Рішення

від 04.11.2020 по справі 120/5215/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

04 листопада 2020 р. Справа № 120/5215/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,

за участю представника позивача: Олійника Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

приватного підприємства Екатерина

до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов приватного підприємства Екатерина до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування припису від 25 серпня 2020 року з реєстраційним номером № 1231-ДК/0534/Пр/03/01/-20.

На обґрунтування позову зазначено, що посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за наслідком якої встановлені порушення, які відображено у акті, а саме, використання підприємством земельної ділянки без документів, які б надавали таке право. На підставі акту сформовано припис з вимогами усунути встановлене порушення у 30-денний термін та повідомити про виконання припису.

Ухвалою суду від 05.10.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до судового розгляду на 21 жовтня 2020 року.

Ухвалою суду від 21.10.2020 року відкладено судовий розгляд справи на 04 листопада 2020 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити, з урахуванням доводів, які містяться в адміністративному позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи. Відповідно до ст.205 КАС України його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Також відповідач, на дату судового розгляду справи, своїм правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, а тому суд ухвалює рішення у справі за наявними доказами у відповідності до положень ч. 6 ст. 162 КАС України.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Наказом першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 28.07.2019 року №1231-ДК наказано здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості фунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки орієнтовною площею 0,38 га, яка є суміжною із земельними ділянками з кадастровими номерами 0510600000:07:001:0304, 0510600000:07:001:0252 на території Ладижинської міської ради Тростянецького району.

11.08.2020 року старшим державним інспектором Ткачуком Валерієм Володимировичем, державним інспектором Брижатим Олександром Юрійовичем у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області, відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" проведена перевірка з питання дотримання (зазначити, з якого питання проводиться перевірка, вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок, як об`єкта перевірки, площею 038га на території Ладижинської міської ради Вінницької області. У результаті проведення перевірки встановлено, що земельна ділянка комунальної власності на якій розташований комплекс будівель та споруди (що є власністю ПП Екатерина (номер інформаційної довідки 210930190)), площею 0,3825 га, яка є суміжною з земельними ділянками з кадастровими номер 0510600000:07:001:0252. 0510600000:07:001:0304 за адресою вул. Наконечного. 170, м. Ладижин використовується ПП Екатерина . Документи, які б надавали право використовувати дану земельну ділянку відсутні. Даний факт є порушенням статтей 125. 126 ЗКУ.

За наслідком проведеної перевірки та складених актів винесено припис від 25.08.2020 року №1231-ДК/0534/Пр/03/01-20 про усунення встановлених порушень вимог земельного законодавства у 30-денний термін.

Не погоджуючись із даним приписом, вважаючи його протиправним позивач звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог , суд керується та виходить з наступного.

У розумінні статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель " (далі - Закон №963-15), самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 ЗК України).

У свою чергу, згідно статтею 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: а) укладення угод з порушенням земельного законодавства; б) самовільне зайняття земельних ділянок; в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об`єктів, що негативно впливають на стан земель; ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов`язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; е) знищення межових знаків; є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок; ж) непроведення рекультивації порушених земель; з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень; и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту; і) відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь; ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них; й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок; к) порушення строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.

Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення земельного законодавства.

Оцінюючи доводи позивача стосовно того, що ним не вчинено порушення статей 125, 126 ЗК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, третьої статті 2 ЗК України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Водночас, відповідно до частин першої, другої статті 84 ЗК України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Отже, як видно об`єктами земельних відносин є всі землі в межах території України та земельні ділянки і права на них. При цьому, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Частиною другою статті 83 ЗК України визначено, що у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Державний інспектор у акті обстеження земельної ділянки вказує, що земельна ділянка комунальної власності на якій розташований комплекс будівель та споруди (що є власністю ПП Екатерина ) площею 0,3825 га, яка є суміжною з земельними ділянками з кадастровими номер 0510600000:07:001:0252 0510600000:07:001:0304 за адресою вул. Наконечного, 170, м.Ладижин використовується ПП Екатерина за відсутності документів які б надавали право використовувати дану земельну.

Проте, така обставина не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи. Жодних доказів, які б підтверджували таку позицію - суду відповідачем не надано.

Навпаки, позивачем надано Державний акт на право постійного користування землею І-ВН №003288 від 30.12.1999 року за адресою м. Ладижин, вул. Наконечного, б.170 .

Враховуючи Державний акт на право постійного користування землею І-ВН №003288 від 30.12.1999 року та статут Приватного підприємства Екатерина (код за ЄДРПОУ 43464049), останнє має право постійного користування землею в порядку правонаступництва приватного підприємства "Екатерина", (код ЄДРПОУ 20090761), відповідно до п. 3.5. Сатутуту.

Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України у своїй Ухвалі від 16 червня 2015 року у справі № 815/2601/14.

Окрім цього, матеріали справи свідчать, що перевірка проводилась з грубим порушенням процедури її проведення без пред`явлення посвідчення та вручення примірника акта про результати перевірки суб`єкту господарювання, стосовно якого здійснюється перевірка, що позбавило відповідача можливості подання пояснень та заперечень.

Суд також акцентує увагу суду на тому, що оскаржуваний припис складений із значними недоліками, а саме: у тексті припису відсутні зазначення типу заходу (плановий чи позаплановий) та посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення.

Крім того в тексті припису зазначено, що припис вручений керівнику ПП Екатерина Романюк А.О . Але, припис був отриманий позивачем поштою, що підтверджується копією поштового конверта, в якому його було отримано. Водночас відсутня і відмітка про направлення поштою.

Вищезазначені обставини додатково підтверджують неправомірність проведення перевірки та відповідно винесення спірного припису.

При вирішені цього спору суд керується положеннями частини другої статті 2 КАС України, відповідно до якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено);) добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій "прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

На думку суду, оскаржуване рішення прийнято без врахування зазначених вище критеріїв, адже факт використання земельної ділянки комунальної власності на якій розташований комплекс будівель та споруди (що є власністю ПП Екатерина ). площею 0,3825 га за відсутності документів, які надавали на це право, не знайшов свого підтвердження.

За змістом статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вище наведене вище, на думку суду, наявні підстави вважати, що відповідач при складанні оскаржуваного припису діяв не в межах та не у спосіб визначений чинним законодавством.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд робить висновок, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов задоволено повністю судові витрати понесені позивачем у розмірі 2102 грн підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Керуючись статтями. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис від 25 серпня 2020 року з реєстраційним номером №1231-ДК/0534/Пр/03/01/-20.

Стягнути на користь приватного підприємства Екатерина сплачений при зверненні до суду із цим позовом судовий збір у розмірі 2102 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Приватне підприємство Екатерина (Місцезнаходження: 24321, Вінницька обл. м. Ладижин, вул. Наконечного, буд. 170, код за ЄДРПОУ-43464049, Телефон (096) 923-13-35, Електронна пошта: ekaterina2120@ukr.net)

Відповідач - Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Вінницькій області (місцезнаходження: 21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 63, код за ЄДРПОУ-39767547)

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар