Ухвала

від 30.11.2020 по справі 640/19548/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 640/19548/19

адміністративне провадження № К/9901/29514/20

Cуддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гусак М.Б., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі №640/19548/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство ПАК-ВК до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

5 листопада 2020 року Головне управління ДПС у м. Києві подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі №640/19548/19.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Скаржник, як на підставу відкриття касаційного провадження формально посилається на пункти 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Водночас, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Ця вимога скаржником не дотримана.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Окрім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало вирішуватися судами попередніх інстанцій в межах підстав та предмета позову, але суди відповідної правової оцінки йому не надали у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно.

У випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно навести конкретний пункт частини другої або третьої статті 353 цього Кодексу.

Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права, що є підставами для скасування судового рішення (рішень).

Наведені скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог частини четвертої статті 328 КАС України.

Враховуючи те, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України обов`язкові підстави касаційного оскарження, то відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі №640/19548/19 - повернути.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя М. Б. Гусак