Постанова

від 01.12.2020 по справі 910/5511/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/5511/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Колос І.Б.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 )

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 [колегія суддів: Пашкіна С.А. (головуючий), судді Дідиченко М.А., Калатай Н.Ф.]

зі справи № 910/5511/19

за позовом акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (далі - Банк)

до товариства з обмеженою відповідальністю Техно Сталь (далі - Товариство), ОСОБА_1

про стягнення 304 758,92 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Банк звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства та ОСОБА_1 про стягнення солідарно 304 758,92 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування від 14.04.2017, у тому числі: 200 000,00 грн. заборгованості за кредитом; 54 648,16 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом; 993,42 грн. заборгованості з комісії та 49 117,34 грн. пені.

1.2. Позов обґрунтовано невиконанням Товариством умов договору банківського обслуговування від 14.04.2017 в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Оскільки виконання зобов`язання за цим договором забезпечено порукою ОСОБА_1 за договором поруки від 27.04.2018 № P1524834343283146405, позивач просить стягнути суму заборгованості з позичальника та поручителя солідарно.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 22.07.2019 (суддя Гулевець О.Г.) позов задоволено з підстав обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

2.2. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції та посилаючись на те, що він є особою, яка не брала участі у справі, однак суд вирішив питання про його права інтереси та обов`язки, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2019.

2.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2019 на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2.4. За висновками суду апеляційної інстанції оскаржуваним судовим рішенням питання про права, інтереси або обов`язки скаржника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий БЦ РВ ГУ МВС України в Київській області 05.10.2006; РНОКПП НОМЕР_2 ) не вирішувалось, оскільки відповідачем зі справи є інша особа - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий БЦ РВ ГУ МВС України в Київській області 12.06.2013; РНОКПП НОМЕР_2 ). Зазначені обставини встановлені при ухваленні постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 зі справи, що розглядається, та не підлягають повторному доведенню.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2019.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи скаржника

4.1. Скаржник зазначає, що не укладав з Банком жодних договорів, у тому числі договору поруки від 27.04.2018 № P1524834343283146405, а про існування заборгованості та судових рішень щодо її солідарного стягнення дізнався за фактом здійснення відрахувань з його пенсії на погашення боргу. Ознайомившись з матеріалами виконавчих проваджень № 59171991 та № 60123910, скаржник дізнався, що на примусовому виконанні знаходяться накази господарського суду міста Києва № 910/210/19 від 16.04.2019 і № 910/5511/19 від 12.08.2019 про стягнення солідарно з Товариства та ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості, на виконання яких державним виконавець наклав арешт на майно скаржника, про що винесені відповідні постанови.

4.2. Як в рішенні господарського суду міста Києва від 22.07.2019, так і в наказі господарського суду міста Києва від 12.08.2019 відносно солідарного боржника за порукою зазначено дані, які повністю збігаються з даними скаржника, у зв`язку з чим це рішення суду першої інстанції безпосередньо впливає на його права інтереси та обов`язки.

4.3. Зазначене також знайшло своє підтвердження і в процесі виконання рішення суду першої інстанції. Оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України Про виконавче провадження обов`язковими даними, ідентифікуючими особу боржника є, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), а в судовому рішенні та наказі суду зазначений РНОКПП скаржника - НОМЕР_4 , то за результатами вчинення виконавчих дій саме на майно скаржника і було накладено арешт згідно з постановою державного виконавця від 23.09.2019 № 60123910.

4.4. Стверджуючи, що оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалось питання про права, інтереси або обов`язки скаржника, оскільки відповідачем зі справи є інша особа (за відмінністю дати народження та паспортних даних осіб відповідача та скаржника), суд апеляційної інстанції не врахував того, що РНОКПП існує для ідентифікації фізичних осіб-платників податків, є унікальним для кожної особи та не може повторюватись, що є загальновідомим фактом, який не потребує доказування відповідно до частини третьої статті 75 ГПК України. Крім того, суд апеляційної інстанції взагалі не надав жодної правової оцінки доводам та наданим на їх підтвердження доказам скаржника щодо недійсності паспорта серії НОМЕР_3 у зв`язку з його викраденням (втратою) у 2006 році.

4.5. На думку скаржника, зазначені обставини свідчать не про існування двох різних осіб - ОСОБА_1 1958 року народження (скаржник) та ОСОБА_1 1968 року народження (відповідач) з однаковими РНОКПП та які проживають за однією адресою, як помилково вважає суд апеляційної інстанції, а про те, що у спірних правовідносинах мали місце шахрайські дії невстановлених осіб, які були спрямовані на отримання кредитних коштів у Банку за неіснуючими документами, що разом з тим може свідчити про неукладеність договору поруки від 27.04.2018 № P1524834343283146405.

5. Доводи сторін справи

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. 14.04.2017 Товариство (клієнт) шляхом підписання заяви про відкриття рахунку та про приєднання до Умов і правил банківських послуг приєдналося до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (банк). Заява про відкриття рахунку, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи Банку, разом у сукупності складають договір банківського обслуговування від 14.04.2017 (далі - Договір кредиту).

6.2. На виконання зазначеного Договору кредиту Товариству було відкрито поточний рахунок з кредитним лімітом в розмірі 200 000,00 грн.

6.3. 27.04.2018 Банк (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) уклали договір поруки № P1524834343283146405 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством (боржник) зобов`язань за договорами приєднання, в тому числі до розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку у мережі Інтернет з повернення кредиту в сумі 200 000,00 грн., сплати процентної ставки за користування кредитом за період користування згідно п. 3.2.1.4.1.2 Угоди-1 - 21 % річних та сплати 42 % річних у разі порушення строків повернення кредиту, комісійної винагороди в розмірі 3%, винагороди за користування кредитним лімітом в сумі 0,5 % від суми максимального сальдо ліміту, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

6.4. Згідно з пунктом 1.2 Договору поруки сторони погодили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів та інших платежів, усіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

6.5. Посилаючись на неналежне виконання Товариством умов Договору кредиту в частині повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків за кредитом, а також те, що виконання зобов`язання за цим договором забезпечені порукою ОСОБА_1 , Банк просив стягнути солідарно з відповідачів спірну суму заборгованості.

6.6. Рішенням господарського суду міста Києва від 22.07.2019 позов задоволено: стягнуто солідарно з Товариства та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Банку заборгованість за кредитом у сумі 200 000,00 грн., заборгованість за відсотками у сумі 546 48,16 грн., заборгованість з комісії в сумі 993,42 грн. та пеню в сумі 49 117,34 грн.; стягнуто з Товариства та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Банку по 2 285,69 грн. судового збору.

6.7. 12.08.2019 на виконання зазначеного рішення господарського суду міста Києва видано наказ про солідарне стягнення з Товариства та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Банку заборгованості за кредитом у сумі 200 000,00 грн., заборгованості за відсотками у сумі 54 648,16 грн., заборгованості з комісії у сумі 993,42 грн. та пені в сумі 49 117,34 грн.

6.8. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 зі справи, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання наказу від 12.08.2019 частково таким, що не підлягає виконанню (в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ).

При цьому Північний апеляційний господарський суд при ухваленні названої постанови від 11.06.2020 дійшов висновку про те, що скаржник ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий БЦ РВ ГУ МВС України в Київській області 05.10.2006; РНОКПП НОМЕР_2 ) та боржник ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий БЦ РВ ГУ МВС України в Київській області 12.06.2013; РНОКПП НОМЕР_2 ) за згаданими рішенням суду від 22.07.2019 та судовим наказом від 12.08.2019 є різними особами.

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

ГПК України:

частини перша - третя статті 2:

- завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави;

- суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі;

- основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є: верховенство права; змагальність сторін; забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

частина друга статті 4:

- юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням;

частина перша статті 17:

- учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;

частини перша, третя статті 18:

- судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України;

- обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси;

частини третя, четверта статті 75:

- обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування;

- обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом;

частини перша, третя статті 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

частини перша-третя, п`ята статті 236:

- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим;

- законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права;

- судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом;

- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи;

частина перша статті 254:

- учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції;

пункт 3 частини першої, частина друга статті 264:

- суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося;

- про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку;

частини перша та друга статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 3 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

пункти 1, 3 частини третьої, частини четверта, шоста статті 310:

- підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

- справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом;

- підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Оцінка аргументів сторін справи, скаржника і висновків суду апеляційної інстанції

8.1. Причиною спору у справі стало питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованості за Договором кредиту.

8.2. За результатами розгляду справи місцевий господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог, у зв`язку з чим задовольнив позов у повному обсязі.

8.3. Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, інтереси або обов`язки скаржника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий БЦ РВ ГУ МВС України в Київській області 05.10.2006; РНОКПП НОМЕР_2 ) не вирішувалось, оскільки відповідачем зі справи є інша особа - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий БЦ РВ ГУ МВС України в Київській області 12.06.2013; РНОКПП НОМЕР_2 ).

8.4. Однак Касаційний господарський суд не може погодитись з такими висновками суду апеляційної інстанції та вважає їх передчасними з огляду на таке.

Положеннями господарського процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову.

Судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема, апеляційної скарги.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи . В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 зі справи № 904/897/19.

8.5. За приписами частин першої, п`ятої, сьомої статті 238 ГПК України рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У резолютивній частині рішення, зокрема, зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Відповідно до частин першої, третьої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому документі, зокрема зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи ; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

8.6. Як вбачається з резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2019, за результатами розгляду спору: позов задоволено; стягнуто солідарно з Товариства (03148, місто Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кім. 414, ідентифікаційний код 41217187) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Банку (01001, місто Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 200 000,00 грн., заборгованість за відсотками у сумі 546 48,16 грн., заборгованості по комісії у сумі 993,42 грн. та пеню у сумі 49 117,34 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Банку (01001, місто Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у розмірі 2 285,69 грн.

Отже, з резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2019, а також виданого на його виконання наказу від 12.08.2019 вбачається, що вони містять такі відомості щодо другого відповідача (боржника), які повністю збігаються з відомостями скаржника, а саме: адресу проживання та РНОКПП. Відомостей щодо дати народження другого відповідача (боржника) вони не містять.

8.7. За таких обставин справи Касаційний господарський суд погоджується з доводами скаржника про те, що у резолютивній частині рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2019 суд фактично вирішив питання про його права інтереси та обов`язки.

Зазначене також підтверджується обставинами виконання рішення суду зі справи, а саме: накладенням державним виконавцем арешту на майно скаржника, відповідно до наявних в судовому рішенні та наказі ідентифікуючих ознак боржника - місця проживання та РНОКПП.

8.8. Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, у зв`язку з чим дійшов передчасних висновків про те, що оскаржуваним судовим рішення не вирішувалось питання про права, інтереси або обов`язки скаржника.

8.9. Касаційний господарський суд вважає за необхідне окремо зазначити також щодо передчасності висновків суду апеляційної інстанції про те, що скаржник ( ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий БЦ РВ ГУ МВС України в Київській області 05.10.2006; РНОКПП НОМЕР_2 ) та відповідач ( ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий БЦ РВ ГУ МВС України в Київській області 12.06.2013; РНОКПП НОМЕР_2 ), є двома різними особами, оскільки суд апеляційної інстанції не встановив наявності двох відповідних фізичних осіб , а також не надав правової оцінки доводам та наданим на їх підтвердження доказам скаржника щодо недійсності паспорта другого відповідача серії СМ № 535676 у зв`язку з його викраденням (втратою) у 2006 році, як поза увагою апеляційний суд залишив й доводи скаржника щодо неможливості існування у двох фізичних осіб однакового номера облікової картки платника податків, що є загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування відповідно до частини третьої статті 75 ГПК України.

Зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору зі справи, однак помилково залишені поза увагою суду апеляційної інстанції.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи ОСОБА_1 про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у прийнятті оскаржуваної ухвали знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.

9.2. За таких обставин Касаційний господарський суд вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції зі справи скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції.

10. Судові витрати

Відповідно до положень статті 129 ГПК України розподіл судових витрат здійснюється за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 зі справи № 910/5511/19 скасувати.

3. Справу передати до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2019 зі справи № 910/5511/19.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Б. Львов

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос