Постанова

від 23.11.2020 по справі 754/16010/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/824/11695/2020 Головуючий у 1-й інстанції: Лісовська О.В.

754/16010/18 Доповідач-Чобіток А.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 листопада 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В., Ящук Т.І.

секретар - Зиль Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 01 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Маршал про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії, -

у с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача ОСББ Маршал про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі свідоцтва про право власності їй належить квартира АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки, виданої ОСББ Маршал від 30.01.2018 року, за нею рахується заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг станом на 01.12.2017 року в розмірі 5601, 24 грн.. Разом з тим, згідно з повідомленнями Відділу житлових субсидій та пільг УПСЗН Деснянської РДА в м. Києві за період з січня 2008 року по квітень 2018 року їй було призначено житлову субсидію. На підставі викладеного, просила суд визнати незаконними дії ОСББ Маршал по нарахуванню заборгованості по сплаті за житлово-комунальні послуги їй як споживачу та зобов`язати ОСББ Маршал провести перерахунок заборгованості по сплаті за спожиті нею у вказаний період житлово-комунальні послуги.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 01 червня 2020 року позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове про задоволення вимог. Зазначає, що суд безпідставно прийшов до висновку про те, що заборгованість за спожиті нею житлово-комунальні послуги відповідачем нарахована правомірно. В своїх вимогах вона посилалась на підстави перерахунку вказаної заборгованості, яку встановив відповідач станом на 01.12.2017 року у розмірі 5601,24 грн., тоді як їй було призначено субсидії в цей період, які відповідачем не враховано. Суд же розглядав розрахунок заборгованості станом на 01.07.2018 року у розмірі 14010,22 грн.. Посилання голови правління ОСББ Маршал на те, що з лютого 2019 року суми субсидій почали надходити безпосередньо їй, але вона не сплачувала щомісячно комунальні послуги, у зв`язку з чим утворилась заборгованість та ОСББ надало розрахунок сум невикористаних субсидій до Управління соціального захисту населення Деснянського району м. Києва, не можуть бути взяті до уваги, так як не стосуються спірного періоду нарахування заборгованості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, її представника, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Відповідно до частини четвертої статті 4 цього Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За змістом статті 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів до виключної компетенції яких, між іншим, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржене в судовому порядку.

У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов`язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об`єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку (частина шоста статті 13 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Згідно із частинами п`ятою, восьмою статті 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку у разі, якщо правління об`єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об`єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об`єднання комунальних послуг. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, в свою чергу, співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ), однак не є членом цього об`єднання, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Судом першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності позивачці , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 21.02.2007 року.

На позивача покладено зобов`язання, як власника вказаної квартири , сплачувати за житлово-комунальні послуги та внески на експлуатацію житлового фонду у розмірі, затвердженому рішеннями загальних зборів ОСББ Маршал .

Позивач, посилаючись на свої розрахунки щодо внесення оплати за спожиті комунальні послуги з врахування призначених субсидій, оспорює заборгованість, яка виникла станом на 01.12.2017 року у розмірі 5601,24 грн..

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права,викладені в постановах Верховного Суду.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість, яка виникла у позивача, як власника квартири АДРЕСА_1 з причини несплати житлово-комунальних послуг нарахована правомірно, оскільки ОСББ Маршал діяло в межах своїх повноважень і відповідно до діючого законодавства,підстави для визнання дій ОСББ Маршал неправомірними відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає нормам матеріального права, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами та обставинам справи.

При цьому суд першої інстанції правильно застосував норми Закон України Про житлово-комунальні послуги , Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 року № 970 Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підтвердження відсутності за вказаний період заборгованості за спожиті комунальні послуги та по внескам на експлуатацію житлового фонду позивач надала повідомлення про нарахування субсидій за період з січня 2008 року по вересень 2018 року, а також квитанції про сплату внесків на експлуатацію житлового фонду. Вказувала, що нарахування субсидій за вказаний період підтверджує факт відсутності у неї заборгованості станом на 01.12.2017 року.

На вказані докази позивач посилається і в апеляційній скарзі, вважаючи незаконним рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів не може погодитись з такими доводами апеляційної скарги з наступних підстав.

Так відповідно до довідки,яка видана позивачці 14 серпня 2012 року відповідачем для пред`явлення до служби субсидій, позивач мала заборгованість перед експлуатаційною організацією,тобто вказана інформація їй була відома ще у серпні місяці 2012 року.

З наданих позивачем квитанцій про сплату внесків на експлуатацію житлового фонду вбачається, що квитанції надані нею вибірково, в яких розрахунок зроблений позивачем на свій розсуд за невідомий період, тобто не за кожний місяць, як це передбачено законом, а саме:

- за 2008 рік надано єдину квитанцію за червень 2008 року про відповідну сплату у липні 219,24 грн.;

- за 2009 рік надано квитанції за січень до сплати 251,89 грн. проте сплачено 316,38 грн. за невідомий період, за липень - до сплати 167.28 грн. позивачкою сплачено 246,36 грн. за невідомий період у серпні;

- за 2010 рік надано квитанції за січень про сплату 251.89 грн. позивачкою сплачена вказана сума у лютому 2010 року, за липень нараховано до сплати 251.80 грн. сплачено 352.84 грн. за невідомий період;

- за 2011 рік надана квитанція за січень про нарахування 225,35 грн. за місяць проте сплачено у лютому 2011 року 320.04 грн. за невідомий період,за травень нараховано до сплати 116,88 грн. проте в квитанції має місце виправлення з травня на липень 2011 рік і сплачено 334,86 грн. у серпні за невідомий період,у жовтні нараховано до сплати 91,61 грн. проте сплачено у листопаді 2011 року 220,68 грн. за невідомий період,за грудень нараховано до сплати 91,61грн. проте сплачено 220,68 грн. у лютому 2012року за невідомий період при цьому у квитанції має місце виправлення з грудня 2011 року на січень 2012 року;

- за 2012 рік надано квитанції: за червень про нарахування оплати у розмірі 113,51 грн. з виправленнями на липень та сплатою 456.48 грн. у липні за невідомий період, за жовтень нараховано до сплати 110,19 грн. на звороті квитанції зазначено оплата 08.01.014 року у розмірі 195,20 грн.;

- за 2013 рік надані квитанції:за березень до сплати 115,62 грн. сплачено у квітні 185,14 грн. за невідомий період;за травень до сплати 115,62 грн. проте сплачено 185,14 грн. у червні 2013 року за невідомий період, за червень до сплати 115,62 грн. має місце виправлення на липень та сплачено 185,14 грн. у липні за невідомий період,за вересень 2013 року до сплати 119,33 грн. проте сплачено у листопаді 2013 року 195,20 грн. за невідомий період,за листопад до сплати 119,33 грн. сплачено 195,20 грн. у січні 2014 року за невідомий період;

- за 2014 рік: надані квитанції: за травень до сплати 79,15 грн. сплачено 98,82 грн. у серпні 2014 року за невідомий період при наявності боргу у розмірі 1919,46 грн.,за червень до сплати 79,15 грн., сплачено у серпні 182,69 грн. при наявності виправлень на липень та наявності боргу у розмірі 1919.46 грн.; за серпень до сплати 79,15 грн. сплачено 70,08 грн. при наявності боргу у розмірі 1840,31 грн.; за вересень до сплати 219,66 грн. сплачено 270,08 грн. у грудні 2014 року при наявності боргу у розмірі 2 163грн.;

- за 2015 рік надані квитанції: за січень до сплати 37.88 грн. сплачено у березні 2015 року 122,57 грн. при наявності боргу у розмірі 2248,16 грн.,за лютий сплачено у березні 70,73 грн. за холодну та гарячу воду та водопостачання при наявності боргу 2504,42 грн., за липень до сплати 73,19 грн. сплачено 209,17 грн. у вересні 2015 року за невідомий період при наявності боргу 2040,70 грн.;

- за 2016 рік надано квитанції:за грудень до сплати 93,62 грн. сплачено у грудні 189,23 грн. за невідомий період при наявності боргу на 01.11.2016 року 4723,65 грн.;

- за 2017 рік надано квитанції: за березень до сплати 122,71 грн. сплачено 190,62 грн. у березні за невідомий період при наявності боргу у розмірі 5 156,31 грн.,за серпень до сплати 29,09 грн.,сплачено у серпні 46,84 грн. при наявності боргу у розмірі 5452,50 грн.,за грудень до сплати 77,28 грн. сплачено у грудні 229,12 грн. при наявності боргу на грудень 2017 року у розмірі 5601,24 грн.;

- за 2018 рік надано квитанції: за січень до сплати 77,28 грн. сплачено 84.58 грн.при наявності боргу у розмірі 5678.52 грн.,за березень до сплати 77,28 грн. сплачено 169,16 грн. при наявності боргу у розмірі5 833.09 грн. ,за квітень до сплати 77,70 сплачено 77,70 грн. при наявності боргу у розмірі 5 910.36 грн.,за червень 59,54 грн. сплачено 128,54 грн. при наявності боргу у розмірі 6 193,34 грн..

При цьому позивачем надана квитанція про сплату 31.10.2018 року за комунальні послуги 1628.99 грн. за невідомий період їх споживання.

Аналізуючи надані позивачем квитанції про оплату внесків на експлуатацію житлового фонду, колегія суддів вважає, що нею на свій розсуд за вказаний період здійснювалась оплата за спожиті комунальні послуги та експлуатаційні витрати, що призвело до утворення боргу у розмірі 5601,24 грн. станом на грудень 2017 року.

При цьому колегія суддів враховує ту обставину, що позивачем не надано усіх щомісячних квитанцій за період утворення боргу у розмірі 5601,24 грн., який нею оспорюється, в зв`язку з чим колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги про безпідставне нарахування відповідачем боргу станом на грудень 2017 року.

За таких обставин колегія суддів відхиляє посилання позивача на рішення повідомлення відповідного органу про призначення їй субсидій за вказаний період,як на доказ відсутності вказаної заборгованості.

Про утворення боргу за неналежну оплату комунальних послуг та експлуатаційних витрат позивачу стало відомо ще у травні 2014 року, проте з даним позовом до суду вона звернулася лише у листопаді 2018 року, що колегією суддів розцінюється як штучне створення умов для подальшого їй призначення субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на встановлені обставини в даній справі, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами відсутність у неї заборгованості по сплаті комунальних послуг та внесків на експлуатацію житлового фонду станом на грудень 2017 року, а непослідовність її дій щодо оплати спожитих нею послуг є підтвердженням уникнення виконання зобов`язань щомісяця сплачувати вартість фактично спожитої послуги з урахуванням суми житлової субсидії та внесків на експлуатацію житлового фонду.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України,суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 01червня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: А. О. Чобіток

Судді: О. В. Немировська

Т. І. Ящук