Постанова

від 02.03.2021 по справі 640/20177/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20177/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Вінницяфармація" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство Вінницяфармація (далі - позивач, ПрАТ Вінницяфармація ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 травня 2019 року №0300140306.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки від 10 квітня 2019 року №137/1/26-15-14-03-06/01974968 про завищення ПрАТ Вінницяфармація від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2018 рік на 545 000 грн. внаслідок формування ним резерву сумнівних боргів на суму дебіторської заборгованості контрагента ТОВ Інтергранд Імпульс , що покладений в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення, є безпідставними.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2020 року даний позов задоволено.

При цьому суд виходив з того, що відповідачем не доведено належними документальними доказами факт допущення ПрАТ Вінницяфармація податкового правопорушення та, як наслідок, правомірність висновків акта перевірки в частині недотримання позивачем вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального права.

Зазначає, що в порушення п.5, 6, 7 П(С)БО10, п. 4 П(С)Б013 ПАТ Вінницяфармація сформовано резерв сумнівних боргів на суму 545 000,0 грн. у зв`язку з тим, що дебіторська заборгованість контрагента ТОВ Інтергранд Імпульс є заборгованістю перед ПАТ Вінницяфармація пов`язана з перерахуванням коштів за послуги.

Дебіторська заборгованість контрагента ТОВ Інтергранд Імпульс не має жодної з ознак безнадійної заборгованості, визначених пп. 14.1.11 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати вищевказану дебіторську заборгованість безнадійною станом на 31 грудня2018 року.

Також в апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про допущення процесуального правонаступництва шляхом заміни неналежного відповідача - ГУ ДФС у м. Києві на належного - ГУ ДПС у м. Києві.

Ознайомившись із заявленим клопотанням, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи із наступного.

Згідно статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1200 від 18 грудня 2018 року утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" реорганізовано Головне управління ДФС у м. Києві шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

Таким чином, суд вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі, допустивши заміну Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.

Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якої зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

У відповідності до статті 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідача необхідно задовольнити, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 14 березня 2019 року по 03 квітня 2019 року ГУ ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ Вінницяфармація з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2017 року по 03 квітня 2019 року. За результатом такої перевірки був складений акт від 10 квітня 2019 року №137/1/26-15-14-03-06/01974968 (далі - акт перевірки).

З аналізу вказаного акту вбачається, що за період з 01 квітня 2017 року по 03 квітня 2019 року ПрАТ Вінницяфармація задекларувало в рядку декларацій 01 Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку у сумі 13 668 856 грн., в т.ч.: за 2017 рік (2 - 4-ий квартали) - 1 866 852 грн., 2018 рік - 11 802 004 грн.

За той самий період ПрАТ Вінницяфармація в ряд 02 декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності задекларувало показник (-) 3 095 721 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 381 за грудень 2018 року ПрАТ Вінницяфармація здійснено формування резерву сумнівних боргів суму в розмірі 545 000,0 грн. за рахунок суми дебіторської заборгованості - перерахованої 13 червня 2018 року платіжним дорученням за №17638 на користь ТОВ Інтергранд Імпульс (код ЄДРПОУ 41918932) за юридичні послуги (без ПДВ), що в бухгалтерському обліку відображено проводкою: Дт 6851 Кт 311.

В грудні 2018 року вказана сума була віднесена на фінансовий результат, що в бухгалтерському обліку відображено проводками: Дт 949 Кт 381; Дт 791 Кт 949.

При цьому, за даними інформаційних систем встановлено, що ТОВ Інтергранд Імпульс перебуває на податковому обліку в ДПІ в Оболонському районі м. Києва, має стан платника - 0 ( платник за основним місцем обліку ). Вказане товариство не зареєстроване платником ПДВ, єдиного податку, інформація про подану таким товариством податкову звітність за 2018 - 2019 роки відсутня.

Крім того, під час перевірки встановлено, що засновниками (учасниками) ПрАТ Вінницяфармація прийнято рішення про припинення юридичної особи в результаті ліквідації, про що в ЄДР збуло здійснено реєстраційний запис від 05 грудня 2018 року. Термін, до якого повинні подати свої вимоги кредитори, становить до 05 лютого 2019 року

З огляду на наведені обставини перевіряючі дійшли висновку про порушення ПрАТ Вінницяфармація п.п. 4 - 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість , п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 Фінансові інструменти , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року № 559, що призвело до завищення ПрАТ Вінницяфармація від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 545 000 грн. за звітний період 2018 рік., оскільки позивач сформував резерв сумнівних боргів на суму 545 000 грн. у зв`язку з тим, що дебіторська заборгованість контрагента ТОВ Інтергранд Імпульс є заборгованістю, що виникла наслідком перерахування коштів за послуги.

Також працівники ГУ ДФС у м. Києві дійшли висновку, що дебіторська заборгованість ПрАТ Вінницяфармація не має ознак безнадійної заборгованості, відповідно, станом на 31 грудня 2018 року така дебіторська заборгованість не могла вважатися безнадійною.

У підсумку відповідач дійшов висновку, що ПрАТ Вінницяфармація безпідставно сформувало резерв сумнівних боргів на суму дебіторської заборгованості 545 000 грн. по контрагенту ТОВ Інтергранд Імпульс , який було віднесено до складу інших витрат та фінансового результату за 2018 рік.

08 травня 2019 року ГУ ДФС у м. Києві на підставі вказаного акту перевірки прийняло оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми П за №0300140306, яким зменшило суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, задеклароване в декларації за 2018 рік на 545 000 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення від 08 травня 2019 року згідно рішення Державної фіскальної служби України від 16 серпня 2019 року №39410/6/99-99-11-04-01-25 про результати розгляду скарги було залишено без змін.

Вважаючи таке податкове повідомлення - рішення протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України), для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 статті 44 ПК для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Згідно пп. 139.2.1, 139.2.2 п.139.2 статті 139 ПК України, фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Отже, платники податку (підприємства), які під час визначення бази оподаткування податком на прибуток використовують різниці, повинні відповідно до вимог наведених норм провести коригування на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів, створеного відповідно до національних стандартів П(С)БО.

Інформація про різниці, які виникають під час формування резерву сумнівних боргів, відображається в додатку РІ до декларації з податку на прибуток, що є роз?ясненням значення ряд. 03 Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+,-) такої декларації.

За змістом пунктів 4-8, 10, 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08 жовтня 1999 року № 237 безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.

Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

Розкриття інформації про дебіторську заборгованість здійснюється у примітках до фінансової звітності.

Поряд з цим, в п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 Фінансові інструменти , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року №559 наведено визначення терміну дебіторської заборгованості, не призначеної для перепродажу як дебіторської заборгованості, що виникає внаслідок надання коштів, продажу інших активів, робіт, послуг безпосередньо боржникові та не є фінансовим активом, призначеним для перепродажу.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що у разі існування поточної дебіторської заборгованості, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником, вона включається до сформованого резерву сумнівних боргів та визначається одним із передбачених П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" методів. При цьому, нарахована сума резерву сумнівних боргів, як і сума списаної безнадійної заборгованості включається до складу інших операційних витрат, що, відповідно, впливає на визначення бази оподаткування податком на прибуток.

У разі впевненості в неповерненні певної суми заборгованості боржником така дебіторська заборгованість набуває статусу безнадійної.

Також резерв сумнівних боргів використовується для списання безнадійної дебіторської заборгованості.

Величина резерву переглядається щоразу на дату складання балансу, тобто поквартально, залежно від змін суми, складу та сумнівності заборгованості. Тобто, попередньо створений резерв або збільшується, або зменшується.

За змістом п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 створення резерву сумнівних боргів виключно за рахунок дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги, тобто товарної заборгованості, не обмежено. Тобто, такий резерв може створюватися щодо нетоварної дебіторської заборгованості.

Разом з тим, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291, резерв сумнівних боргів обліковується на однойменному рахунку 38.

Аналітичний облік на рахунку 38 ведеться в розрізі окремих боржників чи за строками непогашення дебіторської заборгованості залежно від обраного методу визначення резерву.

За кредитом рахунку 38 Резерв сумнівних боргів відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за дебетом - списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів.

Створюється резерв сумнівних боргів в кореспонденції з дебетом рахунка 94 Інші витрати операційної діяльності або 84 Інші операційні витрати .

В той же час, згідно пп. 14.1.11 п.14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією;

На думку колегії суддів, для правильного вирішення даного спору слід встановити правомірність визнання позивачем дебіторської заборгованості ТОВ Інтергранд Імпульс на суму 545 000,00 грн. як безнадійної.

Як зазначено судом першої інстанції, обставини формування ПрАТ Вінницяфармація на кінець 2018 року резерву сумнівних боргів за рахунок коштів в сумі 545 000 грн., що попередньо була перерахована платником на користь ТОВ Інтергранд Імпульс в якості переоплати за надання послуг, та віднесення такої суми дебіторської заборгованості на фінансовий результат встановлена перевіряючими на підставі даних оборотно-сальдової відомості ПрАТ Вінницяфармація по рахунку 38.

Так, позивачем пояснено, що між ПрАТ Вінницяфармація (як клієнтом) та ТОВ Інтергранд Імпульс (як виконавцем) був укладений договір від 08 червня 2018 року про надання юридичних послуг. Згідно п. 1.2 вказаного договору ПрАТ Вінницяфармація було зобов?язане сплатити виконавцю аванс у сумі 545 000 грн. впродовж десяти робочих днів з моменту укладення цього договору.

Згідно платіжного доручення від 13 червня 2018 року №17638 ПрАТ Вінницяфармація перерахувало на користь ТОВ Інтергранд Імпульс зазначену суму коштів.

18 лютого 2019 року Голова ліквідаційної комісії ПрАТ Вінницяфармація надіслав на адресу ТОВ Інтергранд Імпульс засобами поштового зв?язку письмову вимогу №АС-1/16, в тексті якої вимагав від останнього погасити у добровільному порядку наявну дебіторську заборгованість в розмірі 545 000 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання умов договору.

Надалі ПрАТ Вінницяфармація подало за місце обліку податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за півріччя 2019 року, де задекларувало податкові різниці, що виникли в т.ч. по взаємовідносинам з ТОВ Інтергранд Імпульс в сумі 545 000 грн.

Колегія суддів зазначає, що станом на час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції матеріали справи не містили жодної інформації щодо відповіді ТОВ Інтергранд Імпульс на письмову вимогу Голови ліквідаційної комісії ПрАТ Вінницяфармація №АС-1/16 від 18 лютого 2019 року. Зокрема, з наявних матеріалів справи неможливо встановити відношення контрагента позивача до такої заборгованості та з`ясувати його наміри щодо погашення боргу у зв`язку з отриманням коштів та не наданням послуг. В той же час, з договору від 08 червня 2018 року про надання юридичних послуг неможливо встановити строк його дії, а відтак і час, з його у позивача можуть наставати майнові вимоги до ТОВ Інтергранд Імпульс у зв`язку з невиконанням ним своїх договірних зобов`язань. Тобто, у суду відсутні підстави вважати, що строк позовної давності для пред`явлення відповідних вимог до ТОВ Інтергранд Імпульс станом на час проведення спірної перевірки сплив. Крім того, суд звернув увагу на той факт, що позивач не звертався до господарського суду з позовом до контрагента про відшкодування коштів, розірвання договору, визнання його недійсним тощо.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що заборгованість ТОВ Інтергранд Імпульс не є безнадійною та не підпадає під жодну з визначених підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК ознак.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відображені в акті перевірки обставини нарахування позивачем резерву сумнівних боргів за 2018 рік за рахунок суми нетоварної дебіторської заборгованості 545 000 грн. та, відповідно, зменшення фінансового результату до оподаткування за 2018 рік на величину такого резерву, документального підтвердження не знайшли.

Натомість, відповідачем було доведено суду факт допущення ПрАТ Вінницяфармація податкового правопорушення та, як наслідок, правомірність висновків акта перевірки щодо недотримання позивачем вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Відтак, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 08 травня 2019 року №0300140306 є протиправним і підлягає скасуванню.

За змістом ч.1 статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає частковому скасуванню, а позов частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2020 року - скасувати та прийняти нове.

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Вінницяфармація" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 03 березня 2021 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев