Справа № 291/1016/20
Провадження № 2-а/288/28/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2020 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
за участю секретаря судового засідання - Франчук Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 2 Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП в Вінницькій області старшого сержанта поліції Громовенка Богдана Олександровича, Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП в Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського СРПП № 2 Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП в Вінницькій області старшого сержанта поліції Громовенка Богдана Олександровича (далі - відповідач-1), Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП в Вінницькій області (далі - відповідач -2) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому вказує, що 21 серпня 2020 року відповідачем відносно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руку, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 346491.
Відповідно до винесеної постанови позивач визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 121 КУпАП.
Як вказано в постанові позивач керував автомобілем, який не пройшов обов`язковий технічний контроль за поточний рік, та зобов"язано сплатити штраф у розмірі 340 гривень 00 копійок.
Позивач вказує, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Так, 21 серпня 2020 року близько 07.40 години в місті Козятин по вулиці Білоцерківська, позивач керував автомобілем марки Опель Комбо , який належить синові позивача ОСОБА_2 , та є типу вантажний фургон малотонажний - В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та був безпричинно зупинений працівниками поліції, які знаходились поблизу службового автомобіля.
Після зупинки автомобіль позивача зупинився за автомобілем працівників поліції на своїй смузі руху, після зупинки працівник поліції підійшов не пояснюючи причину зупинки та попросив у позивача надати посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, поліс обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності та протокол перевірки технічного стану автомобіля, яким керував позивач. Позивачем були надані всі перелічені документи, окрім протоколу перевірки технічного стану автомобіля. Так як не було, оскільки даний транспортний засіб не належить обов`язковому технічному контролю.
Працівник поліції не взяв до уваги пояснення позивача з приводу відсутності технічного контролю, а взяв документи які були надані позивачем і пішов до службового автомобіля. Через декілька хвилин позивач підійшов до службового автомобіля і поцікавився де його документи, на що інспектор ОРПП СРПП № 2 Козятинського ВП Калинівського ВП ГУ НП в Вінницькій області Громовенко Богдан Олександрович повідомив, що відносно нього винесено постанову за ч. 3 ст. 121 КУпАП. З діями відповідача позивач не погоджувався та просив надати йому можливість скористатись послугами адвоката.
Проте, 21 серпня 2020 року інспектором СРПП № 2 Громовенко Б.О. було вручено позивачу копію оскаржуваної постанови. Ознайомившись з постановою позивач дізнався, що він своїми діями порушив п.п. 31.3 б. ПДР України та ст. 35 Закону України Про дорожній рух .
На підставі вищевикладеного, позивач просить визнати дії відповідача Громовенка Б.О. протиправними та скасувати постанову серії БАА № 346491 від 21 серпня 2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, провадження по справі закрити.
Відповідно до ухвали суду від 29 вересня 2020 року по справі відкрито провадження у справі за правилами глави 10 КАС України, у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву в якій просив справу проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить стягнути з відповідача судові витрати /а.с. 30/.
Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками, які направлялись на адресу відповідачів ними отримано, що підтверджується матеріалами справи, а саме: повідомленнями Укрпошти про вручення поштового відправлення, які ними отримані 05 жовтня 2019 року, 16 жовтня 2020 року, 02 листопада 2020 року та 23 листопада 2020 року, однак станом на 02 грудня 2020 року відповідачами не подано відзиву протягом строку, встановленого судом, відповідно до положень статті 162 КАС України.
Згідно норм частини 3 статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Клопотань від учасників процесу про розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.
Частина 1 статті 205 КАС України визначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно норм частини 3 статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Клопотань від учасників процесу про розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень ч. 5 ст. 262 КАС України , тому суд з власної ініціативи розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України.
Згідно статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В силу частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є, справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 346491, ОСОБА_1 21 серпня 2020 року о 07.40 годині в місті Козятин по вулиці Білоцерківська, керував транспортним засобом марки Opel Combo д.н.з. НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному контролю не пройшовши його.
Згідно вказаної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію , поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
Частиною першою статті 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення: частина третя статті 121 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до пункту 4 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі , затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених частинами третьою, п`ятою статті 121 КУпАП.
Пунктом 2 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Вказане підтверджується також нормами ст. 276 КУпАП.
Згідно статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Як вбачається з ч. 6 ст. 258 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зазначена норма права вказує на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 121 КУпАП виноситься на місці вчинення правопорушення. А відтак не потребує додаткового роз`яснення про час та місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності. У такому випадку не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими Розділом ІV КУпАП.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті , встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи наведених останнім доводів.
Частиною 1 статті 9 КУпАП , адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 3 статті 121 КУпАП вказує, що керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух , встановлюють ПДР . Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.п. 31.3 б Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Як вбачається з статті 35 Закону України Про дорожній рух , транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов`язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України";
Автомобіль марки ОПЕЛЬ КОМБО , який належить ОСОБА_2 та яким керував ОСОБА_1 , є типу вантажний фургон малотонажний -В, повна маса 2020 тонн, маса без навантаження 1200 тонн, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Згідно Постанови КМУ від 08.05.1993 року № 340 Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами транспортні засоби вагою до 3500 кг і кількістю сидячих місць, крім сидіння водія, не більше восьми, відносяться лише до категорії В, тобто до легкових автомобілів. Дана інформація підтверджується також Державним стандартом України ДСТУ 3649-97 Засоби транспортні дорожні .
Отже транспортний засіб, яким керував позивач має повну масу 2020 тон, і тому він є вантажним фургоном малотонажним - В, незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни.
Враховуючи викладене, транспортний засіб, яким керував позивач не підлягає обов`язковому технічному контролю.
Згідно пунктів 9, 10 Розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено статтею 245 КУпАП , завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України Про Національну поліцію , поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Суб`єкт владних повноважень - відповідач у справі зобов`язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані - на користь відповідача чи навіть позивача.
Про це мало бути відомо відповідачам, так як позивачем в позовній заяві, яка направлена відповідачам і яку вони отримали, було не визнано свою вину в порушеннях ПДР України і викладено мотиви такої незгоди. Однак відповідачі отримавши повістку в суд і матеріали адміністративного позову і ознайомившись з їх змістом, не з`явились в суд і не довели свою правомірність, а тому суд вважає, що відповідачі при такій своїй поведінці погодились з вимогами позивача.
Будь-яких інших доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачами не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху тощо.
Також у оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме наявні докази вини у скоєнні позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 121 КУпАП.
Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм Правил дорожнього руху України.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Таким чином, оскаржувана постанова від 21 серпня 2020 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 121 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 251 КУпАП , доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 280 КУпАП , орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана: по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а по-друге, відповідно до ст. 252 КУпАП дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відтак, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року (справа № 357/10134/17 - К/9901/32368/18).
Як свідчать матеріали справи, при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення поліцейським не були з`ясовані ці обставини.
Крім того, відповідно до частини другої, третьої статті 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку щодо недоведеності відповідачами, всупереч приписам КАС України , правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відсутності доказів, щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Вина позивача ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення ґрунтується виключно на даних з постанови у справі про адміністративне правопорушення, факт вчинення якого заперечується самим позивачем.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів показаннями свідків.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до частини 5 статті 77 КАС України , якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
За змістом частини 9 статті 80 КАС України, у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Виносячи оскаржувану постанову відповідач Громовенко Б.О. в такий спосіб визначений законом не діяв, доказів на підтвердження того, що позивачем дійсно було порушено Правила дорожнього руху України та в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена нормами частини 3 статті 121 КУпАП до суду не надав.
Разом з тим, зважаючи на положення ч. 3 ст. 286 КАС України , суд вважає необґрунтованими вимоги в частині визнання дій відповідача протиправними і тому суд приходить до висновку, що в даній частині позовних вимог необхідно відмовити.
Таким чином, викладені вище обставини у їх системному зв`язку свідчать, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч.1 ст. 139 КАС України , при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 19, 55 Конституції України; Законом України Про Національну поліцію ; статтями 7, 9, частиною 3 статті 121, статтями 251, 268, 278, 283, 284 КУпАП; статтями 2, 5, 7, 9, 72, 77, 80, 90, 139, 205, 229, 241-246, 250, 251, 255, 257, 268, 286 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 2 Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП в Вінницькій області старшого сержанта поліції Громовенка Богдана Олександровича, Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП в Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії БАА № 346491 від 21 серпня 2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі винесену 21 серпня 2020 року поліцейським СРПП № 2 Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП в Вінницькій області старшим сержантом поліції Громовенко Богданом Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 121 КУпАП - закрити.
Стягнути з Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП в Вінницькій області (22100, місто Козятин, вулиця Героїв Майдану, 30, код ЄДРПОУ: 40108672, Вінницької області) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник
Суд | Попільнянський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2020 |
Оприлюднено | 03.12.2020 |
Номер документу | 93230383 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Попільнянський районний суд Житомирської області
Рудник М. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні