Рішення

від 30.11.2020 по справі 922/2485/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2485/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

секретар судового засідання Казмерчук М.Т.

за участю представників учасників справи:

позивача - Гоготов В.В., керівник,

третьої особи 1 (ТОВ "Мідас-Буд") - Мизиненко І.О., адвокат, довіреність від 31.08.2020 року,

третьої особи 2 (ТОВ "Сіком Бізнес Рент") - не з`явився,

третьої особи 3 (ТОВ "Аксіома Бізнес Рент") - не з`явився,

третьої особи 4 (ПрАТ "ПівденспецбудІнженерінг") - не з`явився,

третьої особи 5 ( ОСОБА_1 ) - не з`явився,

третьої особи 6 ( ОСОБА_2 ) - не з`явився,

третьої особи 7 ( ОСОБА_3 ) - не з`явився,

третьої особи 8 ( ОСОБА_4 ) - не з`явився,

третьої особи 9 ( ОСОБА_5 ) - не з`явився,

третьої особи 10 ( ОСОБА_6 ) - не з`явився,

третьої особи 11 ( ОСОБА_7 ) - не з`явився,

третьої особи 12 ( ОСОБА_8 ) - не з`явився,

третьої особи 13 ( ОСОБА_9 ) - не з`явився,

третьої особи 14 ( ОСОБА_10 ) - не з`явився,

третьої особи 15 ( ОСОБА_11 ) - не з`явився,

третьої особи 16 ( ОСОБА_12 ) - не з`явився,

третьої особи 17 ( ОСОБА_13 ) - не з`явився,

третьої особи 18 ( ОСОБА_14 ) - не з`явився,

третьої особи 19 ( ОСОБА_15 ) - не з`явився,

третьої особи 20 ( ОСОБА_16 ) - не з`явився,

третьої особи 21 ( ОСОБА_17 ) - не з`явився,

третьої особи 22 ( ОСОБА_18 ) - не з`явився,

третьої особи 23 ( ОСОБА_19 ) - не з`явився,

третьої особи 24 ( ОСОБА_20 ) - не з`явився,

третьої особи 25 ( ОСОБА_21 ) - не з`явився,

третьої особи 26 ( ОСОБА_22 ) - не з`явився,

третьої особи 27 ( ОСОБА_23 ) - не з`явився,

третьої особи 28 ( ОСОБА_24 ) - не з`явився

відповідача - Мудраченко І.В., ордер серія АН № 1017217 від 25.08.2020 року,

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Констант Лідер ХХІ , місто Харків,

треті особи, які не заявляють самосійні вимоги на предмет спору., на стороні позивача ТОВ "Мідас-Буд", ТОВ "Сіком Бізнес Рент", ТОВ "Аксіома Бізнес Рент", ПрАТ "ПівденспецбудІнженерінг", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Аксіома , місто Харків,

про визнання недійсним рішення,-

здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/2485/20.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/2485/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Констант Лідер ХХІ , треті особи, які не заявляють самосійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача, ТОВ "Мідас-Буд", ТОВ "Сіком Бізнес Рент", ТОВ "Аксіома Бізнес Рент", ПрАТ "ПівденспецбудІнженерінг", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Аксіома про визнання недійсним рішення загальних зборів Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аксіома" щодо затвердження розміру внеску на утримання паркінгу у розмірі 300,00 грн. за паркомісце, яке оформлене пунктом 5 протоколу № 1 від 18 травня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 серпня 2020 року про відкриття провадження у справі № 922/2485/20 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Констант Лідер ХХІ до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/2485/20 підготовче провадження. Ухвалою суду від 12 жовтня 2020 року залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача осіб за переліком, визначеним у заявах Товариства з обмеженою відповідальністю Констант Лідер ХХІ (вх. № 20461 від 07 вересня 2020 року) та Товариства з обмеженою відповідальністю Мідас-Буд (вх. № 20463 від 07 вересня 2020 року). Під час підготовчого провадження, через реалізацію прав за статтями 42, 161, 165, 166, 167, 168, 178 Господарського процесуального кодексу України, учасниками процесу сформовано та представлено суду заяви по суті справи: відповідачем - відзив, який прийнято до розгляду із долученням до матеріалів справи протокольною ухвалою суду від 07 вересня 2020 року; позивачем - відповідь на відзив, яка прийнята до розгляду з залученням до матеріалів справи шляхом постановлення протокольної ухвали від 07 вересня 2020 року, відповідачем - заперечення, які прийняті та долучені до матеріалів справи 28 вересня 2020 року протокольною ухвалою суду; третіми особами (ТОВ"Мідас-буд" та ОСОБА_22 ) пояснення, які долучені до матеріалів справи протокольною ухвалою від 26 жовтня 2020 року. 12 жовтня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/2485/20 до 15 листопада 2020 року. Протокольною ухвалою суду від 09 листопада 2020 року закрито підготовче провадження, справу для розгляду по суті призначено на 16 листопада 2020 року. 16 листопада 2020 року суд розпочав розгляд справи по суті. Ухвалою суду від 16 листопада 2020 року залишено без розгляду пояснення ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_3 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_23 (вх. № 26417, 26401, 26407, 26406, 26402, 26408, 26400, 26418, 26416, 26396 від 11 листопада 2020 року) через порушенням вимог статей 118, 119, 168, 207 ГПК України (пропуск процесуального строку без зазначення поважності причини неподання на стадії підготовчого провадження. 16 листопада 2020 року в судовому засіданні по розгляду справи по суті оголошено перерву до 30 листопада 2020 року. В засіданні суду 30 листопада 2020 року позивач повністю підтримав позовні вимоги з посиланням на обставини, викладені у заявах по суті справи. Третя особа зазначила про те, що підтримує позицію позивача, просить суд в повному обсязі задовольнити позовні вимоги. Відповідач позовні вимоги не визнає, повністю підтримуючи позицію, викладену у відзиві на позов та запереченнях. 30 листопада 2020 року, у відповідності до норми статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово позивача, третьої особи на стороні позивача та відповідача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів учасників справи фактичним обставинам справи, судом встановлено такі обставини.

Відповідно до пункту 1 статуту, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Аксіома (ОСББ, відповідач по справі) створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Позивач є власником нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 218942079 від 04 серпня 2020 року. 18 травня 2018 року відбулись загальні збори ОСББ Аксіома , за місцезнаходженням: місто Харків, проспект Науки, 9-Д. Зазначеними загальними зборами було прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 1 від 18 травня 2018 року, відповідно до порядку денного, а саме: 1. Обрання голови та секретаря зборів. 2.Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Затвердження кошторису Об`єднання. 3. Прийняття будинку в управління. 4. Про розірвання договору на утримання будинку з ТОВ Житлові мережі . 5. Затвердження розміру внеску на утримання паркінгу. 6. Затвердження плати за обслуговування пожежної системи будинку. 7. Про сплату одноразового внеску для оплати за електроенергію будинку в перший місяць обслуговування. 8. Визначення матеріального заохочення голови правління. 9. Встановлення розміру внесків для інтернет-провайдерів та суб`єктів, що користуються спільним майном співвласників на правах сервітуту, оренди. Згідно пунктом 5 протоколу загальних зборів ОСББ від 18 травня 2018 року, рішення про затвердження розміру внеску на утримання паркінгу у розмірі 300,00 грн. за паркомісце було прийнято голосами співвласників, поданих на зборах співвласників, і голосів, отриманих під час проведення письмового опитування у розмірі 10 449,05 кв. м., що становить 62,62% голосів усіх співвласників будинку.

Обґрунтовуючи підставу позову, позивач зазначив, що рішення в частині затвердження розміру внеску на утримання паркінгу у розмірі 300,00 грн. за паркомісце, всупереч частини 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та частини 3 пункту 8 Статуту ОСББ, прийняте із кількістю голосів, що є меншою за дві третини загальної кількості усіх співвласників, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Предметом судового розгляду по даній справі є наявність/відсутність дотримання порядку прийняття 18 травня 2018 року рішення загальних зборів Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аксіома" щодо затвердження розміру внеску на утримання паркінгу у розмірі 300,00 грн. за паркомісце, яке оформлене пунктом 5 протоколу № 1 від 18 травня 2018 року.

Законодавець у частині 1 статті 16 Цивільного кодексу установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення. Таку ж правову позицію висловив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2018 року у справі № 910/9256/17. При цьому слід виходити з положень статті 11 Цивільного кодексу України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, наприклад, договори та інші правочини, створення речей, творча діяльність, результатом якої є об`єкти права інтелектуальної власності, завдання майнової (матеріальної та моральної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти. Отже у даному спорі підлягає з`ясуванню та обставина, чи має позивач право оскарження рішення загальних зборів ОСББ, оформлене протоколом № 1 від 18 травня 2018 року в частині пункту 5. Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (стаття 12 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. З урахуванням наведеного надзвичайно важливого значення набуває необхідність належного з`ясування судом питання щодо того, про захист яких саме прав особи йдеться. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Відповідно до пункту 52 рішення Європейського суду від 08 квітня 2010 року у справі "Меньшакова проти України" (Заява № 377/02) суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі "право на суд", яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на "розгляд" спору судом (див., наприклад, рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ЕСПЛ 2002-ІІ).Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому як ефективний спосіб слід розуміти такий, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору. За змістом частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У пояснювальній записці до проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відзначалося, що "суди не покликані вирішувати будь-які питання, які виникають з усіх можливих правовідносин (наприклад, з політичних правовідносин). Функцією суду є розгляд і вирішення юридичних конфліктів, тобто юридичних спорів". Поняття "юридичний спір" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття "спір про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Отже, суд має розглядати лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, чим спір по суті буде вичерпано, або в їх задоволенні може бути відмовлено. У тому ж разі якщо за змістом заявлених позовних вимог (а не з огляду на обставини справи) задоволення позову є неможливим, немає, як видається, підстав стверджувати про наявність юридичного спору. Суд повинен ухвалювати рішення, яким вичерпувати конфлікт між сторонами, а не давати одній зі сторін за відсутності для цього юридичних підстав сподівання на те, що вона в майбутньому отримає бажане для неї рішення. Відповідно до практики ЄСПЛ (пункт 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення від 05 квітня 2005 року у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02) в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

Матеріалами справи визначено, що позивач є власником нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку за адресою: місто Харків, проспект Науки, 9-Д, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 218942079 від 04 серпня 2020 року. При цьому, датою набуття позивачем права власності на нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку за адресою: місто Харків, проспект Науки, 9-Д рахується 27 лютого 2018 року, тобто на момент прийняття спірного рішення ОСББ (18 травня 2018 року), останній мав весь спектр прав пов`язаних із належним утриманням та використанням будинку за адресою: місто Харків, проспект Науки, 9-Д (став учасником або як визначає статут відповідача - співвласником). Отже, позивач є право- та дієздатним (тобто має правосуб`єктність) по відношенню до оскарження пункту 5 спірного рішення загальних зборів ОСББ, яке на його думку є таким, що прийняте в супереч визначеній у Статуті ОСББ "Аксіома" та Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а проголошений вектор діяльності України, який закріплений у Конституції України зазначає про те, що кожний повинен здійснювати свою діяльність лише в межах закону, та не порушувати їх.

При цьому, за змістом позовної заяви, позивач визначає підставу позову - недотримання відповідачем процедури прийняття загальними зборами ОСББ рішення 18 травня 2018 року, як правової бази для скасування рішення загальних зборів та таким чином просить суд захистити його право, як учасника/співвласника багатоквартирного будинку, що полягає у здійснення діяльності виключно в межах та в рамках чинного законодавства України. В позові позивач зазначає, що його право є порушене через прийняття загальними зборами рішення, яке стосується його прав та обов`язків, з порушенням процедури, визначеної статутом та Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", та тим самим порушуються його права (законні інтереси), як учасника ОСББ.

В даному разі позиція відповідача, яка полягає у недоведеності позивачем свого права на оскарження рішення загальних зборів ОСББ, спростована вище зазначеним.

Щодо позовних вимог, то суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, що регулює правовідносини з приводу діяльності ОСББ є Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", який визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку. Згідно частини 1 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Вказаною статтею визначено, що співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Згідно статті 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник має право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання.

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 218942079 від 04 серпня 2020 року, за позивачем з 27 лютого 2018 рахується право власності на нежитлові приміщення в будинку, що розташований у місті Харкові, проспект Науки, 9-Д. Таким, чином суд констатує, що саме з даної дати (27 лютого 2018 року) позивач є співвласником даного будинку та має право брати участь в управленні об`єднанням.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Частиною 12 вказаної статті визначено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Відповідно до частини 13 цієї ж статті, статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. Частинами 14-16 статті 10 визначено наступні положення щодо порядку голосування та прийняття рішень на загальних зборах співвласників: - рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників; - якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими; - рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

З огляду на вищенаведені фактичні обставини та положення законодавства, суд вважає за необхідне зазначити стосовно оспорюваного рішення зборів ОСББ від 18 травня 2018 року наступне.

Статутом відповідача, що діяла на момент проведення спірних зборів співвласників, не було встановлено іншого порядку визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, аніж той, який передбачений частиною 12 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Водночас, частиною 3 пункту 8 вказаної редакції статуту передбачено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд, отримання позик та кредитів у банківських установах, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну його частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень розташованих у будинку (частина 1 пункту 7 статуту ОСББ).

Відтак кожний співвласник (його представник) під час голосування 18 травня 2018 року мав кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, а для прийняття рішення про встановлення розміру внесків та платежів співвласників необхідно було не менш як дві третини голосів загальної кількості усіх співвласників, тобто 66,67% голоси.

Як-то визначено спірним рішенням ОСББ, на загальних зборах були присутні 49 співвласників та надалі було проведено письмове опитування, із урахуванням якого було підраховано голоси по кожному із питань, які були поставлені на порядку денному загальних зборів ОСББ "Аксіома".

Незважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про наявність окремого рішення ОСББ про порядок письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення, однак, згідно пункту 16 статуту ОСББ, голова правління має право здійснювати інші дії, спрямовані на досягнення мети та завдань ОСББ. Таким чином, відсутність окремого рішення про порядок письмового опитування співвласників не перешкоджало проведенню головою правління письмового опитування співвласників у встановленому законом порядку.

В той же час, суд зазначає, за рішення від 18 травня 2018 року щодо затвердження розміру внеску на утримання паркінгу, оформлене протоколом загальних зборів № 1 ОСББ, з урахуванням проведеного письмового опитування серед співвласників, які не приймали участь у загальних зборах, проголосувало більше половини співвласників, однак менше двох третин їх загальної кількості (за проголосувало - 62,62%). Відтак, рішення загальних зборів ОСББ Аксіома щодо затвердження розміру внеску на утримання паркінгу у розмірі 300,00 грн./паркомісце було прийнято 62,62 % голосів усіх співвласників будинку, а не, як передбачено частиною 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статутом ОСББ "Аксіома", - не менше як двома третинами загальної кількості усіх співвласників, що у відсотковому співвідношенні становить 66,67% голосів усіх співвласників багатоквартирного будинку.

Порушення відповідачем частини 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" є безумовною підставою для визнання оскаржуваного рішення в частині щодо затвердження розміру внеску на утримання паркінгу недійсним, оскільки кількості учасників, які голосували "за" спірне рішення від 18 травня 2018 року, було недостатньо для його прийняття.

Відповідно до частини 8 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Наведені обставини свідчать про порушення відповідачем вимог частини 3 пункту 8 Статуту ОСББ, статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки не дотримано вимог щодо наявного кількісного складу учасників, а отже, позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аксіома" щодо затвердження розміру внеску на утримання паркінгу у розмірі 300,00 грн. за паркомісце, яке оформлене пунктом 5 протоколу № 1 від 18 травня 2018 року є такою, що підлягає задоволенню.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, у зв`язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що підтверджені достовірними доказами.

Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України"" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено недодержання кількісної складової голосів для прийняття спірного рішення (пункт 5 протоколу), позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням наведеного.

Судові витрати зі сплати позивачем при поданні позову судового збору, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 194 - 196, 201, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення загальних зборів Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аксіома" щодо затвердження розміру внеску на утримання паркінгу у розмірі 300,00 грн. за паркомісце, яке оформлене пунктом 5 протоколу № 1 від 18 травня 2018 року.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Аксіома (61166, місто Харків, проспект Науки, будинок 9-Д, ідентифікаційний код юридичної особи 41875246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Констант Лідер ХХІ (61010, місто Харків, вулиця Маломясницька, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 34467814) судові витрати (сплачений судовий збір) в сумі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "01" грудня 2020 р.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/2485/20