УХВАЛА
13 січня 2021 року
м. Київ
справа № 640/19548/19
адміністративне провадження № К/9901/974/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року
у справі № 640/19548/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "ПАК-ВМ"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
11 січня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі №640/19548/19, предметом розгляду якої є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 вересня 2019 року №00622615050105 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство ПАК-ВМ грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 373393,00 грн, в тому числі: 298714,00 грн за податковим зобов`язанням та 74679,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження Головне управління ДПС у м. Києві зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, посилаючись на неврахування судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 826/16321/18, від 29 липня 2020 року у справі № 640/4003/19.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Касаційна скарга не містить обґрунтування подібності правовідносин у цій справі та у справах № № 826/16321/18, 640/4003/19. Крім того, касаційна скарга не містить посилання на конкретний висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Також у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження зазначено пункти 3, 5 частини третьої статті 353 КАС України.
Разом з тим зазначені норми регулюють підстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені в судовому рішенні.
Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
При цьому пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку. Крім того, дана касаційна скарга є аналогічною касаційним скаргам, поданим раніше, які ухвалами Верховного Суду неодноразово були повернуті.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі № 640/19548/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "ПАК-ВМ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2021 |
Оприлюднено | 14.01.2021 |
Номер документу | 94101978 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні