Рішення

від 27.11.2020 по справі 640/20177/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2020 року м. Київ № 640/20177/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства Вінницяфармація до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство Вінницяфармація (далі також - позивач, ПрАТ Вінницяфармація ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2019 №0300140306.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновку акта перевірки від 10.04.2019 №137/1/26-15-14-03-06/01974968 про завищення ПрАТ Вінницяфармація від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2018 рік на 545 000 грн. внаслідок формування ним резерву сумнівних боргів на суму дебіторської заборгованості контрагента ТОВ Інтергранд Імпульс , що покладений в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/20177/19 за вказаним позовом та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, з проведенням судового засідання.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву з додатковими матеріалами (а саме: документів, на підставі яких була призначена та проведена документальна перевірка; письмових запитів ревізора-інспектора ГУ ДФС у м. Києві від 14.03.2019 №1, від 29.03.2019 №2 щодо надання певних документів до перевірки, адресованих ПрАТ Вінницяфармація ; листа-відповіді ПрАТ Вінницяфармація на письмовий запит від 29.03.2019 №2; копій з оборотно-сальдових відомостей по рахунках бухгалтерського обліку 6851, 3772, 151, 1171, підписаних головою ліквідаційної Гасевичем В.В. ; письмових вимог ПрАТ Вінницяфармація на адреси дебіторів (в т.ч. ТОВ Інтергранд Імпульс ) щодо погашення ними наявної дебіторську заборгованість на адреси дебіторів; податкової декларації ПрАТ Вінницяфармація з податку на прибуток підприємства за 2018 рік; звіту про фінансові результати ПрАТ Вінницяфармація за 2018 рік).

Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що за наслідками проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ Вінницяфармація , результати якої оформлено актом від 10.04.2019 №137/1/26-15-14-03-06/01974968, виявлено завищення позивачем задекларованого показника від?ємного значення об?єкта оподаткування податком на прибуток за 2018 рік. Висновки акта перевірки, що покладені в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення, відповідач вважає законними та обґрунтованими.

Позивач за наслідками отримання відзиву подав до суду відповідь на такий відзив, де заперечував наведені в тексті акта перевірки обставини за епізодом формування за підсумками 2018 року резерву сумнівних боргів в розмір 545 000 грн. та щодо його впливу на фінансовий результат за підсумками перевіряємого періоду (2018 року).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У період з 14.03.2019 по 03.04.2019 ГУ ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ Вінницяфармація з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 03.04.2019. За результатом такої перевірки був складений акт від 10.04.2019 №137/1/26-15-14-03-06/01974968 (далі - акт перевірки).

Згідно розд. ІV Висновок цього акта перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем положень п.п. 4 - 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 Фінансові інструменти , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 № 559, що призвело до завищення ПрАТ Вінницяфармація від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 545 000 грн. за звітний період 2018 рік.

За змістом розд. ІІІ Описова частина акта перевірки такі висновки контролюючого органу були мотивовані наступним.

За період з 01.04.2017 по 03.04.2019 ПрАТ Вінницяфармація задекларувало в рядку декларацій 01 Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку у сумі 13 668 856 грн., в т.ч.: за 2017 рік (2 - 4-ий квартали) - 1 866 852 грн., 2018 рік - 11 802 004 грн.

За той самий період ПрАТ Вінницяфармація в ряд 02 декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності задекларувало показник (-) 3 095 721 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 381 за грудень 2018 року ПрАТ Вінницяфармація здійснено формування резерву сумнівних боргів суму в розмірі 545 000,0 грн. за рахунок суми дебіторської заборгованості - перерахованої 13.06.2018 платіжним дорученням за №17638 на користь ТОВ Інтергранд Імпульс (код ЄДРПОУ 41918932) за юридичні послуги (без ПДВ), що бухгалтерському обліку відображено проводкою: Дт 6851 Кт 311.

В грудні 2018 року вказана сума була віднесена на фінансовий результат, що в бухгалтерському оболіку відображено проводками: Дт 949 Кт 381; Дт 791 Кт 949.

При цьому, за даними інформаційних систем перевіряючі встановили, що ТОВ Інтергранд Імпульс перебуває на податковому обліку в ДПІ у Оболонському районі м. Киева, має стан платника - 0 ( платник за основним місцем обліку ). Назване Товариство не зареєстроване платником ПДВ, єдиного податку, та інформацію про подану таким товариством податкову звітність за 2018 - 2019 роки відсутня.

Крім того, під час перевірки встановлено, що згідно засновниками (учасниками) ПрАТ Вінницяфармація прийнято рішення про припинення юридичної особи в результаті ліквідції, про що в ЄДР збуло здійснено реєстраційний запис від 05.12.2018. Термін до якого повинні подати свої вимоги кредитор становить - до 05.02.2019

З огляду на наведене перевіряючі дійшли умовиводу про порушення ПрАТ Вінницяфармація п.п. 4 - 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість , п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 Фінансові інструменти , оскільки позивач сформував резерв сумнівних боргів на суму 545 000 грн. в зв?язку з тим, що дебіторська заборгованість контрагента ТОВ Інтергранд Імпульс з заборгованістю, що виникла за наслідком перерахування коштів за послуги.

Водночас працівники ГУ ДФС у м. Києві дійшли висновку, що дебіторська заборгованість ПрАТ Вінницяфармація не має ознак безнадійної заборгованості, а тому відповідно станом на 31.12.2018 така дебіторська заборгованість не могла вважатися безнадійною.

У підсумку перевіряючі констатували, що ПрАТ Вінницяфармація безпідставно сормувало резерв сумнівних боргів на суму дебіторської заборгованості 545 000 грн. по контрагенту ТОВ Інтергранд Імпульс , який було віднесено до складу інших витрат та фінансового результату за 2018 рік.

08.05.2019 ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта перевірки прийняло оспорюване податкове повідомлення-рішення форми П за №0300140306, яким зменшило суму від?ємного значення об?єкта оподаткування податок на прибуток, задеклароване в декларації за 2018 рік (реєстр. №9310406890 від 12.02.2019) на 545 000 грн.

В подальшому за результатами проведеної процедури досудового оскарження таке податкове повідомлення-рішення від 08.05.2019 згідно рішення Державної фіскальної служби України від 16.08.2019 №39410/6/99-99-11-04-01-25 про результати розгляду скарги було залишено без змін.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

За змістом норм пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. ІІІ Податкового кодексу України (далі ПК України), у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Зокрема, відповідно до пп. 139.2.1 і 139.2.2 п.139.2 ( Резерв сумнівних боргів ) ст. 139 ПК України, фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу .

Тобто, платники податку (підприємства), які під час визначення бази обкладення податком на прибуток використовують різниці, повинні у відповідності до пп. 139.2.1 та пп. 139.2.2 ПК України провести коригування на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів, створеного відповідно до національних стандартів П(С)БО.

Інформація про різниці, які виникають під час формування резерву сумнівних боргів, відображається в додатку РІ до декларації з податку на прибуток, що є роз?ясненням значення ряд. 03 Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+,-) такої декларації.

Визначення термінів дебіторська заборгованість , сумнівний борг та безнадійна дебіторська заборгованість наведені в абз. 2, 4, 6 і 7 п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 за №725/4018). Так, під дебіторською заборгованістю розуміють суму заборгованості дебіторів підприємству на певну дату, поточна дебіторська заборгованість - це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу, а сумнівним боргом є поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Також згідно абз. 2 п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 визначено, що поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності вважається безнадійною дебіторською заборгованістю.

Поряд з цим, в п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 Фінансові інструменти , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 №559 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2001 за №1050/6241) наведене визначення терміну дебіторської заборгованості, не призначеної для перепродажу як дебіторської заборгованості, що виникає внаслідок надання коштів, продажу інших активів, робіт, послуг безпосередньо боржникові та не є фінансовим активом, призначеним для перепродажу.

Правила щодо визнання та оцінки дебіторської заборгованості наведені в п. 5 - 7 цього Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10. Так, дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості (тобто різниці між поточною дебіторською заборгованістю та резерву сумнівних боргів) на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Методи визначення величини резерву сумнівних боргів визначені в п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10. Також цим пунктом Положення передбачено, що залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

Згідно з п. 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Розкриття інформації про дебіторську заборгованість здійснюється у примітках до фінансової звітності.

Зміст наведених вище П(С)БО дає підстави для висновків, що резерв сумнівних боргів створюється за заборгованістю, щодо якої у підприємства є невпевненість її погашення дебітором. У разі впевненості в неповерненні певної суми заборгованості боржником така дебіторська заборгованість набуває статусу безнадійної.

Також резерв сумнівних боргів використовується для списання безнадійної дебіторської заборгованості.

Величина резерву переглядається щоразу на дату складання балансу, тобто поквартально, залежно від змін суми, складу та сумнівності заборгованості. Відповідно попередньо створений резерв або збільшується, або зменшується.

За змістом п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 створення резерву сумнівних боргів виключно за рахунок дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги, тобто товарної заборгованості, не обмежано. Тобто, такий резерв може створюватися щодо нетоварної видів дебіторської заборгованості.

Разом з тим, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 №893/4186) резерв сумнівних боргів обліковується на однойменному рахунку 38.

Аналітичний облік на рахунку 38 ведеться в розрізі окремих боржників чи за строками непогашення дебіторської заборгованості залежно від обраного методу визначення резерву.

За кредитом рахунку 38 Резерв сумнівних боргів відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за дебетом - списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів.

Створюється резерв сумнівних боргів в кореспонденції з дебетом рахунка 94 Інші витрати операційної діяльності або 84 Інші операційні витрати .

З тексту акта перевірки (стор. 5) вабчається, що обставини формування ПрАТ Вінницяфармація на кінець 2018 року резерву сумнівних боргів за рахунок суми коштів 545 000 грн., що попередньо була перерахована платником на користь ТОВ Інтергранд Імпульс в якості переоплати за надання послуг, та віднесення такої суми дебіторської заборгованості на фінансовий результат встановлена перевіряючими на підставі даних оборотно-сальдової відомості ПрАТ Вінницяфармація по рахунку 38.

Разом з тим в ході судового розгляду цієї справи відповідач не подав до суду копії (оригіналу) оборотно-сальдової відомості акціонерного товариства по такому рахунку бухгалтерського обліку з описаними проводками.

Водночас зі змісту поданих відповідачем разом зі своїм відзивом на позовну заяву копій оборотно-сальдових відомостей по рахунку 6851 Розрахунки за іншими операціями , 3772 Розрахунки з іншими дебіторами , 151 Капітальне будівництво , 1171 Інші необоротні матеріальні активи такої інформації також не вбачається.

За даними податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік ПрАТ Вінницяфармація значення рядка 03 такої декларації не заповнювало (а саме проставлено прочерк).

У свою чергу представник позивача в текстах позову та відповіді на відзив пояснив, що між ПрАТ Вінницяфармація (як клієнтом) та ТОВ Інтергранд Імпульс (як виконавцем) був укладений договір від 08.06.2018 про надання юридичних послуг. На виконання вимог п. 1.2 такого договору ПрАТ Вінницяфармація було зобов?язане сплатити виконавцю аванс у сумі 545 000 грн. упродовж десяти робочих днів з моменту укладення цього договору.

Згідно платіжного доручення від 13.06.2018 №17638 ПрАТ Вінницяфармація перерахувало на користь ТОВ Інтергранд Імпульс зазначену суму коштів.

18.02.2019 Голова ліквідаційної комісії ПрАТ Вінницяфармація надіслав на адресу ТОВ Інтергранд Імпульс засобами поштового зв?язку письмову вимогу (вих. №АС-1/16 від 18.02.2019), в тексті якої вимагав від останнього погасити у добровільному порядку наявну дебіторську заборгованість в розмірі 545 000 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання умов договору.

В подальшому ПрАТ Вінницяфармація подало за місце обліку податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за півріччя 2019 року, де задекларувало податкові різниці, що виникли в т.ч. по взаємовідносинам з ТОВ Інтергранд Імпульс в сумі 545 000 грн.

Таким чином, суд вважає, що відображені в тексті акта перевірки обставини нарахування позивачем резерву сумнівних боргів за 2018 рік за рахунок суми нетоварної дебіторської заборгованості 545 000 грн. та відповідно зменшення фінансового результату до оподаткування за 2018 рік на величину такого резерву в ході судового розгляду свого документального підтвердження не знайшли, та спростовуються наданими позивачем поясненнями.

Між тим, в силу положень розд. IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745) до акта перевірки мають бути додані, зокрема оригінали або завірені в установленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують наявність або відсутність фактів порушень законодавства з питань податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у разі їх отримання.

В даному випадку суд вважає, що відповідачем не було доведено належними документальними доказами суду факт допущення ПрАТ Вінницяфармація податкового правопорушення та, як наслідок, правомірність висновків акта перевірки в частині недотримання позивачем вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

У зв?язку з цим суд погоджується з доводами позивача про протиправність прийнятого на підставі такого акта перевірки податкового повідомлення-рішення від 08.05.2019 №0300140306.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявною у матеріалах справи квитанцією про сплату від 26.11.2019 №28695 підтверджено, що ПрАТ Вінницяфармація під час звернення до суду з вказаними позовом сплатило судовий збір у розмірі 8 175 грн. Відтак, враховуючи суть та розмір заявлених і фактично задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у зазначеній сумі коштів за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Вінницяфармація (ідентифікаційний код 01974968, адреса: 02166, м. Київ, просп. Лісовий, 39-а) до Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 08.05.2019 №0300140306.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Вінницяфармація (ідентифікаційний код 01974968, адреса: 02166, м. Київ, просп. Лісовий, 39-а) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 8 175 грн. (вісім тисяч сто сімдесят п?ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок