Ухвала

від 01.12.2020 по справі 922/3280/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/3280/18

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Харімпекс

на рішення Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 року

та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року

у справі № 922/3280/18

за позовом Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Харімпекс

про стягнення 405 606,79 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 року позовні вимоги Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Харімпекс на користь Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України - заборгованість за мировою угодою, затвердженою ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2015 в межах справи № 23/668-б-15/518-б-50/199-б у розмірі 405 606,79 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання даного позову у розмірі 6 084,10 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Харімпекс , залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2020 у справі №922/3280/18, залишено без змін.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Харімпекс (надіслана 27.10.2020 року, що підтверджується конвертом Укрпошта Експрес) на рішення Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 року та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року у справі № 922/3280/18, в якій просить суд скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції; ухвалити нове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України , з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України , судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту четвертого частини другої статті 287 ГПК України на скаржника покладається обов`язок обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). При цьому касаційна скарга має містити мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.

Так, в обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. А саме, судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема ст.31, ч.5-8 ст.39 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

В цілому доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі а саме, неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Скаржник чітко не вказав правову підставу касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 287 ГПК України , не визначив який саме висновок та щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду, не враховано судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, або ж не зазначив норму права, єдину практику застосування якої необхідно врахувати/сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та не обґрунтував, в чому полягає непогодження із ним, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень та виконанням вимог процесуального закону.

Крім того, скаржником не наводиться обґрунтування порушення яких саме норм процесуального права припустилися суди першої та апеляційної інстанції, тобто у чому конкретно полягало порушення норм процесуального права та чи є таке порушення підставою для відкриття касаційного провадження на підставі відповідного пункту частини другої статті 287 ГПК України у контексті статті 310 ГПК України (частини першої та/або відповідного пункту (пунктів) частини третьої).

Отже, перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки у порушення цього пункту у ній не зазначено конкретно передбачений пункт (пункти) частини другої статті 287 цього Кодексу як підставу касаційного оскарження з належним обґрунтуванням у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій.

Крім того, звертаючись з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року якою було залишено без змін рішення Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 року де предметом позову є стягнення заборгованості у сумі 405 606,79 грн., скаржником не було взято до уваги вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, де не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Харімпекс на рішення Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 року та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року у справі № 922/3280/18 - залишити без руху.

2.Надати Товариству з обмеженою відповідальністю Харімпекс строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

3.Роз`яснити скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Огороднік К.М.