Рішення

від 01.07.2020 по справі 280/5279/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 липня 2020 року 12:03Справа № 280/5279/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О., представників

позивача: Шулякової М.В.

відповідача: Вініченка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СРК КАСКАД

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю СРК КАСКАД (далі - позивач) до (з урахуванням уточнень від 18.11.2019) Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.07.2019 №0009631407 та від 09.07.2019 №0009641407, прийняті відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ СРК КАСКАД посилається на те, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з контрагентами позивача - ТОВ ХАНТЕР-ЛТД , ТОВ БУДХІМТЕХНОЛОГІЯ СПП , ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ , ТОВ СЛІМ ГРУП , викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки, є безпідставними з огляду на документальне підтвердження таких операцій первинними документами. Також зазначає, що в акті перевірки відповідач не посилається на докази, які підтверджують відсутність у зазначених контрагентів позивача адміністративно-господарських можливостей на виконання зобов`язань за господарськими операціями та відсутність фактичних дій, спрямованих на їх виконання. Крім того, вважає посилання контролюючого органу в акті перевірки на те, що контрагенти позивача є фігурантами кримінальних проваджень, безпідставними та наполягає, що недотримання ними законодавчих норм не тягне застосування відповідальності до позивача. Також зазначає про безпідставність проведення перевірки на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Із посиланням на норми Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , вважає податкове повідомлення-рішення від 18.02.2019 №0001921415 протиправним та просить його скасувати.

Ухвалою суду від 31.10.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Позивачем недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 19.11.2019 відкрито провадження у справі №280/5279/19; призначено підготовче засідання на 17.12.2019.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 11.12.2019 №52248), в якому зазначає про наявність порушень позивачем вимог податкового законодавства, які відображено в акті перевірки від 21.05.2019 №298/08-01-14-07/39505199. Наполягає, що контрагенти позивача фактично не мали можливості здійснювати спірні господарські операції за період, що перевірявся, у зв`язку із відсутністю трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання товару, що вказує на формування ТОВ СРК КАСКАД активу за рахунок надходження товарів з джерела невідомого походження. Крім того, ТОВ ХАНТЕР-ЛТД , ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ , ТОВ СЛІМ ГРУП є фігурантами кримінальних проваджень. Враховуючи вищенаведене вважає, що надані позивачем до перевірки документи складені з порушенням принципу бухгалтерського обліку та фінансової звітності - превалювання сутності над формою. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 17.12.2019, за клопотанням представників сторін про надання часу для примирення, провадження у справі зупинено до 11.02.2020.

14.01.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №1744), у якій він спростовує аргументи відповідача та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 11.02.2020 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 11.02.2020, за клопотанням представника позивача, продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 11.03.2020.

Протокольною ухвалою суду від 11.03.2020 відкладено підготовче засідання до 08.04.2020.

Ухвалою суду від 08.04.2020, за клопотанням представників сторін про надання часу для примирення, провадження у справі зупинено до 02.06.2020.

Ухвалою суду від 02.06.2020 провадження у справі поновлено.

Протокольною ухвалою суду від 02.06.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 01.07.2020.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд .

У судовому засіданні 01.07.2020 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності з`ясував наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю СРК КАСКАД (код ЄДРПОУ 39505199) зареєстровано в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 08.05.2019 №1587 та направлення від 08.05.2019 №961, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю СРК КАСКАД (код ЄДРПОУ 39505199) за період діяльності з 01.09.2018 по 31.12.2018 з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ "ХАНТЕР-ЛТД" (код ЄДРПОУ 42024049) у вересні 2018 року, ТОВ "БУДХІМТЕХНОЛОГІЯ СПП" (код ЄДРПОУ 41256907) у листопаді 2018 року, ТОВ "БЕЛЬМОНД ТОРГ" (код ЄДРПОУ 42150354) та ТОВ "СЛІМ ГРУП" (код ЄДРПОУ 41987498) у грудні 2018 року, показників декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.2018 по 31.01.2019 та фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2018 року та за 2018 рік, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 21.05.2019 №298/08-01-14-07/39505199.

Перевіркою встановлено порушення СРК КАСКАД вимог:

п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства, який підлягає сплаті до бюджету за 2018 рік на загальну 2 346 621 грн., в т.ч. за 9 місяців 2018 року - 285 086 грн.;

пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 2 607 356 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету (р. 18) на загальну суму 2 607 356 грн., у т.ч. за періоди: листопад 2018 року на суму 115 585 грн.; грудень 2018 року на суму 2 353 156 грн.; січень 2019 року на суму 138 615 грн.

Висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що господарські взаємовідносини позивача із ТОВ ХАНТЕР-ЛТД у вересні 2018 року, ТОВ БУДХІМТЕХНОЛОГІЯ СПП у листопаді 2018 року, ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ та ТОВ СЛІМ ГРУП у грудні 2018 року не мали реального характеру.

Так, перевіркою встановлено відсутність у контрагентів позивача основних засобів, трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, яке необхідно для здійснення постачання товару.

Також, за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних та податкової звітності з ПДВ контрагентів позивача встановлено, що ними зареєстровано податкові накладні із придбання різноманітних товарів, проте реєстрації податкових накладних на придбання послуг оренди транспортних засобів, приміщень, опалення, тепло-, водопостачання, зв`язку, навантаження-розвантаження товарів не встановлено, що, на думку контролюючого органу, свідчить про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності.

Крім того, до перевірки не надано товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості товару.

В акті перевірки також зазначено, що ТОВ ХАНТЕР-ЛТД фігурує у кримінальному провадженні №32019210000000007, розслідування у якому здійснюється слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Тернопільській області, як суб`єкт господарювання з явними ознаками фіктивності, а ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ є фігурантом кримінального провадження від 07.03.2019 №32019100000000208 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється Шостим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві. Також, фігурантом кримінального провадження від 28.02.2018 №32018100060000023, досудове розслідування у якому здійснюється Шостим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві, є ТОВ СЛІМ ГРУП .

Вказано, що ТОВ СЛІМ ГРУП відсутнє за місцезнаходженням.

В акті також є посилання на те, що в ланцюгу постачання товарів ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ та ТОВ СЛІМ ГРУП відсутній товар, який постачався на адресу позивача.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкові повідомлення-рішення:

від 09.07.2019 №0009631407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 3 519 931,50 грн. (в т.ч. 2 346 621,00 грн. - за основним платежем; 1 173 310,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

від 09.07.2019 №0009641407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3 259 195,00 грн. (в т.ч. 2 607 356,00 грн. - за основним платежем; 651 839,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення 09.07.2019 №0009631407 та від 09.07.2019 №0009641407 до ДПС України, рішенням якої від 26.09.2020 №3286/6/99-00-08-05-02 скаргу залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаними податковим повідомленням-рішенням, ТОВ СРК КАСКАД звернулось до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пункт 135.1 статті 135 ПК України встановлює, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування та, відповідно, база оподаткування податком на прибуток, визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

За змістом норм пп. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг (пп. а) п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, серед іншого, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В силу норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону (тут та надалі - в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом частин 1 та 2 ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У свою чергу, згідно ч. 3 ст. 9 цього Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Зі змісту наведених норм можна дійти висновків про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Дані висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19.03.2019 у справі №826/9534/17 та від 26.02.2019 у справі №826/1536/18. Окрім того, у своїх постановах від 19.03.2019 у справі №826/9534/17, від 20.10.2020 у справі № 806/705/15, від 10.11.2020 № 822/6302/15 Верховний Суд відзначив те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

З матеріалів справи судом встановлено, що 10.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю ХАНТЕР-ЛТД (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю СРК КАСКАД (Покупець) укладено Договір поставки №01/09-1, за умовами якого Постачальник зобов`язується передавати у встановлений строк у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар в асортименті, кількості та за ціною, узгодженою Сторонами згідно Специфікацій, які є невід`ємною частиною Договору (п. 1.1. Договору). Поставка Товару Покупцю здійснюється Постачальником (п. 3.1. Договору). Право власності на Товар та ризики його випадкового знищення чи пошкодження переходить від Постачальника до Покупця в момент фактичної передачі Товару Покупцю, що підтверджується підписами обох Сторін на видатковій накладній (п. 3.2. Договору). Сторони підтверджують виконання своїх зобов`язань за цим Договором шляхом надання одній одній актів звірки взаєморозрахунків (п. 3.3. Договору).

Відповідно до зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю ХАНТЕР-ЛТД поставило Товариству з обмеженою відповідальністю СРК КАСКАД будівельні матеріали (плити OSB-3, ДВП шліф., фанеру ФК, ДВП (МДФ), ДСП ламіноване), на підтвердження чого до матеріалів справи надано копії: Специфікацій від 24.09.2018 №1 на загальну суму 453 190,52 грн. (в т.ч. ПДВ 75 531,75 грн.), від 24.09.2018 №2 на загальну суму 389 439,77 грн. (в т.ч. ПДВ 64 906,63 грн.), від 25.09.2018 №3 на загальну суму 195 001,80 грн. (в т.ч. ПДВ 32 500,30 грн.), від 25.09.2018 №4 на загальну суму 407 943,14 грн. (в т.ч. ПДВ 67 990,52 грн.), від 28.09.2018 №5 на загальну суму 454 999,51 грн. (в т.ч. ПДВ 75 833,25 грн.); акту звіряння взаєморозрахунків між сторонами від 31.05.2019; видаткових накладних від 24.09.2018 №24/09-4 на загальну суму 453 190,52 грн. (в т.ч. ПДВ 75 531,75 грн.), від 24.09.2018 №24/09-5 на загальну суму 389 439,77 грн. (в т.ч. ПДВ 64 906,63 грн.), від 25.09.2018 №25/09-3 на загальну суму 407 943,14 грн. (в т.ч. ПДВ 67 990,52 грн.), від 25.09.2018 №25/09-1 на загальну суму 195 001,80 грн. (в т.ч. ПДВ 32 500,30 грн.), від 28.09.2018 №28/09-3 на загальну суму 454 999,51 грн. (в т.ч. ПДВ 75 833,25 грн.); оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 за вересень 2018 року; карток рахунків 631, 205 за вересень 2018 року.

02.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю БУДХІМТЕХНОЛОГІЯ СПП (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю СРК КАСКАД (Покупець) укладено Договір поставки №0210.18, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити товар згідно Специфікацій на умовах цього Договору (п. 1.1. Договору). Датою поставки товару вважається дата видаткової накладної на товар, що підписана представниками Сторін цього Договору (п. 2.1. Договору). Поставка Товару Покупцю здійснюється Постачальником (п. 5.1. Договору).

Відповідно до зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю БУДХІМТЕХНОЛОГІЯ СПП поставило Товариству з обмеженою відповідальністю СРК КАСКАД будівельні матеріали (полістирол), на підтвердження чого до матеріалів справи надано, серед іншого, копії: Специфікації від 19.10.2018 №2 на загальну суму 790 860,00 грн. (в т.ч. ПДВ 131 810,00 грн.); акту звіряння взаєморозрахунків між сторонами станом на 31.05.2019; видаткової накладної від 19.11.2018 №70 на загальну суму 746 760,00 грн. (в т.ч. ПДВ 124 460,00 грн.); оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за листопад 2018 року; карток рахунків 631, 205 за листопад 2018 року.

29.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю БЕЛЬМОНД ТОРГ (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю СРК КАСКАД (Покупець) укладено Договір поставки №2911.18, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити за умовами даного Договору товари (надалі - Продукція) в кількості, за ціною та в строки згідно специфікацій, видаткових накладних, які є невід`ємним додатком до даного договору (п. 1.1. Договору). Поставка Продукції здійснюється за рахунок Продавця (п. 3.1. Договору). Датою поставки є дата отримання Продукції згідно видаткової накладної на Продукцію. (п. 3.5. Договору).

Відповідно до зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю БЕЛЬМОНД ТОРГ поставило Товариству з обмеженою відповідальністю СРК КАСКАД будівельні матеріали (швелер, профнастил, вузли для каркасів, щебінь, пісок, дошки обрізні, ґрунтовку бітумну, електроди, мастику морозостійку бітумно-масляну, плівку, фарбу, добавку для бетону, вузли для м/к індивідуальні), на підтвердження чого до матеріалів справи надано копії: Специфікації від 29.11.2018 №1 на загальну суму 7 565 341,80 грн. (в т.ч. ПДВ 1 260 890,30 грн.); акту звіряння взаєморозрахунків між сторонами станом на 30.05.2019; видаткових накладних від 04.12.2018 №РН-1204/37 на загальну суму 1 045 800,00 грн. (в т.ч. ПДВ 174 300,00 грн.), від 05.12.2018 №РН-1205/25 на загальну суму 1 120 500,00 грн. (в т.ч. ПДВ 186 750,00 грн.), від 06.12.2018 №РН-1206/15 на загальну суму 1 120 500,00 грн. (в т.ч. ПДВ 186 750,00 грн.), від 07.12.2018 №РН-1207/18 на загальну суму 1 157 179,80 грн. (в т.ч. ПДВ 192 863,30 грн.), від 03.12.2018 №РН-1205/24 на загальну суму 1 209 600,00 грн. (в т.ч. ПДВ 201 600,00 грн.), від 12.12.2018 №РН-1212/23 на загальну суму 831 690,00 грн. (в т.ч. ПДВ 138 615,00 грн.) від 10.12.2018 №РН-1210/61 на загальну суму 1 080 072,00 грн. (в т.ч. ПДВ 180 012,00 грн.); платіжного доручення від 15.01.2019 №1848 на загальну суму 854 885,00 грн. (в т.ч. ПДВ 142 480,83 грн.); оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за період з 01.09.2018 по 28.02.2019; карток рахунків 631, 205 за грудень 2018 року.

29.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю СЛІМ ГРУП (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю СРК КАСКАД (Покупець) укладено Договір поставки №2911.18, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити за умовами даного Договору товари (надалі - Продукція) в кількості, за ціною та в строки згідно специфікацій, видаткових накладних, які є невід`ємним додатком до даного договору (п. 1.1. Договору). Поставка Продукції здійснюється за рахунок Продавця (п. 3.1. Договору). Датою поставки є дата отримання Продукції згідно видаткової накладної на Продукцію. (п. 3.5. Договору).

Відповідно до зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю СЛІМ ГРУП поставило Товариству з обмеженою відповідальністю СРК КАСКАД будівельні матеріали (сендвіч панель стінову, фанеру, стояки вібровані для опор повітряних ліній електропередачі, дюбелі, водостічну систему, ворота розпашні, екструдірований пенополістирол, кабель), на підтвердження чого до матеріалів справи надано копії: Специфікації від 28.11.2018 №1 на загальну суму 5 431 464,60 грн. (в т.ч. ПДВ 905 244,10 грн); видаткових накладних від 10.12.2018 №РН-1210/10 на загальну суму 972 127,50 грн. (в т.ч. ПДВ 162 021,25 грн.), від 03.12.2018 №РН-1203/17 на загальну суму 1 199 250,00 грн. (в т.ч. ПДВ 199 875,00 грн.), від 04.12.2018 №РН-1204/14 на загальну суму 1 199 250,00 грн. . (в т.ч. ПДВ 199 875,00 грн.), від 06.12.2018 №РН-1206/07 на загальну суму 1 005 257,10 грн. (в т.ч. ПДВ 167 542,85 грн.), від 12.12.2018 №РН-1212/04 на загальну суму 1 055 580,00 грн. (в т.ч. ПДВ 175 930,00 грн.); акту звіряння взаєморозрахунків між сторонами станом на 30.05.2019; платіжного доручення від 15.01.2019 №1848 на загальну суму 613 756,00 грн. (в т.ч. ПДВ 102 292,67 грн.); оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за період з 01.09.2018 по 28.02.2019; карток рахунків 631, 205 за грудень 2018 року.

Дослідивши та проаналізувавши зміст перелічених вище документів у сукупності, суд вважає, що такі первинні документи в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Також суд враховує і ту обставину, що контрагентами позивача по взаємовідносинам із ТОВ СРК КАСКАД за спірний період складено та направлено до ЄРПН податкові накладні, а згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Факт реєстрації податкових накладних відображено в акті перевірки.

При вирішенні даного спору суд враховує також вимоги частини першої статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , яка встановлює: якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані в якості юридичних осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Звідси, суд не приймає твердження контролюючого органу про відсутність ТОВ СЛІМ ГРУП за місцезнаходженням.

Слід зазначити, що відсутність матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання контрагентами позивача господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.04.2020 у справі № №818/806/16.

Також, чинним законодавством не пред`являються вимоги до суб`єктів підприємництва стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявності тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів, тощо, для здійснення господарської діяльності, отже на його правосуб`єктність та статус платника податків це жодним чином не впливає. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальне виконання правочину.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань, відповідачем до суду не надано, а отже посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів позивача будь-якого майна та трудових ресурсів для здійснення операцій з постачання товарів (послуг) є безпідставними.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару. Отже, враховуючи, що юридична відповідальність носить індивідуальний характер, суд також не бере до уваги посилання контролюючого органу на те, що в ланцюгу постачання товарів ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ та ТОВ СЛІМ ГРУП відсутній товар, який постачався на адресу позивача, а також те, що за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних та податкової звітності з ПДВ контрагентів позивача встановлено, що ними зареєстровано податкові накладні із придбання різноманітних товарів, проте реєстрації податкових накладних на придбання послуг оренди транспортних засобів, приміщень, опалення, тепло-, водопостачання, зв`язку, навантаження-розвантаження товарів не встановлено, що, на думку контролюючого органу, свідчить про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності.

Дефектність та наявність ознак фіктивності контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка за змістом пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Щодо посилань контролюючого органу на те, що ТОВ ХАНТЕР-ЛТД , ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ , ТОВ СЛІМ ГРУП є фігурантами кримінальних проваджень слід зазначити про таке.

В силу норм ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Також ч. 1 і 2 ст. 73 та ч. 2 ст. 74 зазначеного Кодексу визначено, що належними є саме докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У свою чергу ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд зазначає, що належним доказом порушення платником податкового законодавства України може бути вирок суду, в якому досліджено та надано оцінку діяльності підприємства, а також встановлено порушення таким підприємством/посадовими особами вимог чинного законодавства України.

В даному випадку, за відсутності вироку суду, набравшого законної сили, яким би встановлювалася фіктивність контрагентів ТОВ СК КАСКАД і формування ними в адресу позивача податкового кредиту в листопаді, грудні 2018 року, січні 2019 року за начебто поставлені товари, які в дійсності не постачалися, посилання контролюючого органу лише на фігурування ТОВ ХАНТЕР-ЛТД , ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ , ТОВ СЛІМ ГРУП в кримінальних провадженнях не є належними доказами у справі та не спростовують висновків суду про реальність господарських операції позивача.

Суд також відхиляє зауваження контролюючого органу про ненадання підприємством товарно-транспортних накладних, які б підтверджували транспортування товару від постачальника на адресу позивача, з огляду на наступне.

Товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 й зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 (далі - Правила №363), визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Відповідно до п.п. 11.3 глави 11 вказаних Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

За таких обставин, оскільки ТОВ СРК КАСКАД не є ані вантажовідправником, ані перевізником в даному випадку, воно не складає ТТН, тому позбавлене можливості впливати на їх заповнення третіми особами, а тому й не може нести відповідальність за їх ненадання.

Поряд з цим слід також зазначити, що відсутність товарно-транспортних накладних в даному випадку не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.04.2020 у справі №818/806/16.

Суд не приймає посилання контролюючого органу на ненадання платником сертифікатів якості товару, оскільки такі сертифікати не є тими первинними документами, на підставі яких встановлюється реальність здійснення господарської операції з постачання товару.

Суд також зазначає, що наявність або відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Стосовно ж посилань позивача на відсутність підстав для проведення перевірки слід зауважити, що відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Тобто, позивач на етапі допуску контролюючого органу до перевірки міг поставити питання про обґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного, на його думку, здійснення перевірки, та не був позбавлений права оскаржити наказ про її призначення, однак таким правом не скористався.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на думку суду, висновки акта перевірки від 21.05.2019 №298/08-01-14-07/39505199 щодо заниження позивачем податку на прибуток підприємства, який підлягає сплаті до бюджету за 2018 рік та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за періоди листопад 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року є помилковими, а податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 09.07.2019 №0009631407 та від 09.07.2019 №0009641407 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СРК КАСКАД задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 09.07.2019 №0009631407 та від 09.07.2019 №0009641407.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СРК КАСКАД (69001, м. Запоріжжя вул. Л. Жаботинського, буд. 3, оф. 12, код ЄДРПОУ 39505199) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 30.11.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко