Постанова

від 26.11.2020 по справі п/320/1180/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/1180/20 Головуючий у І інстанції - Леонтович А.М.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністню "Артель № 1" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністню "Артель № 1" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТЕЛЬ № 1" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 07.11.2019 року № 000053402 на загальну суму 916713,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 07.11.2019 року № 000055402 на загальну суму 617969,00 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України після набрання законної сили рішенням суду, на наступний робочий день після отримання відповідного рішення внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку ТОВ "АРТЕЛЬ №1" у розмірі: 611142,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки № 104/10-36-04-02/37616132 від 16.10.2019 не відповідають вимогам чинного законодавства, а спірні податкові повідомлення-рішення прийнято неправомірно, позаяк подана Позивачем декларація за серпень 2019 року у строк прийнята контролюючим органом без жодних зауважень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ТОВ "Артель № 1" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністню "Артель № 1" зазначає, що Відповідачем помилково трактуються положення Податкового кодексу України, а будь-яка інформація про зловживання Позивачем у системі відшкодування ПДВ у державних органів України відсутня, оскільки у Позивача взагалі відсутні зловживання у системі відшкодування ПДВ.

Також вказано, що Позивач не мав можливості відобразити суму податкового кредиту з ПДВ, що підлягало до відшкодування у розмірі 1 105 517 грн., та лише коли ДФС України виконало рішення суду по справі № 810/2483/18, Позивач мав можливість задекларувати суму податкового кредиту у вказаному розмірі до відшкодування. Єдиним можливим шляхом для отримання відшкодування Позивач вважав заповнення рядка 16.3 декларації з ПДВ за серпень 2019 року, позаяк іншої можливості, алгоритму або механізму відновлення сум податкового кредиту заявленого до відшкодування з бюджету, невідшкодованого та відновлення його у складі декларації з ПДВ на підставі рішення суду по справі № 810/2483/18 не існувало.

Головним управлінням ДПС у Київській області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без розгляду, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Крім того, вказано, що при відображенні Позивачем у податковій декларації з ПДВ за 2019 рік від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 611 142 грн., податковим органом виявлено арифметичні та методологічні помилки, та встановлено безпідставне завищення податкового кредиту за серпень 2019 року на суму ПДВ 1 105 517,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 у справі № 810/2483/18 визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України у незабезпеченні автоматичного збільшення суми у системі електронного адміністрування податку, на яку ТОВ "АРТЕЛЬ №1" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 1 105 517,00 грн. та зобов`язано Державну фіскальну служби України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ "АРТЕЛЬ № 1" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 1 105 517,00 грн. Вказане рішення набрало законної сили.

16.10.2019 посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у Київській області проведено камеральну перевірку правомірності нарахування ТОВ "АРТЕЛЬ №1" сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банках за серпень 2019.

За результатами перевірки Головним управлінням Державної податкової служби Київській області було складено акт "Про результати камеральної перевірки правомірності нарахування ТОВ "АРТЕЛЬ №1" сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банках за серпень 2019 №104/10-36-04-02/37616132 від 16.10.2019.

Згідно висновків акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України та вимог Наказу Міністерства Фінансів України "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" № 21 від 28.01.2016, в результаті чого:

- завищено суму від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за серпень 2019 року в сумі 1 105 517,00 грн., що призвело до:

- завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 611 142,00 грн.;

- заниження суми податкового зобов`язання за серпень 2019 на суму ПДВ 494 375, 00 грн.

07.11.2019 Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення № 000053402, № 000055402.

Вважаючи вказані податкові-повідомлення рішення протиправними, Позивач після процедури адміністративного оскарження, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління ДПС у Київській області в ході проведення камеральної перевірки 16.10.2019 дійшло правомірного висновку про порушення ТОВ "АРТЕЛЬ №1" норм п. 200.1 п. 200.4 ст. 200 ПК України та вимог Наказу Міністерства Фінансів України "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" № 21 від 28.01.2016, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за серпень 2019 року в сумі 1 105 517,00 грн., а отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 затверджено форми та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок - №21).

Відповідно до ч. 5 п. 4 розділу V Порядку № 21, у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 також вказується підтверджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від`ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатка 2) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період).

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на те, що при відображенні у податковій декларації з ПДВ за серпень 2019 року Позивачем від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у розмірі 611 142 грн, останній намагався відобразити зазначену суму, право на яку підтверджено, зокрема, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 у справі № 810/2483/18.

Крім того, як вбачається з акту перевірки від 16.10.2019 № 104/10-36-04- 02/37616132, з боку контролюючого органу відсутні зауваження щодо включення Позивачем до складу податкового кредиту податкових накладних, які не зареєстровані, або зареєстровані з порушенням терміну реєстрації, перевищення суми ліміту за даними електронного рахунку платника податку. Також згідно вказаного акту у Позивача відсутній податковий борг.

В зазначеному акті, зокрема, вказано, що на момент проведення камеральної перевірки від підрозділів ГУ ДПС у Київський області інформація щодо неправомірного нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по ТОВ АРТЕЛЬ №1 не надходила.

Як вказано Позивачем та не заперечується Відповідачами рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 у справі № 810/2483/18 ДПС України виконано лише у серпні 2019 року, тобто майже через рік з дати його прийняття, тому саме у декларації з ПДВ за серпень 2019 року, Позивачем вказана сума задекларована у рядку 16.3 як узгоджена сума протягом звітного (податкового) періоду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 року по справі № 810/2483/18 встановлено, що Позивач дізнався при поданні декларації за жовтень 2017 року про відмову у відшкодуванні у розмірі 1 071 233 грн. при поданні декларації з ПДВ за жовтень 2017 року, що було обумовлено тим, що ДФС України у системі електронного адміністрування ПДВ не було відображено суму, на яку Відповідач мав право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, за червень 2015 року у розмірі 1 105 517 грн.

Відсутність інших причини для відшкодування ПДВ ТОВ АРТЕЛЬ № 1 підтверджується актом про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ АРТЕЛЬ № 1 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2017 року № 3/10-36-56/37616132 від 22.12.2017, та актом за результатами камеральної перевірки правомірності нарахування ТОВ АРТЕЛЬ №1 сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за серпень 2019 року № 104/10-36-04-02/37616132 від 16.10.2019. Всі суми ПДВ заявлені Позивачем до відшкодування підтверджено без жодних зауважень.

Позивачем також обгрунтовано вказано, що з моменту подання Позивачем у жовтні 2017 року декларації з ПДВ, у якій було заявлено до відшкодування суму ПДВ у розмірі 2 443 727 грн., з якої Позивачу не було відшкодовано 1 105 517 грн., він звернувся з відповідним позовом до суду, який рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 у справі № 810/2483/18 був задоволений. Вказане рішення було виконано ДФС України у серпні 2019 року, а тому Позивач не мав можливості відобразити суму податкового кредиту з ПДВ, що підлягало до відшкодування у розмірі 1 105 517 грн. Відтак, лише після виконання ДФС України рішення суду по справі № 810/2483/18, Позивач мав можливість задекларувати суму податкового кредиту у розмірі 1 105 517 грн. до відшкодування, що і було зроблено шляхом заповненням рядка 16.3 декларації з ПДВ за серпень 2019 року.

Колегія суддів враховує, що вказані дії Позивача не повністю узгоджуються із Порядком № 21, проте жодним чином не свідчать про безпідставне формування податкового кредиту Позивачем, або неправомірне завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, позаяк були направлені на зазначення суми, право на яку підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

А відтак, необгрунтованим є висновок контролюючого органу про безпідставне завищення податкового кредиту за серпень 2019 на суму ПДВ 1 105 517,00 грн., що призвело до заниження суми бюджетного відшкодування на суму ПДВ 494 375,00 грн., та, в свою чергу, до завищення бюджетного відшкодування на суму ПДВ 611 142, 00 грн.

Положення статті 4 ПК України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України).

Відповідно до пункту 56.21. ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 25.12.2013 № 1770/12/13-13 платник податків, незалежно від установленої форми податкової звітності, має право подати відповідну звітність таким чином, який, на його думку, правильно відображає зміст його прав та обов`язків у галузі оподаткування.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

В свою чергу, Відповідачем - Головним управлінням ДПС у Київській області, як суб`єктом владних повноважень, зазначений обов`язок не виконано та у встановленому порядку не обґрунтовано правомірність своїх дій та прийнятих рішень в межах спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 07.11.2019 № 000053402 та № 000055402.

В частині вимог щодо зобов`язання Державну податкову службу України внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку ТОВ "АРТЕЛЬ № 1" у розмірі 611 142,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абзацу третього пункту 7 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26, після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Тобто, законом передбачено порядок дій контролюючого органу у випадку скасування в судовому порядку вищевказаних податкових повідомлень-рішень, шляхом внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як майнові права , а отже, як майно (див. mutatis mutandis рішення у справі Бейелер проти Італії від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100).

За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі Суханов та Ільченко проти України від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35).

ЄСПЛ у рішенні у справі Інтерсплав проти України від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право Позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, Позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі 611 142,00 грн., які охоплюються поняттям майно в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15.

Враховуючи викладене, положення абз. 3 п. 7 Порядку № 26 та те, що Відповідачами не було вчинено відповідних дій, спрямованих на повернення Позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, колегія суддів вважає наявними підстави для зобов`язання Державну податкову службу України внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ТОВ "АРТЕЛЬ №1" у розмірі 611 142,00 грн.

За наведених обставин справи та правового регулювання спірних правовідносин, колегія суддів приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністню "Артель № 1" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України у повному обсязі.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністню "Артель № 1"задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

За правилами ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження сплати відповідних витрат в суді першої інстанції Позивачем надано платіжні доручення № 5745 та № 5746 від 10.02.2020 про сплату 21 020,00 грн. та 2 102,00 грн. відповідно.

Крім того, за подання апеляційної скарги Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 34 683,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5965 від 18.08.2020.

Відтак, з огляду на задоволення позовних вимог, та згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь Позивача з Відповідачів, які є суб`єктами владних повноважень, відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 139, 241, 242, 243, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністню "Артель № 1" - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 07.11.2019 року № 000053402 та № 000055402.

Зобов`язати Державну податкову службу України внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку ТОВ "АРТЕЛЬ №1" у розмірі 611142,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністню "Артель № 1" (код ЄДРПОУ 37616132) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 52550,00 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністню "Артель № 1" (код ЄДРПОУ 37616132) за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України (код ЄДРПОУ 37472277) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко

Повний текст складено 27.11.2020 року.