластмасовою рукояткою та на клинку ножа наявні сліди речовини червоно- бурого кольору. Поруч зі столом на підлозі знаходиться фрагмент дерев`яної палки з подовжими сколами, довжиною 50 см, зі слідами речовини червоно-бурого кольору. Також виявлено труп чоловіка з чисельними тілесними ушкодженнями, безліч плям бурого кольору на предметах квартири.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.06.2017 року ОСОБА_1 затримали 26.06.2017 р. о 14.05 хв., як особу, що застали під час вчинення злочину або після вчинення злочину.

Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 20.07.2017 р. на підставі постанови про відібрання біологічних зразків у особи від 26 червня 2017 р. у ОСОБА_3 відібрано забір крові на марлевий тампон.

Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 26.06.2017 р. на підставі постанови про відібрання біологічних зразків у особи від 26 червня 2017 р. у трупа ОСОБА_4 відібрано зразок крові.

Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 27.06.2017 р. на підставі постанови про відібрання біологічних зразків у особи від 26 червня 2017 р. у трупа ОСОБА_4 відібрано внутрішні органи для токсикологічного дослідження.

Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 26.06.2017 р. на підставі постанови про відібрання біологічних зразків у особи від 26 червня 2017 р. у ОСОБА_1 відібрано забір крові на марлевий тампон.

Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 26.06.2017 р. на підставі постанови про відібрання біологічних зразків у особи від 26 червня 2017 р. у ОСОБА_1 відібрано відбитки пальців та долонних поверхонь правої та лівої руки.

Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 26.06.2017 р. на підставі постанови про відібрання біологічних зразків у особи від 26 червня 2017 р. у ОСОБА_1 відібрано змиви з долонь та зап`ясть правої та лівої рук на марлевий тампон.

Вилучені речі визнані речовими доказами на підставі постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 26 червня 2017 р. та накладено арешт ухвалою слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області від 27.06.2017 року, також зразки крові та змиви рук ОСОБА_1 долучені до кримінального провадження в якості речових доказів, постановою від 27.09.2017 року.

Відповідно до висновку судово-медичної (імунологічної) експертизи № 832/Н від 21.08.2017 р. встановлено, що на в слідах на фрагменті тканини блакитного кольору (об.№1), фрагменті тканини з дивану (об.№2), фрагменті шпалер (об.№3), марлевій серветці зі змивом з унітазу (об. №4), фрагменті тканини білого кольору (об.№5), скляній пляшці (об. №№ 6,7), футболці (об.№8), джинсових брюках (об.№№9-12) і кросівках (об. №№13-17) не виключається походження крові, від потерпілого ОСОБА_4 . Походження крові від потерпілої ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_1 виключається.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 7585 від 04.08.2017 р. при судово токсикологічному дослідженні трупу гр. ОСОБА_4 виявлений етиловий спирт у концентрації 3,95% - в крові, 5,34% - в сечі.

Відповідно до висновку судово-медичної (цитологічної) експертизи № 989 від 19.08.2017 р. вбачається, що в змивах з долонь і зап`ясть обох рук підозрюваного ОСОБА_1 (об.1-4) наявність крові не встановлена; знайдені клітини поверхневого шару епідермісу, які не придатні для дослідження.

Відповідно до висновку судово-медичної (цитологічної) експертизи № 1140 від 15.09.2017 року, встановлено, що отримані результати дослідження не виключають можливість походження крові в слідах на клинку ножа (об.№1) та на двох фрагментах дерев`яних палиць (об. №№3,4,6,7) від потерпілого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_1 .

Вищенаведені докази беззаперечно вказують, що саме ОСОБА_1 наніс ножові поранення потерпілому ОСОБА_4 , чисельні удари дерев?яною палицею ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які потягли настання смерті останнього, що також не заперечує сам обвинувачений. Не визнання при цьому умислу на вбивство, не спростовує наслідків, які настали від його дій, та відповідно кваліфікацію.

Для відмежування умисного вбивства від заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, слід ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел слід вирішувати, виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого злочину, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, попередню поведінку винного і потерпілого, їхні взаємовідносини.

Дії, які чинив ОСОБА_1 , а саме на фоні виниклих неприязних відносин, нанесення чисельних ударів палкою, також без супротиву потерпілих, нанесення ушкоджень ножем, тобто змінював знаряддя злочину, локалізацію поранень, в тому числі у життєво-важливі органи та не припинення цих дій до приїзду поліції, вказують на те, що обвинувачений розумів характер нанесених тілесних ушкоджень, суспільно-небезпечних наслідків, які настануть та беззаперечно бажав їх настання, що вказує на наявність прямого умислу на вбивство.

Відповідно до ст. 15 КК та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. N 2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи" закінчений замах на умисне вбивство особи може бути вчинено лише з прямим умислом, тобто коли винна особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Що в даному випадку, виходячи з характеру та сукупності дій обвинуваченого, поведінки потерпілої ОСОБА_3 , яка до конфлікту не вступала, ОСОБА_1 не провокувала та після нанесення ним ударів втратила свідомість, тим самим ОСОБА_1 міг вважати, що довів умисел на вбивство до кінця, беззаперечно вказують на наявність прямого умислу на вбивство ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Твердження сторони захисту, що кількість нанесених ударів не може слугувати підставою для визнання наявності умислу, є необґрунтованими, оскільки наявність умислу ОСОБА_1 на вбивство потерпілих, підтверджується також сукупністю інших досліджених та перевірених у судовому засіданні доказів, способу нанесення тілесних ушкоджень, знаряддя злочину та в тому числі велику кількість ударів, які наносив доки його не зупинили працівники поліції, що прямо свідчить на наявність прямого умислу спричинення смерті, поведінку обвинуваченого, яка передувала злочину, а саме те, що обвинувачений був ініціатором виниклого між ним та потерпілими конфлікту, шукав знаряддя злочину, а саме спочатку наніс ушкодження ОСОБА_4 ножем, потім взяв швабру, яка не знаходилась під рукою в момент сварки, поламав її, що підтверджується протоколом огляду, в якому зазначено, що в квартирі знаходиться декілька фрагментів швабри.

Не встановлення точного місця знаходження швабри, в момент коли її взяв ОСОБА_1 не впливає на доведеність його вини, оскільки він сам не заперечує, що удари потерпілим наносив фрагментом цієї швабри та не є підставою для визнання відсутності у ОСОБА_1 умислу на вбивство ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , оскільки наявність умислу беззаперечно підтверджена характером дій обвинуваченого та його ставленням до цих дій.

За таких обставин, з урахуванням обсягу досліджених доказів, їх ретельний аналіз, перевірка на предмет допустимості та належності, на думку колегії суддів дають беззаперечні підстави вважати правильними висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини обвинуваченого саме в умисному вбивстві ч. 1 ст. 115 КК України та незакінченому замахі на вбивство двох осіб п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

За наведених обставин, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги щодо оспорювання кваліфікації дій обвинуваченого необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам кримінального провадження.

Доводи захисника, що при проведені слідчого експерименту, не з`ясовано детальних обставин нанесення тілесних ушкоджень, а саме в якій послідовності ОСОБА_1 бив ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , та кого припинив бити, коли прийшли працівники поліції не спростовують вини обвинуваченого та наявності прямого умислу на вбивство потерпілих, оскільки сам ОСОБА_1 не заперечує нанесення тілесних ушкоджень дерев?яною палицею потерпілим, проте не зміг детально продемонструвати їх нанесення, оскільки зазначив, що не пам?ятає послідовність своїх дій, крім того потерпіла ОСОБА_3 після нанесення їй ударів перебувала без свідомості, що також унеможливлює встановити точний перебіг ударів обвинуваченого. Не встановлення деталізації та послідовності дій обвинуваченого не спростовує настання наслідків та наявності умислу на вбивство потерпілих, оскільки підтверджено як показаннями самого обвинуваченого так і іншими належними та допустимими доказами у кримінальному провадженні.

Доводи сторони захисту, щодо не встановлено кількість нанесених ударів, не проведено експертизу щодо уточнення знаряддя злочину, чи можливо було нанести такі ушкодження дерев`яною палицею не узгоджуються з матеріалами кримінального провадження, оскільки експертизою № 141 від 27.06.2017 р. встановлено, що виявлені на трупі ОСОБА_4 тілесні ушкодження утворилися не менш чим від 32 ударів тупим предметом, маючого жорстку конструкцію, контактуюча поверхня якого дугоподібної форми, добре виражене ребро, яким могла бути дерев`яна палка та від 4 травматичних дій колюче-ріжучим предметом.

Твердження сторони захисту, що відповідно до висновку експерта не всі удари стали причиною смерті ОСОБА_4 , не спростовують наявність вини ОСОБА_1 у настанні смерті та відповідно наявності прямого умислу на вбивство, оскільки усі чисельні удари нанесені у невеликий проміжок часу, та деякі з них мають причинний зв?язок із настанням смерті, отже у сукупності нанесених ударів можна стверджувати, що всі дії ОСОБА_1 направлені на заподіяння смерті потерпілому.

Підтвердження умислу на вбивство, є ставлення самого обвинуваченого до наслідків та бажання їх настання, про що свідчить сукупність усіх дій обвинуваченого під час скоєння злочину, а докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, підтверджують фактичні дані, які інкримінуються ОСОБА_1 , та про які він сам не заперечує, тому доводи захисника про відсутність в матеріалах кримінального провадження доказів, які б вказували на наявність умислу ОСОБА_1 на вбивство не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді.

Крім того сам, ОСОБА_1 на спростування умислу на вбивство не вказав, з яким тоді умислом він діяв, коли наносив чисельні удари дерев?яною палицею до приїзду працівників поліції.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги захисника щодо оспорювання кваліфікації дій ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам кримінального провадження та фактичним обставинам.

Суд першої інстанції, на думку колегії суддів, аналізуючи допустимість вказаних доказів, зробив правильний висновок про їх достеменність та законність їх зібрання та обґрунтовано поклав в основу обвинувального вироку.

Виходячи з конкретних обставин кримінального провадження, враховуючи спосіб вчиненого умисного злочину, кількість та локалізацію ударів, поведінку обвинуваченого, що передувала події злочину, обставини, які слугували до закінчення його дій на посягання життя потерпілих, місце вчинення злочину, усвідомлення обвинуваченим суспільно-небезпечного характеру своїх дій колегія суддів вважає, що призначене покарання ОСОБА_1 є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які є безумовною підставою для його скасування, колегія суддів не вбачає.

За таких обставин колегія суддів вважає, вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування та задоволення апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Дальгіс Л.О., залишити без задоволення.

Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01.06.2020 року щодо ОСОБА_1 у вчинені злочину передбаченого ч.3 ст.15 - п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.115 КК України, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді