Ухвала

від 18.11.2020 по справі 522/13021/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/13021/20

Провадження № 1-кс/522/14425/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2020 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси - ОСОБА_1 , розглянувши клопотання представника власника майна ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12013160500004089 від 08.05.2013 про скасування арешту майна.

В С Т А Н О В И В:

Представник власника майна ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси із клопотанням про скасування арешту, мотивуючи наступним.

Відповідно до свідоцтва про право власності р. № НОМЕР_1 від 16.02.1998 виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради, квартири АДРЕСА_1 (надалі - Квартира) належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 (син), ОСОБА_2 (мати) та ОСОБА_5 (батько) по 1/3 частині кожному.

ОСОБА_2 , є також власником земельної ділянки, розташованої за адресою Одеська область, Комінтернівський р-н, Новомиколаївська сільська рада, кадастровий номер: 5122784000:01:002:0317 (надалі Земельна ділянка), що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.08.2020 року.

При отримані відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 стало відомо: 21.06.2010 року зареєстрований арешт на підставі постанови про накладення арешту від 16.06.2010 слідчого СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на належну їй земельну ділянку; та 27.01.2011 року зареєстрований арешт на підставі постанови про накладення арешту від 26.01.2011 слідчого Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_6 на належну їй 1/3 частину Квартири.

У зв`язку з тим, що вказаний арешт перешкоджає їй у користуванні власністю, ОСОБА_2 звернулась з позовом до суду.

Під час розгляду справи №522/17816/17 Приморським районним судом м. Одеси встановлено, що арешт на 1/3 квартири, що належить на праві власності ОСОБА_2 накладено в рамках досудового розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України в рамках порушеної кримінальної справи №08201000270 (потім кримінальне провадження №12013160500004089 від 08.05.2013 року) відносно посадових осіб Кредитної спілки «Одеське кредитне товариство».

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.05.2018 у справі №522/17816/17 провадження у цивільній справі закрито. Суд прийшов до висновку, про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що питання про зняття арешту з майна, що належить ОСОБА_2 має бути вирішено в порядку Кримінального процесуального кодексу України.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 13.09.2018 зазначена ухвала суду залишена без змін.

У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про скасування арешту з майна. Ухвалою слідчого судді від 16.09.2020 року закрито провадження по клопотанню, так як наразі обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні знаходиться на розгляді Малиновського районного суду м. Одеси. У зв`язку із чим, ОСОБА_2 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси із клопотанням про скасування арешту. Ухвалою суду у задоволенні клопотання відмовлено, з тих підстав, що арешт накладено на майно ОСОБА_2 яка була поручителем за кредитним договором укладеним з КС «Одеське кредитне товариство», та дані обставини не є предметом судового розгляду оскільки у вказаному кримінальному провадженні мова йде не про кредитні зобов`язання, а про депозитні вклади.

Створені умови тягнуть за собою порушення прав та законних інтересів власника майна, що суперечить положенням ст. 41 Конституції України. З урахуванням вище викладеного, власник майна просить скасувати арешт.

Представник власника майна до судового засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Прокурор до судового засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, та його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Розглянувши клопотання, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку про наступне.

Відповідно до ст. 126 КПК України (в ред.1960 року), який був чинний на момент прийняття рішення про накладення арешту, забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії.

Згідно з ч. 5 ст. 404 КПК України ( в ред. 1960 року), якщо у виправданого, чи особи, стосовно якої справа припинена, були вилучені документи, цінності чи інші предмети, або накладений арешт на майно, копія відповідного рішення суду направляється відповідним органам для повернення вилучених документів, цінностей чи інших предметів, а також для зняття арешту з майна.

Разом з тим, згідно ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до п.9 розділу 11 Перехідних положень КПК України 2012 року, арешт майна, застосований під час досудового слідства до дня набрання чинності КПК 2012 року, продовжує свою дію до моменту його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності КПК України 2012 року.

Постанова про накладення арешту на майно ухвалена органом досудового слідства, до набрання чинності новим КПК України.

Отже, виходячи із п.9 розділу 11 Перехідних положень КПК України 2012 року, постанова про арешт майна у кримінальній справі продовжує свою дію до цього часу.

Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст.170КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Згідно із ч.ч.6, 7 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Арешт майнадопускається зметою забезпечення: 1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст.174КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Під час судового засідання, належним чином встановлено, що майно ОСОБА_2 уже тривалий час знаходиться під арештом без наявності для того правових підстав, так як кримінальна справа. Що перебуває на розгляді у Малиновському районному суді м. Одеси не розглядає питання, які б стосувалися майна ОСОБА_2 , будь-яких інших кримінальних проваджень з цього приводу на разі не існує, з тих підстав, що арешт накладено слідчим Приморського РВ, суддя вважає за необхідне скасувати такий арешт, з метою недопущення подальшого порушення права власника на мирне володіння своїм майном.

Так, відповідно до ст.13Конституції України «держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).

З урахуванням вище наведеного, усіх обставин по справі, задля забезпечення реалізації прав на звернення до суду та вирішення питань, що стосуються прав та інтересів, клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника власника майна ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12013160500004089 від 08.05.2013 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт накладений на підставі постанови слідчого СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про накладення арешту від 16.06.2010, реєстраційний номер обтяження: 9958097, на земельну ділянку, розташовану за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Новомиколаївська сільська рада, кадастровий номер: 5122784000:01:002:0317.

Скасувати арешт накладений на підставі постанови слідчого СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про накладення арешту від 27.01.2011, реєстраційний номер обтяження: 10760161, на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси ОСОБА_1 .

18.11.2020