Постанова

від 25.11.2020 по справі 365/114/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 365/114/18

провадження № 61-20430св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю Нива Переяславщини ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , селянське (фермерське) господарство Колос ,

третя особа - Згурівська районна державна адміністрація Київської області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи:

касаційну скаргу спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю Нива Переяславщини на рішення Згурівського районного суду Київської області від 28 травня 2019 року у складі судді: Денисенко Н. О., та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І.,

касаційну скаргу ОСОБА_10 , яка підписана представником ОСОБА_12 , на рішення Згурівського районного суду Київської області від 28 травня 2019 року у складі судді: Денисенко Н. О., та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І.,

касаційну скаргу ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , яка підписана представником ОСОБА_12 , на рішення Згурівського районного суду Київської області від 28 травня 2019 року у складі судді: Денисенко Н. О., та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року СП ТОВ Нива Переяславщини звернулось із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , СФГ Колос про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та визнання поновленими договорів оренди земельних ділянок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі у порушення вимог Закону України Про оренду землі порушили переважне право позивача на укладення із ними договорів оренди земельних ділянок, строк дії яких минув, та уклали ідентичні договори оренди із СФГ Колос , а саме:

ОСОБА_1 - земельних ділянок із кадастровими номерами 3221985800:03:011:0004 та 3221985800:03:010:0004, зареєстрованих 12 листопада 2016 року;

ОСОБА_2 - земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:03:007:0014, зареєстрованого 19 листопада 2016 року;

ОСОБА_3 - земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:02:005:0013, зареєстрованого 27 травня 2017 року;

ОСОБА_4 - земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:03:011:0010, зареєстрованого 26 грудня 2015 року;

ОСОБА_5 - земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:02:015:0014, зареєстрованого 06 березня 2017 року;

ОСОБА_13 (спадкоємцем якої є ОСОБА_6 ) - земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:02:018:0016, зареєстрованого 12 жовтня 2015 року;

ОСОБА_14 (спадкоємцем якої є ОСОБА_7 ) - земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:03:013:0014, зареєстрованого 11 квітня 2017 року;

ОСОБА_8 - земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:03:005:0009, зареєстрованого 03 грудня 2015 року;

ОСОБА_9 - земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:03:009:0022, зареєстрованого 05 грудня 2016 року;

ОСОБА_10 - земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:02:017:0015, зареєстрованого 20 грудня 2016 року;

ОСОБА_15 - земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:03:009:0024, зареєстрованого 14 грудня 2016 року.

Позивач, який продовжує користуватися спірними земельними ділянками, належним чином повідомив зазначених відповідачів про намір скористатися своїм переважним правом оренди земельних ділянок. Проте відповідачі протягом місяця з моменту закінчення строку дії договорів, на адресу позивача заперечень щодо користування їхніми земельними ділянками не направили.

СП ТОВ Нива Переяславщини просило:

визнати недійсними та скасувати державну реєстрацію договорів, які укладені між СФГ Колос та відповідачами-фізичними особами;

визнати поновленими договори оренди земельних ділянок, укладені між СП ТОВ Нива Переяславщини та відповідачами-фізичними особами, на тих самих умовах та на той самий строк;

судові витрати покласти на відповідачів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 28 травня 2019 року позовні вимоги СП ТОВ Нива Переяславщини задоволено частково.

Визнано поновленим договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3221985800:02:005:0013, від 17 листопада 2011 року № 49, укладений між СП ТОВ Нива Переяславщини та ОСОБА_3 та зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі 27 грудня 2012 року.

Визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3221985800:02:005:0013, укладеного між СФГ Колос та ОСОБА_3 та зареєстрованого 27 травня 2017 року.

Визнано поновленим договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3221985800:03:009:0022, від 02 червня 2012 року № 550, укладений між СП ТОВ Нива Переяславщини та ОСОБА_9 та зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі 27 грудня 2012 року.

Визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3221985800:03:009:0022, укладеного між СФГ Колос та ОСОБА_9 та зареєстрованого 05 грудня 2016 року.

Визнано поновленим договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3221985800:02:017:0015, від 22 грудня 2011 року № 39, укладений між МП ТОВ Нива Переяславщини та ОСОБА_10 та зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі 27 грудня 2012 року.

Визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3221985800:02:017:0015, укладеного між СФГ Колос та ОСОБА_10 та зареєстрованого 20 грудня 2016 року.

Визнано поновленим договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3221985800:03:009:0024, від 12 квітня 2012 року № 672, укладений між СП ТОВ Нива Переяславщини та ОСОБА_11 та зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі 27 грудня 2012 року.

Визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3221985800:03:009:0024, укладеного між СФГ Колос та ОСОБА_11 та зареєстрованого 14 грудня 2016 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення. Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди;

переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору;

для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц);

позовні вимоги підлягають задоволенню у частині, заявленій до ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , оскільки доведено, що позивач по закінченню строку, на який було укладено договори оренди землі із відповідачами-фізичними особами, з метою реалізації переважного права на поновлення договорів оренди землі дотримався процедури та строків, передбачених статтею 33 Закону України Про оренду землі , та відправив їм відповідні листи-повідомлення з проектами додаткової угоди. Позивач продовжує користуватися земельними ділянками, що підтверджується копіями актів про приймання-передачу земельних ділянок, у встановленому законом порядку повідомив цих відповідачів про намір продовжити дію договорів, що підтверджується документально, а відповідачі-орендодавці, в свою чергу, у визначений законом строк не прийняли рішення щодо поновлення договорів або відмови у їх продовженні після закінчення строку дії договорів, жодних заперечень щодо поновлення договорів оренди землі також не надали. У зв`язку із зазначеним у позивача наявні правові підстави, передбачені для поновлення договорів оренди землі, із цими орендодавцями на тих же умовах. При подальшому оформленні орендних відносин зазначеним особам необхідно врахувати вимоги частини третьої статті 19 Закону України Про оренду землі , відповідно до вимог якої при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років;

у задоволенні інших позовних вимог необхідно відмовити, оскільки у зв`язку з наявністю заперечень орендодавців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , викладених у їхніх письмових заявах, направлених позивачу, у яких вони виявили власну волю не продовжувати з позивачем договори оренди, закінченням строку дії договорів оренди землі, укладених між ними та позивачем, відповідно до положень статті 31 Закону України Про оренду землі , суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову за умовами частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі відсутні. Оскільки за таких умов позивачу не належить й право вимоги, тому не підлягають до задоволення позовні вимоги про визнання недійсними та скасування державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, укладених між зазначеними відповідачами та СФГ Колос .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 рокуапеляційні скарги СП ТОВ Нива Переяславщини , СФГ Колос , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 залишено без задоволення. Рішення Згурівського районного суду Київської області від 28 травня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

позивач у визначеному законом порядку повідомив відповідачів-орендодавців листами про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договорів оренди землі та направив проекти додаткових угод. Відправлення були прийняті поштовим відділенням 28 листопада 2017 року, оскільки відповідно до режиму роботи відділення 27 листопада 2018 року було неробочим днем, та були направлені адресатам поштовим відділенням у відповідні дати. Доводи апеляційних скарг відповідачів, що вказані відправлення були направлені з порушеннями строків, є безпідставними, оскільки після отримання листів поштовим віддаленням, відправник ніяк не може вплинути на його подальшу долю. Поштові відділення здійснюють свою діяльність відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин). Відповідачі направили рекомендовані поштові відправлення позивачу із заявами про заперечення продовжувати орендні відносини. Їхній представник надав оригінали документів на підтвердження таких відправлень;

згідно наданих суду копій додаткових угод позивач зазначив ті самі умови та той самий строк, як і в попередніх договорах. Строк дії договорів оренди землі, укладених між позивачем та відповідачами-фізичними особами, на момент звернення позивача до суду (06 березня 2018 року) закінчились. До договорів оренди земельних ділянок, позивач додав копії актів приймання-передачі земельної ділянки, які є невід`ємними частинами договорів оренди землі. Тому твердження СФГ Колос про те, що позивач не надав жодного документа, що є невід`ємною частиною договорів оренди землі є безпідставними;

доводи апеляційної скарги, що відсутній оригінал договору оренди земельної ділянки укладеного між ОСОБА_10 та СП Нива Переяславщини , спростовуються наявною в матеріалах справи копією договору. Відповідно до акту прийому передачі земельної ділянки, ОСОБА_10 передала земельну ділянку позивачу. Будь-яких доказів, що вказаний договір оскаржений в установленому порядку ОСОБА_10 , скасований, визнаний недійсним, розірваний ОСОБА_10 суду не надала;

посилання відповідачів на недійсність цих договорів є безпідставними, оскільки у копіях та оригіналах цих договорів є відмітки про те, що вони зареєстровані у відділі Держкомзему у Згурівському районі та містять відтиски печаток установи, де проведена реєстрація;

крім того відповідачі впродовж строку дії договорів отримували від позивача орендну плату. Доводи про те, що відповідачі отримало грошові кошти за 2017 рік від СФГ Колос не є беззаперечним доказом використання земельних ділянок. Позивач зазначив, що продовжує користуватися спірними земельними ділянками, на підтвердження чого позивач надав копії актів приймання-передачі земельних ділянок. Сторони не надали доказів щодо повернення цих земельних ділянок позивачем орендодавцям;

реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. Для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення. У частині шостій статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору;

згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди;

позивач по закінченню строку, на який було укладено договори оренди землі із відповідачами-фізичними особами, з метою реалізації переважного права на поновлення договорів оренди землі дотримався процедури та строків, передбачених статтею 33 Закону України Про оренду землі , та відправив відповідачам відповідні листи-повідомлення з проектами додаткової угоди про намір продовжити дію договорів, а відповідачі-орендодавці, в свою чергу, у визначений законом строк не прийняли рішення щодо поновлення договорів або відмови у їх продовженні після закінчення строку дії договорів. Жодних заперечень щодо поновлення договорів оренди землі не надали. Ці твердження стосуються ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а тому висновок суду першої інстанції про задоволення вимог до вказаних відповідачів є обґрунтованим;

у задоволенні інших позовних вимог суд правильно відмовив за відсутності правових підстав, враховуючи, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , своєчасно надіслали свої заперечення щодо продовження дії договорів оренди відповідно до положень статті 31 Закону України Про оренду землі .

Аргументи учасників справи

У листопаді 2019 року СП ТОВ Нива Переяславщини подало касаційну скаргу, в якій просило: скасувати оскаржені рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції; вирішити питання про розподіл судових витрат. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суди не дослідили зміст листів відповідачів щодо підстав відмови у продовженні договору оренди на новий строк, з якої конкретно підстави відповідачі відмовилися укладати договір із позивачем на новий строк, що не відповідає висновкам Верховною Суду України, викладеним у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 909/794/15 та від 17 травня 2017 року у справі № 914/433/16;

позивач продовжує користуватися земельними ділянками відповідачів, сплачує орендну плату, після закінчення строку дії договорів на адресу позивача не надходили заперечення щодо користування земельними ділянками;

порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди: із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попередньою орендаря про намір реалізувати переважне право; у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважною права; укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об`єкт оренди для власних потреб.

У листопаді 2019 року ОСОБА_10 , яка підписана представником ОСОБА_12 подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржені рішення в частині:

визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3221985800:02:017:0015, від 22 грудня 2011 року № 39, укладений між МП ТОВ Нива Переяславщини та ОСОБА_10 та зареєстрований у Відділі Держкомзему у Згурівському районі 27 грудня 2012 року;

визнання недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3221985800:02:017:0015, укладеного між СФГ Колос та ОСОБА_10 та зареєстрованого 20 грудня 2016 року та ухвалити нове яким відмовити у задоволені вказаних позовних вимог;

вирішити питання про розподіл судових витрат. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

жодного договору з позивачем ОСОБА_10 не укладала, до матеріалів справи позивачем не було додано оригіналу договору, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Суди неправильно визнали ксерокопію договору належним доказом. Позивач не надав доказів належної реєстрації договорів оренди;

позивач не повідомило належним чином, а саме - в строк за 30 днів до закінчення дії договору тобто до 27 листопада 2018 року про свій намір реалізувати переважне право, не довів факт продовження користування спірною земельною ділянкою та внесення орендної плати після закінчення строку дії договору;

у матеріалах справи відсутні докази про відправку та отримання ОСОБА_10 проекту додаткової угоди;

суди не врахували, що СФГ Колос запропоновані кращі умови договору оренди, що надавало ОСОБА_10 право зробити вибір кращих для себе умов оренди;

як на правову підставу позивач посилався на частину шосту статті 33 Закону України Про оренду землі , проте звернення орендаря в межах строку дії договору оренди землі свідчить про те, що ним ініційовано процедуру поновлення договору оренди на інших умовах із застосуванням порядку, передбаченого частиною 5 статті 33 Закону України Про оренду землі , що виключає можливість застосування у спірних відносинах частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки зазначеною нормою встановлено інший порядок поновлення договору оренди за принципом мовчазної згоди обох сторін договору.

У грудні 2019 року ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , яка підписана представником ОСОБА_12 подали касаційну скаргу, у якій просили скасувати оскаржені рішення в частині:

визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3221985800:03:009:0022, від 02 червня 2012 року № 550, укладений між СП ТОВ Нива Переяславщини та ОСОБА_9 та зареєстрований у Відділі Держкомзему у Згурівському районі 27 грудня 2012 року;

визнання недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3221985800:03:009:0022, укладеного між СФГ Колос та ОСОБА_9 та зареєстрованого 05 грудня 2016 року;

визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3221985800:03:009:0024, від 12 квітня 2012 року № 672, укладений між СП ТОВ Нива Переяславщини та ОСОБА_11 та зареєстрований у Відділі Держкомзему у Згурівському районі 27 грудня 2012 року;

визнання недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3221985800:03:009:0024, укладеного між СФГ Колос та ОСОБА_11 та зареєстрованого 14 грудня 2016 року та ухвалити нове яким відмовити у задоволені вказаних позовних вимог;

вирішити питання про розподіл судових витрат. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

позивач надіслав лист та проект додаткової угоди ОСОБА_9 та ОСОБА_11 не за тією адресою, яка вказана в договорах оренди. Доводи позивача про те, що надіслання орендарем листа про намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк є належним повідомлення орендодавця, незалежно від того, чи отримав він його та що саме було відправлено, є безпідставними, оскільки зміст поняття повідомлення передбачає не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, а й отримання цією особою зазначених відомостей, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 233/844/18;

відповідачі оспорювали, що саме заява та проект були вкладені у конвертах, оскільки у матеріалах справи відсутній опис вкладення у цінний лист;

позивач не надав доказів належної реєстрації договорів оренди. Свідок ОСОБА_16 (державний кадастровий реєстратор), підтвердив, що не реєстрував оспорювані договори, а підпис в них від його імені, як реєстратора, не належить йому, а виконаний із наслідуванням. Відповідачі заявляли клопотали про призначення почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_16 , але суди відмовили у задоволенні клопотання;

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-й зазначила, що на час укладення позивачем договорів оренди від 07 травня 2012 року їх державна реєстрація була пов`язана із датою внесення запису до відповідного розділу Книги записів;

звернення орендаря в межах строку дії договору оренди землі свідчить про те, що ним ініційовано процедуру поновлення договору оренди на інших умовах із застосуванням порядку, передбаченого частиною п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі , що виключає можливість застосування у спірних відносинах частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , якою встановлено інший порядок поновлення договору оренди за принципом мовчазної згоди обох сторін договору.

Аналіз касаційних скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині задоволення позовних вимог ТОВ Нива Переяславщини до СФГ Колос , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 про визнання договорів оренди поновленими, визнання договорів оренди недійсними, скасування державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки та в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ Нива Переяславщини до СФГ Колос , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про визнання договорів оренди поновленими, визнання договорів оренди недійсними, скасування державної реєстрації договорів оренди земельної ділянкизалишити без змін. Судові рішення в частині задоволених позовних вимог, заявлених до СФГ Колос та ОСОБА_3 не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

У грудні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 через представника ОСОБА_12 подали відзив на касаційну скаргу СП ТОВ Нива Переяславщини , в якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення.

Відзив мотивований тим, що:

відсутні підстави для застосування частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , якщо до закінчення строку дії договору оренди орендодавець повідомив орендаря про відсутність наміру продовжувати договір оренди, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 693/42/18;

повідомлення про відсутність наміру продовжувати договір оренди, після закінчення строку дії договору, дає можливість орендодавцю укласти новий договір із іншим орендарем, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 689/150/18;

наявність заперечень зі сторони орендодавця стосовно поновлення договору з попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря не порушене, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 06 грудня 2019 року у справі № 454/2313/17-ц;

договори, укладені із позивачем, не були належним чином зареєстрованими;

звернення орендаря в межах строку дії договору оренди землі свідчить про те, що ним ініційовано процедуру поновлення договору оренди на інших умовах із застосуванням порядку, передбаченого частиною п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі , що виключає можливість застосування у спірних відносинах частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , якою встановлено інший порядок поновлення договору оренди за принципом мовчазної згоди обох сторін договору.

У січні 2020 року СП ТОВ Нива Переяславщини подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відзив мотивований тим, що лист на ім`я ОСОБА_11 був відправлений за належною адресою. Договори оренди, укладені між відповідачами та позивачем, були належним чином зареєстровані. Посилання відповідачів на постанову Верховного Суду від 22 лютого 2018 року у справі № 912/686/17 є безпідставним, оскільки не враховано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц.

У лютому 2020 року СП ТОВ Нива Переяславщини подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_10 , в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Відзив мотивований тим, що порушенням переваженого права орендаря буде також укладення договору з новим орендарем на умовах, які були б прийнятними для попереднього орендаря. Ці нові умови мають бути доведені в чіткій та конкретній формі попередньому орендарю, щоб останній міг зробити такий же чіткий та конкретний вибір: прийняти ці умови і скористатися своїм переважним правом на укладення нового договору або відмовитись від таких умов і на цьому його переважне право припиняється. Відповідач не довела до відома позивача умови оренди. Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 22 лютого 2018 року у справі № 912/686/17 є безпідставним, оскільки не враховано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц. Позивач надав суду належним чином засвідчену копію договору оренди землі, що відповідає частині другій статті 95 ЦПК України.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2019 року у справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою СП ТОВ Нива Переяславщини на рішення Згурівського районного суду Київської області від 28 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , яка підписана представником ОСОБА_12 , на рішення Згурівського районного суду Київської області від 28 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_10 , яка підписана представником ОСОБА_12 , на рішення Згурівського районного суду Київської області від 28 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року.

У пункті 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційних скаргах, з таких мотивів.

Суди встановили, що 05 липня 2012 року між ОСОБА_1 та СП ТОВ Нива Переяславщини укладено два договори оренди землі за № 94 та № 94/1, згідно з якими вона передала позивачу належні їй на праві власності на підставі державного акту КВ № 011120 дві земельні ділянки, кадастрові номери яких 3221985800:03:011:0004 та 3221985800:03:010:0004, в оренду строком на п`ять років (до 05 липня 2017 року) на визначених умовах. Зокрема розмір орендної плати погоджено між сторонами договорів у розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельних ділянок. Ці договори були зареєстровані у відділі Держкомзему у Згурівському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено записи від 27 грудня 2012 року за № 322190004002847 та № 322190004003163 відповідно. Строк дії зазначених договорів обчислюється з моменту їхньої державної реєстрації. Тому цей строк закінчився 27 грудня 2017 року .

За умовами пункту 8 цих договорів після закінчення строку дії договорів орендар має переважне право на їх поновлення на новий строк.

СП ТОВ Нива Переяславщини 27 листопада 2017 року надіслало рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленнями про вручення на адресу ОСОБА_1 листи, в яких зазначено про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договорів оренди землі, та проекти додаткових угод, які були вручені 05 грудня 2017 року.

Протягом місячного строку додаткові угоди не були укладені через небажання орендодавця їх укладати, про що вона у свою чергу завчасно повідомила позивача про намір самостійно обробляти земельні ділянки та необхідність їх повернення після закінчення строків дії договорів оренди, направивши рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленнями про вручення відповідні заяви від 24 вересня 2015 року, від 18 квітня 2017 року та від 07 грудня 2017 року.

Між ОСОБА_1 та СФГ Колос 02 листопада 2016 року укладено два договори оренди цих же земель строком на 7 років. Розмір орендної плати визначено у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, з урахування індексації. Ці договори були зареєстровані у Згурівській районній державній нотаріальній конторі Київської області 12 листопада 2016 року.

Між ОСОБА_2 та СП ТОВ Нива Переяславщини укладено 17 листопада 2011 року договір оренди землі за № 313, згідно з яким вона передала позивачу належну їй на праві власності на підставі державного акту КВ № 053725 земельну ділянку, кадастровий номер якої 3221985800:03:007:0014, в оренду строком на п`ять років (до 17 листопада 2016 року ) на визначених умовах. Зокрема розмір орендної плати погоджено між сторонами договору у розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Цей договір був зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 27 грудня 2012 року за № 322190004002887. Строк дії зазначеного договору обчислюється з моменту його державної реєстрації. Тому цей строк закінчився 27 грудня 2017 року.

За умовами пункту 8 цього договору після закінчення строку його дії орендар має переважне право на його поновлення на новий строк.

СП ТОВ Нива Переяславщини 28 листопада 2017 року надіслало на адресу ОСОБА_2 листа від 27 листопада 2017 року, в якому зазначило про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, та проект додаткової угоди, які були вручені 04 грудня 2017 року.

Протягом місячного строку додаткова угода не була укладена через небажання орендодавця її укладати, про що вона у свою чергу повідомила позивача та зажадала повернення їй земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди, направивши рекомендованим поштовим відправленням відповідну заяву від 06 грудня 2017 року.

Заява ОСОБА_2 від 29 травня 2018 року, у якій вона стверджує той факт, що позивач за період з 2010 року по 2018 рік не звертався до неї з пропозицією укладення договору оренди землі спростовується заявою від 06 грудня 2017 року, наданою її представником, згідно якої такий договір вона укладала із позивачем, проте продовжувати орендні відносини не бажає.

Між ОСОБА_2 та СФГ Колос 19 листопада 2016 року укладено договір оренди цієї ж землі строком на 7 років. Розмір орендної плати визначено у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахування індексації. Цей договір був зареєстрований у Згурівській районній державній нотаріальній конторі Київської області 19 листопада 2016 року.

Між ОСОБА_3 та СП ТОВ Нива Переяславщини 17 листопада 2011 року укладено договір оренди землі за № 49, згідно з яким вона передала позивачу належну їй на праві власності на підставі державного акту РІ № 259312 земельну ділянку, кадастровий номер якої 3221985800:02:005:0013, в оренду строком на п`ять років (до 17 листопада 2016 року) на визначених умовах. Зокрема розмір орендної плати погоджено між сторонами договору у розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Цей договір був зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 27 грудня 2012 року за № 322190004002797. Строк дії зазначеного договору обчислюється з моменту його державної реєстрації. Тому цей строк закінчився 27 грудня 2017року

За умовами пункту 8 цього договору після закінчення строку його дії орендар має переважне право на його поновлення на новий строк.

СП ТОВ Нива Переяславщини 28 листопада 2017 року надіслало на адресу ОСОБА_3 листа від 27 листопада 2017 року, в якому зазначило про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, та проект додаткової угоди, які були вручені 05 грудня 2017 року.

ОСОБА_3 протягом одного місяця після закінчення строку договору не направила позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Між ОСОБА_3 та СФГ Колос 13 травня 2017 року укладено договір оренди цієї ж землі строком на 7 років. Розмір орендної плати визначено у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахування індексації. Цей договір був зареєстрований у Згурівській районній державній нотаріальній конторі Київської області 27 травня 2017 року.

Між ОСОБА_4 та СП ТОВ Нива Переяславщини 22 грудня 2011 року укладено договір оренди землі за № 67, згідно з яким вона передала позивачу належну їй на праві власності на підставі державного акту РІ № 259356 земельну ділянку, кадастровий номер якої 3221985800:03:011:0010, в оренду строком на п`ять років (до 22 грудня 2016 року) на визначених умовах. Зокрема розмір орендної плати погоджено між сторонами договору у розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Цей договір був зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 27 грудня 2012 року за № 322190004002826. Строк дії зазначеного договору обчислюється з моменту його державної реєстрації. Тому цей строк закінчився 27 грудня 2017року

За умовами пункту 8 цього договору після закінчення строку його дії орендар має переважне право на його поновлення на новий строк.

СП ТОВ Нива Переяславщини 28 листопада 2017 року надіслало рекомендованим поштовим відправленням з повідомленнями про вручення на адресу ОСОБА_4 листа від 27 листопада 2017 року, в якому зазначило про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, та проект додаткової угоди, які були вручені 05 грудня 2017 року.

Протягом місячного строку додаткова угода не була укладена через небажання орендодавця її укладати, про що вона у свою чергу завчасно повідомила позивача та зажадала повернення їй земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди, направивши рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідну заяву від 18 квітня 2017 року.

Між ОСОБА_4 та СФГ Колос 26 грудня 2015 року укладено договір оренди цієї ж землі строком на 7 років. Розмір орендної плати визначено у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахування індексації. Цей договір був зареєстрований у Згурівській районній державній нотаріальній конторі Київської області 26 грудня 2015 року.

Між ОСОБА_5 та СП ТОВ Нива Переяславщини 12 квітня 2012 року укладено договір оренди землі за № 206, згідно з яким він передав позивачу належну йому на праві власності на підставі державного акту РІ в„– 259390 та свідоцтва про право на спадщину від 23 березня 2011 року земельну ділянку, кадастровий номер якої 3221985800:02:015:0014, в оренду строком на п`ять років (до 12 квітня 2017 року) на визначених умовах. Зокрема розмір орендної плати погоджено між сторонами договору у розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Цей договір був зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 27 грудня 2012 року за № 322190004003145. Строк дії зазначеного договору обчислюється з моменту його державної реєстрації. Тому цей строк закінчився 27 грудня 2017року.

За умовами пункту 8 цього договору після закінчення строку його дії орендар має переважне право на його поновлення на новий строк.

СП ТОВ Нива Переяславщини 28 листопада 2017 року надіслало на адресу ОСОБА_5 листа, в якому зазначило про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, та проект додаткової угоди, які були вручені 05 грудня 2017 року.

Протягом місячного строку додаткова угода не була укладена через небажання орендодавця її укладати, про що він у свою чергу повідомив позивача та зажадав повернення йому земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди, направивши рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідну заяву від 11 січня 2018 року.

Між ОСОБА_5 та СФГ Колос 26 лютого 2017 року укладено договір оренди цієї ж землі строком на 7 років. Розмір орендної плати визначено у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахування індексації. Цей договір був зареєстрований у Згурівській районній державній нотаріальній конторі Київської області 06 березня 2017року.

Між ОСОБА_13 , спадкоємцем якої є ОСОБА_6 , та СП ТОВ Нива Переяславщини 22 грудня 2011 року укладено договір оренди землі за № 90, згідно з яким вона передала позивачу належну їй на праві власності на підставі державного акту РІ № 259364 земельну ділянку, кадастровий номер якої 3221985800:02:018:0016, в оренду строком на п`ять років (до 22 грудня 2016 року) на визначених умовах. Зокрема розмір орендної плати погоджено між сторонами договору у розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Цей договір був зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено записи від 27 грудня 2012 року за № 322190004002830. Строк дії зазначеного договору обчислюється з моменту його державної реєстрації. Тому цей строк закінчився 27 грудня 2017 року.

За умовами пункту 8 цього договору після закінчення строку його дії орендар має переважне право на його поновлення на новий строк.

СП ТОВ Нива Переяславщини надіслало на адресу ОСОБА_6 (за місцем її проживання та адресою, зазначеною у її заяві від 24 вересня 2015 року, адресованій позивачу) листа від 27 листопада 2017року, в якому зазначило про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, та проект додаткової угоди. Дані про вручення відсутні. Листом від 24 січня 2018 року позивач повторно направив лист-повідомлення.

Протягом місячного строку додаткова угода не була укладена через небажання орендодавця ОСОБА_6 її укладати, про що вона у свою чергу завчасно повідомила позивача та зажадала повернення їй земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди, направивши рекомендованими поштовим відправленням відповідні заяви від 24 вересня 2015року та 21 листопада 2017року

Між ОСОБА_6 та СФГ Колос 01 серпня 2015 року укладено договір оренди цієї ж землі строком на 7 років. Розмір орендної плати визначено у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахування індексації. Цей договір був зареєстрований у РС Згурівського РУЮ Київської області 12 жовтня 2015 року.

Між ОСОБА_14 (спадкоємцем якої є ОСОБА_7 ) та СП ТОВ Нива Переяславщини 08 лютого 2012 року укладено договір оренди землі за № 429, згідно з яким вона передала позивачу належну їй на праві власності на підставі державного акту ЯБ № 514349 земельну ділянку, кадастровий номер якої 3221985800:03:013:0014, в оренду строком на п`ять років (до 08 лютого 2017 року) на визначених умовах. Зокрема розмір орендної плати погоджено між сторонами договору у розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Цей договір був зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 27 грудня 2012 року за № 322190004002874. Строк дії зазначеного договору обчислюється з моменту його державної реєстрації. Тому цей строк закінчився 27 грудня 2017 року .

За умовами пункту 8 цього договору після закінчення строку його дії орендар має переважне право на його поновлення на новий строк.

Протягом місячного строку позивач не повідомив ОСОБА_7 про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі та не направив їй проект додаткової угоди, яка й не була укладена. ОСОБА_7 завчасно повідомила позивача про небажання продовжувати орендні відносини та зажадала повернення їй земельної ділянки, направивши рекомендованим поштовим відправленням відповідну заяву від 07 грудня 2017 року.

Між ОСОБА_7 та СФГ Колос 11 квітня 2017 року укладено договір оренди цієї ж землі строком на 7 років. Розмір орендної плати визначено у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахування індексації. Цей договір був зареєстрований у Згурівській районній державній нотаріальній конторі Київської області 11 квітня 2017 року.

Між ОСОБА_8 та СП ТОВ Нива Переяславщини 02 червня 2012 року укладено договір оренди землі за № 443, згідно з яким вона передала позивачу належну їй на праві власності на підставі державного акту ЯД № 648628 земельну ділянку, кадастровий номер якої 3221985800:03:005:0009, в оренду строком на п`ять років (до 02 червня 2017 року) на визначених умовах. Зокрема розмір орендної плати погоджено між сторонами договору у розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Цей договір був зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 27 грудня 2012 року за № 322190004002856. Строк дії зазначеного договору обчислюється з моменту його державної реєстрації. Тому цей строк закінчився 27 грудня 2017 року.

За умовами пункту 8 цього договору після закінчення строку його дії орендар має переважне право на його поновлення на новий строк.

СП ТОВ Нива Переяславщини надіслало на адресу ОСОБА_8 листа від 27 листопада 2017 року, в якому зазначило про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, та проект додаткової угоди, які були вручені 05 грудня 2017 року.

Протягом місячного строку додаткова угода не була укладена через небажання орендодавця її укладати, про що вона у свою чергу завчасно повідомила позивача та зажадала повернення їй земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди, направивши рекомендованими поштовими відправленням з повідомленням про вручення відповідні заяви від 18 квітня 2017 року , від 21 листопада 2017 року.

Між ОСОБА_8 та СФГ Колос 01 листопада 2015 року укладено договір оренди цієї ж землі строком на 7 років. Розмір орендної плати визначено у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, з урахування індексації. Цей договір був зареєстрований у РС Згурівського РУЮ Київської області 03 грудня 2015 року.

Між ОСОБА_9 та СП ТОВ Нива Переяславщини 02 червня 2012 року укладено договір оренди землі за № 550, згідно з яким вона передала позивачу належну їй на праві власності на підставі державного акту ЯЗ № 344590 земельну ділянку, кадастровий номер якої 3221985800:03:009:0022, в оренду строком на п`ять років (до 02 червня 2017 року) на визначених умовах. Зокрема розмір орендної плати погоджено між сторонами договору у розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Цей договір був зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 27 грудня 2012 року за № 322190004003136. Строк дії зазначеного договору обчислюється з моменту його державної реєстрації. Відтак цей строк закінчився 27 грудня 2017 року.

За умовами пункту 8 цього договору після закінчення строку його дії орендар має переважне право на його поновлення на новий строк.

СП ТОВ Нива Переяславщини надіслало на адресу ОСОБА_9 листа, в якому зазначило про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, та проект додаткової угоди, які не були вручені їй за адресою місця проживання АДРЕСА_1 (відтак її було повідомлено належним чином, оскільки іншого способу повідомлення умовами договору між сторонами не визначено) та повернуті за закінченням терміну зберігання.

Протягом місячного строку додаткова угода не була укладена. Орендодавець письмово не повідомила позивача у встановлений строк про відмову в поновленні договору оренди землі.

Між ОСОБА_9 та СФГ Колос 05 грудня 2016 року укладено договір оренди цієї ж землі строком на 7 років. Розмір орендної плати визначено у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахування індексації. Цей договір був зареєстрований у Згурівській районній державній нотаріальній конторі Київської області 05 грудня 2016 року.

Між ОСОБА_10 та СП ТОВ Нива Переяславщини 22 грудня 2011 року укладено договір оренди землі за № 39, згідно з яким вона передала позивачу належну їй на праві власності на підставі державного акту РЗ № 286102 земельну ділянку, кадастровий номер якої 3221985800:02:017:0015, в оренду строком на п`ять років (до 22 грудня 2016 року) на визначених умовах. Зокрема розмір орендної плати погоджено між сторонами договору у розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Цей договір був зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 27 грудня 2012 року за № 322190004003158. Строк дії зазначеного договору обчислюється з моменту його державної реєстрації. Тому цей строк закінчився 27 грудня 2017 року.

За умовами пункту 8 цього договору після закінчення строку його дії орендар має переважне право на його поновлення на новий строк.

Орендодавець після закінчення строку дії договору у встановлений строк не повідомила позивача про небажання продовжувати орендні відносини.

СП ТОВ Нива Переяславщини 25 січня 2018 року надіслало на адресу ОСОБА_10 листа, в якому зазначило про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, та проект додаткової угоди.

Між ОСОБА_10 та СФГ Колос 20 грудня 2016 року укладено договір оренди цієї ж землі строком на 7 років. Розмір орендної плати визначено у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахування індексації. Цей договір був зареєстрований у Згурівській районній державній нотаріальній конторі Київської області 20 грудня 2015 року.

Між ОСОБА_15 та СП ТОВ Нива Переяславщини 12 квітня 2012 року укладено договір оренди землі за № 672, згідно з яким вона передала позивачу належну їй на праві власності на підставі державного акту ЯК № 207453 земельну ділянку, кадастровий номер якої 3221985800:03:009:0024, в оренду строком на п`ять років (до 12 квітня 2017 року) на визначених умовах. Зокрема розмір орендної плати погоджено між сторонами договору у розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Цей договір був зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 27 грудня 2012 року за № 322190004003140. Строк дії зазначеного договору обчислюється з моменту його державної реєстрації. Тому цей строк закінчився 27 грудня 2017 року.

За умовами пункту 8 цього договору після закінчення строку його дії орендар має переважне право на його поновлення на новий строк.

СП ТОВ Нива Переяславщини надіслало на адресу ОСОБА_17 листа, в якому зазначило про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, та проект додаткової угоди, які не були вручені за адресою АДРЕСА_2 та повернуті за закінченням встановленого строку зберігання.

Згідно копії паспорта ОСОБА_17 , договору від 12 квітня 2012 року та державного акту місцем її проживання є АДРЕСА_3 . Ця ж адреса була зазначена у листі та проекті договору

Протягом місячного строку додаткова угода не була укладена. При цьому орендодавець письмово не повідомляла позивача про небажання поновити договір оренди землі.

Між ОСОБА_11 та СФГ Колос 13 грудня 2016 року укладено договір оренди цієї ж землі строком на 7 років. Розмір орендної плати визначено у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахування індексації. Цей договір був зареєстрований у Згурівській районній державній нотаріальній конторі Київської області 14 грудня 2016 року.

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) зазначено, що: у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді. Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України. Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення. Переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору .

У пунктах 42-44, 46.1.-46.4. постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19) зазначено, що: звернувшись із позовом за два тижні до закінчення строку дії первинних договорів оренди та не реалізувавши переважне право на продовження строку їх дії у передбачений ними строк, позивач заявив вимоги, які не могли забезпечити поновлення його права користування відповідними земельними ділянками. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що позивач звернувся до суду тоді, коли з огляду на встановлені процесуальним законом строки він завідомо не міг мати чинного права оренди земельних ділянок на момент набрання законної сили судовим рішенням про задоволення відповідного позову. Оскільки на час розгляду справи й ухвалення судом першої інстанції рішення від 27 листопада 2018 року строк дії первинних договорів оренди закінчився, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у позивача права користування спірними земельними ділянками та внаслідок цього - про відмову у задоволенні позову. Велика Палата Верховного Суду вже зазначала, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України Про оренду землі ); укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою (див. постанови від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц, від 2 жовтня 2019 року у справі № 587/2331/16-ц та від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц). Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови від 2 липня 2019 року у справі № 48/340). Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц). Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див. пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17). Якщо особа, якій належить право оренди земельної ділянки (первинний орендар) за законодавством, що було чинним до 1 січня 2013 року, після настання цієї дати не зареєструвала її право в у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди може порушити відповідне право первинного орендаря у разі, коли на підставі наступного договору оренди відповідна земельна ділянка передана у користування наступному орендареві, а право останнього - зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Така реєстрація унеможливлює внесення запису до вказаного реєстру про право оренди тієї ж ділянки первинним орендарем. У такому випадку суд може захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати його право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, означену можливість первинний орендар матиме тільки тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема, якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди. В іншому випадку в позові слід відмовити .

У постановіВеликої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20) вказано, що:

статтею ЗЗ Закону України Про оренду землі було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.При цьому законодавець ототожнив поняття переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі , використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ). У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку. Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі ). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12 136гс19), предметом позову в якій було визнання поновленим договору оренди землі у запропонованій редакції на підставі частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, зокрема, з огляду на те, що позивач дотримався процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, надавши проект додаткової угоди за п`ятдесят днів до закінчення строку дії договору, належним чином виконавши свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір його поновити. Крім цього, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року в справі № 313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20) зазначено, що:

статтею ЗЗ Закону України Про оренду землі було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі , використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі . І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Близький за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12 136гс19), предметом позову в якій було визнання поновленим договору оренди землі в запропонованій редакції на підставі частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, зокрема, з огляду на те, що позивач дотримався процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, надавши проект додаткової угоди за п`ятдесят днів до закінчення строку дії договору, належним чином виконавши свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір його поновити. Крім цього, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору .

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суди встановили, що уОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до закінчення строку дії укладених з СП ТОВ Нива Переяславщини договорів виявили свою волю не продовжувати строк його дії, тобто повідомили, що заперечують щодо продовження (переукладення) угоди, а тому відсутні підстави зазначені в статті 33 Закону України Про оренду землі для поновлення зазначеного договору на новий строк.

Наявність обґрунтованих заперечень зі сторони орендодавця стосовно поновлення договору з орендарем дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке передбачено положеннями статті 33 Закону України Про оренду землі і може підлягати захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено.

За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позовних вимог СП ТОВ Нива Переяславщини заявлених до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Суди встановили, що позивач по закінченню строку, на який було укладено договори оренди землі із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , з метою реалізації переважного права на поновлення договорів оренди землі дотримався процедури та строків, передбачених статтею 33 Закону України Про оренду землі , та відправив ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 відповідні листи-повідомлення з проектами додаткової угоди про намір продовжити дію договорів, а ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у свою чергу, у визначений законом строк не прийняли рішення щодо поновлення договорів або відмови у їх продовженні після закінчення строку дії договорів; жодних заперечень щодо поновлення договорів оренди землі не надали.

За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог СП ТОВ Нива Переяславщини заявлених до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Згідно частини другої статті 410 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку, що судові рішення в оскарженій ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, а судові рішення в оскарженій залишити без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на осіб, які подали касаційній скарги.

Керуючись статтями 400 та 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю Нива Переяславщини залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_10 , яка підписана представником ОСОБА_12 , залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , яка підписана представником ОСОБА_12 , залишити без задоволення.

Рішення Згурівського районного суду Київської області від 28 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року в частині задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Нива Переяславщини до селянського (фермерського) господарства Колос , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 про визнання договорів оренди поновленими, визнання договорів оренди недійсними, скасування державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки та в частині відмови в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Нива Переяславщини до селянського (фермерського) господарства Колос , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про визнання договорів оренди поновленими, визнання договорів оренди недійсними, скасування державної реєстрації договорів оренди земельної ділянкизалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук