Рішення

від 17.11.2020 по справі 914/1464/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2020 справа № 914/1464/20

Господарський суд Львівської області в складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судових засідань Полянського А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Львівської міської ради, м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю С-Трейд-ЮА , м.Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління комунальної власності Львівської міської ради, м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ,

про витребування з чужого незаконного володіння ТзОВ С-Трейд-ЮА нежитлового приміщення загальною площею 114,9кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1084021546101,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Кулик А.Я.;

від відповідача: Станько Т.Р.;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Чижович І.З. - представник;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з`явився;

Обставини справи.

Львівська міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю С-Трейд-ЮА про витребування з чужого незаконного володіння ТзОВ С-Трейд-ЮА нежитлового приміщення загальною площею 114,9кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1084021546101.

Ухвалою від 22.06.2020, суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив розгляд справи в підготовчому засіданні на 21.07.2020.

В судове засідання 21.07.2020 року з`явився представник позивача Кулик А.Я. Представник відповідача причин не явки не повідомив, відзив на позов не подав. Суд відклав розгляд справи на 02.09.2020.

В підготовчому засіданні 02.09.2020 суд залучив Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та ОСОБА_1 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відклав розгляд справи на 22.09.2020.

В судове засідання 22.09.2020 року з`явився представник позивача Кулик А.Я. та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, представник

ТОВ С-Трейд-ЮА та третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не з`явились, причин не явки не повідомили, відзиву та пояснень на позов не подали. Оскільки відповідач та третя особа ОСОБА_1 належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, однак в підготовче засідання повторно не з`явились та не повідомили причин неявки, а також враховуючи процесуальні строки, суд дійшов висновку, про можливість розгляду справи без участі відповідача та третьої особи, відтак суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 13.10.2020.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В судове засідання 13.10.2020 року з`явився представник відповідача Станько Т.С. та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, представники

позивача та третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не з`явились, причин не явки не повідомили. Представник Відповідача зазначив про подання через канцелярію суду відзиву на позовну заяву 13.10.2020, однак такий подано з пропуском строку. Ухвалою від 13.10.2020 суд залишив без розгляду відзив відповідача та відклав розгляд справи на 27.10.2020.

Ухвалою від 27.10.2020 суд відклав розгляд справи на 03.11.2020.

Ухвалою від 03.11.2020 суд відклав розгляд справи на 17.11.2020.

В судовому засіданні 17.11.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.11.2016 року на підставі розпорядження Галицької районної адміністрації серія та номер:89 від 21.08.1998 року Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32357107 від 14.11.2016 року щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення площею 114,9кв.м. за адресою АДРЕСА_1 за приватним підприємством ФІРМА "ГРОТ".

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 896, від 17.11.2016, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойська Н.І. приймається рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер; 32446524 від 19.11.2016 та вказане нежитлове приміщення переходить у власність гр. ОСОБА_2 .

Надалі, на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер: 356, виданий 06.03.2017 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович О.С., приймається рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер; 34164485 від 06.03.2017 та право власності переходить до гр. ОСОБА_1 .

Позивач зазначив, що у квітні 2019 року звертався за захистом своїх прав до Господарського суду Львівської області з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю С-Трейд-ЮА на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна (1084021546101). Однак, рішенням господарського суду Львівської області від 15.07.2019 року у справі № 914/581/19 у задоволенні позову відмовлено з підстав пропуску строків позовної давності.

Внаслідок вибуття вказаного вище нежитлового приміщення із комунальної власності було порушено права, майнові інтереси законного власника майна - територіальної громади м. Львова, позивач звернувся з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 03.05.2018 у справі №463/5299/17 позов задоволено повністю цим же рішенням встановлено, що спірне майно вибуло з володіння власника Львівської міської ради поза його волею.

Разом з тим, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 13.04.2017 року у справі № 461/7775/16-к на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1084021546101, загальною площею 114,9 кв. м накладено арешт в рамках кримінального провадження.

І на момент внесення спірного майна до статутного фонду відповідача діяв арешт.

Нежитлові приміщення загальною площею 114.9 кв. м. належать на праві власності територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, що підтверджується рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер; 15744691 від 12.09.2014 року відповідно до відомостей, що містяться в реєстрі речових прав на нерухоме майно. Разом з тим, власник спірного приміщення, а саме Львівська міська рада згоди в подальшому на їх відчуження не надавала.

Львівська міська рада - орган місцевого самоврядування, що уповноважена здійснювати від імені та в інтересах територіальної громади м. Львова права суб`єкта комунальної власності, а відтак є суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а тому є належним позивачем по справі

Спірне майно вибуло з володіння власника поза його волею, що є підставою, відповідно до статті 388 ЦК України, для витребування майна у набувача, у зв`язку з чим підставною є заявлення позовної вимоги про витребування майна з незаконного володіння у ТОВ С-Трейд-ЮА на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради.

Правова позиція відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву 13.10.2020, однак ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.10.2020 такий було залишено без розгляду, у зв`язку із тим, що справа знаходилась на стадії розгляду по суті, відповідач не навів доводів та не підтвердив це належними та допустимими доказами, що у нього не було можливості надати такі вчасно, а також не скористався ст. 119 ГПК України.

В судових засіданнях Відповідач проти позову заперечив повністю, надавши свої пояснення та заперечення щодо позовних вимог.

Зазначив, що ТОВ "С-Трейд ЮА" є добросовісним набувачем спірного майна, і питання щодо витребування цього майна підлягало б вирішенню в порядку та на підставах визначених ч.1 ст. 388 ЦК України. З матеріалів справи вбачається, що спірне приміщення вибуло з володіння позивача на підставі реєстраційного посвідчення №326 від 18.09.1996р. Львівського міжміського бюро технічної інвентаризації та Розпорядження №89 від 21.08.1996р. Галицької районної адміністрації.

На підставі цих документів право власності на спірне приміщення виникло у ПП "Фірма "Грот", про що 14.11.2016р. проведено відповідну державну реєстрацію права власності, номер запису про право власності - 17425998.

Інформація про набуття ПП "Фірма "Грот" права власності на приміщення на підставі вищевказаних правовстановлюючих документів, відображена у відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №212003462 від 10.06.2020р.).

Зазначив, що ані запис від 14.11.2016р. про державну реєстрацію права власності на приміщення за ПП "Фірма "Грот", ані правовстановлюючі документи на підставі яких, проведено державну реєстрацію права власності, - не скасовано, відтак такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у цьому спорі.

Подав клопотання про застосування судом строку позовної давності, мотивоване тим, що Управління комунальної власності направляло лист №5620/2302 від 22.09.2008р. начальнику ОКП ЛОР "БТІ та ЕО", в якому просило надати інформацію про майно, що відноситься до комунальної власності після відчуження, чи проводилась реєстрація права власності на приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відтак ще у 2008 році Управління комунальної власності мало знати, що їх права порушені.

Просив задоволити клопотання про застосування строку позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Фактичні обставини встановлені судом.

З матеріалів даної справи вбачається, що спірне приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належало на праві власності територіальній громаді м.Львова в особі Львівської міської ради станом на день формування витягу на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 15744691 від 12.09.2014 року, що підтверджується витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно.

В подальшому, спірне майно вибуло з володіння Львівської міської ради на підставі: Реєстраційного посвідчення №326 від 18.09.1996р. Львівського міжміського бюро технічної інвентаризації та Розпорядження №89 від 21.08.1996р. Галицької районної адміністрації.

На підставі цих документів право власності на спірне приміщення виникло у ПП "Фірма "Грот", про що 14.11.2016р. проведено відповідну державну реєстрацію права власності, номер запису про право власності - 17425998. Інформація про набуття ПП "Фірма "Грот" права власності на приміщення на підставі вищевказаних правовстановлюючих документів, відображена у відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №212003462 від 10.06.2020р.).

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 896, від 17.11.2016, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Н.І. приймається рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер; 32446524 від 19.11.2016 та вказане нежитлове приміщення переходить у власність ПП К.Р.О.К.-7 .

Згодом, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2334, від 02.12.2016, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяк Ю.Р.. приймається рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер; 32700076 від 02.12.2016 та вказане нежитлове приміщення переходить у власність гр. ОСОБА_3 .

Надалі, на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер: 356, виданий 06.03.2017 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович О.С., приймається рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер; 34164485 від 06.03.2017 та право власності переходить до гр. ОСОБА_1 .

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 13.04.2017 року по справі №461/7775/16-к на нежитлове приміщення за адресою; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1084021546101, загальною площею 114,9 кв.м накладено арешт в рамках кримінального провадження.

08.12.2017 року ухвалою Личаківського районного суду м. Львова відкрито провадження у справі № 463/5299/17 та вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження у будь-який спосіб нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1084021546101, загальною площею 114,9 кв. м.

За результатами розгляду справи № 463/5299/17, Личаківським районним судом міста Львова було ухвалено рішення від 03.05.2018, яким позовні вимоги задоволено. Однак, рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03.05.2018 виконано не було, у зв`язку з переходом права власності на нежитлове приміщення за адресою; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1084021546101 до ТзОВ С-Трейд-ЮА , при наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження вказаного нерухомого майна на підставі ухвали Галицького районного суду м. Львова від 13.04.2017 року про накладення на нього арешту та ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 08.12.2017 року про заборону вчинення дій, які у встановленому законом порядку не скасовані.

Згідно інформації наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідне рішення Личаківського районного суду міста Львова набрало законної сили 14.06.2018р.

16.06.2018 року державним реєстратором Львівської обласної філії КП Центр державної реєстрації Малайдах А.С прийнято рішення індексний номер: 41644278 щодо державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю С - ТРЕЙД ЮА права власності на нежитлові приміщення площею 114.9 кв. м. за адресою АДРЕСА_1.

Відтак, позивач зазначає, що спірне майно вибуло з володіння власника поза його волею, що є підставою, відповідно до статті 388 ЦК України, для витребування майна у набувача, у зв`язку з чим підставною є заявлення позовної вимоги про витребування майна з незаконного володіння у ТОВ С-Трейд-ЮА на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради.

Оцінка суду.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, ст.1 Першого протоколу до неї /1952р./ передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватись своїм майно, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користування майно відповідно до загальних інтересів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317, ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Одним із таких засобів захисту порушеного права є витребування майна із чужого незаконного володіння.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Спірне майно належало на праві власності територіальній громаді м.Львова в особі Львівської міської ради, що підтверджується рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 15744691 від 12.09.2014 року та витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно.

Львівська міська рада, у відповідності до ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , є органом місцевого самоврядування в Україні, що представляє територіальну громаду міста Львова та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування визначені Конституцією України та іншими законами України. Згідно ст. 80 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальні громади, які реалізують право власності через органи місцевого самоврядування, є суб`єктами права комунальної власності.

Відповідно до ч.2 ст.327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 03.05.2018 у справі №463/5299/17 позов задоволено повністю. Зазначене рішення не оскаржувалось та набрало законної сили (повний текст рішення складено 14.05.2020). У цьому ж рішенні встановлено, що спірне майно вибуло з володіння власника Львівської міської ради поза його волею.

Разом з тим, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 13.04.2017 року у справі № 461/7775/16-к на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1084021546101, загальною площею 114,9 кв. м накладено арешт в рамках кримінального провадження.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЗУ Про державну реєстрацію на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема встановлює наявність обтяжень прав на нерухоме майно.

Згідно п. 6, ч. 1 ст. 24 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює обов`язкову підставу для відмови у державній реєстрації прав у випадку, коли наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Всупереч дії ухвал Личаківського районного суду м. Львова від 08.12.2017р. у справі № 463/5299/17 про заборону відчуження у будь-який спосіб нежитлового приміщення та Галицького районного суду м. Львова від 13.04.2017 року по справі №461/7775/16-к про накладення арешту на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1084021546101, загальною площею 114,9 кв.м., які у встановленому законом порядку не скасовані, 24.05.2018 р. згідно акта приймання-передачі нерухомого майна в рахунок збільшення статутного капіталу ТзОВ С-Трейд ЮА протиправно набуло у приватну власність спірне нежитлове приміщення. Право приватної власності підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 127851597 від 16.06.2018р.

Згідно ст.158 ЦПК у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. Суду не надано доказів, що заходи забезпечення позову були скасовані, а тому під час діїї заходів майно було передано до статутного фонду відповідача.

Статтею 330 ЦК України встановлено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини третьої статті 388 ЦК України є абсолютним та не передбачає винятків.

Відповідно до ч.3 ст. 388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

У розумінні ст. 388 ЦК України коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна із незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача із використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово- правових відносин до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту. У зобов`язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що майно вибуло із законного володіння мимо волі власника, а тому потребує захисту і вимоги позивача є законними та обгрунтованими.

Щодо застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України , позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. В силу ст. 257 ЦК України , загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України , до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 266 ЦК України встановлено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). В силу з ч. 4 ст. 267 ЦК України , сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відповідності до ч. 1 ст. 261 ЦК України , перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Отже, за змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідач при поданні заяви про застосування строків позовної давності звертає увагу на лист №5620/2302 від 22.09.2008, відповідно до якого ПП Фірма Грот набуло право власності на спірне приміщення, однак такий не може братися до уваги судом, адже становить собою незасвідчену належним чином копію листа.

Відповідно до п.5.27 Вимог про оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затверджених наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55 Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпису на документі). Копія листа, додана до заяви про застосування позовної давності засвідчена на предмет відповідності оригіналу невідомою особою без зазначення ініціалів та прізвища особи, яка її засвідчувала, відтак за відсутності можливості встановлення наявності у неї повноважень на посвідчення документа, без зазначення дати посвідчення тощо.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, не вважає такий лист належним доказом в контексті доведення ним пропуску позивачем позовної давності та згідно ст.76 ГПК України. Крім того слід зазначити, що право власності на спірне приміщення було оформлене у встановленому зхаконом порядку лише у 2016 році і уже у 2017 році позивач звертаєється за захистом свого порушеного права.

Згідно приписів ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Факт, що ПП Фірмою Грот не набувалось право власності на приміщення за адресою АДРЕСА_1- загальною площею 114.9 кв.м встановлений рішенням Личаківського районного суду м.Львова. від 03.05.2018 р. у справі №463/5299/17. (том 1, а.с.25)

Не беруться до уваги твердження відповідача , щодо спливу строку позовної давності передбаченого ст.257 ЦК України виходячи із наступного:

- Львівська міська рада зверталась за захистом своїх прав та інтересів у 2017-2018 роках до суду,

- суд відновив порушене право,

- всупереч дії ухвал Личаківського районного суду м. Львова від 08.12.2017р. у справі № 463/5299/17 про заборону відчуження у будь-який спосіб нежитлового приміщення та Галицького районного суду м. Львова від 13.04.2017 року по справі №461/7775/16-к про накладення арешту на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1084021546101, загальною площею 114,9 кв.м., згідно акту приймання-передачі нерухомого майна в рахунок збільшення статутного капіталу ТзОВ С-Трейд ЮА протиправно набуло у приватну власність спірне нежитлове приміщення.

Згідно ст.158 ЦПК у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили. Під час дії заходів забезпечення майно передається до статутного фонду відповідача, тобто порушуючи закон відповідач посилається на пропуск позивачем терміну позовної давності. Термін позовної давності не пропущено, а тому відсутні правові підстави для його застосування.

З врахуванням встановлених обставин справи, ґрунтуючись на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення. Оскільки майно, яке належало територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності вибуло поза волею власника та у подальшому ним не схвалено. Оскільки Львівська міська рада як власник спірного об`єкта не надавало згоди на таке вибуття, таке відбулось поза волею власника, тому слід витребувати майно у відповідача ТзОВ С-Трейд-ЮА на користь власника - територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задоволити повністю.

1. Витребувати з чужого незаконного володіння ТзОВ С-Трейд-Юа (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, будинок 13/15,ЄДРПОУ: 40987319) на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради нежитлове приміщення загальною площею 114,9 кв.м., реєстраційний №об`єкта 1084021546101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

2. Стягнути з ТзОВ С-Трейд- Юа (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, будинок 13/15 ЄДРПОУ: 40987319) на користь Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ: 04055896) 2102,00 грн. судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано із врахуванням вихідних днів 30.11.2020.

Суддя О.Д. Запотічняк