Постанова

від 30.11.2020 по справі 804/210/2427/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року

м. Київ

справа №804/210/2427/15-а

касаційне провадження №К/9901/26705/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 (головуючий суддя: Шальєва В.А., судді: Білак С.В., Малиш Н.І.) у справі №804/210/2427/15-а за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, треті особи: Управління освіти та науки виконавчого комітету Криворізької міської ради, Відділ освіти та науки виконавчого комітету Покровської районної у місті ради, Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради, Виконавчий комітет Криворізької міської ради, Виконавчий комітет Покровської районної у місті ради, Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, Криворізька загальноосвітня школа 1-2 ступенів №11, Реєстраційна служба Криворізького міського управління юстиції про визнання протиправним рішення, бездіяльності, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 у справі №804/210/2427/15-а відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 (далі - позивачка-1 або ОСОБА_2 ), ОСОБА_1 (далі - позивачка-2 або ОСОБА_1 ) до Криворізької міської ради, треті особи - Управління освіти та науки виконавчого комітету Криворізької міської ради, Відділ освіти та науки виконавчого комітету Покровської районної у місті ради, Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради, Виконавчий комітет Криворізької міської ради, Виконавчий комітет Покровської районної у місті ради, Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, Криворізька загальноосвітня школа 1-2 ступенів №11, Реєстраційна служба Криворізького міського управління юстиції про визнання протиправним рішення, бездіяльності, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

12.06.2019 ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.06.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Скаржнику надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 у справі № 804/210/2427/15-а, із зазначенням підстави для поновлення строку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду 29.07.2019 відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

19.09.2019 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , надіслана 17.09.2019, в якій скаржниця просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 і передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що про рішення суду першої інстанції від 24.10.2018 дізналася лише 04.05.2019, коли отримала рекомендований лист від Третього апеляційного адміністративного суду з копією апеляційної скарги позивачки ОСОБА_2 , ухвалою суду від 20.02.2019 про відкриття апеляційного провадження та іншими документами.

Стверджує, що в абзаці 17 апеляційної скарги помилково зазначила, що з повним тестом судового рішення ознайомилася 06.05.2019.

Наполягає, що з самим текстом судового рішення ознайомилася лише 13.05.2019 з сайту Судова влада , оскільки не мала доступу до інтернету та технічних можливостей ознайомитися раніше.

З огляду на зазначене, просила суд апеляційної інстанції визнати повноважними підстави для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

Скаржниця вважає ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 мовою оригіналу незаконною, дискримінаційною, замовною, корупційною та необґрунтованою , оскільки:

1) судом апеляційної інстанції умисно неправильно зазначено назву позову;

2) не наведено в оскаржуваній ухвалі зазначених позивачкою підстав щодо поновлення строку звернення з апеляційною скаргою;

3) в заяві про поновлення строку виконані всі вимоги ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху;

Звертає увагу, що в обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження посилалась також на пункт 6 частини 3 статті 2, частину 1 статті 5, частину 6 статті 251, підпункт 15.3 пункт 15 розділу VII Перехідних положень, статтю 293 КАС України, статтю 129 Конституції України.

Стверджує, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено її про можливість отримання чи ознайомлення з рішенням суду першої інстанції та надіслане поштове повідомлення не отримувала, оскільки останнє не було доставлено поштою.

Також зазначає про недотримання ДП Укрпошта Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом УДП Укрпошта від 12.05.2006 №211, Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270 ( із змінами).

Ухвалою Верховного Суду від 12.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

06.12.2019 та 09.12.2019 надійшли відзиви на касаційну скаргу від відповідача та третіх осіб: управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради та Департаменту освіти і науки виконкому Криворізької міської ради.

В порядку статті 31, пункту 15 КАС України, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Стародуба О.П. та відрахуванням судді ОСОБА_3 зі штату Верховного Суду визначений наступний склад суду: головуючий суддя - Чиркін С.М., судді: Бевзенко В.М., Шарапа В.М.

Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судом, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Пунктами 6, 7 частини п`ятої статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов`язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасного оскарження судового рішення для чого особа, зацікавлена у її поданні, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, законодавством визначені процесуальні строки апеляційного оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений.

Повний текст рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 було складено 02.11.2018.

Згідно супровідного листа від 02.11.2018 Дніпропетровським окружним адміністративним судом на адресу ОСОБА_1 направлено копію рішення від 24.10.2018, проте на адресу суду повернувся конверт з позначкою за закінченням терміну зберігання .

Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 лише 12.06.2019, що свідчить про звернення до суду з апеляційною скаргою поза межами строку встановленого статтею 295 КАС України.

За змістом частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно частини 7 статті 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Судом апеляційної інстанції встановлено систематичне неотримання ОСОБА_1 документів, що направлялись Дніпропетровським окружним адміністративним судом її на адресу, зазначену для листування: АДРЕСА_1 .

Згідно із частиною третьою статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Пропуск строку на апеляційне оскарження в обох випадках (при поданні апеляційної скарги, а також на виконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху) позивачка-2 обґрунтовує тим, що про рішення суду першої інстанції від 24.10.2018 дізналася лише 04.05.2019, коли отримала рекомендований лист від Третього апеляційного адміністративного суду з копією апеляційної скарги позивачки ОСОБА_2 , ухвалою суду від 20.02.2019 про відкриття апеляційного провадження та іншими документами.

Наполягає, що з самим текстом судового рішення ознайомилася лише 13.05.2019 з сайту Судова влада , оскільки не мала доступу до інтернету та технічних можливостей ознайомитися раніше.

Проте Верховний Суд звертає увагу, що скаржниця є позивачем-2 у справі, яка, як встановлено судом апеляційної інстанції, систематично не отримувала поштові повідомлення за зазначеною нею адресою.

Водночас Верховний Суд зазначає про безпідставне посилання скаржниці на неналежне виконання працівниками ДП Укрпошта своїх обов`язків, оскільки такі дії позивачкою-2 не оскаржувалися та не є предметом спору в межах цієї справи.

Поза увагою суду апеляційної інстанції також залишено наявну в матеріалах справи довіреність від 12.03.2018 (дійсна до 01.01.2019) (а.с. 112 т.14, а.с.231-232 т.16), якою позивака-2 уповноважує ОСОБА_2 (позивачку-1, за апеляційною скаргою якої було відкрито апеляційне провадження) представляти її інтереси у судах всіх інстанцій, у тому числі отримувати рішення (ухвалу, постанову) суду чи їх завірені у встановленому порядку копії.

Так, позивачка-1 у межах цієї справи на підставі довіреності заявляла клопотання про долучення до матеріалів справи, переданих позивачкою-2 документів.

Водночас в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_2 від 04.12.2018 з відміткою про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 228 т.15), після ухвалення оскарженого рішення від 24.10.2018 (а.с. 215-219 т.15).

Також в матеріалах справи наявні заява та розписка ОСОБА_2 про отримання копії рішення суду від 24.10.2018 (а.с.232,235,236 т.15), що підтверджує її обізнаність про оскаржуване рішення суду першої інстанції не лише як позивача у цій справі а і уповноваженої особи за довіреністю.

Отже, своєчасне оскарження позивачкою-2 рішення суду першої інстанції залежало лише від її суб`єктивної волі.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин справи, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані в заяві для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.

Отже, суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відмови ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження.

Згідно із пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі №804/210/2427/15-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С. М. Чиркін

В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа