Постанова

від 22.10.2020 по справі 303/7195/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/7195/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 жовтня 2020 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Бисаги Т.Ю. і Джуги С.Д.,

з участю секретаря Волощук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства Альфа-Банк на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 20 грудня 2019 року (у складі судді Кость В.В.) за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Альфа-Банк , третя особа - приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу Вімерт Владислав Іванович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом у листопаді 2019 р.

Просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1839 від 08.12.2009 р., учинений приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Вімерт В.І. про звернення стягнення на іпотечне майно - житловий будинок із приналежними надвірними спорудами та прибудовами, та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , і належать позивачеві, на користь АКБ Укрсоцбанк у рахунок погашення заборгованості за валютним кредитом усього в розмірі 30 339,50 доларів США.

На обґрунтування позовних вимог указав, що оспорюваний виконавчий напис вчинено незаконно. У спірних правовідносинах не може йти мови про безспірність заборгованості, оскільки нотаріус не отримував від Банку первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та документів, що свідчать про часткове погашення заборгованості, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо).

Також позивач указує, що не отримував письмової вимоги про усунення порушень за тридцять днів до вчинення виконавчого напису.

У виконавчому написі строк, за який виникла заборгованість та проводиться стягнення, указаний із 28.02.2008 р. по 27.11.2009 р., тобто 21 місяць. Згідно з графіком погашення заборгованості за кредитом і сплати відсотків щомісячний обов`язковий платіж позичальника становив 277,78 доларів США, тобто за 21 місяць сума складає 5 833,38 доларів США. Виконавчим написом пропонується звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в розмірі 30 339,50 доларів США.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 20 грудня 2019 р. позов задоволено: визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 08.12.2009 р. № 1839, учинений приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Вімерт В.І. про звернення стягнення на іпотечне майно, а саме - житловий будинок із приналежними надвірними спорудами та прибудовами та земельну ділянку, які розташовані в АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 , на користь АКБ Укрсоцбанк у рахунок погашення заборгованості за валютним кредитом усього в розмірі 30339,50 доларів США. Стягнуто з Банку на користь позивача 768,40 грн. у відшкодування судового збору.

АТ Альфа-Банк (надалі - Банк) просить скасувати це рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Доводить про порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

-у вимозі, яка була надіслана позивачеві, не ставилося питання про дострокове погашення усього кредиту, вимога була про погашення протягом 30 днів простроченої заборгованості по відсотках і кредиту, відтак Банк мав право на нарахування відсотків і пені до моменту дії кредитного договору або вимоги про дострокове погашення кредиту в повному обсязі;

-відтак сума, що вказана у виконавчому напису, не є спірною.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. Узагальнені доводи заперечення зводяться до того, що відсотки нараховані понад строки, встановлені законом,а це свідчить про необґрунтованість (спірність) сум, на яку вчинено виконавчий напис.

Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, із таких мотивів.

Суд дійшов висновку, що 09.09.2009 р. відповідачем надіслано ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості. Вказана вимога отримана позивачем 11 вересня 2009 р.

Таким чином, право відповідача нараховувати проценти та пеню за несвоєчасне погашення кредиту припинилося із направленням 09.09.2009 ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень виконання кредитних зобов`язань.

При цьому, у виконавчому написі зазначено період стягнення із 28 лютого 2008 р. по 27 листопада 2009 р., тобто нарахування проведено після 09.09.2009 (після пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення кредиту).

Указана у виконавчому написі грошова сума кредитної заборгованості не є безспірною, оскільки включає нарахування за період, протягом якого Банк не мав право нараховувати відсотки та пеню.

Крім того, сума, яка зазначена у вимозі про усунення порушення зобов`язання і сума, яка констатована у виконавчому написі, є різною.

Отже, нотаріус не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, та безспірності характеру правовідносин, тому вказаний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Щодо заяви відповідача про пропуск позивачем строків позовної давності суд констатував, що ОСОБА_1 дізнався про існування оскаржуваного виконавчого напису тільки 01.04.2019 р, а з позовом до суду звернувся 04.11.2019 р., тобто в межах загального строку позовної давності.

Натомість, відповідачем не доведено наявність обставин, які б свідчили про отримання позивачем виконавчого напису раніше 01.04.2019 р.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції через повне з`ясування обставин, що мають значення для справи та правильне застосування норм матеріального права.

Із матеріалів справи видно, що 08 грудня 2009 р. приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу було вчинено виконавчий напис із метою погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АКБ Укрсоцбанк у наступному розмірі: - 28 190,36 доларів США - заборгованість по кредиту; - 2011,66 доларів США -заборгованість по відсотках; - 137,48 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків. Усього 30 339,50 доларів США, що станом на 28 листопада 2009 р. еквівалентно - 242 139, 55 грн. Також стягнуто 2500 грн. понесених витрат по вчиненню виконавчого напису (а.с.12).

На виконання указаного виконавчого напису 26 березня 2019 р. було відкрито виконавче провадження (а.с.14-15).

У вимозі про усунення порушень (а.с.41зобов`язань указано, що заборгованість виникла станом на 09 вересня 2020 р.у наступному розмірі: - 28 190,36 доларів США - поточний кредит; - 339,85 доларів США - заборгованість по відсотках; - 674,18 доларів США - прострочена заборгованість по відсотках. Усього 29 204,39 доларів США, що еквівалентно - 233 489,10 грн.

Відтак, як указано у вимозі про усунення порушень, загальна непогашена заборгованість перед Банком станом на 09 вересня 2009 р. склала 241 559,71 грн.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України Про нотаріат та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону Про нотаріат ). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Відповідно до статті 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України Про нотаріат визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

Стаття 50 Закону України Про нотаріат передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України Про нотаріат ).

Учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачемвідповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Із огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Визначальною обставиною у спірних правовідносинах є встановлення саме безспірності розміру заборгованості щодо якої було вчинено виконавчий напис.

Банк стверджує, що заборгованість, указана у виконавчому написі є безспірною, і це є доводом апеляційної скарги. Однак із ним не можна погодитися.

В оспорюваному виконавчому написі строк, за який виникла заборгованість і проводиться стягнення, указаний із 28 лютого 2008 р. по 27 листопада 2009 р. Усього розмір заборгованості становить 242 139,55 грн.

Натомість, у вимозі про усунення порушень заборгованість розрахована станом на 09 вересня 2009 р. усього в розмірі 241 559,71 грн.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено свою позицію у суді першої інстанції стосовно незаконності оспорюваного виконавчого напису.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і на їх правильність не впливають.

Таким чином, за наслідками розгляду апеляційної скарги та відповідно до положень ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив по суті спору правильне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства Альфа-Банк залишити без задоволення. 2.Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 20 грудня 2019 року залишити без змін. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 25 листопада 2020 р.

Судді: