Рішення

від 23.11.2020 по справі 914/1675/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2020 Справа № 914/1675/20

місто Львів

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Ренопласт , м.Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Вікнаград , м.Одеса

про стягнення заборгованості в розмірі 80756,28грн.

Суддя Щигельська О.І.

При секретарі Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу Акорд не здійснювалось.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю Ренопласт звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Філії Товариства з обмеженою відповідальністю Вікнаград у місті Львів про стягнення заборгованості в розмірі 80755,98грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Щигельській О.І.

Ухвалою суду від 13.07.2020 позовну заяву ТОВ Ренопласт залишено без руху.

Протягом встановленого строку, від ТОВ Ренопласт надійшла заява (вх.№22615/20 від 27.07.2020) про усунення недоліків позовної заяви (на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху), в якій також уточнено ціну позову - 80756,28грн.

Ухвалою суду від 31.07.2020, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 17.08.2020.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду. Зокрема, ухвалою суду від 21.09.2020 за клопотанням позивача, первісного відповідача Філію Товариства з обмеженою відповідальністю Вікнаград у місті Львів (79069, м.Львів, вул. Шевченка, буд. 313; код ЄДРПОУ 39109950) замінено належним - Товариством з обмеженою відповідальністю Вікнаград (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 46, офіс 12; код ЄДРПОУ 36578332); судове засідання відкладено на 16.10.2020. Ухвалою суду від 12.10.2020 судове засідання відкладено на 02.11.2020. Ухвалою суду від 02.11.2020 судове засідання відкладено на 23.11.2020.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання 23.11.2020 не забезпечив, 16.10.2020 в системі документообігу суду за вх.№29944/20 зареєстровано клопотання ТОВ Ренопласт про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідачем явки повноважного представника в судове засідання 23.11.2020 не забезпечено, відзиву на позовну заяву не подано, поважності причин неявки суду не повідомлено. Із відомостей офіційного сайту АТ Укрпошта вбачається, що копію ували суду від 02.11.2020, надіслану на адресу місцезнаходження ТОВ Вікнаград , вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 65000, м. Одеса, вул. Героїв Крут, буд. 15, не вручено під час доставки з інших причин. Кореспонденцію, що надсилалась на інші відомі адреси, зокрема: 79069, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 313 та 08131, Київська обл., с. Софіївська-Борщагівка, вул. Соборона, буд. 46, офіс 12, установою зв`язку також не вручено.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч. 3, 7 ст.120 ГПК України, виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За обставин неотримання відповідачем кореспонденції суду і за обставин закінчення строків розгляду справи, відсутні підстави для повторного відкладення судового засідання і неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи у даному судовому засіданні. Неповідомлення причин неявки представником позивача також не є перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.

Згідно п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, а неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача.

У позовній заяві стверджується, що в листопаді 2018 року між ТОВ Ренопласт та відповідачем - Філією Товариства з обмеженою відповідальністю Вікнаград у місті Львів укладено договір поставки, на виконання якого позивачем поставлено відповідачу товар, який ним, всупереч умовам договору, оплачено частково, що й зумовило звернення до суду позовною заявою про стягнення 67856,79грн. основного боргу, 10218,60грн. пені, 1384,83грн. 3% річних та 1296,06грн. інфляційних втрат. Загальна ціна позову - 80756,28грн.

Оскільки Філію Товариства з обмеженою відповідальністю Вікнаград у місті Львів припинено, позовні вимоги пред`явлено Товариству з обмеженою відповідальністю Вікнаград .

Аргументи відповідача .

Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Ренопласт (позивач по справві, постачальник за договором) та Філією Товариства з обмеженою відповідальністю Вікнаград у місті Львів (покупець за договором) укладено договір поставки №27/6-11/18 від 27.11.2018, за яким постачальник зобов`язався на підставі попереднього усного/письмового замовлення покупця поставити товар (склопакети), а покупець - прийняти товар та оплатити його вартість (п.1.1).

У п.п. 1.2, 2.1 Договору сторони погодили, що найменування, асортимент, загальна кількість, ціна за одиницю, а також загальна вартість кожної партії товару визначаються сторонами у видаткових накладних, оформлених на підставі попередніх замовлень покупця, а також рахунках на оплату товару.

Згідно з п.п. 5.1, 5.3 Договору, термін поставки узгоджується сторонами щодо кожної окремої партії товару. Товар доставляється транспортом постачальника за адресою: Львівська обл., м.Львів, вул.Шевченка, 313. Право власності на товар переходить до покупця з моменту оплати 100% вартості товару.

Так, у п.п. 6.1-6.4 Договору встановлено, що розрахунки за кожну партію товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат постачальника (у разі транспортування товару за рахунок постачальника) здійснюються в безготівковому порядку шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі на підставі виставленого рахунку. Валютою платежу є гривня України. Оплата відбувається таким чином: - протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку, покупець сплачує 60% від вартості товару вказаної в рахунку на оплату товару; - решта 40% покупець сплачує протягом п`яти банківських днів з моменту поставки товару та підписання видаткової накладної. Водночас, к випадку поставки товару постачальником покупцеві по попередній (усній чи письмовій) домовленості без передоплати, покупець зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника повну вартість поставленого товару протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання сторонами або їх уповноваженими представниками відповідних накладних.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі видаткової накладної №1363 від 18.11.2019, підписаної представниками сторін та скріпленої їх печатками, позивачем поставлено Філії Товариства з обмеженою відповідальністю Вікнаград у місті Львів товар на суму 89051,44грн. Проте, всупереч взятим на себе за договором зобов`язанням, отриманий товар оплачено лише частково на суму 21194,65грн. (10.02.2020 - 12194,65грн., 11.02.2020 - 5000,00грн. та 02.03.2020 - 4000,00грн.), що підтверджується банківськими виписками про рух коштів по рахунку позивача, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до п.7.2 Договору, у випадку прострочення розрахунків за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення, а крім цього збитки від інфляції та 3% річних відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.

Окрім цього, у п.7.6 Договору сторони домовилися про те, що стягнення штрафних санкцій з покупця за даним договором відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, не обмежується строком зарахування та припиняється в день виконання свого зобов`язання, а строк позовної давності щодо захисту свого цивільного права або інтересу, що випливає з цього Договору (в тому числі і щодо стягнення неустойки: штрафу, пені за весь період) продовжується до 5 років з моменту виникнення такого права відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони договору від виконання взятих на себе зобов`язань в натурі.

Позивач неодноразово звертався до Філії Товариства з обмеженою відповідальністю Вікнаград у місті Львів із вимогою погасити заборгованість, зокрема до матеріалів справи долучено копії претензій від 23.12.2019 за вих.№56/2019 та від 15.06.2020 за вих.№19/2020.

Оскільки заборгованість не погашено, ТОВ Ренопласт звернулось до суду з позовом, в якому окрім 67856,79грн. основного боргу, до стягнення з Філії Товариства з обмеженою відповідальністю Вікнаград у місті Львів заявлено 10218,60грн. пені, 1384,83грн. 3% річних та 1296,06грн. інфляційних втрат.

Оскільки Філію Товариства з обмеженою відповідальністю Вікнаград у місті Львів припинено, зазначені позовні вимоги пред`явлено Товариству з обмеженою відповідальністю Вікнаград (відповідач по справі).

ОЦІНКА СУДУ

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір №27/6-11/18 від 27.11.2018 є договором поставки.

Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст.692, ч.1 ст.693 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Так, за ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виставлення рахунків для попередньої оплати, суд, беручи до уваги встановлений сторонами у Договорі порядок проведення розрахунків за товар протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання сторонами або їх уповноваженими представниками відповідних накладних, приходить до висновку, що з 22.11.2019 Філією Товариства з обмеженою відповідальністю Вікнаград у місті Львів прострочено виконання зобов`язання зі сплати 89051,44грн. за поставлений товар.

Вказану заборгованість частково оплачено на суму 21194,65грн., зокрема 10.02.2020 - 12194,65грн., 11.02.2020 - 5000,00грн. та 02.03.2020 - 4000,00грн. Відтак, на момент звернення до суду розмір заборгованості за поставлений товар становив 67856,79грн.

Суд звертає увагу на те, що позов у спорі, що виник з діяльності філії або представництва юридичної особи, пред`явлено за місцезнаходженням Філії Товариства з обмеженою відповідальністю Вікнаград у місті Львів й в подальшому змінено відповідача на належного - Товариство з обмеженою відповідальністю Вікнаград . Окрім того, із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що діяльність зазначеної філії припинено. Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відтак, суд вважає, що позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов`язань за Договором. Відтак, позовна вимога про стягнення 67856,79грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).

Згідно із ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Доказів наявності обставин зазначених у ст.617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Договором поставки №27/6-11/18 від 27.11.2018 передбачено, що у випадку прострочення розрахунків за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення (п.7.2).

Згідно з ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Водночас, суд звертає увагу на те, що в п.7.6 Договору сторони домовилися про те, що стягнення штрафних санкцій з покупця за даним договором відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, не обмежується строком зарахування та припиняється в день виконання свого зобов`язання

У зв`язку з неналежним виконанням Філією Товариства з обмеженою відповідальністю Вікнаград у місті Львів зобов`язань із оплати вартості поставленого товару, позивачем, відповідно до п.п. 7.2, 7.6 Договору, нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 10218,60грн.

Провівши перерахунок за визначений позивачем період з врахуванням кількості календарних днів у високосному 2020 році, суд приходить до висновку, що до стягнення з відповідача належить 10138,32грн. пені.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з порушенням Філією Товариства з обмеженою відповідальністю Вікнаград у місті Львів грошового зобов`язання, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 1384,83грн. 3% річних та 1296,06грн. інфляційних втрат.

Провівши перерахунок за визначений позивачем період з врахуванням кількості календарних днів у високосному 2020 році, суд приходить до висновку, що до стягнення з відповідача належить 1381,83грн. 3% річних.

Суд звертає увагу на те, що при проведенні розрахунків інфляційних втрат позивачем не враховано роз`яснення, надані Пленумом Вищого господарського суду України у Постанові №14 від 17.12.2013 про те, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.3.2). Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (п.3.1).

Відтак, провівши відповідний перерахунок, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, нарахованих за визначений позивачем період з врахуванням індексів за березень - травень 2020 року, підлягає частковому задоволенню на суму 1289,27грн.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ренопласт до Товариства з обмеженою відповідальністю Вікнаград обґрунтовані в частині стягнення 67856,79грн. основного боргу, 10138,32грн. пені, 1381,83грн. 3% річних та 1289,27грн. інфляційних втрат, і підлягають задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судовий збір в розмірі 2099,66грн. слід покласти на відповідача, а в решті - на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вікнаград (65000, м. Одеса, вул. Героїв Крут, буд. 15; ідентифікаційний код 36578332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ренопласт (43025, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, буд. 42; ідентифікаційний код 35353678) 67856,79грн. основного боргу, 10138,32грн. пені, 1381,83грн. 3% річних, 1289,27грн. інфляційних втрат та 2099,66грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2020.

Суддя О.І. Щигельська