П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/5215/20-а Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
11 травня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Смілянця Е. С. Сапальової Т.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,
представників позивача та третьої особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ладижинської міської ради Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Екатерина" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування припису,
В С Т А Н О В И В :
в вересні 2020 року Приватне підприємство "Екатерина" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати припис від 25 серпня 2020 року з реєстраційним номером № 1231-ДК/0534/Пр/03/01/-20.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за наслідком якої встановлені порушення, які відображено у акті, а саме, використання підприємством земельної ділянки без документів, які б надавали таке право. На підставі акту сформовано припис з вимогами усунути встановлене порушення у 30-денний термін та повідомити про виконання припису.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Ладижинська міська рада Вінницької області, як особа, яка не брала участі у розгляді справи, але вважає, що суд, оскарженим рішенням, вирішив питання про їхні права, інтереси, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на її думку, призвело до неправильного вирішення спору. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував того, що право постійного користування земельною ділянкою надане ПП Екатерина (код ЄДРПОУ 20090761) згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-ВН № 003288 було припинено ще в 2012 році внаслідок набуття гр. ОСОБА_1 за рішенням суду права власності на комплекс будівель та споруд, що знаходяться на цій земельній ділянці. Вважає, що згідно складеного акту відбулася перевірка дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки. Посилається на те, що перелічені судом І інстанції допущені порушення процедури проведення перевірки та порушення порядку складання припису, а саме не пред`явлення посвідчення, не вручення примірника акту, не зазначення в приписі типу заходу (плановий чи позаплановий) не можуть бути підставою для визнання протиправним та скасування припису від 25.08.2020 року.
Вислухавши представників позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, наказом першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 28.07.2019 року №1231-ДК наказано здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості фунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки орієнтовною площею 0,38 га, яка є суміжною із земельними ділянками з кадастровими номерами 0510600000:07:001:0304, 0510600000:07:001:0252 на території Ладижинської міської ради Тростянецького району.
11.08.2020 року старшим державним інспектором Ткачуком Валерієм Володимировичем, державним інспектором ОСОБА_2 у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області, відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту перевірки, земельної ділянки площею 038га на території Ладижинської міської ради Вінницької області. В результаті проведення перевірки встановлено, що земельна ділянка комунальної власності, на якій розташований комплекс будівель та споруди (що є власністю ПП Екатерина (номер інформаційної довідки 210930190)), площею 0,3825 га, є суміжною з земельними ділянками з кадастровими номер 0510600000:07:001:0252. 0510600000:07:001:0304 за адресою АДРЕСА_1 використовується ПП Екатерина . Документи, які б надавали право використовувати дану земельну ділянку відсутні. Даний факт є порушенням статтей 125, 126 ЗКУ.
За наслідком проведеної перевірки та складених актів винесено припис від 25.08.2020 року №1231-ДК/0534/Пр/03/01-20 про усунення встановлених порушень вимог земельного законодавства у 30-денний термін.
Не погоджуючись із даним приписом, вважаючи його протиправним Приватне підприємство "Екатерина" звернулося до суду із цим позовом.
Переглядаючи правомірність винесеного судом першої інстанції рішення та надаючи правову оцінку доводам позивача щодо відсутності в його діях порушень статей 125, 126 ЗК України, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 2 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Відповідно до частин першої, другої статті 84 ЗК України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 83 ЗК України визначено, що у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з нормами ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до положень статті 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: а) укладення угод з порушенням земельного законодавства; б) самовільне зайняття земельних ділянок; в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об`єктів, що негативно впливають на стан земель; ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов`язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; е) знищення межових знаків; є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок; ж) непроведення рекультивації порушених земель; з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень; и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту; і) відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь; ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них; й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок; к) порушення строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.
Водночас, законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення земельного законодавства.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), в той час, як спірний припис прийнятий не внаслідок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а внаслідок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель врегульовані Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель " (далі - Закон № 963-15).
Згідно з положеннями статті 1 Закону № 963-15 самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Так, виходячи з акту обстеження земельної ділянки контролюючим органом встановлено, що державним інспектором у вищезазначеному акті було вказано, що земельна ділянка комунальної власності на якій розташований комплекс будівель та споруди (що є власністю ПП Екатерина ) площею 0,3825 га, яка є суміжною з земельними ділянками з кадастровими номер 0510600000:07:001:0252 0510600000:07:001:0304 за адресою АДРЕСА_1 використовується ПП Екатерина за відсутності документів які б надавали право використовувати дану земельну ділянку.
Критично оцінюючи встановлені перевіркою та зазначені в даному Акті обставини, суд першої інстанції констатував, що Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області на підтвердження даної обставини не було надано жодних належних та обґрунтованих доказів. В ході розгляду справи, дана обставина також не було належним чином підтверджена. Тоді як ПП Екатерина надано Державний акт на право постійного користування землею І-ВН №003288 від 30.12.1999 року за адресою м. Ладижин, вул. Наконечного, б.170.
Також, позивачем до суду надано Статут Приватного підприємства Екатерина (код за ЄДРПОУ 43464049) на підставі якого суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у Приватного підприємства Екатерина (код за ЄДРПОУ 43464049), права постійного користування землею в порядку правонаступництва приватного підприємства "Екатерина", (код ЄДРПОУ 20090761) ( п. 3.5. Статуту, а.с.35-38).
Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України у своїй Ухвалі від 16 червня 2015 року у справі № 815/2601/14.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що перевірка, яка була здійснена відповідачем проводилась з грубим порушенням процедури її проведення без пред`явлення посвідчення та вручення примірника акта про результати перевірки суб`єкту господарювання, стосовно якого здійснюється перевірка, що позбавило відповідача можливості подання пояснень та заперечень. Оскаржуваний припис складений із значними недоліками, а саме: у тексті припису відсутні зазначення типу заходу (плановий чи позаплановий) та посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення.
В тексті припису зазначено, що припис вручений керівнику ПП Екатерина ОСОБА_3 однак зазначений припис був отриманий позивачем поштою, що підтверджується копією поштового конверта, в якому його було отримано. Відсутня і відмітка в приписі про направлення його поштою.
На переконання суду першої інстанції, зазначені обставини додатково підтверджують неправомірність проведення перевірки та відповідно винесення спірного припису.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, суд першої інстанції посилаючись на надані позивачем Державний акт на право постійного користування землею І-ВН №003288 від 30.12.1999 року за адресою м. Ладижин, вул. Наконечного, б.170 та Статут Приватного підприємства Екатерина (код за ЄДРПОУ 43464049) дійшов помилкового висновку, що інформація зазначена в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства №1231-ДК/838/АП/09/01/-20 від 11.08.2020 року, щодо використання ПП "Екатерина" земельної ділянки комунальної власності під майновим комплексом, загальною площею 0,3825 га по АДРЕСА_1 в порушення ст.ст.125,126 ЗК України, не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи.
Колегія суддів оцінюючи доводи апелянта про те, що право користування земельною ділянкою не може бути набуте відповідачем в порядку ст.120 ЗК України, оскільки попередні власники нерухомого майна таке право не оформлювали, колегія суддів вважає необхідне вказати наступне.
Матеріалами справи встановлено, що 30.12.1999 р. на підставі рішення 12 сесії 23 скликання Ладижинської міської ради народних депутатів Тростянецького району Вінницької області від 15.12.1999 р. приватному підприємству "Екатерина" (код ЄДРПОУ 20090761) було видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ВН №003288, площею 0,3492 га, яка знаходиться у м. Ладижин, для розміщення кафе та влаштування зони відпочинку, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №98 (а.с.33-34).
Відповідно до інформаційних даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 518,5 кв.м. містяться наступні записи:
- 29.05.2012 року право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 26.04.2020 року у справі №213/676/12;
- 11.07.2012 року на підставі договору дарування ВРС 503335 від 06.07.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Вінницької області Р№1507 Вірською А.І., право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю "Антей-Агро-4";
- 23.10.2012 року на підставі договору купівлі-продажу ВРХ 693783, ВРХ 693785 від 11.10.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Тростянецького РНО Вінницької області Вірською А.І. Р№2335 право приватної власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_4 ;
- 16.09.2014 року право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору дарування №1417 від 16.09.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Тростянецького РНО Вінницької області Вірською А.І.;
- 29.01.2020 року на підставі акту приймання-передачі майна до статутного капіталу приватного підприємства "Екатерина" б/н від 22.01.2020 року між приватним підприємством "Екатерина" та ОСОБА_3 право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за приватним підприємством "Екатерина." (код ЄДРПОУ 43464049).
За результатами перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту перевірки, земельної ділянки площею 038га на території Ладижинської міської ради Вінницької області, працівниками Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області було складено акт від 112.08.2020 р. №1231-ДК/838/АП/09/01/-20, відповідно до якого станом на 11.08.2020 р. земельна ділянка комунальної власності, на якій розташований комплекс будівель та споруд, що є власністю ПП "Екатерина" (номер інформаційної довідки 210930190), площею 0,3825 га, яка є суміжною із земельними ділянками з кадастровими номерами 0510600000:07:001:0252, 0510600000:07:001:0304 за адресою АДРЕСА_1 використовується ПП "Екатерина". Документи, які надавали б право використовувати дану земельну ділянку відсутні, що є порушенням ст.125, 126 Земельного кодексу України (а.с.64).
Відповідно до пункту "е" ст.141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою надане приватному підприємству "Екатерина" (код ЄДРПОУ 20090761) згідно Державного акта на право постійного користування землею серії І-ВН №003288 було припинено внаслідок набуття ОСОБА_1 за рішенням суду права власності на комплекс будівель та споруд, що знаходиться на цій земельній ділянці.
Згідно ч.2 ст.92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; е) оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі.
Вказаний перелік суб`єктів права постійного користування землею є вичерпним.
Як ОСОБА_1 до якого за рішенням суду від приватного підприємства "Екатерина" (код ЄДРПОУ 20090761) перейшло право власності на нерухоме майно так і в послідуючому ПП "Екатерина" (код ЄДРПОУ 43464049), яким майно було прийнято в якості статутного капіталу, не відносяться до кола осіб, які згідно ст.92 ЗК України, можуть набувати права постійного користування земельною ділянкою.
Подібного висновку дійшов і Північнго-Західений апеляційний господарський суд в постанові від18.01.2021 року у справі №902/629/20 за позовом Ладижинської міської ради до ПП "Екатерина" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
За висновками, викладеними у пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 р. у справі №921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.
Тому, з переходом права власності на нерухоме майно до ОСОБА_1 , наступних власників та ПП "Екатерина" (код ЄДРПОУ 43464049), після набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, виникло право на оформлення відповідного права користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.10.2020 р. у справі №927/57/19).
Колегія суддів вважає, що не реалізація попередніми власниками нерухомого майна свого права на оформлення відповідного права користування земельною ділянкою не позбавляє ПП "Екатерина" (код ЄДРПОУ 43464049) як власника такого права, що узгоджується з принципом слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості. При цьому, неоформлення позивачем, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права користування спірною земельною ділянкою, свідчить про порушення ним вимог статей 125 та 126 Земельного кодексу України, відповідно до яких, як уже було зазначено, право постійного користування земельної ділянки виникає саме з моменту державної реєстрації такого права.
Також, колегія суддів зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції про проведення контролюючим органом перевірки, щодо дотримання вимог земельного законодавства, з грубим порушенням процедури її проведення, оскільки згідно складеного Акту, перевірка проводилась щодо об"єкту - земельної ділянки, а не суб"єкта господарювання. Зазначені судом першої інстанції обставини, як порушення процедури проведення перевірки та порушення порядку складання припису, не можуть бути підставою для визнання протиправним та скасування припису від 25.08.2020 року.
Посилання суду першої інстанції як на аналогію правовідносин, наведену в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року у справі №815/2601/14, не заслуговують на увагу, оскільки зазначеним судовим рішенням надавалась оцінка правовідносинам пов"язаним з правонаступництвом, які є іншими, відмінними від зазначеної справи.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують зазначені висновки суду першої інстанції та дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно досліджено її обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чим порушено норми процесуального права.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Ладижинської міської ради Вінницької області задовольнити повністю.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Екатерина" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування припису скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити Приватному підприємству "Екатерина" в задоволенні позову.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 17 травня 2021 року.
Головуючий Капустинський М.М. Судді Смілянець Е. С. Сапальова Т.В.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2021 |
Оприлюднено | 20.05.2021 |
Номер документу | 97004725 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Капустинський М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні