Ухвала

від 27.11.2020 по справі 344/16168/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/16168/20

Провадження № 1-кс/344/5799/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області майора юстиції ОСОБА_3 , розглянувши матеріали кримінального провадження про арешт майна в рамках кримінального провадження № 22020090000000013 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22020090000000013 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

З матеріалів вказаного кримінального провадження слідує, що посадові особи відділу освіти Косівської РДА, зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ТОВ «Еліс Вінер Компані», ТОВ «НАВІГАТОР СИСТЕМА», ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, налагодили механізм розтрати та заволодіння бюджетними коштами.

Зокрема відділ освіти Косівської райдержадміністрації (далі РДА) уклав договори № 168 від 19.08.2019, № 130 від 02.07.2019 та № 169 від 08.09.2020 щодо поставки комп`ютерного обладнання та програмного забезпечення на загальні суми 537 000 грн., 765 862 грн. та 376 884 грн.

Так, встановлено, що ОСОБА_4 , у ході здійснення своєї діяльності, домовився із службовими особами відділу освіти Косівської РДА, а саме: з начальником відділу ОСОБА_7 , ОСОБА_8 який уповноважений начальником відділу на проведення тендерів та директором ТОВ «Інститут новітніх технологій в освіті» (код ЄДРПОУ 32918811, здійснює виготовлення інтерактивних дошок з торговою назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») ОСОБА_9 , який в свою чергу також використовує в сфері публічних закупівель для закладів освіти наступних фізичних та юридичних осіб: ФОП ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_4 ), ТОВ «ІНТО» (код ЄДРПОУ 32918811), щодо залучення до виконання вищевказаних договорів підконтрольним їм підприємств.

Так, між відділом освіти Косівської РДА (код ЄДРПОУ 02143554: м. Косів, вул. Шевченка, 40) в особі начальника відділу ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), який підконтрольний ОСОБА_9 , укладено договір від 19.08.2019 № 168 щодо поставки товару, зокрема: 40 одиниць багатофункціонального пристрою марки «Epson L3150», вартістю 10800,00 грн/шт та 10 одиниць інтерактивної дошки «ePresenter ER-84T», вартістю 10500,00 грн/шт. Відповідно до звіту про виконання договору закупівлі від 03.01.2020 загальна сума оплати за договором склала 537 000,00 грн.

Разом із цим, встановлено, що вартість такого багатофункціонального пристрою «EpsonL3150» становить 5725,00 грн/шт.

Окрім цього, в ході досудового розслідування попередньо встановлено, що до участі у закупівлі під номером UA-2020-07-31-006113-c«Машини для обробки даних (апаратна частина) (Портативний комп`ютер вчителя (ноутбук))» громадянином ОСОБА_4 було залучені підконтрольні йому підприємства, а саме: ТОВ «Інтелектцентр» (код ЄДРПОУ 38050849) та ТОВ «Еліс Вінер Компані» (код ЄДРПОУ 43176766) директором якого є номінально ОСОБА_12 . В подальшому 08.09.2020 між відділом освіти Косівської РДА в особі начальника ОСОБА_7 та директора ТОВ «Еліс Вінер Компані» було підписано договір № 169 та останніми поставлено по вказаному договору замовнику не якісний товар за завищеними цінами.

Під час проведення 24.11.2020 обшуку впомешканні власником якого є ОСОБА_5 , котре розташоване за адресою: АДРЕСА_2 вилучено речі, що добровільно надані ОСОБА_5 та не входять до переліку щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, які, відповідно до п. 7 ст. 236 КПК України, вважаються тимчасово вилученим майном, а саме -паперові банкноти на загальну номінальну суму 5000 євро (100 банкнот номіналом «50») та 2000 доларів (20 банкнот номіналом «100»). Вказані грошові кошти, зі слів дружини ОСОБА_5 ОСОБА_13 , належать їй.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вказані грошові кошти можуть бути набуті, або отримані кримінально-протиправним шляхом, або внаслідок вчинення кримінального правопорушення, обставини якого встановлюються у кримінальному провадженні № 22020090000000013, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

При цьому, з огляду на наявні в матеріалах провадження дані, в разі залишення вищевказаних грошових коштів у володінні, розпорядженні та/або користуванні особи у якої вони були вилучені, існує можливість їх пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження.

Враховуючи викладене, слідчим 26.11.2020 винесено постанову про визнання вищевказаних документів речовими доказами.

Слідчий подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, просив клопотання задоволити.

Від ОСОБА_13 через канцелярію суду надійшло заперечення на клопотання про арешт майна, в якому вона посилаючись на те, що вказані кошти не мають жодного відношення до даного кримінального провадження, оскільки є доходом від законної діяльності, просить відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна грошових коштів у розмірі 5 000 Євро, 100 грошових одиниць номіналом 50 Євро, упаковані банком АТ «Райффайзен Банк Аваль», 06.05.2020 року та 2 000 Доларів США, 20 грошових одиниць номіналом 100 Доларів США, вилучених під час обшуку 24.11.2020 року, зобов`язати слідчого повернути кошти, вилучені під час обшуку 24.11.2020 року.

Дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Встановлено, що слідчий звернувся з вказаним клопотання, яке відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Ст. 173 КПК України визначено порядок вирішення питання про арешт майна.

З клопотання вбачається, що під час проведення 24.11.2020 обшуку в помешканні, власником якого є ОСОБА_5 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 вилучено речі, що добровільно надані ОСОБА_5 та не входять до переліку щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, які, відповідно до п. 7 ст. 236 КПК України, вважаються тимчасово вилученим майном, а саме -паперові банкноти на загальну номінальну суму 5000 євро (100 банкнот номіналом «50») та 2000 доларів (20 банкнот номіналом «100»). Вказані грошові кошти, зі слів дружини ОСОБА_5 ОСОБА_13 , належать їй.

В той же час, згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Постановою слідчого в ОВС СВ Управління СБ України в Івано-Франківсткій області від 26.11.2020 року про визнання речовими доказами визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22020090000000013 паперові банкноти, вилучені в ході проведення 24.11.2020 року обшуку в помешканні за адресою: АДРЕСА_2 , а саме - паперові банкноти на загальну номінальну суму 5000 євро ( 100 банкнот номіналом "50") та 2000 доларів ( 20 банкнот номаналом "100").

Слідчим поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що майно, зазначене у клопотанні , відповідно до ст. 98 КПК України є речовими доказами, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Отже, на підставі вищенаведеного та враховуючи наявність правових підстав для задоволення клопотання, та з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки, незастосування накладення арешту, може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, зокрема, таких як його зникнення, втрати або пошкодження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, вважаю,що клопотання слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме - паперові банкноти на загальну номінальну суму 5000 євро (100 банкнот номіналом «50») та 2000 доларів (20 банкнот номіналом «100»), вилучені під час проведення 24.11.2020 обшуку в приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , володільцем яких є ОСОБА_13 .

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1