Постанова

від 27.11.2020 по справі 420/4342/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року

м. Київ

справа №420/4342/19

адміністративне провадження №К/9901/21110/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області

на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року (головуючий суддя - Градовський Ю.М., судді - Крусян А.В., Яковлєв О.В.)

у справі №420/4342/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДОМІНОР

до Головного управління ДФС в Одеській області

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ДОМІНОР (далі - позивач, платник, Товариство, ТОВ ДОМІНОР ) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС в Одеській області від 10 червня 2019 року №0000481202;

- стягнуто з ГУ ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС в Одеській області на корись ТОВ ДОМІНОР судовий збір у розмірі 3590,58 грн пропорційно до розміру задоволених вимог;

- повернуто ТОВ ДОМІНОР з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3842,00 грн, сплачений згідно платіжного доручення №1559 від 19 липня 2019 року.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС в Одеській області звернулося до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою вх. №49620 від 26.12.2019 (а.с. 165-167).

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав невідповідності її вимогам пункту 1 частини четвертої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), зокрема, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, надано апелянту строк протягом 10 днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків та роз`яснено, що у разі неусунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до статті 169 КАС України, остання буде повернута скаржнику.

Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 13 січня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 174).

На виконання вимог зазначеної ухвали 23 січня 2020 року відповідач подав клопотання, в якому просив продовжити термін сплати судового збору у справі №420/4342/19 (а.с. 175).

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року клопотання ГУ ДФС в Одеській області про продовження встановленого судом процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено та надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали суду (а.с. 177-178).

Копію зазначеної ухвали ГУ ДФС в Одеській області отримало 30 січня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 180).

10 лютого 2020 року від ГУ ДФС в Одеській області надійшло аналогічне клопотання про продовження терміну сплати судового збору у справі №420/4342/19 (а.с. 181).

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у задоволенні заяви ГУ ДФС в Одеській області про терміну сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ГУ ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року у справі №420/4342/19 повернуто апелянту, через невиконання ГУ ДФС в Одеській області у встановлений судом строк вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2020 року (а.с. 184-186).

Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 20 лютого 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 194).

30 червня 2020 року ГУ ДФС в Одеській області вдруге звернулося до П`ятого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою (вх. №25163 від 30.06.2020) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 (а.с. 196). До апеляційної скарги апелянт додав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2019.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року апеляційну скаргу ГУ ДФС в Одеській області залишено без руху через невідповідність її вимогам частини першої статті 295 та пункту 1 частини четвертої статті 296 КАС України, зокрема, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору і остання подана з порушенням встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив про неповажність наведених контролюючим органом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне провадження підстав його пропуску.

Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 16 липня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 206).

На виконання вимог зазначеної ухвали 16 липня 2020 року ГУ ДФС в Одеській області подало клопотання про усунення недоліків, до якого додало платіжне доручення від 13 липня 2020 року №1995 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2019.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року у справі №420/4342/19 за адміністративним позовом ТОВ "ДОМІНОР" до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем не подано клопотання про поновлення строку на апеляційне скарження із зазначенням нових поважних причин його пропуску.

Не погодившись із ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаюсь на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування вимог касаційної скарги ГУ ДФС в Одеській області зазначає, що було позбавлене можливості сплатити судовий збір у межах строку на апеляційне оскарження, встановленого КАС України, через обмежене фінансування контролюючого органу.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

Cуд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Частиною третьою статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у встановлений судом строк скаржником не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або вказані у ній підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані судом неповажними.

З матеріалів справи вбачається, що копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року відповідач отримав 26 листопада 2019 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою (а.с. 163).

При цьому, з другою апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 20 червня 2020 року, тобто поза межами встановленого статті 295 КАС України строку.

Верховний Суд зазначає, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник, як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначив про відсутність можливості сплати судового збору в рамках строку, встановленого КАС України через обмежене фінансування органів державної фіскальної служби.

Верховний Суд вважає необґрунтованими вищезазначені доводи контролюючого органу, оскільки неналежне фінансування контролюючого органу та власне сплата судового збору не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Крім того Верховний Суд звертає увагу на те, що повторна апеляційна скарга подана скаржником більш ніж через 4 місяці після тримання копії ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року, якою первинну апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

У ситуації з пропуском державними органами процесуальних строків оскарження судових рішень поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених у касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Гончарова В.П. Юрченко Р.Ф. Ханова