Рішення

від 19.10.2020 по справі 911/1139/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2020 р. Справа № 911/1139/19

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави

в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області

до: 1. Опорного закладу освіти Красилівський академічний ліцей Ставищенської районної ради Київської області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Сузір`я-Попружна

3. Ставищенської районної ради

про: визнання недійсним договору, визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання звільнити земельну ділянку

за участю представників

прокуратури: Тітова О.В. - посвідчення № 051063 видане 02.10.2018;

позивача: не з`явився;

відповідача 1: Медведська В.В. - адвокат, довіреність від 14.01.2020 № 02-18/07;

відповідача 2: Медведська В.В. - адвокат, довіреність від 05.06.2020;

відповідача 3: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернувся заступник прокурора Київської області (далі - прокурор) з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - позивач, ГУ Держгеокадастру у Київській області) до Красилівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - агротехнічний ліцей ім. М.І.Савельєва Ставищенської районної ради Київської області (далі - відповідач 1, Красилівський НВК), Товариства з обмеженою відповідальністю Сузір`я-Попружна (далі - відповідач 2, ТОВ Сузір`я-Попружна ) та Ставищенської районної ради (далі - відповідач 3), в якому просить суд:

- визнати недійсним договір про передачу у строкове платне користування земельної ділянки від 14.04.2017 № 14/04/17, укладений між Красиліським НВК та ТОВ Сузір`я-Попружна ;

- визнати незаконним та скасувати рішення Ставищенської районної ради Київської області від 17.03.2017 № 186 Про надання дозволу Красилівському навчально-виховному комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - агротехнічний ліцей ім. М.І.Савельєва Ставищенської районної ради Київської області на укладення договору про передачу у строкове платне користування земельної ділянки площею 26,7 га, яка належить навчальному закладу на праві постійного користування ;

- зобов`язати ТОВ Сузір`я-Попружна звільнити земельну ділянку площею 26,5621 га за кадастровим номером 3224283600:02:009:0011 загальною вартістю 1206613,41 грн, розташовану на території Красилівської сільської ради Ставищанського району Київської області, та повернути її Красилівському НВК за актом приймання-передачі.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що Красилівський НВК не мав повноважень на надання земельної ділянки комунальної форми власності, яка перебуває в його постійному користуванні, в оренду ТОВ Сузір`я-Попружна . Зміст спірного правочину, на думку прокурора, не відповідає вимогам ч. 5 ст. 63 Закону України Про освіту в частині нецільового використання земельної ділянки, ст. ст. 4, 16 Закону України Про оренду землі , нормам Земельного кодексу України. Крім того прокурор стверджує, що, в порушення вимог ст. 4 Закону України Про оренду землі , ст. 122 Земельного кодексу України, ч. 5 ст. 63 Закону України Про освіту , посадовими особами Ставищенської районної ради прийнято оспорюване рішення від 17.03.2017 № 186 Про надання дозволу Красилівському НВК на укладення договору про передачу у строкове платне користування земельної ділянки площею 26,7 га, яка належить навчальному закладу на праві постійного користування .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 27.05.2019.

Через канцелярію суду 23.05.2019 від ТОВ Сузір`я-Попружна надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач 2 позовні вимоги не визнає та просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Мотивуючи свої заперечення проти позову, ТОВ Сузір`я-Попружна посилається, зокрема, на таке:

- свої зобов`язання за оспорюваним договором відповідач 2 виконує належним чином;

- договір укладено згідно з рішенням Ставищенської районної ради від 17.03.2017 № 186, яким надано дозвіл Красилівському НВК на укладення договору про передачу у строкове платне користування земельної ділянки, що свідчить про відсутність порушень ст. 4, 16 Закону України Про оренду землі ;

- при укладенні договору сторони погодили всі його істотні умови;

- передача ТОВ Сузір`я-Попружна в тимчасове платне користування земельної ділянки без проведення земельних торгів не є достатньою підставою для визнання недійсним договору;

- Закон України Про оренду землі , як спеціальний закон щодо спірних правовідносин не містить переліку підстав, з яких договір оренди землі може бути визнаний недійсним;

- вимога зобов`язати ТОВ Сузір`я-Попружна звільнити земельну ділянку та повернути її Красилівському НВК є похідною від вимоги про визнання недійсним договору, тому, виходячи з дійсності спірного договору, - не підлягає задоволенню.

Через канцелярію суду 23.05.2019 від Ставищенської районної ради надійшов відзив на позовну заяву від 21.05.2019 № 01-06/132, у якому відповідач 3 не визнає позовні вимоги та просить суд залишити позовні вимоги прокурора без задоволення.

В обґрунтування доводів відзиву Ставищенська районна рада посилається на такі обставини:

- заступник прокурора Київської області є неналежним позивачем у даній справі, тому його позов підлягає залишенню без розгляду;

- факт порушення інтересів держави не доведено, оскільки розмір плати за користування спірною земельною ділянкою, погоджений сторонами в оскаржуваному договорі, значно перевищував той, який мав бути визначений, виходячи з нормативної грошової оцінки щодо спірної земельної ділянки;

- Красилівський НВК не розпоряджався земельною ділянкою, оскільки нею розпорядився її власник - Ставищенська районна рада Київської області, Красилівський НВК лише виконував рішення власника земельної ділянки, яким було надано дозвіл на передачу земельної ділянки у строкове платне користування;

- доводи прокурора про нецільове використання земельної ділянки не заслуговують на увагу, оскільки цільове використання такої земельної ділянки не змінено переданням її у тимчасове платне користування ТОВ Сузір`я-Попружна .

Через канцелярію суду 24.05.2019 від Красилівського НВК надійшов відзив на позовну заяву за від 21.05.2019 за вих. № 02-18/118, у якому відповідач 1 просить суд позовні вимоги прокурора залишити без задоволення. Заперечення проти позову мотивовані наступними обставинами:

- прокурор є неналежним позивачем у даній справі;

- здача в оренду земельної ділянки сприяє покращенню освітнього процесу, зміцненню матеріально-технічної бази, створенню належних умов для здобуття дітьми загальної середньої освіти;

- Ставищенська районна рада, як суб`єкт управління Красилівським НВК, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища району, здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном Красилівського НВК. Відтак, приймаючи рішення Про надання дозволу Красилівському НВК на укладання договору про передачу у строкове платне користування земельної ділянки площею 26,7 га, яка належить навчальному закладу на праві постійного користування від 17.03.2017 № 186, Ставищенська районна рада Київської області діяла в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений Конституцією України та законом;

- рішення щодо укладення договору було прийнято власником земельної ділянки та суб`єктом управління Красилівським НВК - Ставищенською районною радою, а Красилівський НВК лише здійснив реалізацію такого рішення, виступивши підписантом договору як постійний землекористувач, тому під час укладення договору Красилівський НВК мав необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- порушень ст. 4, 16 Закону України Про оренду землі під час укладення договору не відбулось, оскільки земельна ділянка передана в тимчасове оплатне користування на підставі рішення Ставищенської районної ради, яка є органом місцевого самоврядування.

Через канцелярію суду 03.06.2019 прокурором подано відповідь на відзиви відповідачів, у які прокурор не погоджується з доводами, наведеними у відзивах з огляду на таке:

- посилання відповідачів на те, що навчальний заклад лише виконував рішення власника земельної ділянки - Ставищенської районної ради, яким було надано дозвіл на передачу у строкове платне користування є безпідставними, оскільки під час укладення спірного договору орендодавцем мала виступати Ставищенська районна рада;

- спірний договір оренди свідчить, що передавши ТОВ Сузір`я-Попружна земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Красилівський НВК усунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надав право обробки та збору врожаю іншому суб`єкту господарювання;

- в порушення вимог земельного законодавства земельну ділянку площею 26,5621 га, яка перебуває у постійному користуванні Красилівського НВК, надано в оренду без проведення конкурсу;

- звернення прокурора до суду у даній справі спрямоване на задоволення суспільної потреби у встановленні законності використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, яке здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства.

Через канцелярію суду 25.06.2019 Красилівським НВК подано заперечення від 21.06.2019 № 02-18/138 на відповідь на відзив прокурора. Так, відповідач 1, зокрема зазначає, що заступник прокурора послався на ч. 2 ст. 4 Закону України Про оренду землі , якою передбачено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом, однак прокурор не звернув уваги на те, що Ставищенська районна рада є саме районною радою, а не сільською, селищною, міською радою, тому положення ч. 2 ст. 4 Закону України Про оренду землі у даному випадку застосуванню не підлягають.

Також відповідач 1 зауважує на те, що Красиілівський НВК, будучи навчальним закладом, не має відповідного персоналу, техніки, коштів, необхідних для самостійного господарювання на земельній ділянці. За твердженнями відповідача 1, в умовах недостатнього державного фінансування та зважаючи на необхідність постійного оновлення та покращення матеріально-технічної бази закладу освіти у зв`язку з її зносом, кошти, які перераховуються ТОВ Сузір`я-Попружна на користь Красилівського НВК, згідно з укладеним договором, є надзвичайно важливими.

Через канцелярію суду 25.06.2019 ТОВ Сузір`я-Попружна подано заперечення на відповідь на відзив прокурора, у якому відповідач 2 наполягає на тому, що у прокурора в даному випадку відсутні підстави для представництва інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, крім того не обґрунтовано в чому саме полягає суспільний інтерес, якого він прагне досягти в результаті подання вказаного позову.

Ухвалою Господарського суду Київською області від 01.07.2019 зупинено провадження у справі № 911/1139/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 587/430/16-ц.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.01.2020 поновлено провадження у даній справі та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.02.2020 замінено відповідача у справі № 911/1139/19 - Красилівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - агротехнічний ліцей ім. М.І.Савельєва Ставищенської районної ради Київської області на правонаступника - Опорний заклад освіти Красилівський академічний ліцей Ставищенської районної ради Київської області. Провадження у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 912/2385/18.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.08.2020 поновлено провадження у справі.

Через канцелярію суду 31.08.2020 ТОВ Сузір`я-Попружна та Опорним закладом освіти Красилівський академічний ліцей Ставищенської районної ради Київської області (далі - ОЗО Красилівський академічний ліцей ) подано заяви про залишення позову без розгляду.

Обгрунтовуючи вказані заяви, відповідачі, зокрема, посилаються на те, що пред`явлення прокурором позову про визнання недійсним договору, визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання звільнити земельну ділянку, у ситуації, за якої ОЗО Красилівський академічний ліцей залишається постійним користувачем земельної ділянки та ще й одержує за це орендну плату, річний розмір якої перевищує встановлений законодавчий максимум у 22 рази, не може вважатись виключним випадком для захисту прокурором інтересів держави.

Крім того відповідачі зауважують на те, що земельна ділянка, яка є об`єктом спору, є власністю Ставищенської районної ради, яка є органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у сфері використання та захисту комунального майна, а не ГУ Держгеокадастру у Київській області, яке не може вважатися компетентним органом у спірних правовідносинах.

У підготовчому засіданні 31.08.2020 судом розглянуто заяви ТОВ Сузір`я-Попружна та ОЗО Красилівський академічний ліцей про залишення позову без розгляду і відмовлено в їх задоволенні, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. ч. 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

За приписами ст. ст. 13, 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, у зв`язку з чим захист інтересів держави у сфері земельних правовідносин є одним із пріоритетних напрямів представницької діяльності прокурорів. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Отже в основі інтересу держави (національного, суспільного інтересу) лежить потреба у здійсненні дій, спрямованих на охорону землі як національного багатства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас інтерес держави (національний, суспільний інтерес) у вказаній сфері суспільних відносин полягає у дотриманні розпорядником та суб`єктом господарювання відповідно конституційних обов`язків здійснювати повноваження щодо реалізації прав на землю Українського народу та користуватися природними об`єктами права власності народу виключно відповідно до вимог Закону.

У даному випадку порушення інтересів держави, як вказує прокурор, полягає в тому, що спірний договір про передачу у строкове платне користування земельної ділянки укладено з грубим порушенням вимог законодавства, порушує встановлений законодавством порядок набуття та реалізації прав на землю, а також майнові інтереси держави щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення комунальної форми власності.

Крім того, за твердженнями прокурора, дотримання належного економічного регулювання земельних відносин, забезпечення надходження платежів з орендної плати до місцевого бюджету у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави.

Згідно з ч. 1-3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 122 Земельного кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За приписами ст. 15 2 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади від 10.09.2014 № 442 утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України, шляхом перетворення.

Згідно з п. 1 Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі - Положення), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за: дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю (п. 4 Положення).

Згідно з п. 7 Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином законодавець визначив ГУ Держгеокадастру у Київській області як орган державної влади уповноважений здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель у Київській області.

Обгрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, прокурор посилається на бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Київській області та невжиття заходів щодо визнання недійсною спірного договору та повернення земельної ділянки.

Судом встановлено, що Прокуратура Київської області звернулась до ГУ Держгеокадастру у Київській області з листом від 18.02.2019 № 08-73вих19, у якому просила повідомити чи проводились будь-які перевірки відносно вказаної земельної ділянки та чи вживались ГУ Держгеокадастру у Київській області заходи щодо оскарження договору оренди земельної ділянки в судовому порядку.

У відповідь на вказаний лист, ГУ Держгеокадастру у Київській області листом від 25.02.2019 № 10-10-0.42-2625/2-19 повідомила прокуратуру, що Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Київській області перевірки зазначеної вище земельної ділянки не проводились, договір оренди земельної ділянки в судовому порядку не оскаржувався.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. .

Враховуючи викладене, суд вважає, що при поданні позову в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області прокурор належним чином обґрунтував підстави такого звернення, а тому заяви ТОВ Сузір`я-Попружна та ОЗО Красилівський академічний ліцей про залишення позову без розгляду не підлягають задоволенню.

З метою вирішення питань, визначених ч. 2 ст. 182 ГПК України, підготовче засідання неодноразово відкладалось.

На підставі ухвали Господарського суду Київської області від 31.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.09.2020.

Ухвалою суду від 28.09.2020 розгляд справи по суті відкладено на 19.10.2020.

Суд, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів. Представники учасників справи виступили з заключним словом, посилаючись на обставини і докази досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, 19.10.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника прокурора та представника відповідачів, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (витяг за індексним номером 104555436 від 21.11.2017) Красилівському НВК на праві постійного користування належить земельна ділянка з кадастровим номером 3224283600:02:009:0011 площею 26,5621 га, розташована за адресою: Київська обл., Ставищенський р-н, с/рада Красилівська.

Шістнадцятою сесією сьомого скликання Ставищенської районної ради Київської області 17.03.2017 прийнято рішення № 186 Про надання дозволу Красилівському навчально-виховному комплексу загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - агротехнічний ліцей ім. М.І. Савельєва Ставищенської районної ради Київської області на укладання договору про передачу у строкове платне користування земельної ділянки площею 26,7 га, яка належить навчальному закладу на праві постійного користування .

Між Красилівським НВК (орендодавець) та ТОВ Сузір`я-Попружна (орендар), згідно з рішенням 14.04.2017 шістнадцятої сесії сьомого скликання Ставищенської районної ради Київської області від 17.03.2017 № 186, 14.04.2017 укладено договір про передачу у строкове платне користування земельної ділянки № 14/04/17 (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни її цільового призначення, яка знаходиться на території Красилівської сільської ради Ставищенського району Київської області.

Пунктом 2 Договору обумовлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 26,7 га, у тому числі рілля - 26,7 га, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом та належить орендодавцю згідно Державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 002048 від 29 грудня 2001 року. Кадастровий номер земельної ділянки 3224283600:02:009:0011.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1212877,67 грн з розрахунку за 1 га - 45426,13 грн з урахуванням коефіцієнта індексації станом на 2017 рік (п. 3 Договору).

Згідно з п. 6 Договору останній укладено на 10 (десять) років з дати підписання договору.

За умовами п. 7 Договору орендна плата сплачується - орендарем щороку у розмірі 267000,00 грн і не може бути меншим розміру, встановленого законодавством.

Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 13 Договору).

Пунктом 16 Договору обумовлено, що земельна ділянка вважається переданою орендарю з моменту підписання даного Договору.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю об`єкт оренди у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 17 Договору).

Цей Договір набирає чинності після підписання його сторонами та скріплення печатками сторін (п. 41 Договору).

Договір погоджено головою Ставищенської районної ради.

Між сторонами 14.04.2017 підписано акт приймання-передачі земельної ділянки площею 26,7 га, яка знаходиться на території Красилівської сільської ради Ставищенського району Київської області до Договору, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування та володіння земельну ділянку площею 26,7 га, в т.ч. ріллі 26,7 га, яка знаходиться в адмінмежах Красилівської сільської ради Ставищенського району Київської області та належить орендодавцю на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 002048 від 29.12.2001.

Між сторонами 02.07.2018 укладено додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до п. 1 якої орендодавець та орендар вирішили внести зміни до пункту 2 Договору та викласти його у наступній редакції: В оренду передається земельна ділянка загальною площею 26,5621 га, у тому числі рілля - 26,5621 га, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом та належить орендодавцю згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №104555436 від 21.11.2017. Кадастровий номер земельної ділянки 3224283600:02:009:0011. .

Орендодавець та орендар вирішили внести зміни до пункту 3 Договору та викласти його у наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1206613,41 грн з урахуванням коефіцієнта індексації станом на 2018 рік. (п. 2 додаткової угоди № 1 від 02.07.2018).

Між сторонами 02.07.2018 підписано Зміни до акту приймання-передачі земельної ділянки № 14/04/17 від 14.04.2017, відповідно до яких акт викладено у наступній редакції, зокрема: орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування та володіння земельну ділянку площею 26,5621 га, в т.ч. ріллі 26,5621 га, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом та належить орендодавцю згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 104555436 від 21.11.2017. Кадастровий номер земельної ділянки 3224283600:02:009:0011. .

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічні приписи містить стаття 1 Закону України Про оренду землі щодо визначення оренди землі.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, спірна земельна ділянка площею 26,5621 га з кадастровим номером 3224283600:02:009:0011, яка належить ОЗО Красилівський академічний ліцей на праві постійного користування, перебуває в комунальній власності Ставищенської районної ради, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 101439668 від 25.10.2017).

Частиною 2 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Також, за визначенням частин 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті..

Частинами 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України визначено випадки за якими земельні ділянки або право на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), і при цьому передача в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не входить до переліку таких випадків.

Тобто надання спірної земельної ділянки в оренду не належить до випадків, передбачених ч. 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України, а тому необхідною умовою для передачі в оренду в такому випадку є проведення земельних торгів, за результатами яких органом місцевого самоврядування приймається відповідне рішення.

Згідно з приписами ст. 135 Земельного кодексу України, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що рішення Ставищенської районної ради від 17.03.2017 № 186 Про надання дозволу Красилівському навчально-виховному комплексу загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - агротехнічний ліцей ім. М.І. Савельєва Ставищенської районної ради Київської області на укладання договору про передачу у строкове платне користування земельної ділянки площею 26,7 га, яка належить навчальному закладу на праві постійного користування прийнято з порушенням вимог ст. 124, 127, 134, 135 Земельного кодексу України, без проведення земельних торгів, не на конкурентних засадах.

Як передбачено ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України, орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ст. 140 Конституції України).

У частині 3 ст. 4 Закону України Про оренду землі визначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом.

Зміст наведених норм законодавства свідчить про те, що виключно власник земельної ділянки може виступати орендодавцем, у даному випадку - Ставищенська районна рада. Спірний Договір, орендодавцем за яким є Красилівський НВК, суперечить вимогам ст. 4 Закону України Про оренду землі та ст. 122 Земельного кодексу України.

Судом також враховано, що земельна ділянка площею 26,5621 га з кадастровим номером 3224283600:02:009:0011 належить ОЗО Красилівський академічний ліцей на праві постійного користування.

Частиною 1 ст. 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Таким чином, саме Красилівський НВК, як землекористувач на титулі права постійного користування, наділений передбаченими правами щодо земельної ділянки.

Формулювання законодавця право самостійного господарювання підкреслює диспозитивність реалізації права самостійного господарювання безпосереднім землекористувачем, але не свідчить про можливість права господарювання іншою особою, або передачі такого права, підкреслюючи що таке господарювання має відбуватися самостійно.

Спірний Договір свідчить про те, що, передавши ТОВ Сузір`я-Попружна земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Красилівський НВК усунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надав право обробки та збору врожаю іншому суб`єкту господарювання.

Право самостійного господарювання як право, надане ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України саме землекористувачеві, згідно з умовами спірного договору використовується не землекористувачем, якому належить земельна ділянка на праві постійного користування, а ТОВ Сузір`я-Попружна , що суперечить вказаній нормі права.

Таким чином договір про передачу у строкове платне користування земельної ділянки № 14/04/17 від 14.04.2017 не відповідає вимогам ст. 92, 93 Земельного кодексу України.

До того ж судом також враховано, що Красилівський НВК, відповідно до п. 1.8. Статуту, затвердженого рішенням Ставищенської районної ради від 19.12.2012 № 206 (далі - Статут), є навчальним закладом, головною метою якого є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти.

Частиною 1 ст. 63 Закону України Про освіту (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Об`єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов`язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням (ч. 5 ст. 63 вказаного Закону).

Пунктом 7.1. Статуту визначено, що матеріально-технічна база навчального закладу включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі навчального закладу.

Згідно з п. 7.3. Статуту визначено, що навчальний заклад відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими природніми ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм їх охорони.

На момент вчинення спірного Договору земельна ділянка, що передана в оренду, перебувала у постійному користуванні Красилівського НВК, і відповідно до ст. 63 Закону України Про освіту не може використовуватися не за призначенням, а може бути передана в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчально-виховним процесом.

При цьому суд враховує, що невикористання Красилівським НВК спірної земельної ділянки для навчального процесу не є підставою для визнання правомірним передачі такої земельної ділянки в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з навчально-виховним процесом.

З огляду на зазначені вище норми законодавства, господарський суд приходить до висновку про те, що передача в оренду земельної ділянки навчального закладу дозволяється лише у випадках, якщо об`єкт оренди використовується за цільовим призначенням - для навчально-виховного процесу.

Приписами ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За наведених обставин та правових норм, рішення Ставищенської районної ради від 17.03.2017 № 186 Про надання дозволу Красилівському навчально-виховному комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - агротехнічний ліцей ім. М.І.Савельєва Ставищенської районної ради Київської області на укладення договору про передачу у строкове платне користування земельної ділянки площею 26,7 га, яка належить навчальному закладу на праві постійного користування прийняте всупереч норм законодавства України і підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Правовою підставою для укладення між Красилівським НВК та ТОВ Сузір`я-Попружна договору про передачу у строкове платне користування земельної ділянки № 14/04/17 від 14.04.2017 є вказане рішення Ставищенської районної ради від 17.03.2017 № 186.

Стаття 204 Цивільного кодексу України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Наведені норми з урахуванням обставин справи, відповідно до ст. 203, 216 Цивільного кодексу України дають підстави для визнання договору про передачу у строкове платне користування земельної ділянки № 14/04/17 від 14.04.2017 недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України.

Статтею 216 Цивільного кодексу України визначені правові наслідки недійсності правочину, а саме: недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи задоволення судом вимоги про визнання договору про передачу у строкове платне користування земельної ділянки № 14/04/17 від 14.04.2017, укладеного між Красилівським НВК та ТОВ Сузір`я-Попружна , недійсним, згідно приписів ст. 216 Цивільного кодексу України спірна земельна ділянка підлягає поверненню.

Отже позовна вимога про зобов`язання ТОВ Сузір`я-Попружна звільнити земельну ділянку площею 26,5621 га за кадастровим номером 3224283600:02:009:0011 та повернути її Красилівському НВК за актом приймання-передачі, яка є похідною від основних вимог про скасування рішення та визнання недійсним договору, також підлягає задоволенню.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, витрати прокуратури, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору за подання позовної заяви, при задоволенні позову покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Ставищенської районної ради Київської області (09400, Київська обл., Ставищенський р-н, смт Ставище, вул. Цимбала Сергія, буд. 35/1; код ЄДРПОУ 04054671) від 17.03.2017 № 186 Про надання дозволу Красилівському навчально-виховному комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - агротехнічний ліцей ім. М.І.Савельєва Ставищенської районної ради Київської області на укладення договору про передачу у строкове платне користування земельної ділянки площею 26,7 га, яка належить навчальному закладу на праві постійного користування .

3. Визнати недійсним договір про передачу у строкове платне користування земельної ділянки від 14.04.2017 № 14/04/17, укладений між Красиліським навчально-виховним комплексом Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - агротехнічний ліцей ім. М.І.Савельєва Ставищенської районної ради Київської області (09445, Київська обл., Ставищенський р-н, с. Красилівка, вул. Голощапова, буд. 12; код ЄДРПОУ 23236337) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сузір`я-Попружна (09435, Київська обл., Ставищенський р-н, с. Попружна, вул. Незалежності, буд. 18; код ЄДРПОУ 04270564).

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Сузір`я-Попружна (09435, Київська обл., Ставищенський р-н, с. Попружна, вул. Незалежності, буд. 18; код ЄДРПОУ 04270564) звільнити земельну ділянку площею 26,5621 га за кадастровим номером 3224283600:02:009:0011 загальною вартістю 1206613,41 грн., розташовану на території Красилівської сільської ради Ставищанського району Київської області, та повернути її Красилівському навчально-виховному комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - агротехнічний ліцей ім. М.І.Савельєва Ставищанської районної ради Київської області (09445, Київська обл., Ставищенський р-н, с. Красилівка, вул. Голощапова, буд. 12; код ЄДРПОУ 23236337) за актом приймання-передачі.

5. Стягнути з Опорного закладу освіти Красилівський академічний ліцей Ставищенської районної ради Київської області (09445, Київська обл., Ставищенський р-н, с. Красилівка, вул. Голощапова, буд. 12; код ЄДРПОУ 23236337) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 27/2; код ЄДРПОУ 02909996) 7313 (сім тисяч триста тринадцять) грн 73 коп. судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сузір`я-Попружна (09435, Київська обл., Ставищенський р-н, с. Попружна, вул. Незалежності, буд. 18; код ЄДРПОУ 04270564) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 27/2; код ЄДРПОУ 02909996) 7313 (сім тисяч триста тринадцять) грн 73 коп. судового збору.

7. Стягнути із Ставищенської районної ради (09400, Київська обл., Ставищенський р-н, смт Ставище, вул. Цимбала Сергія, буд. 35/1; код ЄДРПОУ 04054671) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 27/2; код ЄДРПОУ 02909996) 7313 (сім тисяч триста тринадцять) грн 73 коп. судового збору.

8. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.12.2020.

Суддя О.В. Щоткін