Ухвала

від 09.12.2020 по справі 344/16168/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/16168/20

Провадження № 11-сс/4808/293/20

Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю секретаря ОСОБА_6 ,

прокурора Безрукого

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши в кримінальному провадженні №22020090000000013 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 та скаржниці ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 27.11.2020 року про накладення арешту на майно,

в с т а н о в и л а :

Вказаною ухвалою слідчого судді накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме паперові банкноти на загальну номінальну суму 5000 євро (100 банкнот номіналом «50») та 2000 доларів США (20 банкнот номіналом «100») вилучені під час проведення 24.11.2020 року обшуку в приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , володільцем яких є ОСОБА_8 .

Слідчий суддя мотивувала ухвалу тим, що слідчим доведено наявність достатніх підстав щодо накладення арешту на вказане майно, як речовий доказ у кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 та скаржниця ОСОБА_8 вважають ухвалу слідчого судді незаконною, та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства. Вказують, що розгляд клопотання про накладення арешту на майно було розглянуто без їх участі, що порушило їх право на захист та справедливий судовий розгляд, а дії слідчої судді підпадають під ознаки дисциплінарного проступку. Також зазначають, що клопотання слідчий подав до суду без погодження з прокурором, а вказані кошти, на які було накладено арешт під час обшуку не були зазначені в ухвалі. Грошові кошти, які могли б бути отримані в результаті скоєння злочину, були перераховані на розрахунковий рахунок ФОП « ОСОБА_9 » і з вказаного рахунку не переводилися в готівкову форму і вони не могли знаходитися у вигляді готівки в помешканні, а тому вони не відповідають вимогам ст. 98 КПК України. Вважають, що згідно ст. 395 п.3 КПК України вони не пропустили строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки остання була прийнята без виклику особи, яка її оскаржує.

Просять скасувати ухвалу слідчої судді та прийняти нову, якою відмовити в накладенні арешту на майно яке належить на праві власності ОСОБА_8 та винести окрему ухвалу щодо слідчої судді ОСОБА_1 .

В апеляційній інстанції:

- апелянт адвокат ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу, вважає, що слідчий суддя прийняв необгрунтоване рішення, яке просять скасувати, постановити нове, яким задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів;

- прокурор визнав апеляційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення.

Провадження розглянуто без участі ОСОБА_8 за погодженням із адвокатом ОСОБА_7 .

З`ясувавши обставини провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянтів слід задовольнити.

Згідно ст. 370 КПК ухвала слідчого судді повинна бути законною, вмотивованою й обґрунтованою.

Оскаржена ухвала слідчого судді цим вимогам закону не відповідає.

Висновок слідчого судді про наявність законних підстав для накладення арешту на зазначене майно, як на речовий доказ у кримінальному провадженні, є поспішним й необґрунтованим.

Такий висновок не ґрунтується на вимогах ст. ст. 170-173 КПК України, згідно яких слідчий суддя за клопотанням слідчого чи прокурора вправі накласти арешт на майно, якщо воно відповідає вимогам ст. 98 КПК України. Таких даних у цьому провадженні немає.

Слідчий суддя мотивувала ухвалу на основі клопотання слідчого про те, що вказані виявлені за місцем проживання ОСОБА_9 кошти могли бути здобуті злочинним шляхом.

Однак належної аргументації таким висновкам у провадженні немає, такий висновок носить характер припущення, що унеможливлює накладення арешту на зазначені кошти, володільцем яких є інша особа, а не особа, щодо якої може вестися досудове розслідування.

ОСОБА_9 підозру у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного із заволодінням бюджетними коштами не пред`явлено.

Ні в клопотання прокурора, ні в ухвалі слідчого судді немає посилання на можливість в майбутньому стягувати вказані кошти на відшкодування збитків, цивільних позовів ще немає. Ці обставини також є перешкодою для накладення арешту на ці кошти.

Колегія суддів вважає, що процесуальною перешкодою для накладення арешту на вказані кошти є посилання слідчого в клопотанні та слідчого судді в ухвалі про те, що володільцем цих коштів є ОСОБА_8 , а не ОСОБА_9 щодо якого може вестися кримінальне провадження за ст. 191 ч.3 ККУ.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст. 405, 408, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 та скаржниці ОСОБА_8 задовольнити, ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 21.11.2020 року про накладення арешту на грошові кошти 5000 євро та 2000 доларів США - скасувати, постановити нову ухвалу, якою у клопотанні слідчого про накладення арешту на грошові кошти, володільцем яких є ОСОБА_8 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5