Постанова

від 26.11.2020 по справі 402/498/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2020 року м. Кропивницький

справа № 402/498/18

провадження № 22-ц/4809/1371/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненка В.В.

суддів: Єгорової С.М., Чельник О.І.

секретар Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький без участі сторін цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 03.08.2020, суддя Бондаренко А.А., по цивільній справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського Сергія Миколайовича про надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи,-

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Бершадський Сергій Миколайович звернувся у суд із поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи.

На обґрунтування вимог зазначив, що на його виконанні перебуває зведене виконавче провадження (АСВП 59969078, дата об`єднання - 04.09.2019), до складу якого входять: виконавче провадження (АСВП №58620504) з примусового виконання виконавчого листа №402/499/18 від 13.02.2019 p., виданий Ульяновський районним судом Кіровоградської області, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Глобус (ідентифікаційний код 35591059, місцезнаходження: 04073, м. Київ, Куренівський провулок, буд. 19/5) заборгованість за Договором про встановлення ліміту овердрафту до Договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної карти від 26.04.2017 в розмірі 27 923,45 грн. (двадцять сім тисяч дев`ятсот двадцять три гривні 45 копійок) та виконавче провадження (АСВП №59968127) з примусового виконання листа №402/498/18 від 25.07.2019 p., виданий Ульяновський районним судом Кіровоградської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , уродженки міста Миколаїв, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , уродженця села Синьки Благовіщенського району Кіровоградської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства КБ ГЛОБУС заборгованість за кредитним договором №29ФУА/11 Авто в кредит від 26.01.2017 року у сумі 869 998 гривень 12 копійок (вісімсот шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім грн.12коп.), а також, стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , уродженки міста Миколаїв, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства КБ ГЛОБУС судових витрат у розмірі 6524 гривні 98 копійок.

Загальна сума заборгованості становить - 904 446, 55 грн.

На підставі ст. 3,4,24,25,26,27 Закону України Про виконавче провадження за заявою стягувача приватним виконавцем відкрито вищезазначені виконавчі провадження.

В матеріалах виконавчого провадження наявні підтвердження отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.03.2019 (отримано особисто - 19.03.2019) та постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.09.2019 (отримано особисто - 12.09.2019).

Разом з відкриттям виконавчого провадження, приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника (відповідні записи внесено до Державного реєстру обтяжень речових прав на рухоме майно та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Приватним виконавцем проведено перевірку майнового стану боржника, згідно відповіді Пенсійного фонду України боржник пенсію не отримує, за трудовим або цивільно-правовим договором не працює.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України у боржника наявні відкриті рахунки у фінансових установах країни, а саме: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 відкриті в AT ПУМБ та НОМЕР_5 відкритий в ПАТ КБ Приватбанк .

08.04.2019 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено до відповідних фінансових установ для виконання, а сторонам до відома.

Згідно відповіді AT ПУМБ кошти на вищевказаних рахунках відсутні.

Згідно відповіді ПАТ КБ Приватбанк коштів на рахунках недостатньо для виконання постанови.

Приватним виконавцем направлено платіжні вимоги до AT ПУМБ та ПАТ КБ Приватбанк .

Управління Держпраці у Кіровоградській області повідомило, що великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби за боржником не обліковуються.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило, що згідно з земельно-кадастровими даними за боржником не зареєстроване право власності на земельні ділянки.

Регіональний сервісний центр МВС в Кіровоградській області повідомив, що за боржником на обліку значиться автомобіль КІА Sportage, 2016 р.в., номерний знак НОМЕР_6 (індивідуальний номерний знак НОМЕР_7 ).

26.01.2017 між боржником та стягувачем (AT КБ Глобус ) було укладено Договір застави транспортного засобу №29ФУА/11-3, згідно якого в заставу було передано транспортний засіб, а саме: автомобіль КІА Sportage, 2016 р.в., номерний знак НОМЕР_6 , колір синій, №шасі (кузова, рами) НОМЕР_8 . Вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (№1613046 від 26.01.2017).

19.09.2019 приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: автомобіля КІА Sportage, 2016 р.в., номерний знак НОМЕР_6 (індивідуальний номерний знак НОМЕР_7 ).

16.10.2019 приватним виконавцем на адресу проживання боржника направлено виклик з вимогою з`явитись до виконавця, боржник законні вимоги виконавця не виконав, на виклик не з`явився.

25.10.2019 надійшла відповідь Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Кіровоградській області, згідно якої вищевказаний транспортний засіб внесено до інформаційної підсистеми ГАРПУН системи ІПНП .

Згідно відповіді КП Благовіщенське міжміське бюро технічної інвентаризації будинок за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності боржнику.

Приватним виконавцем неодноразово здійснювались виїзди за місцем проживання боржника.

Згідно акту приватного виконавця від 12.09.2019 транспортний засіб боржника, який перебуває у заставі ПАТ КБ Глобус перебуває на території домоволодіння боржника, доступ до транспортного засобу обмежений, боржник відмовляється добровільно надавати доступ до транспортного засобу. Боржником не повідомлено про повне чи часткове виконання рішення суду.

16.04.2020 року приватним виконавцем здійснено виїзд за адресою боржника та встановлено, що рухоме майно боржника: КІА Sportage, 2016 р.в., номерний знак НОМЕР_6 , синього кольору перебуває на території домоволодіння боржника, зі слів боржника їй відомо про те, що на підставі виконавчого листа відкрито виконавче провадження, а також, що вищевказаний транспортний засіб перебуває у розшуку, боржник добровільно виконувати рішення суду відмовляється, територію домоволодіння охороняють собаки.

27.07.2020 року приватним виконавцем здійснено третій виїзд за адресою боржника. Згідно акту приватного виконавця рухоме майно боржника перебуває на території домоволодіння, боржник відмовляється надавати доступ до транспортного засобу.

Зазначено, що відсутність доступу до домоволодіння боржника перешкоджає приватному виконавцю вчиняти виконавчі дії.

У поданні приватний виконавець просив надати дозвіл на примусове проникнення на територію домоволодіння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , для здійснення перевірки зареєстрованого (наявного) майна та/або коштів, та у разі їх виявлення, проведення подальшого опису та арешту майна (коштів) боржника у рахунок погашення суми боргу за зведеним виконавчим провадженням № 59969078.

Ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 03.08.2020 подання задоволено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначається, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що боржник дійсно перебував за місцем проживання в момент виїзду державного виконавця та умисно перешкодив проникненню в житло. Крім того, приватним виконавцем було здійснено виїзди за адресою її місця проживання в період дії карантину. В поданні не вказано, що ним під час здійснення виїзду було вжито заходи безпеки щодо боржника та членів її родини.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 30.09.2020 по справі відкрито апеляційне провадження.

До суду не надано відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 27.10.2020 справу призначено до розгляду.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно статті 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи подання, суд першої інстанції зазначив, що з акту від 12.09.2019 року вбачається, що транспортний засіб боржника, який перебуває у заставі ПАТ КБ Глобус , перебуває на території домоволодіння боржника, доступ до транспортного засобу обмежений, боржник відмовляється добровільно надавати доступ до транспортного засобу.

Боржником не повідомлено про повне чи часткове виконання рішення суду.

З акту від 16.04.2020 року вбачається, що приватним виконавцем здійснено виїзд за адресою боржника та встановлено, що рухоме майно боржника: КІА Sportage, 2016 р.в., номерний знак НОМЕР_6 , синього кольору перебуває на території домоволодіння боржника, зі слів боржника їй відомо про те, що на підставі виконавчого листа відкрито виконавче провадження, а також, що вищевказаний транспортний засіб перебуває у розшуку, боржник добровільно виконувати рішення суду відмовляється, територію домоволодіння охороняють собаки.

З акту від 27.07.2020 року вбачається, що приватним виконавцем здійснено третій виїзд за адресою боржника. Згідно акту приватного виконавця рухоме майно боржника перебуває на території домоволодіння, боржник відмовляється надавати доступ до транспортного засобу.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність доступу до домоволодіння боржника перешкоджає приватному виконавцю вчиняти виконавчі дії, а тому з метою усунення обставин, що ускладнюють виконання вищезазначеного рішення суду, недопущення порушення строків здійснення виконавчого провадження й забезпечення належного виконання зазначеного рішення подання підлягає задоволенню.

Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Сторони в судове засідання не з`явились. Справа розглядалась відповідно до вимог частини 2 статті 372 ЦПК України без участі сторін.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Суд апеляційної інстанції встановив, що з акту від 12.09.2019 року вбачається, що транспортний засіб боржника, який перебуває у заставі ПАТ КБ Глобус , перебуває на території домоволодіння боржника, доступ до транспортного засобу обмежений, боржник відмовляється добровільно надавати доступ до транспортного засобу. Боржником не повідомлено про повне чи часткове виконання рішення суду.

З акту від 16.04.2020 року вбачається, що приватним виконавцем здійснено виїзд за адресою боржника та встановлено, що рухоме майно боржника: КІА Sportage, 2016 р.в., номерний знак НОМЕР_6 , синього кольору перебуває на території домоволодіння боржника, зі слів боржника їй відомо про те, що на підставі виконавчого листа відкрито виконавче провадження, а також, що вищевказаний транспортний засіб перебуває у розшуку, боржник добровільно виконувати рішення суду відмовляється, територію домоволодіння охороняють собаки.

З акту від 27.07.2020 року вбачається, що рухоме майно боржника перебуває на території домоволодіння, боржник відмовляється надавати доступ до транспортного засобу.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України Про виконавче провадження - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Під час здійснення виконавчого провадження, серед іншого, виконавець має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Частиною 1 статті 439 ЦПК України встановлено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до діючого законодавства у поданні про примусове проникнення до житла особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, повинні бути зазначені достовірні дані про наявність такого майна у приміщенні, до якого потрібно здійснити примусове проникнення.

Така позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі за № 678/282/16-ц.

При цьому, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Судове рішення про надання дозволу на проникнення до житла чи іншого володіння боржника має бути вмотивованим, тобто суду мають бути надані переконливі докази того, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до майна, проте це не дало результатів.

Підставою для такого проникнення, як логічно випливає з аналізу наведених положень законодавства, є порушення боржником у виконавчому провадженні, встановлених статтею 19 Закону Про виконавче провадження обов`язків, які свідчать про ухилення особи від виконання рішення суду.

До таких обов`язків, зокрема, відноситься обов`язок допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.

Таким чином, юридично важливою обставиною при розгляді подання виконавця про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.

Відповідно до ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

Таким чином, обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.

Вирішуючи питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника, суд повинен встановити, що боржник повідомлений про наявність виконавчого провадження, отримав повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій та встановити обставини створення перешкод у проведенні виконавчих дій, тим самим, відзначається, що виконавець може звертатись до суду з поданням про примусове проникнення до володіння особи лише у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань під час примусового виконання рішення суду.

В матеріалах справи знаходяться повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.18), з яких вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Бершадським С.М. було направлено на ім`я ОСОБА_1 поштові відправлення.

Суд апеляційної інстанції встановив, що з матеріалів справи не вбачається, що боржнику взагалі відомо про існуюче відкрите виконавче провадження, оскільки повідомлення про вручення поштових відправлень не містять підписів боржника ОСОБА_1 .

Згідно вимог частини 1 статті 28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону , які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника, та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови.

Отже, у разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 травня 2018 року (справа № 916/1605/15-г).

Під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами відомостей, які мають бути їм повідомлені. Отже, за загальним змістом термін повідомлення включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей.

Належним доказом підтвердження надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження є квитанція про відправлення та повідомлення про вручення рекомендованого листа.

Таким чином, наведене також може свідчити про необізнаність боржника по вчиненню щодо нього виконавчих дій, оскільки матеріали справи не містять жодного повідомлення, яке йому було особисто вручено.

Виходячи з вищевказаного та аналізуючи надані документи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню, оскільки примусове проникнення до житла або іншого приміщення не є першочерговим засобом, а навпаки є одним з крайніх заходів примусового виконання рішення суду, а матеріали подання не містять належних та допустимих доказів, які б вказували на свідоме ухилення боржника від виконання рішення суду, що дійсно були вжиті першочергові заходи виконавчого провадження, та вжиття інших заходів виконання не забезпечить його ефективність, що в свою чергу обґрунтовувало б наявність підстав для такого втручання в особисті охоронювані законом права боржника та інших осіб, які зареєстровані або проживають в житловому помешканні за адресою, зазначеною у поданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, приймаючи до уваги встановлені обставини, що суд першої інстанції не встановив дійсні обставини по справі, неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права при розгляді справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до статті 376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення, яким у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського Сергія Миколайовича про надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, відмовити.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 03.08.2020 скасувати.

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського Сергія Миколайовича про надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, відмовити.

Стягнути із приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського Сергія Миколайовича на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: