ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2020м. ДніпроСправа № 904/3653/20
до відповідачів:
1. Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрокомплекс "П`ятихатки", с-ще Зоря Комунізму П`ятихатського району Дніпропетровської області
2. ОСОБА_1 , с-ще Зоря П`ятихатського району Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості та вилучення предмета лізингу
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Сергієнко М.О.
Представники:
від позивача: Профатілова І.І., довіреність № 14/20-69-20 від 03.09.2020, адвокат;
від відповідача 1-2: не з`явилися.
ПРОЦЕДУРА
Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Укрогролізинг" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 - Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрокомплекс "П`ятихатки" та відповідача-2 - ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- стягнути солідарно із Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрокомплекс "П`ятихатки" та ОСОБА_1 заборгованість в сумі 93 861, 60 грн, з яких: 73 615, 83 грн - сума основного боргу, 2 798, 42 грн - сума пені, 517, 95 грн - інфляційні втрати, 3 975, 40 грн - 25 % річних, 12 954 грн - штраф.
- вилучити у Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрокомплекс "П`ятихатки" обприскувач ОПК 3000-24 "Титан" (АСУ) зав. № 2262-17 (1 од.), невідшкодованою вартістю 73 615, 83 грн та передати Державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Укрогролізинг".
Ухвалою суду від 08.07.2020 витребувано інформацію з органу реєстрації Зорянської сільської ради про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
22.07.2020 на адресу суду від Зорянської сільської ради на виконання умов ухвали від 08.07.2020 надійшла відповідь, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду 27.07.2020 позовну заяву Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Укрогролізинг" залишено без руху. Державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Укрогролізинг" запропоновано протягом 10 днів з дня отримання ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме - надати докази доплати судового збору в розмірі 6 515,76 грн або докази того, що на момент звернення до суду залишкова вартість майна, яке просить вилучити позивач, становить 73 615, 83 грн.
10.08.2020 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків із доданими до неї доказами доплати судового збору в розмірі 6 515,76 грн.
Ухвалою суду від 13.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.09.2020.
Ухвалою суду від 14.09.2020 відкладено підготовче засідання на 05.10.2020.
Ухвалою суду від 05.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 09.11.2020.
Ухвалою суду від 09.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.11.2020.
Відповідачі-1,-2 участі своїх представників у судових засіданнях не забезпечили, про причини їх неявки суд не повідомили, відзивів на позов у встановлений судом строк не надали.
Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення відповідачів-1,-2 про розгляд цієї справи за місцезнаходженням (місцем реєстрації) останніх згідно з матеріалами справи, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інформацією, наданою Зорянською сільською радою П`ятихатського району Дніпропетровської області у довідці № 334/2-07 від 20.07.2020. Ухвали у справі надсилались судом завчасно у відповідності до норм, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.
На адресу суду повернулись рекомендовані повідомлення про вручення 26.09.2020 уповноваженим представникам Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрокомплекс "П`ятихатки" та ОСОБА_1 поштових відправлень з копіями ухвали суду від 14.09.2020, а також повернення поштових відправлень на адреси відповідачів-1,-2 із копіями ухвал суду від 13.08.2020 та від 05.10.2020, до яких додані довідки оператора поштового зв`язку про відсутність адресатів за вказаними адресами та про закінчення строку зберігання.
Вказані факти свідчить про належне повідомлення відповідачів-1,-2 про виклик до суду у відповідності до пунктів 1, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідачів-1,-2 про дату, час та місце розгляду справи, але останні не скористались своїми процесуальними правами на участь їх представників у судовому засіданні та на подання відзивів на позов.
Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень сторонам були створені належні умови для надання доказів та заперечень.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. При цьому, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
Тож, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів-1,-2 за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 23.11.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.
АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем-1 зобов`язань за договором фінансового лізингу № 4-18-77 ств-пл/169 від 05.05.2018 в частині повної та своєчасної оплати лізингових платежів №№ 21-24 на суму 73 615, 83 грн.
Наведене, за змістом позову, з урахуванням договору поруки № 171 від 07.05.2018,
є підставою для солідарного стягнення з відповідачів-1,-2 сум невідшкодованої вартості предмета лізингу, пені, інфляційних втрат, 25% річних та штрафу за порушення договору в загальній сумі 167 477, 43 грн, а також для вилучення у відповідача-1 предмета лізингу.
Позиції відповідачів-1,-2
Відповідачі не скористались своїм процесуальним правом на подання відзивів на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
05.05.2018 між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - лізингодавець, позивач) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрокомплекс "П`ятихатки" (далі - лізингоодержувач, відповідач-1) укладено договір фінансового лізингу № 4-18-77ств-пл/169 (далі - договір лізингу), згідно з пунктом 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, лізингодавець зобов`язується набути у власність у постачальника предмет лізингу відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати його за плату (лізингові платежі) у користування лізингоодержувачу на визначений у цьому договорі строк не менше одного року.
Сторони погоджуються з тим, що специфікацією та умовами предмета лізингу є найменування, кількість, тип, модель, марка, інші технічні характеристики, вартість предмета лізингу, а також найменування виробника (постачальника) предмета лізингу, що визначені у додатках до цього договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу" (п. 1.2 договору лізингу).
За умовами пункту 2.2 договору лізингу строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами (далі - акт), що укладається у 5 автентичних примірниках.
Пунктом 3.4 договору лізингу визначені зобов`язання лізингоодержувача. Так, лізингоодержувач зобов`язаний, зокрема:
- належним чином користуватися предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов цього договору, згідно з якими він був переданий, з урахуванням фізичного зносу та змін стану предмета лізингу. Сумлінно дотримуватись умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, встановлених законодавством і інструкціями виробника (п.п. 3.4.2 договору лізингу);
- своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов цього договору (п.п. 3.4.3 договору лізингу);
- за несплату частково або повністю лізингових платежів протягом 30 календарних днів або порушення правил утримання чи використання предмета лізингу, або з інших підстав, передбачених цим договором, протягом 15 календарних днів з моменту надсилання вимоги лізингодавця, надісланої згідно з п. 9.4 цього договору (якщо інше не передбачено договором) повернути йому предмет лізингу у визначене лізингодавцем місце разом з технічною документацією, одержаною від постачальника, згідно акту в технічно справному та комплектному стані (п.п. 3.4.4 договору лізингу).
Пунктом п. 4.1 договору лізингу передбачено, що протягом 7 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором лізингоодержувач перераховує на рахунок лізингодавця попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15% його вартості (включаючи ПДВ).
З моменту підписання акта лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають (п. 4.2 договору лізингу):
- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу (п.п. 4.2.1 договору лізингу);
- комісію за організацію лізингової операції в розмірі 7 відсотків (без ПДВ) від вартості предмета лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість, яка сплачується одночасно із сплатою першого, другого та третього лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу та комісії за супроводження договору згідно з графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього договору (п.п. 4.2.2 договору лізингу);
- комісію за супроводження договору в розмірі 11 відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими лізинговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість. Комісія за супроводження договору є складовою частиною лізингового платежу, не відноситься до послуг та не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість (п.п. 4.2.3 договору лізингу).
Згідно з пунктом 4.3 договору лізингу лізингові платежі у частині відшкодування вартості предмета лізингу сплачуються лізингоодержувачем на користь лізингодавця щомісячно. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж у частині відшкодування вартості сплачується через 1 місяць з дати підписання акта, всі наступні лізингові платежі - щомісячно.
У пункті 4.4 договору лізингу визначено, що розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього договору.
Предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом, за умови перерахування платежу у розмірі та в порядку, визначеному пунктом 4.1 цього договору, та (за необхідності) у разі укладення забезпечувального (забезпечувальних) договору (договорів) відповідно до розділу 7 цього договору (п. 5.1 договору лізингу).
За умовами пункту 5.2 договору лізингу предмет лізингу протягом всього строку дії цього договору є власністю лізингодавця.
Розділом 7 договору лізингу встановлені умови забезпечення виконання зобов`язань.
Зобов`язання лізингоодержувача за цим договором забезпечуються шляхом забезпечення укладення між лізингодавцем та засновником контрагента ОСОБА_1 ( паспорт НОМЕР_1 , виданий П`ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, ІПН НОМЕР_2 ) договору поруки (п. 7.1 договору лізингу).
Лізингоодержувач зобов`язаний укласти забезпечувальний (забезпечувальні) договір (договори), визначений (визначені) в п. 7.1 цього договору, або забезпечити укладення таких договорів, але не пізніше дати підписання акту приймання-передачі техніки на умовах фінансового лізингу (п. 7.4 договору лізингу).
Відповідно до пункту 9.1 договору лізингу цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до цього договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", та виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором, якщо інше не визначено цим договором.
Згідно з додатком № 1 до договору лізингу "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу" (арк. с. 27) предметом лізингу є обприскувач ОПК 3000-24 "Титан" (АСУ) в кількості 1 одиниці вартістю 508 000 грн з ПДВ, який передається в лізинг строком на 2 роки (постачальник - ПАТ "Богуславська сільгосптехніка"). Попередній лізинговий платіж відповідно до додатку № 1: у частині відшкодування вартості предмет лізингу, що в подальшому передається в лізинг, у розмірі 15% його вартості складає 76 200 грн з ПДВ.
Графік сплати лізингових платежів наведено у додатку № 2 до договору лізингу (арк. с. 28).
Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2018 сторони підписали акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 7, за яким Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" передала, а Сільськогосподарський виробничий кооператив "Агрокомплекс "П`ятихатки" прийняв обприскувач ОПК 3000-24 "Титан" (АСУ) в вартістю 508 000 грн з ПДВ. В акті зазначено, що власником вказаної техніки є Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (арк. с. 29).
На виконання умов договору лізингу між ОСОБА_1 (далі - поручитель, відповідач-2) та позивачем - Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі також - кредитор) 07.05.2018 укладено договір поруки № 171 (далі - договір поруки).
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 договору поруки, у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором у повному обсязі за виконання боржником зобов`язань, що випливають з договору фінансового лізингу від 05.05.2018 № 4-18-77ств-пл/169 від 05.05.2018 з урахуванням додаткових угод та додатків до нього (далі - основний договір), укладеного між кредитором та боржником, у тому числі, але не виключно, зобов`язань щодо строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати можливих штрафних санкцій, пені, індексу інфляції, 3% річних, збитків та будь-яких інших умов відповідно до умов основного договору. Поручитель підтверджує, що він ознайомлений зі змістом основного договору та надає згоду про зміни умов основного договору, в тому числі тих, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя.
Передбачений п. 1.1 договору обов`язок поручителя перед кредитором не обмежується певною сумою та встановлюється в повному обсязі, що визначений у основному договорі (пункт 2.1 договору поруки).
За умовами пунктів 3.4, 3.6 договору поруки, у випадку порушення боржником зобов`язань, що випливають із основного договору, в тому числі, але не виключно, зобов`язань щодо строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати можливих штрафних санкцій, пені, індексу інфляції, 3% річних, збитків та будь-яких інших умов відповідно до умов основного договору, у поручителя виникають всі обов`язки боржника і поручитель відповідає солідарно з боржником перед кредитором в обсязі невиконаних боржником зобов`язань своїм майном та грошовими коштами, на які може бути накладено стягнення згідно з чинним законодавством України. Моментом сплати лізингових платежів, сплати можливих штрафних санкцій, пені, індексу інфляції, 3% річних, збитків за основним договором, є дата зарахування такої суми на поточний рахунок кредитора.
У пункті 5.3 договору поруки визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту припинення поруки на підставах, передбачених у ст. 559 Цивільного кодексу України.
Позивач зазначає, що, враховуючи дату підписання акту приймання-передачі предмета лізингу - 11.05.2018, відповідач-1 повинен був сплатити чергові лізингові платежі: № 21 в сумі 18 651, 36 грн - не пізніше 11.02.2020, № 22 в сумі 18 486, 44 грн - не пізніше 11.03.2020, № 23 в сумі 18 321, 52 грн - не пізніше 11.04.2020, № 24 в сумі 18 156, 51 грн - не пізніше 11.05.2020.
Однак, відповідач-1 своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати вищевказаних чергових платежів не виконав, у зв`язку з чим у нього за договором лізингу утворилась заборгованість в розмірі 73 615, 83 грн невідшкодованої вартості предмета лізингу.
З метою досудового врегулювання спору позивач 19.05.2020 направив на адреси лізингоодержувача (відповідача-1) та поручителя (відповідача-2) вимоги № 14/335 від 14.05.2020 (арк. с. 30-32) та № 14/334 від 14.05.2020 (арк. с. 38-40) про погашення заборгованості з лізингових платежів та нарахованих на неї сум пені, інфляційних втрат, процентів річних.
Лізингоодержувача також було повідомлено, що у випадку невиконання вимоги № 14/335 від 14.05.2020 у 7-денний строк з дня її отримання, лізингодавець буде вимушений вчинити дії щодо повернення предмета лізингу та стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідачі направлених позивачем вимог не виконали, що і стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин позивача та відповідача-1
За матеріалами справи, правовідносини між позивачем та відповідачем-1 виникли на підставі договору фінансового лізингу.
Відповідно до частини 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовується загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом (частини 2, 3 статті 806 Цивільного кодексу України).
Правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України "Про фінансовий лізинг", згідно з положеннями частини 1 статті 2 якого відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Частиною 2 статті 1 Законом України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Щодо суми основного боргу
Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж, як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.
В силу припису пункту 3 частини 2 статті 11 цього Закону лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Виходячи зі змісту пункту 4.3 договору лізингу та з урахуванням дати підписання акта приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 7 від 11.05.2018, відповідач-1 повинен був виконати свої зобов`язання з оплати позивачу чергових лізингових платежів № 21- № 24 за період лютий-травень 2020 року в такі терміни: № 21 в сумі 18 651, 36 грн - 11.02.2020, № 22 в сумі 18 486, 44 грн - 11.03.2020, № 23 в сумі 18 321, 52 грн - 13.04.2020 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (11.04.2020) - вихідний день), № 24 в сумі 18 156, 51 грн - 12.05.2020 (оскільки останнім днем строку оплати є понеділок (11.05.2020) - вихідний день у зв`язку з перенесенням з 09.05.2020).
Отже, строк виконання зобов`язання з оплати лізингових платежів № 21 - № 24 за договором лізингу є таким, що настав.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума заборгованості за лізинговими платежами № 21 - № 24 за період з лютого по травень 2020 року становить 73 615, 83 грн (18 651, 36 грн + 18 486, 44 грн + 18 321, 52 грн + 18 156, 51 грн) (арк. с. 33).
Матеріали справи не містять доказів у підтвердження сплати лізингових платежів за вказаний період.
Тому суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача-1 суми основного боргу за лізинговими платежами (невідшкодованої вартості предмета лізингу) у розмірі 73 615, 83 грн.
Щодо сум штрафу, пені, 25% річних та інфляційних втрат
Згідно з зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
У Господарському кодексі України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 цього Кодексу).
Умовами договору лізингу передбачено, що у разі порушення умов договору вдруге лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 3% від невідшкодованої вартості предмета лізингу (абзац 2 пункту 8.1 договору лізингу).
Для розрахунку штрафу, визначеного цим пунктом, сума невідшкодованої вартості предмета лізингу становить різницю між первинною вартістю предмета лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу (абзац 5 пункту 8.1 договору).
Оскільки порушення графіку сплати лізингових платежів зі сторони відповідача-1 мало місце більш ніж вдруге, позивач заявив вимогу про стягнення 3% штрафу у розмірі 12 954 грн ((508 000 грн - 76 200 грн) х 3%).
З наданого розрахунку штрафу вбачається, що позивач здійснив нарахування штрафу на суму невідшкодованої вартості предмета лізингу у розмірі 431 800 грн, яка визначена шляхом віднімання від вартості предмета лізингу - 508 000 грн суми попередньої оплати з лізингових платежів у розмірі 76 200 грн, що вказані в додатку № 1 до договору лізингу.
Однак, за змістом позовної заяви, із загальної вартості предмета лізингу невідшкодованою залишилась лише частина вартості предмета лізингу в розмірі 71 966, 60 грн (17 991,67 х 3 + 17 991, 59 грн), яка складається із визначених графіком сплати лізингових платежів (додаток № 2) сум відшкодування частини вартості техніки за період лютий-травень 2020 року (платежі № 21- № 24 без урахування сум комісії за супроводження договору).
Доказів невиконання відповідачем-1 зобов`язання з відшкодування вартості предмета лізингу на суму 431 800 грн позивачем не надано і матеріали справи не містять.
Таким чином, нарахування штрафу на суму зобов`язання, порушення виконання якого не підтверджено належними та допустимими доказами, є неправомірним.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на умови абзацу 5 пункту 8.1 договору, який надає визначення поняття невідшкодованої вартості предмета лізингу, з огляду на те, що зміст даного пункту не відповідає вимогам закону в частині визначення бази нарахування штрафу і спотворює його правову природу та функції, а також суперечить принципам справедливості і добросовісності.
Слід зазначити, що задекларована у статті 627 Цивільного кодексу України свобода договору не є абсолютною. Абзацом другим частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
В даному випадку сторони не можуть договірні відносини в частині визначення відповідальності врегулювати на власний розсуд таким чином, оскільки норми частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України, яка визначає поняття штрафу, та частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, яка визначає поняття штрафних санкцій (у тому числі штрафу), є імперативними.
Після здійсненого судом перерахунку, з урахуванням фактично невідшкодованої вартості предмета лізингу в розмірі 71 966, 60 грн, штраф у розмірі 3% становить 2 159 грн. Тож, позовні вимоги про стягнення штрафу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 2 159 грн. У позовних вимогах про стягнення 10 795 грн штрафу слід відмовити.
У пункті 8.3 договору лізингу сторони домовились і встановили, що на прострочену суму лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, та відсотки (проценти) у розмірі 25% річних.
Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені на суму 2 798, 42 грн за загальний період з 12.02.2020 по 14.06.2020 встановлено його правильність, а у розрахунку 25% річних на суму 3 975, 40 грн за аналогічний період виявлено арифметичні помилки. Після здійсненого судом перерахунку 25% річних за загальний період з 12.02.2020 по 14.06.2020 становлять 3 964, 55 грн. Тому 25% річних підлягають стягненню в розмірі 3 964, 55 грн, з відмовою в іншій частині цих вимог.
За результатами перевірки наданого розрахунку інфляційних втрат на суму 517, 95 грн, який здійснено позивачем вибірково за березень і травень 2020 року, судом помилок не виявлено. Визначення періоду нарахувань є правом позивача, яке реалізується ним у межах принципу диспозитивності господарського судочинства. Відтак, позовні про стягнення інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо правовідносин позивача та відповідача-2
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою. Договір фінансового лізингу № 4-18-77ств-пл/169 від 05.05.2018 було забезпечене договором поруки № 171 від 07.05.2018, укладеним із відповідачем-2.
Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (частини 1, 2 статті 543 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
За договором поруки відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов`язань, що випливають за договором лізингу, укладеним між позивачм та відповідачем-1, в тому числі, але не виключно, зобов`язань щодо строків/термінів та розмірі сплати лізингових платежів, сплати можливих штрафних санкцій, пені, індексу інфляції, 3% річних, збитків та будь-яких інших умов відповідно до умов основного договору.
Судом за матеріалами справи встановлено, що відповідач-1 своїх зобов`язань зі сплати лізингових платежів № 21- № 24 за період з лютого по травень 2020 року в загальному розмірі 73 615, 83 грн не виконав.
Позивачем на адреси відповідачів 19.05.2020 направлялись вимоги № 14/335 від 14.05.2020 та № 14/334 від 14.05.2020 про погашення заборгованості з лізингових платежів та нарахованих на неї сум пені, інфляційних втрат, процентів річних.
Відповідач-2 не надав суду ні доказів виконання перед позивачем наявного грошового зобов`язання відповідача-1 за договором лізингу, ні доказів припинення поруки з підстав, передбачених статтею 559 Цивільного кодексу України.
За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за договором лізингу у сумі правомірно заявлених позовних вимог.
У відповідності до частини 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи наведене, позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 93 861, 60 грн заборгованості за договором лізингу підлягають задоволенню частково - шляхом стягнення основного боргу в розмірі 73 615, 83 грн, пені в розмірі 2 798, 42 грн, інфляційних втрат у розмірі 517, 95 грн, 25% річних у розмірі 3 964, 54 грн та штрафу в розмірі 2 159 грн.
Щодо вилучення предмета лізингу
Пункт 4 частини 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає право лізингодавця вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбаченому законом та договором порядку.
Згідно з пунктом 3.1.2 договору лізингу лізингодавець (позивач) має право вимагати повернення предмета лізингу, переданого в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплатив частково або в повному обсязі лізингові платежі більше 30 календарних днів, та в інших випадках, передбачених цим договором. Таке право лізингодавця кореспондується із установленим в пункті 3.4.4 договору лізингу обов`язком лізингоодержувача (відповідача-1) за несплату частково або повністю лізингових платежів протягом 30 календарних днів або порушення правил утримання чи використання предмета лізингу, або з інших підстав, передбачених цим договором, протягом 15 календарних днів з моменту надсилання вимоги лізингодавця, надісланої згідно з п. 9.4 цього договору (якщо інше не передбачено договором) повернути йому предмет лізингу у визначене лізингодавцем місце разом з технічною документацією, одержаною від постачальника, згідно акту в технічно справному та комплектному стані.
Факти прострочення сплати Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрокомплекс "П`ятихатки" лізингових платежів за договором протягом 30 календарних днів і направлення йому лізингодавцем вимоги про повернення предмета лізингу підтверджуються матеріалами справи. Відповідач-1 обставин, наведених в обґрунтування заявлених позовних вимог, не спростував, доказів повернення предмета позивачу лізингу не надав.
Пунктом 7 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингоодержувач зобов`язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Таким чином, вимога лізингодавця про вилучення у Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрокомплекс "П`ятихатки" обприскувача ОПК 3000-24 "Титан" (АСУ) зав. № 2262-17 (1 од.), невідшкодованою вартістю 73 615, 83 грн, та передачу Державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Укрогролізинг" є правомірною.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Судові витрати зі сплати судового збору розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Витрати зі сплати судового збору за позовними вимогами про стягнення заборгованості покладаються на відповідачів-1,-2 порівну пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумах по 622, 92 грн.
Витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 620 грн за вимогою про вилучення предмета лізингу покладаються на відповідача-1.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрокомплекс "П`ятихатки" (52119, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с. Зоря Комунізму, вул. Шкільна, буд. 18; ідентифікаційний код 39985177) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А; ідентифікаційний код 30401456) основний борг у розмірі 73 615, 83 грн, пеню в розмірі 2 798, 42 грн, інфляційні втрати в розмірі 517, 95 грн, 25% річних у розмірі 3 964, 54 грн та штраф у розмірі 2 159 грн.
Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрокомплекс "П`ятихатки" (52119, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с. Зоря Комунізму, вул. Шкільна, буд. 18; ідентифікаційний код 39985177) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А; ідентифікаційний код 30401456) витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 242, 92 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А; ідентифікаційний код 30401456) витрати зі сплати судового збору в розмірі 622, 92 грн.
Вилучити у Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрокомплекс "П`ятихатки" (52119, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с. Зоря Комунізму, вул. Шкільна, буд. 18; ідентифікаційний код 39985177) обприскувач ОПК 3000-24 "ТИТАН" (АСУ) зав. № 2262-17 (1 од.), невідшкодованою вартістю 73 615, 83 грн, та передати Державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Укрогролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А; ідентифікаційний код 30401456).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрокомплекс "П`ятихатки" (52119, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с. Зоря Комунізму, вул. Шкільна, буд. 18; ідентифікаційний код 39985177) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А; ідентифікаційний код 30401456) 25% річних у розмірі 10, 85 грн та штрафу в розмірі 10 795 грн.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 01.12.2020.
Суддя В.І. Ярошенко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2020 |
Оприлюднено | 02.12.2020 |
Номер документу | 93227660 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні